Договір підряду

1. Поняття та загальна характеристика договору підряду

Договір підряду належить до класичних договірних інститутів, які відомі в цивілістиці з часів римського права. Даний договір укладається для виготовлення, обробки, перероб­ки, ремонту речі або для виконання іншої роботи з переданням її матеріального результату замовникові.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ви­конану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Спеціальними видами договору підряду є: 1) договір побутового підряду (ст. 865-874 ЦК України); 2) договір будівельного підряду (ст.ст. 875-886 ЦК України); 3) договір підряду на проведення про­ектних та пошукових робіт (ст. 887-891 ЦК України); 4) договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт (гл. 62 ЦК України).

Виділення різновидів договору підряду обумовлено особливостя­ми їх предмета, мети, суб'єктного складу, порядку укладання та припинення тощо. Загальні положення про підряд застосовуються до даних договорів лише у випадках, якщо присвячені ним спе­ціальні норми не передбачають іншого. На вказані види договору підряду, крім цього, поширюються положення законодавства про захист прав споживачів, про поставки товарів і виконання робіт для державних потреб.

Договір підряду є консенсуальним, двостороннім та відплатним.

Для досягнення бажаного результату за договором підряду необ­хідно витратити час для виконання роботи, тому він не може бути виконаний безпосередньо на момент укладення договору. Консенсуальний характер договір підряду має й у випадку, якщо підрядник приступає до виконання роботи одразу ж після укладення договору або виконує роботу у присутності замовника. Виконанню роботи та здійсненню обов'язків підрядника завжди передує укладання дого­вору, за яким визначається, що саме необхідно зробити.

Двосторонність даного договору підтверджується тим, що права та обов'язки покладаються як на підрядника, так і на замовника.

Відплатність договору підряду полягає в тому, що діям підряд­ника відповідає обов'язок вчинити зустрічну дію замовником, а са­ме оплатити результат роботи підрядника.

Сторонами в договорі підряду є підрядник та замовник, якими можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи.

Підрядник – це особа, яка бере на себе обов'язок виконання за­мовленої роботи. Для виконання окремих видів робіт, встановле­них законом, підрядник зобов'язаний одержати спеціальний доз­віл.

Замовником є особа, яка замовляє виконання певної роботи, беручи на себе обов'язок прийняти й оплатити її результат.

Підрядник при виконанні робіт, якщо інше не встановлено дого­вором, може залучати інших осіб – субпідрядників, передоручаючи їм виконання частини робіт. Субпідрядниками можуть виступати спеціалізовані підрядні організації, зокрема в таких сферах діяль­ності, що вимагають спеціального ліцензування, наприклад, виконання проектних, будівельних, пошукових робіт тощо. Підрядник при цьому виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником – як замовник.

Перед замовником за виконання всієї роботи, в тому числі й ви­конаної субпідрядником, відповідає генеральний підрядник. Крім того, він відповідає перед субпідрядником за невиконання або нена­лежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду (ст. 838 ЦК України). За загальним правилом, прямі правові зв'яз­ки між замовником і субпідрядником не встановлюються: замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з гене­ральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або за­коном. Таким чином, у договорах, укладених генеральним підряд­ником як із замовником, так із субпідрядником, може бути передбачена можливість висунення замовником будь-яких вимог безпосередньо до субпідрядника та навпаки. Необхідність таких прямих зв'язків може виникнути, наприклад, при виконанні складних робіт під час будівництва великих об'єктів, коли в них беруть участь декілька будівельних та монтажних організацій.

Предметом договору підряду є результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми, оскільки робота здається у вигляді, придатному для оцінки. Залежно від завдання замовника та виду робіт результат може бути виражений у ство­ренні нової речі або в оновленні, зміні чи покращенні споживчих властивостей уже існуючих речей (наприклад, натирання паркету, обробка сільськогосподарських ділянок, миття вікон, прання бі­лизни).

Робота, визначена договором підряду, виконується підрядником із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено дого­вором. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відпові­дальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків (ст. 840 ЦК України).

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визна­ченої договором роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку – сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам дого­вору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти – вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для вико­ристання відповідно до договору підряду або для звичайного вико­ристання роботи такого характеру (ст. 857 ЦК України).

Якщо між замовником і підрядником виникає спір з приводу не­доліків виконаної роботи або їх причин, на вимогу будь-якої зі сто­рін має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експер­тизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сто­рони порівну (ч. 4 ст. 853 ЦК України).

Ціною в договорі підряду є грошова сума, яку замовник зобов'я­зується сплатити підрядникові за виконання роботи. Ціна встановлюється за домовленістю сторін шляхом фіксування в дого­ворі конкретної суми або способів її визначення. Якщо в договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, вона встановлюється судом на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Ціна роботи в договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ст. 843 ЦК України). Ціна в договорі підряду й фактична ціна речі, що вироблена за ним, не завжди збігаються, оскільки до ціни речі, крім витрат підряд­ника і його винагороди, іноді включаються витрати замовника, що становлять, наприклад, вартість наданих ним матеріалів, плату за виконані третіми особами роботи та послуги.

Якщо для досягнення результату підрядник зобов'язаний вико­нати комплекс значних за обсягом та складних робіт, їх ціна за дого­вором підряду визначається шляхом складання кошторису (ст. 844 ЦК України). Оскільки ціна є результатом домовленості сторін, то кошторис матиме значення лише тоді, коли у його складанні брати­муть участь обидві сторони. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набуває чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його за­мовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твер­дим.

Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Змі­ни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кош­торису, а замовник – його зменшення, якщо на момент укладення договору не можна було передбачити повний обсяг роботи або необ­хідні для цього витрати. У разі перевищення твердого кошторису всі пов'язані з цим витрати несе підрядник.

Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошто­рису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, визначеною в договорі.

У випадку істотного зростання після укладення договору вар­тості матеріалів, устаткування, які повинен був надати підрядник, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, під­рядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вима­гати розірвання договору.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата вико­наної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний спла­тити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Виплати авансу підрядник має право вимагати лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Коли фактичні витрати підрядника виявилися меншими за ті, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощаджен­ня, отриманого підрядником (ст. 845 ЦК України).

Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможли­вим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору (ч. 2 ст. 850 ЦК України).

У випадку, коли предмет договору підряду до здачі його замов­никові був випадково знищений або закінчення роботи стало не­можливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.

Підрядник має право на плату, якщо знищення предмета дого­вору підряду або неможливість закінчення роботи сталися через не­доліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказі­вок про спосіб виконання роботи або якщо таке знищення чи неможливість закінчення роботи сталися після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи (ст. 855 ЦК України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України). З моменту укладення договору зафіксовані у ньому строки стають обов'язковими для обох сторін, змінити їх можна лише у випадках і в порядку, перед­бачених договором.

Якщо в договорі не визначені строки виконання роботи, підряд­ник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, ха­рактеру й обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ч. 2 ст. 846 ЦК України).

Замовник зацікавлений у виконанні свого замовлення до пев­ного строку, тому варто вказувати в договорі підряду кінцевий строк виконання роботи. Однак суттєве значення для замовника може ма­ти не лише кінцевий строк, а й початок виконання роботи та про­міжні строки, особливо, коли робота виконується за місцем проживання замовника або за місцем знаходження його майна.

Форма договору підряду повинна відповідати загальним прави­лам про форму правочинів (ст. 205-210 ЦК України). Найбільш поширеною при підрядних правовідносинах є проста письмова фор­ма, що пояснюється необхідністю надання ним більшої стабільності та їх тривалістю.

Відмінність договору підряду від інших договорів. Від договору купівлі-продажу договір підряду відрізняється тим, що предмет дого­вору купівлі-продажу вже існує на момент укладення договору, під­ряднику ж для досягнення певного результату потрібно ще вико­нати відповідну роботу (наприклад, виготовити, відремонтувати певну річ).

Договір підряду має спільні риси з договорами про надання пос­луг (зберігання, доручення тощо). Однак результат роботи за дого­ворами про надання послуг не має речового відтворення, як у дого­ворі підряду, і споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Досить часто виникає необхідність відмежування договору під­ряду від трудового договору, оскільки їх подібність обумовлена тим, що ці договори певною мірою регулюють правові відносини трудового процесу. При цьому існуючі способи організації праці на­стільки зближують ці два договори, що відмінність між ними стає не досить чіткою. Однак за договором підряду задоволення інтересів замовника забезпечується результатом роботи підрядника, а за тру­довим договором інтерес роботодавця полягає у виконанні праців­ником певної трудової функції відповідно до спеціальності, квалі­фікації та посади. Отже, у врегулюванні трудових відносин основний акцент робиться на регламентації процесу праці, в той час як у під­ряді – на досягнення й передачу результату праці замовникові. У врегулюванні трудових відносин працівник у межах виконання сво­їх трудових обов'язків повністю залежить від роботодавця. Підряд­ник же не залежить від замовника у виборі способу виконання за­мовлення та досягнення результату. Крім того, на відміну від підрядних правовідносин, незалежно від позитивності результату виконаної працівником роботи сам процес її виконання повинен бу­ти оплачений.

2. Права та обов'язки сторін договору підряду

Підрядник зобов'язаний:

1) на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника (ч. 1 ст. 837 ЦК України);

2) надати замовникові звіт про використання матеріалу та по­вернути його залишок, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника (ч. 1 ст. 840 ЦК України);

3) вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником (ст. 841 ЦК України);

4) своєчасно попередити замовника про:

- необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необ­хідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором;

- недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

- те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

- наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи (ч. 4 ст. 844, 847 ЦК України);

5) відмовитися від договору підряду, маючи право на відшко­дування збитків, якщо використання недоброякісного або не­придатного матеріалу чи додержання вказівок замовника за­грожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог (ч. 2 ст. 848 ЦК України);

6) передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета дого­вору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без та­кої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим (ст. 861 ЦК України).

Підрядник має право:

1) на отримання плати після виконання визначеної договором підряду роботи, а також в інших випадках, встановлених до­говором або законом (ч. 1 ст. 837, ч. 4 ст. 844, ч. 4 ст. 849, ч. 2 ст. 850, ст. 854, ст. 855 ЦК України);

2) залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 838 ЦК Укра­їни);

3) вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи, якщо замовник, який не погодився на перевищення визна­ченого приблизного кошторису, відмовився від договору під­ряду (ч. 4 ст. 844 ЦК України);

4) вимагати збільшення кошторису в разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами. Якщо замовник від­мовляється від збільшення кошторису, підрядник має право вимагати розірвання договору (ч. 5 ст. 844 ЦК України);

5) на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості (ч. 1 ст. 845 ЦК України);

6) відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попере­дження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вка­зівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обста­вин, що загрожують якості або придатності результату робо­ти (ч. 1 ст. 848 ЦК України);

7) вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи до­даткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи або підвищення ціни роботи, якщо замов­ник не сприяє йому у виконанні роботи (ч. 1 ст. 850 ЦК України);

8) не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що під­лягає переробці, і цим створив неможливість виконання дого­вору (ст. 851 ЦК України);

9) після дворазового попередження замовника продати резуль­тат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я за­мовника, якщо інше не встановлено договором, у випадку, коли замовник протягом одного місяця ухиляється від прий­няття виконаної роботи (ч. 5 ст. 853 ЦК України);

10) притримати результат роботи, а також устаткування, зали­шок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є в нього, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з ви­конанням договору підряду (ст. 856 ЦК України);

11) замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, без­оплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовни­кові збитків, завданих простроченням виконання (ч. 2 ст. 858 ЦК України).

Замовник зобов'язаний:

1) оплатити виконану підрядником роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК Ук­раїни);

2) сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в об­сязі та в порядку, встановлених договором підряду (ч. 1 ст. 850 ЦК України);

3) прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до дого­вору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у робо­ті відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ч. 2 ст. 853 ЦК України);

4) негайно повідомити підрядника про виявлення після прий­няття його роботи відступів від умов договору підряду або ін­ших недоліків, які не могли бути встановлені при звичайно­му способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі тих, що були умисно приховані підрядником (ч. 3 ст. 853 ЦК України);

5) повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе, у випадку, коли підрядник замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконує роботу з відшкодуванням за­мовникові збитків, завданих простроченням виконання (ч. 2 ст. 858 ЦК України).

Замовник має право:

1) у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаю­чись у діяльність підрядника (ч. 1 ст. 849 ЦК України);

2) призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або до­ручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підряд­ника, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином (ч. З ст. 849 ЦК Ук­раїни);

3) у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від дого­вору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані ро­зірванням договору (ч. 4 ст. 849 ЦК України);

4) за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення недо­ліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором, у випадку, коли підрядник відсту­пив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або до­пустив інші недоліки в роботі (ч. 1 ст. 852 ЦК України);

5) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності у роботі підрядника істотних відступів від умов до­говору підряду або інших істотних недоліків (ч. 2 ст. 852 ЦК України);

6) відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо:

- підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч. 2 ст. 849 ЦК України);

- відступи в роботі від умов договору підряду або інші недоліки в роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк (ч. З ст. 858 ЦК України);

7) у випадку, коли робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з ін­шими недоліками, які роблять її непридатною для викори­стання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підряд­ника:

- безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

- пропорційного зменшення ціни роботи;

- відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо його право усувати їх встановлено договором (ч. 1 ст. 858 ЦК Ук­раїни).

Крім того, якщо сторона в договорі підряду внаслідок виконання договору одержала від другої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таєм­ниця, вона не має права повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони (ст. 862 ЦК України).

Відповідальність підрядника за порушення умов договору під­ряду. Підрядник несе відповідальність:

1) перед субпідрядником за невиконання або неналежне вико­нання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником – за порушення субпідрядником свого обо­в'язку, коли виступає в якості генерального підрядника (ч. 2 ст. 838 ЦК України);

2) за неналежну якість наданих ним матеріалу й устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб (ч. 2 ст. 839 ЦК України). Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за йо­го якість відповідно до положень про відповідальність продав­ця за товари неналежної якості (ч. 5 ст. 858 ЦК України).

До вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за догово­ром підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд – три роки від дня прийняття роботи замовником (ст. 863 ЦК України).

Якщо договором підряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантій­ного строку, перебіг позовної давності починається від дня заявлення про недоліки. У разі, коли відповідно до договору підряду роботу було прийнято замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому (ст. 864 ЦК Ук­раїни);

3) за неправильне використання матеріалу, якщо робота вико­нується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника (ч. 1 ст. 840 ЦК України);

4) за невиконання або неналежне виконання роботи, спричи­нене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при на­лежному прийманні матеріалу (ч. 3 ст. 840 ЦК України);

5) за втрату або пошкодження майна, переданого йому замов­ником (ст. 841 ЦК України).

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відпові­дальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідаль­ності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або безді­яльності підрядника (ч. 4 ст. 858 ЦК України).

Дата добавления: 2014-01-03