Тарифні сітки та їх роль в організації заробітної плати

Тарифна сітка є основою регулювання професійно-кваліфікацій­ного поділу та руху робочої сили, стрижнем централізованого ре­гулювання рівня заробітної плати різних категорій і груп працівни­ків, ядром професійно-кваліфікаційної диференціації в оплаті праці. Тарифна сітка як важливий елемент тарифної системи слугує для визначення співвідношень в оплаті праці робітників, які виконують роботи різної складності. Вона містить певну кількість розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.

Тарифний розряд відображає рівень кваліфікації робітника, тобто у робітника вищої кваліфікації — вищий розряд тарифної сітки. Тарифні ко­ефіцієнти показують, у скільки разів оплата праці кожного роз­ряду кваліфікованих робітників вища від оплати праці робітника 1-го розряду.

Співвідношення тарифних коефіцієнтів крайніх розрядів є ді­апазоном тарифної сітки. Тарифні коефіцієнти повинні заохочувати робітника до під­вищення кваліфікації, якості праці. Досвід показує, що мінімальний рівень різниці між тарифними ставками суміжних розрядів не може бути нижчим за 10 %.

У сучасних умовах на більшості підприємств застосовують шести- та восьмирозрядні тарифні сітки. Тарифні коефіцієнти та їх співвідношення можуть установлюватися галузевими угодами. Вирізняють чотири групи уніфікованих тарифних сіток, які ди­ференційовані по галузях економіки:

♦ восьмирозрядна тарифна сітка із співвідношенням тарифів 1 і 8-го розрядів 1: 2,4 – для оплати праці робітників цехів ос­новного виробництва підприємств чорної металургії;

♦ восьмирозрядна тарифна сітка із співвідношенням 1 і 8-го розрядів 1,0: 2,01 — для оплати праці робітників, безпосе­редньо зайнятих на виконанні відповідальних робіт підприємств машинобудування, включаючи електротехнічну, елект­ронну, радіотехнічну промисловість і виробництво засобів зв'язку;

♦ семирозрядна тарифна сітка із співвідношенням тарифів 1 і 7-го розрядів 1,0: 2,01 — для оплати праці робітників, безпосередньо зайнятих обслуговуванням, налагоджуванням і ремонтом основного устаткування теплових та електричних систем атом­них, теплових і гідроелектростанцій;

♦ шестирозрядна сітка із співвідношенням тарифів 1 і 6-го розрядів 1,0: 1,8 — для всіх інших видів виробництв і робіт.

Характеристика найпоширеніших тарифних сіток:

Розряд
Коефіцієнт		1,08	1,23	1,35	1,54	1,8	1,89	2,01

За допомогою тарифної сітки можна встановити рівні серед­ньої кваліфікації робітників та складності роботи. Середня квалі­фікація робітників заводу в цілому, цеху або дільниці характери­зується середнім тарифним розрядом. Середній тарифний коефі­цієнт групи робітників (Кс) обчислюється тільки в тому разі, як­що праця робітників даного цеху, дільниці, заводу оплачується по одній і тій самій тарифній сітці:

Кс = ∑ К * Чр / ∑Чр,

де К — тарифний коефіцієнт відповідного розряду;

Чр — чисельність робітників того самого розряду; ∑Чр — загальна чисельність робітників.

Після обчислення середнього тарифного коефіцієнта визнача­ється середній тарифний розряд:

Рс = Рм + (Кс – Км) / (Кб – Км)

або

Рс = Рб – (Кб – Кс) / (Кб – Км),

де Рм, Рб — тарифні розряди, які відповідають меншому й бі­льшому із двох суміжних тарифних коефіцієнтів тарифної сіт­ки, між якими знаходиться відомий середній тарифний кое­фіцієнт;

Км, Кб — менший і більший із двох суміжних тарифних коефі­цієнтів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний коефіцієнт.

Наприклад:

необхідно визначити середній тарифний коефі­цієнт і середній розряд групи робітників-відрядників кількістю 50 осіб, зайнятих на роботах з нормальними умовами праці, з них 15 осіб — 2-го розряду, 25 — 3-го і 10 осіб — 4-го роз­ряду.

Тоді: Кс = (1,08 * 15 + 1,23* 25 + 1,35 * 10) / 50= 1,21.

З таблиці видно, що розрахований Кс менший тарифного ко­ефіцієнта 1,23, якому відповідає 3-й розряд, і більший коефіцієн­та 1,08, якому відповідає 2-й розряд. Отже, Кс знаходиться між 2 і 3 розрядами і дорівнює:

Кс = 2 + (1,21 – 1,08) / (1,23 – 1,08) = 2,6

або

рс = 3 – (1,23 – 1,21) / (1,23 – 1,08) = 2,6.

Середній тарифний коефіцієнт робіт визначається як середня арифметична величина тарифних коефіцієнтів, зважених за обся­гами робіт:

Рс = ∑ К * ТР / ∑ ТР,

де К — тарифний коефіцієнт відповідного розряду;

ТР — трудомісткість робіт, віднесених до даного розряду, нормо-год;

∑ ТР — сумарна трудомісткість робіт, нормо-год.

Середній тарифний коефіцієнт робіт визначається так само, як і для робітників.

Приклад.

Треба визначити середній тарифний коефіцієнт і середній тарифний розряд робіт, якщо відомо, що за планом на місяць необхідно виконати роботи з нормальними умова­ми праці таких обсягів:

Розряд Нормо-год.

3 300

4 600

5 200

Звідси:

Кс = (1,23 *300 + 1,35 * 600 + 1,54 * 200) / (300 + 600 + 200) = 1,32

Рс = 3 + (1,32 – 1,23) / (1,35 – 1,23) = 3,98;

або

Рс = 4 – (1,35 – 1,32) / (1,35 – 1,23) = 3,98.

Для правильного використання робочої сили на підприємствах під час планування чисельності робітників, перетарифікації робіт великого значення набуває зіставлення середнього розряду робітни­ків і робіт. Ці величини мають відповідати один одному. Якщо се­редній розряд робіт випереджає середній розряд робітників, то це призводить до несвоєчасності освоєння виробничих потужностей, втрат робочого часу, випуску бракованої продукції. У цьому разі необхідно посилити роботу щодо підвищення кваліфікації робіт­ників. Якщо ж середній розряд робітників вищий середнього роз­ряду робіт, то кваліфікаційна робоча сила недовикористовується, фонд заробітної плати перевитрачається.

Дата добавления: 2014-01-03