Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Визначення загальновиробничих витрат

Читайте также:
  1. Аналіз витрат на оплату труда
  2. Аналіз інших операційних витрат
  3. Аналіз накладних витрат за експортно-імпортними операціями
  4. Аналіз прямих матеріальних витрат
  5. Аналіз складу витрат операційної діяльності
  6. Введення витрат
  7. Взаємозв’язок між витратами та собівартістю продукції.
  8. Визначення акцизного збору, порядок обчислення і сплати
  9. Визначення загальновиробничих витрат.
  10. Визначення капіталу в марксистській і сучасній економічній літературі
  11. Визначення ключових понять



Загальновиробничі витрати ─ це витрати будівельної організації, які включаються в виробничу собівартість будівельно-монтажних робіт і призначаються для відшкодування витрат будівельної організації на:

управління і обслуговування будівельного виробництва;

─ організацію робіт на будівельних майданчиках і вдосконалення технології;

─ на здійснення заходів з охорони праці на будівельних майданчиках;

─ інших загальновиробничих витрат.

Загальновиробничі витрати зазначаються за підсумком прямих витрат при формуванні локального кошторису в кожному розділі і в цілому по кошторису.

Для розрахунку загальновиробничі витрати, перелік яких, наведений в Додатку 19 ДБН Д.1.1-2000, групуються в три блоки:

─ кошти на заробітну плату працівників;

─ відрахування на соціальні заходи згідно із законодавством;

─ решта статей загальновиробничих витрат.

Кошти на заробітну плату працівників, заробітна плата яких відшкодовується за рахунок загальновиробничих витрат (ЗПзв), розраховується виходячи з трудовитрат цих працівників (Тзв) і відповідної вартості людино-години (Зг).

ЗПзв =Тзв ۰ Зг

В інвесторській кошторисах трудовитрати зазначених працівників визначаються за формулою:

Тзв = Тпв ۰ КТзв,

де Тпв ─ нормативно-розрахункова кошторисна трудомісткість робіт, що передбачаються прямими витратами, яка враховує трудовитрати робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах і на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів;

КТзв ─ усереднений коефіцієнт переходу від нормативно-розрахункової кошторисної трудомісткості робіт передбачених прямими витратами, до трудомісткості працівників заробітна плата яких відшкодовується за рахунок загальновиробничих витрат.

В інвесторських кошторисах зазначений усереднений коефіцієнт переходу приймається в розмірах, рекомендованих Держбудом, а вартість людино-години приймається в розмірі, рекомендованому Держбудом для будівництва, за шостим нормативним розрядом на виконання робіт.

Відрахування на соціальні заходи (Всз) визначаються виходячи із норм, установлених законодавством, і кошторисної заробітної плати (ЗПлк), що визначається як сума заробітної плати в прямих (ЗПпв) та загальновиробничих витратах (ЗПзв):

Всз =ЗПлк۰Ксз =( ЗПпв + ЗПзв)۰Ксз.

На стадії інвесторської кошторисної документації кошти на покриття решти статей загальновиробничих витрат (КРзв) розраховуються виходячи з нормативно-розрахункової кошторисної трудомісткості робіт, передбачених прямими витратами (Тпв), та усереднених показників для визначення зазначених коштів, обчислених в грошовому виразі на людино-годину кошторисної трудомісткості робіт (ПРзв), що надаються Держбудом:



КРзв =Тпв ۰ ПРзв.

Усереднені показники, що рекомендуються Держбудом для визначення загальновиробничих витрат (КТзв, ПРзв) призначені для здійснення будівництва підрядним способом.

При здійсненні будівництва господарським способом, до усереднених показників, рекомендованих Держбудом для підрядного способу будівництва, застосовується знижувальний коефіцієнт 0,6.

4.4. Визначення кошторисної вартості устаткування

У кошторисних розрахунках (кошторисах) на будівництво підприємств, будівель і споруд враховується вартість передбаченого проектом (робочим проектом) устаткування (що монтується і не монтується), необхідного для забезпечення діяльності підприємств, а також експлуатації будівель і споруд.

При реконструкції і технічному переоснащенню діючих підприємств і цехів потреба в окремих видах устаткування може забезпечуватися за рахунок демонтованого, придатного до роботи устаткування.

Кошторисна вартість устаткування визначається як сума всіх витрат на придбання і доставку цього устаткування на приоб’єктний склад або місце його передачі до монтажу.

Складовими кошторисної вартості устаткування є:

─ відпускні ціни;

─ вартість запасних частин;

─ вартість тари, упаковки і реквізиту;

─ транспортні витрати;

─ витрати на комплектацію;

─ заготівельно-складські витрати.

Поточні ціни на устаткування в інвесторській кошторисній документації приймаються за вихідними даними замовника або, за його дорученням з інших джерел (у тому числі за усередненими показниками Держбуду).

Якщо відпускні ціни на устаткування не враховують будь-які із перелічених складових, то витрати на них в локальних кошторисах враховуються додатково. Ці додаткові витрати обчислюються калькуляційними методами або за усередненими показниками, що надаються Держбудом: запасні частини ─ 1.0%; затрати на тару, упаковку і реквізит ─ 0,5%; транспортні витрати ─ 3,0%; комплектація ─ 0,4%; заготівельно-складські витрати ─ 0,9% від відпускної ціни (Додаток 5, ДБН Д.1.1-2000).

Якщо за технічними умовами на виготовлення устаткування при його монтажі необхідно здійснювати шефмонтаж, витрати на ці роботи визначаються окремим кошторисом з урахуванням витрат, зв’язаних з організацією і наданням таких послуг, і враховується в об’єктному кошторисі.

У кошторисній вартості будівництва враховуються витрати зі складання і розташування устаткування, що не монтується, меблів, інвентарю, які включаються до об’єктного кошторису як витрати будівельні роботи у розмірі 0.7 відсотка від загальної вартості такого устаткування, меблів та інвентарю (п. 3.1.13.5, ДБН Д.1.1-2000).

4.5. Визначення витрат на розробку проектно-кошторисної документації та супутніх витрат

Вартість проектно-вишукувальних робіт ─ це сума коштів, необхідних для відшкодування прямих та загально-виробничих витрат, понесених проектною організацією при виконанні зазначених робіт, з урахуванням нормативних витрат матеріально-технічних ресурсів, вільних цін, податків, зборів та обов’язкових платежів, а також економічно обґрунтованого кошторисного прибутку та адміністративних витрат.

Правила (ДБН Д.1.1-7-2000) передбачають визначення вартості проектно-вишукувальних робіт двома методами:

─ на основі діючих в Україні збірників цін на проектно-вишукувальні роботи з використанням відповідних коефіцієнтів і індексів для будівництва об’єктів усіх галузей і підгалузей національної економіки;

─ застосуванням усереднених відсоткових показників вартості проектних робіт до вартості будівельно-монтажних робіт для будівництва об’єктів житла і соціальної сфери.

Базою визначення проектних робіт за усередненими відсотковими показниками є вартість будівельно-монтажних робіт за номенклатурою
глав 1-9 (графи 4-5) ЗКР. Показник вартості проектних робіт приймається за Додатком 1 до ДБН Д.1.1-7-2000 в залежності від кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт і категорії складності об’єктів будови.

Категорія складності об’єктів будови, що проектується встановлюється виконавцем проектних робіт разом з замовником в залежності від типу об’єктів будови на підставі „Переліку об’єктів за категоріями складності, наведеного в Додатку 6 до ДБН Д.1.1.-7-2000, виходячи з питомої ваги кожного об’єкта в складі будови.

У випадку, коли об’єкт, що проектується, в Додатку 6 не найдений, то вибір категорії складності проводиться за Додатком 7 (ДБН Д.1.1.-7-2000).

Кошти на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд, необхідних для проведення будівельно-монтажних робіт, а також для обслуговування працівників будівництва в межах будівельного майданчика з урахуванням можливості пристосування й використання для потреб будівництва існуючих та новозбудованих будівель і споруд сталого типу визначаються калькуляційним методом за даними проекту організації будівництва, або за усередненими відсотковими показниками, що надаються Держбудом. Усереднені показники обчислені за видами будівництва і виражені у відсотках від вартості будівельно-монтажних робіт за підсумком глав 1-7 Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва
(Додатки 6, 7 до ДБН Д.1.1.-1-2000).

Якщо розмір коштів на зведення і розбирання титульних тимчасових будівель і споруд визначено за усередненими показниками, то вони є лімітом на відшкодування цих витрат підрядника.

Витрати зі спорудження, складання, розбирання, амортизації, поточного ремонту і переміщення не титульних тимчасових будівель і споруд враховуються в загальновиробничих витратах

Додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період просто неба та в приміщеннях, що не обігріваються, при температурі зовнішнього повітря нижче 00С визначаються за усередненими показниками, що надаються Держбудом, розрахованими за видами будівництва і виражені у відсотках від вартості будівельно-монтажних робіт за підсумком глав 1-8 Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (Додатки 8-9 до ДБН Д.1.1.-1-2000). Ці показники є середньорічними і враховують усі додаткові витрати, пов'язані з ускладненням виконання робіт в зимовий період. Визначений за усередненими показниками розмір коштів є лімітом на відшкодування підряднику зазначених витрат тільки при виконанні робіт у зимовий період.

Додаткові витрати при виконанні робіт у літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря більш ніж +270С визначаються за усередненим відсотковим показником, який складає 0,35% від вартості будівельно-монтажних робіт за підсумком глав 1-8 Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (п. 3.1.15.3 ДБН Д.1.1.-1-2000). Ці кошти є лімітом на відшкодування цих витрат тільки при виконанні робіт у зазначених умовах.

Частина коштів на супутні роботи і витрати що враховуються в
главах 1, 9 Зведеного кошторисного розрахунку ─ кошти пов'язані з відведенням і освоєнням території будівництва (глава 1); кошти на додаткові витрати при виконанні протипаводкових заходів, витрати на утримання та відновлення діючих постійних автодоріг, витрати пов'язані з випробуванням паль, витрати на проведення геолого-розвідницьких робіт (глава 9) ─ визначаються або на підставі чинних нормативних документів, або на підставі даних проекту (робочого проекту) за локальними та об’єктними кошторисами (розрахунками).

Кошти на перевезення працівників будівельно-монтажних організаційавтомобільним транспортом розраховуються або калькуляційним методом на основі даних будівельної організації, або як ліміт коштів за усередненим відсотковим показником, що складає 1,5% від кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт за підсумком глав 1-8 Зведеного кошторисного розрахунку (п. 3.1.16.6 ДБН Д.1.1.-1-2000).

Решта супутніх робіт івитрат (глави 1,9 ЗКР), характер і методи яких не можуть бути визначені при проектуванні і уточнюються в процесі будівництва, відшкодовуються підряднику за рахунок коштів на покриття ризиків.

Визначення розмірів супутніх витрат, що враховуються в главах
10 ,12 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва,
встановлюється окремими чинними нормативними документами:

Витрати на утримання служби замовника (включаючи витрати натехнічний нагляд) визначаються в розмірі 2,5% від вартості будівництва за підсумком глав 1-9, графа 8 Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (п. 2.8.13 ДБН Д.1.1.-1-2000).

Витрати, пов'язані з проведенням тендерів, визначає замовник. Розмір цих витрат, як правило, не перевищує 0,8% від загальної кошторисної вартості будівництва за підсумком глав 1-9 ЗКР вартості будівництва (п.2.8.13 ДБН Д.1.1.-1-2000).

Витрати, пов'язані з формуванням страхового фонду документаціїУкраїни, визначаються в розмірі 0,2% від кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт за підсумком глав 1-9, графи 4 та 5 Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (п. 2.8.13 ДБН Д.1.1.-1-2000).

Вартість комплексної державної експертизи визначається за „Порядком визначення вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
5 квітня 2006р. № 427 шляхом застосування усереднених відсоткових показників до розрахункової кошторисної вартості будівництва (сума вартості будівельно-монтажних робіт і вартості устаткування з
коефіцієнтом 0,1) за підсумком глав 1-9 Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (Додаток до зазначеного Порядку). При визначені вартості комплексної державної експертизи залежно від стадії проектування до зазначених показників застосовуються такі коефіцієнти:

─ для техніко-економічних обґрунтувань та розрахунків, ескізних проектів ─ 0,6;

─ для робочих проектів ─ 1,1.

 

4.6. Визначення кошторисного прибутку і адміністративних витрат та загальної кошторисної трудомісткості будівельно-монтажних робіт

Кошторисний прибуток ─ це кошти, що враховують економічно обґрунтовану величину прибутку підрядної організації від виконання будівельних і монтажних робіт.

Розмір кошторисного прибутку залежить від виду будівництва, технічної та технологічної складності будови, строків будівництва, умов його фінансування тощо. Визначений на підставі аналізу цих факторів розмір кошторисного прибутку погоджується із замовником.

По будовам (об’єктам),будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, розмір кошторисного прибутку приймається з урахуванням рекомендованих Держбудом усереднених показників, виражених у гривнях в розрахунку на одну людино-годину загальної кошторисної трудомісткості (Додаток 12 до ДБН Д.1.1.-1-2000) і враховується в вартості будівельних і монтажних робіт.

Кошторисний прибуток враховується при здійсненні будівництва:

─ підрядним способом ─ в обов’язковому порядку;

─ господарським способом ─ якщо підприємство планує прибуток від такого виду діяльності.

Кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажної організації призначені на відшкодування адміністративних витрат, що відносяться до будівельно-монтажних робіт.

Розмір цих коштів приймається з врахуванням рекомендованих Держбудом усереднених показників, виражених в гривнях в розрахунку на одну людино-годину загальної трудомісткості.

Загальна кошторисна трудомісткість будівельно-монтажних робіт (Тзаг) розраховується відповідно до п. 3.1.16.7 ДБН Д.1.1.-1-2000 як сума нормативної та розрахункової трудомісткості робіт:

Тзаг = Тпв + Тзв + Ттб + Тз+ Тл,

де Тпв ─ кошторисна трудомісткість будівельно-монтажних робіт, передбачених у прямих витратах;

Тзв ─ розрахункова кошторисна трудомісткість робіт, що передбачені загальновиробничими витратами і визначається на підставі усереднених коефіцієнтів переходу (Кзв) від нормативно-розрахункової трудомісткості робіт що передбачаються в прямих витратах до трудовитрат працівників, зарплата яких включається в загальновиробничі витрати (Додатки 3, 4 до
ДБН Д.1.1.-1-2000):

Тзв = Тпв۰ Кзв;

Ттб ─ кошторисна трудомісткість робіт зі зведення і розбирання титульних тимчасових будівель і споруд:

─ розрахункова, якщо кошти на зазначені цілі визначаються за усередненими відсотковими показниками (Ктб) від підсумку нормативно-розрахункової трудомісткості робіт, передбачених прямими витратами і розрахункової трудомісткості робіт, що передбачені загальновиробничими витратами (Додаток 17 до ДБН Д.1.1.-1-2000):

Ттб = (Тпв + Тзв) ۰Ктб;

─ нормативна, якщо кошти на зазначені цілі визначені за кошторисом, складеним на підставі проекту організації будівництва та ресурсних елементних кошторисних норм;

Тп, Тп ─ розрахункова додаткова трудомісткість будівельно-монтажних робіт при їх виконанні відповідно в зимовий та літній періоди, визначена на підставі усереднених показників (Ктз=0,166, Ктл=0,25), що надаються в Додатку 17 ДБН Д.1.1.-1-2000 від маси додаткових коштів (у гривнях) на подорожчання будівельно-монтажних робіт в зимовий (ДКз) і літній періоди (ДКл):

Тз = ДКз۰ Ктз ; Тл = ДКл۰Ктл.

Кошторисна трудомісткість робіт, що передбачаються прямими витратами включає:

─ нормативну кошторисну трудомісткість, визначену на підставі ресурсних елементних кошторисних норм, що враховує трудовитрати робітників-будівельників (Тб), монтажників (Тм) і робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин та механізмів (Тмаш):

─ розрахункову кошторисну трудомісткість при перевезенні ґрунту і будівельного сміття (Тпер)., що враховує трудовитрати робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні автотранспорту (Додаток 16 до
ДБН Д.1.1.-1-2000).

Склад кошторисної трудомісткості робіт, що передбачені прямими витратами можна представити наступною формулою:

Тпв = Тб + Тм +Таш + Тпер.

Відповідно до зазначеного вище загальна трудомісткість будівельно-монтажних робіт визначається за наступною формулою:

Тзаг = Тб + Тм + Таш + Тпер + Тзв + Ттб + Тз + Тл.

4.7. Визначення коштів на покриття ризику всіх учасників будівництва, на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами та на страхування ризиків замовника

Кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва призначені на відшкодування:

─ збільшення вартості обсягів робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені при проектуванні і уточнюються при визначенні виконавця робіт (проведенні тендеру) або в процесі будівництва;

─ збільшенні вартості будівництва, спричиненого зміною державних стандартів на окремі матеріали, вироби, конструкції, устаткування тощо.

Розмір цих коштів залежить від стадії проектування, виду будівництва та складності будови і визначаються відсотком від кошторисної вартості будівництва за підсумком глав 1-12 графи 8 Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва.

По будовах (об’єктах), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, розмір коштів на покриття ризику всіх учасників будівництва приймаються в межах рекомендованих Держбудом усереднених показників (Додаток 14 ДБН Д.1.1.-1-2000).

Кошти на покриття додаткових витрат, зв’язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових і матеріально-технічних ресурсів, спричинених інфляцією, яка може відбутися як на початку будівництва, так і впродовж його і включаються до Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва за узгодженням із замовником.

Ці кошти визначаються шляхом експертної оцінки, виходячи з галузевої належності будови, строків будівництва, прогнозного рівня інфляції та відповідних показників щодо зміни вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів у будівництві, які надаються Держбудом.

Розрахунок коштів на покриття додаткових витрат, зв’язаних з інфляцією рекомендується здійснювати за формулою:

,

де Вб, Вб1, Вб2 ─ вартість будівництва, відповідно загальна, першого й другого років будівництва: загальна вартість будівництва визначається підсумком графи 8, гл.1-12 (програмний комплекс „Будівельні технології ─ Кошторис” ─ підсумку: гл.1-12 + П + Р + А, графа 8 ЗКР) та розподіляється між роками будівництва;

І1, І2 ─ індекс зміни ринкової вартості БМР відповідно першого та другого року будівництва до попереднього періоду;

К─коефіцієнт, що визначає середній розмір прогнозного рівня інфляції в конкретний період часу, застосовуваний до дробової частини індексу інфляції.

Індекс зміни ринкової вартості БМР j-го року будівництва визначається за річним індексом інфляції цього року (Ііj) та співвідношенням кількості місяців дії інфляції в даному році (п) і 12:

.

Число місяців дії інфляції (п) в першому році включає число місяців від дати розробки кошторисної документації до дати закінчення робіт в цьому році. В наступних роках число місяців дії інфляції дорівнює кількості місяців будівництва.

Кошти на страхування ризиків замовника в будівництві включаються до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва за його рішенням в обґрунтованому розмірі, але не більш ніж два відсотки від загальної кошторисної вартості будівництва за підсумком глав 1-12 Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва
(п. 2.8.13 ДБН Д.1.1.-1-2000).

4.8. Визначення податків, зборів і обов’язкових платежів, не врахованих складовими вартості будівництва

Розмір податків, зборів і обов’язкових платежів визначається виходячи із норм і бази для їх нарахування, встановлених відповідними постановами Уряду і включаються до Зведеного кошторисного розрахунку окремими рядками.

Плата (податок) за землю (ПЗб) визначається виходячи із річної суми плати за землю, що займається адміністративною будівлею підрядника (ПЗр), вартості підрядних робіт, виконуваних підрядником за рік без урахування податків, зборів, обов’язкових платежів, не врахованих складовими вартості будівництва (Ор) та вартості будівельно-монтажних робіт за Зведеним кошторисом вартості будівництва (гл. 1-12, гр.4+5), з урахуванням прибутку (П), адміністративних витрат (А) і ризику, що відноситься до будівельно-монтажних робіт:

Комунальний податок (КП) визначається за формулою:

,

е ОМп ─ розмір неоподатковуваного мінімуму прибутків громадян;

середньомісячна норма тривалості робочого часу, встановлена Міністерством праці на рік, люд.-год.;

Тзаг ─ загальна кошторисна трудомісткість будівельно-монтажних робіт;

КПс ─ ставка комунального податку, (10 %).

Податок на додану вартість розраховується за ставкою 20% від загальної кошторисної вартості будівництва.


4.9. Державна експертиза і затвердження проектно-кошторисної документації

Затвердження проектів будівництва здійснюється за наявності позитивної оцінки комплексної державної експертизи, яку здійснюють експертні органи міністерств і відомств.

Інвестиційні проекти, що інвестуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів, а також проекти, замовниками яких є органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, підлягають обов’язковій державній експертизі відповідно до законодавства.

Інвестиційні проекти, що інвестуються за рахунок інших джерел, підлягають обов’язковій державній експертизі з питань додержання екологічних, містобудівних та санітарно-гігієнічних вимог.

У разі необхідності експертиза окремих інвестиційних проектів, що мають важливе народногосподарське значення, може здійснюватися за рішенням Кабінету Міністрів України.

Складові частини комплексної державної експертизи: інвестиційна, санітарно-гігієнічна, екологічна, з техніки безпеки, з охорони праці, з енергозбереження, з ядерної і радіаційної безпеки.

Мета експертизи проектно-кошторисної документації ─ підвищення комфортності будівель і споруд та ефективності проектних рішень.

В процесі експертизи перевіряється:

─ відповідність проекту завданню на проектування, генеральному плану населеного пункту або промислового вузла;

─ відповідність прийнятих в проекті технологічних процесів і устаткування досягненням науки, техніки, організації виробництва і праці;

─ відповідність рішень технологічної частини проекту нормам технологічного проектування;

─ відповідність архітектурно-планувальних рішень сучасному рівню будівельної техніки, вимогам до художніх рішень будівель і споруд;

─ досконалість рішень генерального плану підприємства, комплексу, окремої будівлі чи споруди;

─ прогресивність використання конструктивних рішень і методів технології і організації будівництва

─ дотримання екологічних, містобудівних, та санітарно-технічних вимог;

─ правильність визначення вартості будівництва підприємств, будівель і споруд.

Робоча документація підлягає експертизі, якщо при її розробці вносяться зміни в затверджені проектні рішення, які згідно законодавству підлягають проведенню комплексної державної експертизи. За висновками комплексної державної експертизи проектно-кошторисна документація підлягає переробці.

Проекти будівництва, що фінансуються за рахунок коштів бюджетів та підприємств державної власності затверджуються:

─ Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої влади ─ замовників ─ об’єктів з кошторисною вартістю 15 млн. грн. і більше, а також особливо важливих об’єктів та об’єктів, що споруджуються з залученням іноземних кредитів під гарантію Кабміну, незалежно від їх вартості

─ міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади ─ замовниками ─ об’єктів з кошторисною вартістю від 5 до 15 млн. грн.;

─ підприємствами, установами і організаціями державної власності ─ об’єктів з кошторисною вартістю до 5млн. грн.

5.Визначення ціни тендерної пропозиції

5.1.Порядок розрахунку, склад і призначення тендерної пропозиції.

5.2.Визначення прямих, загальновиробничих і адміністративних витрат.

5.3.Визначення супутніх витрат.

5.4.Визначення прибутку і коштів на відшкодування ризику будівельної організації.

5.5. Особливості погодження договірних цін і розрахунків за обсяги виконаних робіт.

5.1.Порядок розрахунку, склад і призначення тендерної пропозиції

Ціна пропозиції, за яку претендент (підрядник) згоден виконати замовлення, розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об’єкту замовлення, та поточних цін на них.

Для розрахунків ціни пропозиції претендента на будівництво об’єкта замовлення замовник надає претендентові відомість обсягів запропонованих до виконання робіт, відомість ресурсів до неї з відповідними кошторисними цінами чи без цін, або проектно-кошторисну документацію.

У ціні пропозиції претендент визначає вартість запропонованих до виконання підрядних робіт.

До складу цієї вартості підрядних робіт претендент включає як безпосередні так і супутні витрати (прямі і загальновиробничі) витрати на будівництво об’єкту замовлення; прибуток; кошти на покриття адміністративних витрат будівельної організації; кошти на покриття ризику за необхідності; кошти на сплату податків, зборів і обов’язкових платежів.

До безпосередніх витрат, як прямих так і загальновиробничих, відносяться кошти, які підрядник планує витратити безпосередньо на спорудження об’єкту замовлення, тобто на трудові і матеріально-технічні ресурси.

До супутніх витрат відносяться кошти, які підрядник планує витратити на будівництво в цілому, як прямі, так і загальновиробничі витрати на:

─ підготовку території будівництва;

─ зведення і розбирання (пристосування) титульних тимчасових будівель і споруд;

─ додаткові витрати, пов'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт в зимовий і літній періоди, якщо таке планується проектом організації будівництва.

За необхідності включаються також кошти на:

─ перевезення робітників будівельно-монтажної організації автомобільним транспортом;

─ відрядження працівників будівельно-монтажної організації на будову;

─ перебазування структурного виробничого підрозділу будівельно-монтажної організації;

─ доплати робітникам в зв’язку з втратами часу на проїзд від місця розміщення будівельно-монтажної організації (збірного пункту) і назад;

─ тощо.

Безпосередні та супутні витрати в свою чергу поділяються на:

─ будівельні роботи;

─ роботи з монтажу устаткування (монтажні роботи);

─ інші витрати.

За умовами, запропонованими замовником до вартості робіт також можуть включатися витрати з придбання та доставки устаткування на будову.

 

5.2.Визначення прямих, загальновиробничих і адміністративних витрат

При складанні локальних кошторисів на будівельно-монтажні роботи претендент визначає прямі і загальновиробничі витрати.

Поточні ціни на матеріально-технічні ресурси претендент приймає на підставі аналізу власного банку даних.

По матеріалам, виробам і конструкціям ціна складається франко-приоб’єктний склад будівельного майданчика і на встановлену одиницю вимірювання враховують такі елементи вартості:

─ відпускну ціну;

─ вартість тари, упаковки і реквізиту;

─ вартість транспортування і вантажних робіт;

─ заготівельно-складські витрати.

При цьому рівень вартості матеріальних ресурсів, як правило, приймається в межах, що склалася в регіоні за цінами виробників.

Витрати з транспортування матеріальних ресурсів розраховуються на підставі їх нормативної кількості, відстані перевезень і діючих тарифів.

Якщо перевезення планується здійснювати власними автотранспортними засобами підрядника транспортні витрати визначаються на підставі розрахунків вартості за один тонно-кілометр перевезень відповідними транспортними засобами з використанням „Методики визначення вартості і трудомісткості робіт з перевезень будівельних вантажів власним автомобільним транспортом будівельних організацій”.

Заготівельно-складські витрати розраховуються за кожною статтею цих витрат виходячи із обсягів матеріальних ресурсів, що зберігаються на складах та застосовуються безпосередньо на будові, потужності будівельної організації і обсягів робіт по цій будові, або за домовленістю сторін ─ за усередненими процентними показниками, що обумовлюється контрактом.

Ціна матеріалів, що плануються до виробництва власними силами підрядної організації приймається за відповідною калькуляцією, затвердженою підрядною організацією. При цьому ціна таких матеріальних ресурсів разом з прибутком не повинна перевищувати ціни інших виробників на ті ж ресурси, що склалися в регіоні.

Заробітна плата в складі прямих витрат претендентом розраховується на підставі нормативних трудовитрат на певний обсяг робіт і вартості людино-години, яка відповідає середньому нормативному розряду цих робіт для ланки робітників-будівельників і монтажників та середньому нормативному розряду ланки робітників, зайнятих керуванням і обслуговуванням будівельних машин і механізмів.

Середній нормативний розряд окремих видів робіт для ланки робітників-будівельників і монтажників приймається за ресурсними елементними нормами, а для ланки робітників, зайнятих керуванням і обслуговуванням будівельних машин і механізмів ─ за ресурсними кошторисними нормами експлуатації будівельних машин і механізмів.

Проте для розрахунку заробітної плати в складі ціни тендерної пропозиції можна приймати також середній розряд по об’єкту в цілому.

Вартість людино-години, що відповідає середньому нормативному розряду робіт або за видами робіт або по будові (об’єкту) в цілому (Влг), визначається на підставі середньомісячної заробітної плати одного робітника в режимі повної зайнятості (), яку претендент планує отримувати на об’єкті замовлення, та показника середньомісячної норми тривалості робочого часу (), встановленого Міністерством праці:

Визначена таким розрахунком вартість людино-години відповідає певному середньому нормативному розряду робіт. Задля визначення вартості людино-години, яка відповідає будь-якому іншому розряду робіт, що передбачені проектом, до цієї вартості людино-години застосовуються міжрозрядні коефіцієнти, враховані у рекомендованих Держбудом показниках усередненої вартості людино-години за розрядами робіт в будівництві.

По будовам (об’єктам), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, вартість людино-години відповідного розряду робітників-будівельників, монтажників і робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, визначається з врахуванням показників, рекомендованих Держбудом.

Задля проведення експрес-розрахунку витрат на оплату праці в складі ціни своєї пропозиції (Воп) підрядник може використовувати таку формулу:

де Тзаг ─ загальна кошторисна трудомісткість робіт, люд.-год.

Середньомісячна заробітна плата одного працівника, яку претендент планує отримати на об’єкті замовлення, визначається з врахуванням рівня цін споживчих товарів та послуг, що надаються населенню. По будовах (об’єктах), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, і організацій державної власності, середньомісячна заробітна плата розраховується з врахуванням середнього по будівництву рівня заробітної плати на одного працівника в режимі повної зайнятості на певний період та рекомендацій Держбуду за погодженням з Мінекономіки.

Вартість експлуатації будівельних машин і механізмів у складі прямих витрат підрядник визначає виходячи з нормативного часу роботи машин, необхідного для виконання обсягу запропонованих робіт та вартості експлуатації машин за одиницю часу їх застосування (машино-годину) в поточних цінах

Нормативний час роботи будівельних машин і механізмів визначається на підставі ресурсних елементних кошторисних норм та запропонованих до виконання обсягів робіт.

Вартість машино-години власної будівельної техніки підрядника визначається на підставі ресурсних показників, які наведено в ресурсних кошторисних нормах експлуатації будівельних машині механізмів, та відповідних поточних цін на них.

До визначеної таким чином вартості машино-години додаються: амортизаційні відрахування; затрати на заміну запасних частин, що швидко спрацьовуються; вартість матеріальних ресурсів на ремонт і технічне обслуговування та перебазування машин; інші витрати, пов'язані з експлуатацією і утриманням будівельних машин і механізмів, що враховуються в складі прямих витрат (амортизація будівель і споруд дільниць механізації і затрати на їх утримання і експлуатацію що враховуються в складі прямих витрат); податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин; податок на землю, що займається дільницею механізації; збір за забруднення навколишнього середовища; плата за проведення періодичних оглядів вантажопідйомних механізмів в органах Держтехнагляду.

Зазначені витрати розраховуються з використанням „Методики визначення вартості експлуатації власних будівельних машині механізмів будівельних організацій при складанні договірної ціни і проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт”.

Вартість машино-години орендованої будівельної техніки приймається за ціною орендодавця, погодженою з підрядником.

По будовах, (об’єктах), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, вартість машино-години визначається з урахуванням рекомендованих Держбудом усереднених цін машино-години.

Заробітна плата в складі ціни машино-години розраховується на підставі нормативних трудовитрат ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, що визначається як сума нормативних трудовитрат машиністів і робітників, зайнятих на ремонті, технічному обслуговуванні і перебазуванні будівельних машин і механізмів, і вартості людино-години відповідного середнього розряду ланки.

Середній нормативний розряд для ланки робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні будівельних машин і механізмів, приймається за ресурсними кошторисними нормами експлуатації будівельних машин і механізмів.

Якщо внаслідок об’єктивних причин, що ускладнюють виконання робіт, внутрішньобудівельне транспортування матеріальних ресурсів і виконання робіт планується виконувати без застосування машин і механізмів, або із застосуванням наявних у будівельної організації не передбачених нормами машин і механізмів, то вартість таких робіт визначається з урахуванням змінених умов виконання робіт з відповідними технічними (у проекті виконання робіт) та економічними обґрунтуваннями.

В економічному обґрунтуванні проводиться співставлення вартості експлуатації машин і механізмів, передбачених ресурсними елементними нормами для внутрішньо будівельного транспортування матеріальних ресурсів і механізації технологічних процесів, розрахованої на підставі нормативного часу роботи та вартості машино-години цих машин, що склалася в регіоні, або (за їх відсутності) за усередненими даними Держбуду, з відповідною вартістю зазначених робіт, що планується виконувати із застосуванням ручної праці чи наявних у підрядній організації машин і механізмів. При співставленні враховуються також загальновиробничі витрати.

У випадку, якщо обґрунтовані витрати підрядника, спричинені зміною умов виконання робіт, перевищують відповідну нормативно-розрахункову вартість робіт, підрядник може вносити пропозицію щодо розроблення та затвердження індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм в складі проекту

Якщо внаслідок об’єктивних причин будь-які матеріали і вироби, що передбачені ресурсними елементними кошторисними нормами, замінюються на інші і це не призводить до зміни трудових і технічних ресурсів та не впливає на якість робіт, вартість таких робіт визначається з урахуванням змінених матеріальних ресурсів.

Загальновиробничі і адміністративні витрати в ціні тендерної пропозиції розраховуються виходячи зі структури цих витрат, що склалася в підрядній організації за попередній період з врахуванням потужності будівельної організації-претендента.

Якщо підрядник планує здійснювати власними силами перевезення будівельних вантажів і виконання будівельно-монтажних робіт з використанням власної будівельної техніки, то нормативно-розрахункова трудомісткість робіт, передбачених прямими витратами обчислюється з врахуванням трудомісткості таких робіт. Відповідно, загальновиробничі і адміністративні витрати розраховуються з врахуванням трудовитрат робітників, зайнятих керуванням і обслуговуванням власних машин і механізмів будівельної організації. При зазначених розрахунках трудовитрати робітників, зайнятих керуванням і обслуговуванням орендованої техніки ─ не враховуються.

5.3.Визначення супутніх витрат

До складу ціни тендерної пропозиції претендент включає кошти на супутні витрати, необхідні для здійснення будівництва в цілому, які плануються на об’єкті замовлення.

Витрати на підготовку території будівництва обчислюються на підставі даних проекту, запропонованих обсягів робіт, трудових і матеріально-технічних ресурсів до них і відповідних поточних цін на визначені ресурси.

Кошти на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд, необхідних для проведення будівельно-монтажних робіт, а також для обслуговування працівників будівництва в межах будівельного майданчика обчислюються на підставі даних проекту з урахуванням оснащеності будівельних організацій контейнерами і збірно-розбірними мобільними (інвентарними) будівлями та спорудами, а також можливості пристосування й використання для потреб будівництва існуючих та новозбудованих будівель і споруд сталого типу двома способами:

─ калькуляційним методом за даними проекту організації будівництва;

─ за усередненими показниками по видам будівництва, що надаються Держбудом з використанням до них знижувального коефіцієнта 0,85.

Спосіб визначення зазначених коштів обумовлюється контрактом. При цьому використання другого способу можливе, якщо цей спосіб прийнятий в інвесторській документації.

Кошти на відшкодування додаткових витрат при виконанні робіт в зимовий період просто неба та в приміщеннях, що не опалюються, враховуються в ціні тендерної пропозиції тільки на обсяги робіт, виконання яких планується в зимовий період. Кошти на подорожчання виконання робіт, виконуваних у зимовий період, визначаються розрахунково - калькуляційним методом на підставі обсягів робіт, виконання яких планується у зимовий період та розрахунків компенсації додаткових витрат: робочого часу робітників; матеріальних ресурсів внаслідок підвищених їх втрат; на виконання інших додаткових робіт, що супроводять виконання будівельно-монтажних робіт в зимовий час. Проте претендент може здійснювати розрахунок зазначених додаткових витрат на підставі об’єкта-аналога власного банку даних або за усередненими показниками, які надаються Держбудом..

Компенсацію додаткових витрат робочого часу робітників та часу роботи будівельних машин і механізмів, що пов'язані із зниженням продуктивності праці при виконанні робіт в зимовий період просто неба і в неопалюваних приміщеннях, можливо розраховувати з використанням до норм трудовитрат робітників-будівельників і монтажників та робітників зайнятих на керуванні і обслуговуванні будівельних машин і механізмів та нормативного часу роботи будівельних машин і механізмів наступних усереднених коефіцієнтів:

І температурна зона ─ 1,10;

ІІ температурна зона ─ 1,15.

Вартість інших додаткових робіт, що супроводжують виконання будівельно-монтажних робіт в зимовий період, визначається за окремими калькуляціями. При цьому до калькуляції можна включати витрати на: розпушування мерзлих ґрунтів; запобігання ґрунтів від промерзання; відтаювання ґрунтів; використання бетонів і розчинів швидкого тужавлення; введення в бетони так розчини спеціальних домішок; використання електропрогрівання бетону; утеплення конструкцій; прогрівання конструкцій та виробів, кінців труб та кабелю; улаштування, розбирання та опалення звичайних тепляків; захист робочих місць від снігових заметів тощо; прибирання снігу з будівельних майданчиків; додаткові витрати на тимчасове опалення та використання постійних систем опалювання для проведення робіт, витрати теплової енергії на відігрівання і сушіння конструкцій. Якщо калькуляції на зазначені додаткові роботи складено на підставі ресурсних елементних кошторисних норм, то до прийнятих у розрахунках нормативних трудовитрат робітників-будівельників, монтажників та робітників зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів застосовуються наведені вище коефіцієнти.

Додаткові витрати матеріальних ресурсів, спричинені їх підвищеними втратами при виконанні робіт в зимовий період (крім розпушування мерзлих ґрунтів та прибирання снігу з будівельних майданчиків), можуть визначатись за усередненими показниками, які виражені в процентах до нормативної потреби в матеріалах по основних будівельно-монтажних роботах і додаткових супутніх роботам у таких розмірах:

─ для щебеню, гравію, піску, баласту, цегли, розчину, бетону, гравію керамзитового ─ 0,35%;

─ для інших матеріалів (за виключенням виробів із деревини і металу, труб, збірних залізобетонних будівельних конструкцій і виробів, покрівельних і лакофарбових матеріалів) ─ 0,2%.

У складі ціни пропозиції претендент може враховувати кошти на додаткові витрати, пов'язані з виконанням робіт в літній період просто неба, якщо таке планується. Ці кошти можна визначати за усередненим процентним показником, який становить 0,35% від вартості будівельно-монтажних робіт за підсумком глав 1-8 Зведеного кошторисного розрахунку.

Зазначені кошти є лімітом і сплачуються замовником підряднику тільки за обсяги робіт, що виконуються в літній період просто неба за умови перевищення гранично-припустимого рівня шкідливих факторів виробничого середовища та за наявності відповідних обґрунтувань і розрахунків, виконаних на підставі положень „Методичних рекомендацій з визначення додаткових витрат при розрахунках за виконані будівельно-монтажні роботи у літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря більш ніж +270С”.

Розмір коштів на сезонні (зимові і літні) подорожчання вартості будівельно-монтажних робіт, виконаних в умовах, за які визначені компенсації, і врахованих у складі ціни тендерної пропозиції, як правило, не повинен перевищувати кошторисного ліміту.

Вартість інших робіт і кошти на покриття інших витрат, які плануються на об’єкті замовлення, визначаються на підставі положень чинного законодавства, даних проекту, вихідних даних замовника щодо здійснення будівництва, умов виконання будівельно-монтажних робіт, розташування будівельної організації стосовно будівельного майданчика.

5.4.Визначення прибутку і коштів на відшкодування ризиків підрядника.

В ціні своєї пропозиції претендент враховує економічно обґрунтований прибуток, що він планує отримати від виконання запропонованих робіт і кошти на покриття ризиків, які пов'язані з виконанням робіт.

На розмір прибутку впливають: вид будівництва; технічна і технологічна складність будови; спосіб будівництва; спосіб фінансування будівництва; кон’юнктура ринку трудових ресурсів та будівельних організацій спроможних виконати роботи по об’єкту замовлення в певному регіоні.

По будовах, (об’єктах), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, розмір прибутку, якщо він планується, приймається в межах усереднених показників, рекомендованих Держбудом за погодженням з Мінекономіки.

Якщо для виконання запропонованих будівельно-монтажних робіт претендент планує здійснювати власними силами перевезення будівельних вантажів, виготовлення окремих матеріальних ресурсів і виконання будівельно-монтажних робіт з використанням власної будівельної техніки, то прибуток в таких випадках розраховується з врахуванням трудомісткості таких робіт, визначеної у встановленому порядку.

Розмір коштів на покриття ризику, зв’язаного з виконанням запропонованих робіт, залежить від сукупності цілого ряду факторів: стадії проектування, виду будівництва; технічної і технологічної складності будови; строків будівництва; способів фінансування будівництва; оснащення будівельної організації матеріально-технічними ресурсами, необхідними для виконання робіт на об’єкті замовлення, та наявності робітників відповідної професії; виду договірної ціни тощо.

Вказані кошти враховуються:

при твердій договірній ціні ─ як правило, в розмірі не більш ніж 1,5%;

при динамічній договірній ціні ─ як правило, не враховується;

при періодичній договірній ціні ─ як правило, в розмірі не більше
ніж 1,0%.

Розмір цих коштів цілком залежить від повноти інформації про об’єкт замовлення та способи виконання робіт, яка зменшує небезпеку непередбачених ситуацій на будівельному майданчику при виконанні робіт.

Під час вивчення проектної документації претендент визначає можливість виникнення ризиків для себе та, обчисливши ціну своєї пропозиції, визначає умови, що запобігали б виникненню ризикованих ситуацій або компенсували б його втрати на такий випадок.

Аналіз ризику проводиться з метою розгляду можливих ризикованих ситуацій, ймовірності настання відповідних подій і втрат претендента, а також можливостей їх компенсації, що необхідно передбачити у контракті.

При аналізі ризику, що може виникнути під час спорудження об’єкту, доцільно виділяти такі три його групи:

1.Ризик, пов’язаний з проектною документацією.

Ймовірність такого ризику пов’язана з можливістю виникнення непередбачених проектом робіт, або невідповідністю передбачених проектом обсягів робіт дійсності.

Зменшення такого ризику можна досягти шляхом детальної перевірки технічної документації і усунення припущених помилок. Після виявлення ризику, пов’язаного з проектною документацією необхідно вимагати від замовника внесення необхідних змін у проектну документацію. Компенсацію ризику, усунення якого є неможливим, слід враховувати в ціні пропозиції.

2.Ризик, пов’язаний з зовнішніми причинами і аварійними ситуаціями.

Ймовірність повені, землетрусу стихійного лиха, аварій тощо створюють для претендента загрозу значних матеріальних втрат, а тому відшкодування додаткових витрат підрядника в зазначених випадках має передбачатися умовами контракту.

3.Комерційний ризик претендента.

До такого ризику відносяться умови, що передбачені у проекті контракту і можуть призвести до погіршення фінансового стану претендента (розмір авансового платежу; порядок оплати виконаних робіт та вид контрактної ціни; порядок вирішення претензій замовника та підрядника тощо).Розглядаючи пункти проекту контракту претендент має оцінити їх прийнятність для себе та ризик для фінансового стану, з яким вони пов’язані (порядок змін проектної документації та обсягів робіт в процесі будівництва, порядок страхування ризику, фінансові гарантії тощо).При залученні претендентом для виконання предмету замовлення субпідрядників кожний з них повинен аналізувати власний ризик та передбачати його компенсацію у ціні пропозиції

5.Особливості погодження договірних цін і розрахунків за виконані роботи

Договірна цінаце кошторис вартості підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об’єкт замовлення.

Договірна ціна входить до складу вартості будівництва і використовується при проведенні взаєморозрахунків.

Договірна ціна на будівництво об’єкта формується претендентом на виконання робіт (генпідрядником) із залученням субпідрядних організацій, погоджується з замовником і є невід’ємною частиною контракту.

Договірні ціни можуть встановлюватися твердими динамічними і періодичними.

Твердий кошторис (тверда договірна ціна), як правило, встановлюється для будівництва тривалістю до 1,5 років. Тверді договірні ціни встановлюються незмінними на весь обсяг будівництва і не уточнюються, за винятком випадків, якщо:

а) замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що призводить до зміни обсягів робіт та вартісних показників;

б) в процесі будівництва в проектній документації та інвесторських кошторисах виявлені безперечні помилки, які не було виявлено на стадії тендерної пропозиції та складання договірної ціни, а підрядник не є виконавцем проектно-кошторисної документації;

в) виникають обставини непереборної сили ─ надзвичайні обставини та події які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання підрядного контракту.

Приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) установлюється відкритим і може уточнюватися протягом всього строку будівництва, при цьому маса прибутку, що врахована в договірній ціні на початок будівництва, не уточнюється, крім випадків, наведених вище.

Якщо в договірній ціні підрядник при визначенні маси прибутку врахував трудовитрати на перевезення матеріальних ресурсів власним автомобільним транспортом, виготовлення окремих матеріальних ресурсів власними силами і виконання будівельно-монтажних робіт власною будівельною технікою, а при виконанні робіт це не відбулось, або відбулось частково, в цьому випадку маса прибутку також уточнюється виходячи із фактичних умов виконання будівельно-монтажних робіт.

Періодичні договірні ціни установлюються відкритими і мають елементи як динамічної, так і твердої договірних цін.

Особливість такої ціни полягає в тому, що на обсяги робіт, які плануються на визначений період (як правило, рік) установлюється тверда договірна ціна (фіксована частина ціни). Формування та застосування фіксованої частини періодичної договірної ціни проводиться за правилами як для твердої договірної ціни.

По закінченні періоду дії твердої ціни (в складі договірної ціни), вартість залишків робіт може уточнюватися з подальшим встановленням твердої ціни на весь залишок або його частину.

При погодженні договірної ціни замовник, розглядаючи її складові, перевіряє вартість матеріальних ресурсів, яка не повинна перевищувати тої, що склалася в регіоні за цінами виробників, крім випадків, підтверджених відповідними обґрунтуваннями і розрахунками. До таких випадків, зокрема, належать:

─ особливі вимоги до технічних характеристик і якості матеріалів, виробів і конструкцій;

─ технологічні умови здійснення будівництва.

Після погодження договірної ціни складається контракт на виконання робіт, в якому зазначається: документ покладений в основу визначення вартості будівництва; вид договірної ціни; порядок та терміни уточнення договірної ціни; умови фінансування та розрахунків за обсяги виконаних робіт; гарантії замовника і підрядника тощо.

Уточнення динамічної договірної ціни проводиться виходячи зі співставлення регіональних рівнів цін матеріально-технічних ресурсів на час узгодження договірної ціни, середньої їх зміни на момент уточнення та цін ресурсів, пред’явлених підрядником.

За необхідності може проводитися уточнення вартості окремих складових вартості будівельної продукції або конкретних видів робіт та ресурсів, що обумовлюється в контракті.

Якщо збільшення вартості матеріально-технічних ресурсів, пред’явлених підрядником до оплати, вище середнього зростання цін на такі ресурси в регіоні, рішення щодо рівня уточнених вартісних показників та джерел покриття різниці приймається замовником на підставі відповідних обґрунтувань підрядника.

Уточнення динамічної частини періодичної договірної ціни здійснюється за правилами як для динамічних договірних цін.

Розбіжності, що виникають між учасниками будівництва в період формування договірних цін і взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт, розглядаються відповідними службами місцевих органів виконавчої влади і Держбудом України. Остаточне рішення приймається в установленому законодавством України порядку.

Взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт проводяться за період, встановлений в контракті (щомісячно, за етап тощо).

За твердої договірної ціни взаєморозрахунки проводяться на підставі виконаних обсягів робіт та їхньої вартості, визначеної в договірній ціні.

При взаєморозрахунках за динамічної договірної ціни:

─ вартість прямих витрат визначаються на підставі нормативних витрат матеріально-технічних ресурсів, виходячи із фізичних обсягів робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні;

─ кошти на покриття решти статей загальновиробничих витрат та рівень заробітної плати працівників, заробітна плата яких враховується в загальновиробничих витратах, уточнюється в порядку передбаченому контрактом;

─ кошти на покриття витрат підрядника на зведення або пристосування і розбирання тимчасових будівель і споруд визначаються або на підставі виконавчого кошторису, погодженого із замовником, та фактично збудованих (пристосованих) будівель і споруд з урахуванням рішень проекту організації будівництва, або за відсотковими показниками, які надається Держбудом, що обумовлюється контрактом.

В випадках, коли в договірній ціні кошти на покриття цих витрат визначені за відсотковим показником, який за ДБН не перевищує 5 відсотків, при оформленні актів виконаних підрядних робіт, затрати на зведення тимчасових будівель і споруд або на пристосування для цих цілей існуючих підрядником не розшифровуються і зворотні суми не вказуються.

При взаєморозрахунках за обсяги робіт, що виконуються в зимовий період, кошти передбачені на це в договірній ціні уточнюються на підставі довідок місцевих органів гідрометеорологічної служби у таких випадках:

─ коли в окремі місяці що відносяться до зимового періоду спостерігається температура повітря вище нуля загалом не менш ніж вісім робочих днів на місяць, тоді на роботи, що виконуються в такі дні не враховуються додаткові витрати на подорожчання робіт в зимовий період;

─ якщо, натомість у місяці, що не належить до зимового періоду, спостерігається температура повітря нижче нуля загалом не менш ніж вісім робочих днів на місяць, тоді на роботи, що виконуються в такі дні, враховуються додаткові витрати на подорожчання будівельно-монтажних робіт у зимовий період;

─ якщо місцевості, де виконуються будівельно-монтажні роботи, зазнають впливу вітрів швидкістю понад 10м/с і зазначені роботи виконуються на робочих місцях, не захищених від вітру, до усереднених коефіцієнтів можна використовувати підвищуючи коефіцієнти в залежності від кількості вітряних днів у звітний зимовий період, які складають:

 

Кількість вітряних днів в звітному зимовому періоді, в процентах Коефіцієнти
понад 10 до 30 1,05
понад 30 1,08

 

Якщо в договірній ціні не передбачені кошти на додаткові витрати, пов'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт в літній період, то при взаєморозрахунках за наявності зазначених умов вони відшкодовуються підряднику додатково в порядку, передбаченому контрактом.

При періодичній договірній ціні вартість виконаних підрядних робіт визначається за правилами як для твердої договірної ціни.

Незалежно від виду договірної ціни і способів взаєморозрахунків при виявленні у розрахунках за виконані роботи (форми № КБ-2в
„Акт приймання виконаних підрядних робіт” і № КБ-3 „Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрати”, які були відповідно оформлені та оплачені за попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок. При взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт зворотні суми від розбирання конструкцій, знесення будівель і споруд, внаслідок чого отримано матеріальні ресурси, придатні до подальшого використання на тій самій будові, визначаються на підставі їх номенклатури, кількості та обґрунтованих цін.

Якщо за домовленістю сторін підрядник виконує роботи з доведення отриманих від розбирання матеріальних ресурсів до придатного для використання стану та транспортування їх до місця тимчасового складування, вартість цих робіт враховується у вартості будівельно-монтажних робіт.

За підсумком договірної ціни в окремих випадках, обґрунтованих розрахунком, можуть враховуватися додаткові кошти на розвиток власної бази підрядних організацій, а також на поновлення їх парку будівельних машин і механізмів.

Рішення з приводу виділення підрядній організації коштів на зазначені цілі приймається інвестором на підставі розрахунку обґрунтованої потреби цих коштів з врахуванням строків будівництва, питомої ваги робіт, що виконуються для конкретного інвестора, в загальному обсязі робіт та інших факторів. Умови врахування цих коштів та їх витрачання обумовлюються контрактом.

Визначення прибутку для субпідрядних організацій можна здійснювати або на підставі загальної маси прибутку на будову (об’єкт) та питомої ваги обсягу будівельно-монтажних робіт, доручених їм для виконання, в загальному обсязі будівельно-монтажних робіт будови (об’єкту), або виходячи з нормативно-розрахункових трудовитрат на ці обсяги і усереднених показників, що надаються Держбудом по видам робіт, або іншим будь-яким способом, встановленим сторонами (генпідрядником і субпідрядником) і обумовленого контрактом.

Рекомендована література

1. ДБН Д.1.1-1-2002. „Правила визначення вартості будівництва”, з доповненнями та змінами внесеними наказами Держбуду України від 07.05.2002 № 80, від17.06.2003 № 85, від 13.06.2005 № 94; наказом Мінбуду України від 28.12.2005 № 28. // Ціноутворення у будівництві. – К.: НВФ „Інпроект”, 2006, № 1.

2. ДБН Д.1.1-2-99. Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи. ─ К.: Держбуд, 2000.

3. ДБН Д.2.2-99. Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. ─ К.: Держбуд, 2000.

4. ДБН Д.2.3-99. Ресурсні елементні кошторисні норми на монтаж устаткування. ─ К.: Держбуд, 2000.

5. ДБН Д.2.7-2000. Ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів. ─ К.: Держбуд, 2001.

6. ДБН Д.1.1.-7-2000. Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України, з доповненнями та змінами внесеними: наказами Держбуду України від 10.07.2002 № 7, від 17.06.2003 № 85; наказом Мінбуду України від 28.12.2005 № 27. // Ціноутворення у будівництві. – К.: НВФ „Інпроект”, 2006, № 1.

7. Порядок визначення вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва, затверджений постановою Кабміну України від 5 квітня 2006р. № 427.

8. „Ціноутворення у будівництві” ─ Збірник офіційних документів та роз’яснень. ─ К.: НВФ „ Інпроект” Мінбуду (Держбуду) України, 2002-2006.

9. Приклад (макет) складання інвесторської кошторисної документації, договірної ціни на будівництво, первинних звітних документів з обліку в будівництві (типові форми № КБ-2в, № КБ-3). // Ціноутворення у будівництві. – К.: НВФ „Інпроект”, 2002, № 7.

10. Інструктивні вказівки для роботи з програмним комплексом „Тендер-Контракт ─ Інтелектуальні Будівельні Кошториси” ─ „ТК-ІБК”.

11. Зміна № 6 до „Правил визначення вартості будівництва” ДБН Д.1.1-1-2000, Затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.03.2009 №114 та введено в дію з квітня 2009 року.

12. Кадол Л.В., Ковальчук В.А. Навчальний посібник «Проектно – кошторисна справа», КНУ,2012рік

 





Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 5509; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.224.13.210
Генерация страницы за: 0.054 сек.