Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Як складові суспільного виробництва




Тема. Промисловість, сільське господарство і транспорт

Рекомендовані літературні джерела

1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь. – М.: Мысль, 1983. – 350 с.

2. Голиков А. П. та ін. Вступ до соціально-економічної географії: Підручник. – К.: Либідь, 1996. – 320с.

3. Забожна О.М. Основи технологій. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 486 с.

4. Шаблій О.І. Соціальна і економічна географія України. – Львів: Світ, 2000. – 608 с.

 

Мета вивчення дисципліни – ознайомитись з основними питаннями функціонування промислових, сільськогосподарських підприємств, транспорту, з технологічними схемами, з витратою сировини, палива, енергії, допоміжних матеріалів на виробництво тієї чи іншої продукції, показати вплив різних чинників на розміщення виробництва.

Виробництвом називають процес, у ході якого людина діє на речовини природного чи штучного походження за допомогою власних сил та обладнання з метою виготовлення продукції, необхідної для забезпечення своїх потреб. Виробництвом інколи називають і місце виготовлення продукції, ототожнюючи його з підприємством. В основі виробництва є праця – цілеспрямована діяльність людей із застосуванням їхніх здібностей і трудових навичок. В процесі людство використовує різні речі, речовини, які поділяють на дві групи – предмети праці та засоби праці. Предмети праці – це предмети на які направлена трудова діяльність людини (сировинні матеріали, природні ресурси). Засоби праці – предмети і речі за допомогою яких діють на предмети праці (машини, обладнання). Предмети і засоби праці становлять засоби виробництва. А сукупність засобів виробництва і людей, що приводять їх в дію називають продуктивні сили. Продукти праці – це предмети споживання, предмети і засоби праці, які використовуються для відтворення продуктивних сил. Сам процес виробництва можна зобразити у вигляді схеми:

 
 

 

 


Виробництво предметів споживання, предметів праці, яке здійснюється індивідуально, сім’єю чи суспільно організованих формах називається господарством. Господарство включає виробництво матеріальних благ, а також матеріальних і нематеріальних послуг. Господарство за охопленням території може бути національним чи світовим. Господарство має складну структуру – галузеву (за напрямками виробництва), територіальну (за поєднанням різних виробництв у межах певної території) та функціональну (поєднання галузей та підприємств у територіально-виробничі комплекси).

 

Галузева структура господарства – це поділ суспільного виробництва на групи галузей, та їх складові (підгалузі). Термін галузь вживається в трьох значеннях:

  1. для позначення великих сфер матеріального виробництва (промисловість, сільське господарство, транспорт);
  2. для позначення великих складових частин (добувна, обробна промисловість);
  3. для позначення більш дрібних складових частин (нафтова, вугільна промисловість і тд.).

Галузь – це сукупність підприємств чи закладів, які виробляють якісно однорідну продукцію, чи надають однотипні послуги населенню.

В різних країнах прийняті різні моделі поділу виробництва на складові. Так в американській статистиці прийнято поділяти всі галузі та сфери господарства на виробників продукції (сільське господарство, будівництво, видобувна та обробна промисловість) і виробників послуг (решта).

Світове господарство поділяється на промисловість, аграрний сектор, третинний сектор (транспорт і сфера послуг). На промисловість – провідну галузь матеріального виробництва - припадає 1/3 вартості ВНП (від 30 до 40%), на сільське господарство – близько 10%, на третинний сектор – від 40 до 60% в різних країнах.

В Україні нова номенклатура галузей сформована і подана в Державному класифікаторі України. „Державна класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) ДК 009-96”. КВЕД призначено для використання органами державного управління, фінансовими органами та органами статистики відповідно до постанови КМУ №326 від 04.05.93 р. Введений в дію Мінстатом України від 01.07.97 р.

Впровадження КВЕД забезпечує:

o проведення статистичних обстежень економічної діяльності підприємств і організацій;

o реєстрацію та облік підприємств і організацій за видами економічної діяльності у єдиному державному реєстрі;

o застосування єдиної статистичної термінології, прийнятої у Європейському Союзі (комітет статистики NACE);

o можливість співставлення національної статистики з міжнародною.

Згідно КВЕД кожний вид діяльності кодується за допомогою певного коду, наприклад DDA 15.11.0

D – секція „Обробна промисловість”

DА – підсекція „Харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів”

15.11.0 – „Виробництво м’яса та субпродуктів”

В залежності від галузевої структури країн розрізняють різні типи господарства: аграрний – переважання сільського господарства; аграрно-індустріальний – переважання сільського господарства над промисловістю, та перевага їх над іншими галузями; індустріально-аграрний – переважання промисловості над сільським господарством і їх перевага над третинним сектором; індустріальний – різке переважання промисловості над всіма іншими галузями; постіндустріальний – зростання питомої ваги послуг у всіх видах економічної діяльності.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 466; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.006 сек.