Особливості розуміння і продукування мови дітьми з ОНР

Найбільш важкими порушеннями мови з психолінгвістичної точки зору є алалії. Психолінгвістичний підхід до даного виду мовленнєвої патології, домінуючий в сучасній логопедії, представлений в роботах Е.Ф. Соботович, В.А. Ковшікова, Б.М. Гриншпун, В.К. Воробйової та ін Дослідники відзначають, що при алалії порушеними є всі сторони мовленнєвої діяльності, а саме, процеси формування, породження і сприйняття мовлення. Патологічний стан ЦНС негативно позначається на становленні мови дітей з алалією, викликаючи порушення всіх компонентів рече-мовної системи і несформованість операцій породження і сприйняття мовлення.

При моторної алалії, на думку І.Т. Власенко і В.В. Юртайкіна (1981) спостерігається дисоціація між структурними компонентами мовленнєвої діяльності. При цьому у частини дітей не сформовані мотиваційно-цільові установки, в інших - етапи семантичного та лексико-граматичного структурування висловлювання. Автори вказують на неможливість адекватного контролю та звірення отриманих та очікуваних результатів. На думку В.А. Ковшікова (1985) при моторній алалії смисловий і моторний рівень щодо збережені. Порушення стосуються переважно етапів лексико-граматичного структурування і моторного програмування висловлювання. Однак неможливість правильного мовного оформлення думки цілком може поєднуватися з порушеннями внутрішньої програми. Е.Ф. Соботович (1985) вказує на несформованість знакової функції свідомості у дітей з моторною алалією, відзначаючи, що в основі порушень лежить нездатність оволодіння знаковою формою мови. Порушення стосуються всіх ланок внутреннеречевого процесу. Іншими словами, моторна алалія проявляється в порушеннях всіх етапів мовоутворення: мотивації та комунікативного наміру, смислоформулірованія і лексико-граматичного структурування, моторного програмування і моторної реалізації висловлювання. Порушеними виявляються і діють на протязі всього етапу виробництва мови імовірнісний прогноз і контроль. Поряд з цим спостерігаються недоліки сприйняття зверненої мови, сповільненість і утрудненість розуміння окремих фраз і цілого тексту, дифузність фонематических уявлень, нечіткість звукового сприйняття і відтворення. В цілому порушеними є самі передумови для засвоєння мови та розвитку мовлення (Б.М. Гриншпун, С.Н. Шаховська, 2002). Діти не можуть спостерігати, аналізувати та узагальнювати мовні явища, виробляти розумові операції над мовним матеріалом, розуміти і правильно використовувати мовний знак. Таким чином, при моторної алалії порушені всі мовленнєві операції та всі етапи виробництва мови, що, в свою чергу обумовлює недоліки сприйняття і розуміння мови.

При сенсорної алалії найбільш порушеним є розуміння мови. В результаті порушення слухової диференціації у дітей не формуються акустико-гностичні процеси і фонематичні сприйняття, порушено розрізнення фонем, спостерігаються недоліки фонематичного і морфемного аналізу складу слова. Дитина із сенсорною алалією чує, але не розуміє звернену мову, зв'язок між звучним словом і його чином не формується. Б.М. Гриншпун, С.Н. Шаховська (2002) вказують, що ступінь прояву порушень розуміння може залежати від ряду факторів: а) від ситуації сприйняття (хто говорить, загальний емоційний фон, наявність мотивації до сприйняття, соматичний стан сприймаючого, наявність у нього стомлення, фізичні ознаки середовища та ін), б) від складності сприймаються мовних одиниць (побутовий або абстрактний словник, контекстна або відвернута від ситуації мова, проста чи поширена фраза і пр.); в) від наявності факторів, що підсилюють акустичне враження (зорове підкріплення, можливість бачити обличчя мовця, промовляння почутого); г) від глибини мовного порушення. В цілому слухове сприйняття при сенсорної алалії уповільнено, важко контрольовано і мало керовано. В результаті порушення розуміння у дітей із сенсорною алалією відсутня або грубо спотворюється власна мова. Нормальне інтонування, сохранная мовна активність і виборча мотивація поєднуються з численними смисловими помилками і неточностями в активній мові. Дитина не в змозі адекватно провести відбір слів, їх синтаксичне структурування, лексико-граматичне і артикуляторного оформлення. Відсутній контроль над виробництвом і відтворенням мовного висловлювання.

Таким чином, загальне недорозвинення мови характеризується порушеннями всіх мовних операцій. У цьому випадку психофізіологічні передумови для формування мовної діяльності є порушеними: зазначається специфіка стану лівого і правого півкуль головного мозку, присутні особливості їх функціонального стану, рівень розвитку регуляторних механізмів та електричної активності кори не відповідає нормативному, спостерігаються відхилення в реалізації аналізу ¬ раторних та інтегративних функцій. Все це обумовлює системний характер порушення, наявність семантичних, фонетичних, лексичних і граматичних порушень у дітей з патологією мови. В цілому дослідники сходяться на думці, що процеси продукування і розуміння мови при ОНР здійснюються за типом моторної алалії.

Таким чином, за станом пізнавальної сфери, дошкільників з ОНР можна умовно розділити на чотири групи (Т.Д. Барменкова, 1997).

• Діти, що увійшли до першої групи, мають досить високий рівень сформованості невербальних та вербальних логічних операцій, відповідний показниками дітей з нормальним мовним розвитком. Пізнавальна активність, інтерес до завдання високі, цілеспрямованість діяльності стійка і планомірно.

• Рівень сформованості логічних операцій дітей другої групи нижче вікової норми. Мовленнєва активність у них знижена, діти відчувають труднощі прийому словесної інструкції, демонструють обмежений обсяг короткочасної пам'яті, неможливість утримати словесний ряд.

• У дітей, віднесених до третьої групи, цілеспрямованість діяльності порушена при виконанні як вербальних, так і невербальних завдань. Для них характерні недостатня концентрація уваги, низький рівень пізнавальної активності, низький обсяг уявлень про навколишній, труднощі засвоєння причинно-наслідкових зв'язків.

• Однак, діти мають потенційні можливості для оволодіння абстрактними поняттями, якщо їм буде надана допомога з про сторони педагога. Діти четвертої групи мають недорозвинення логічних операцій. Логічна діяльність дітей відрізняється крайньою нестійкістю, отсутвие планомірності, пізнавальна активність дітей низька, контроль над правильністю виконання завдань відсутня. В цілому, у дітей з ОНР значно гірше, ніж у нормально розмовляючих однолітків, сформовані зорове сприйняття, просторові уявлення, увагу і пам'ять. Діти з ОНР зазвичай малоактивні, не виявляють достатньої ініціативи. Наявність загального недорозвинення мови призводить до стійких порушень діяльності спілкування, утрудненням міжособистісної взаємодії і створює серйозні проблеми на шляху їх розвитку та навчання.

Дата добавления: 2014-01-03