Права, обов'язки та відповідальність сторін за договором позички. Припинення договору позички

Визначаючи права та обов'язки сторін при укладенні договору позички, слід вра­ховувати, по-перше, поширеність на даний вид правовідносин норм гл. 58 ЦК України; по-друге, залежність прав та обов'язків позич­кодавця від правової конструкції договору (є він реальним чи консен­суальним), оскільки у консенсуальному договорі позички, наприклад, першим виникає обов'язок позичкодавця передати річ користувачу.

У будь-якому договорі позички (реальному чи консенсуальному) позичкодавець має обов'язки, передбачені нормами гл. 58 ЦК Ук­раїни «Найм (оренда)». Отже, він зобов'язаний:

1) передати річ у стані та комплекті, обумовленому договором;

2) повідомити користувача про всі недоліки речі, що передається за договором позички в безоплатне користування, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна користувача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею;

3) попередити користувача про всі права третіх осіб на річ, що йому передається;

4) робити за власний рахунок капітальний ремонт речі, переда­ної у позичку.

Водночас незалежно від правової конструкції договору, відповід­но до ст. 832 ЦК України, позичкодавець має право на відчуження речі, яка передана ним у користування. При цьому до нового влас­ника переходять усі права за договором позички, який був укладе­ний раніше, а його права відносно речі обтяжуються правами кори­стувача. До того ж новий власник не вправі вимагати дострокового припинення договору позички та повернення речі до встановленого строку. Згідно з даною нормою користувач не має переважного пра­ва перед іншими особами на купівлю речі, переданої йому в користу­вання.

Крім того, відповідно до ст. 836 ЦК України, позичкодавець має також право вимагати примусового повернення речі та відшкоду­вання завданих у зв'язку з цим збитків, якщо після припинення договору користувач не повертає річ.

Користувач, за договором позички, зобов'язаний дотримува­тися вимог, встановлених ст. 833 ЦК України:

1) нести звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування;

2) користуватися річчю за її призначенням або відповідно до ме­ти, визначеної в договорі;

3) користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено до­говором;

4) повернути річ після закінчення строку договору в такому са­мому стані, в якому вона була на момент її передання.

Відповідно до ст. 834 ЦК України, користувач має право повер­нути річ, передану йому в користування, у будь-який час до спливу строку договору.

Крім спеціальних прав та обов'язків, користувачеві належать також інші права та обов'язки, характерні наймачу за договором найму (оренди). Так, користувач має право власності на плоди, про­дукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, пе­реданою у позичку (ст. 775 ЦК України); він зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини (ч. 1 ст. 779 ЦК України) тощо.

Відповідальність сторін за договором позички. Як і за договором найму (оренди), за договором позички шкода, завдана третім осо­бам у зв'язку з користуванням річчю, переданою у позичку, відшко­довується користувачем на загальних підставах.

Але за завдану шкоду може нести відповідальність і позичкодавець. Дане правило встановлено ст. 780 ЦК України. Позичкодавець буде нести відповідальність за шкоду, заподіяну у зв'язку з ко­ристуванням річчю, у випадку, коли буде встановлено, що шкода настала внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких користувач не був попереджений позичкодавцем і про які він не знав і не міг знати. Змінити це положення сторони не вправі, оскільки умова договору позички про звільнення позичкодавця від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей чи недоліків речі, про наявність яких користувач не був попереджений позичкодавцем і про які він не знав і не міг знати, є нікчемною.

Розірвання та припинення договору позички. Законодавець розділяє поняття розірвання договору позички (ст. 834 ЦК Укра­їни) і припинення договору позички (ст. 835 ЦК України).

Припинення договору позички можливе як за наявності загаль­них підстав, наприклад, у зв'язку з його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України), або у разі неможливості йо­го виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не від­повідає (ст. 607 ЦК України), так і на підставах, передбачених без­посередньо гл. 60 ЦК України (спеціальних підставах). Тому договір позички припиняється також у разі смерті фізичної особи або лікві­дації юридичної особи, якій річ було передано в користування, як­що інше не встановлено договором.

Передбачені законом випадки одностороннього розірвання дого­вору позички умовно відносять до другої групи спеціальних підстав його припинення. Вони є правом, а не обов'язком сторін.

Користувач має право повернути річ, передану йому в кори­стування, в будь-який час до спливу договору, тобто достроково. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору не пізніше як за сім днів до повернення речі.

Позичкодавець вправі вимагати розірвання договору й повернен­ня речі у разі, якщо:

1) у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;

2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;

3) річ самочинно передана в користування іншій особі;

4) унаслідок недбалого поводження з річчю вона може бути зни­щена або пошкоджена.

Право вимагати розірвання договору, який укладено без визна­чення строку, має також особа, яка стала власником речі, переданої у користування. При цьому користувач має бути повідомлений про розірвання договору заздалегідь, у строк, що відповідає меті по­зички.

Дата добавления: 2014-01-03