Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ЛЕКЦІЯ № 2


 

з навчальної дисципліни

“Організація енергогосподарства”

Модуль 1.Організація та управління енергогосподарством в енергетиці та на промислових підприємствах.

Заняття 2. Загальні положення про управління енергогосподарством (ЕГ) промислового підприємства.

 

 

Обговорено на засіданні кафедри № 12

“25” серпня 2011 року. Протокол № 1

 

 

Житомир 2011


Час проведення : 2 години

Місце проведення : навчальний клас

Учбово-матеріальне забезпечення :

Інфокус, слайди, схеми, робочі зошити.

 

Література:

1. В.Т.Мелехин, Г.Л. Багиев, В.А.Полянский. Организация и планирование энергохозяйства промышленных предприятий: Л. Энергоатомиздат, 1988.

2. В.Р.Окороков и др. Основы управления энергетическим производством: М. Высшая школа, 1987.

3. Ламакин Г.Н. Основы менеджмента в электроэнергетике: Учебное пособие. Ч.1. 1-е изд. Тверь: ТГТУ, 2006. 208 с.

 

№ з/п Навчальні питання: Час
І Вступна частина. Прийом рапорту від чергового навчальної групи. Перевірка наявності студентів (курсантів) і готовності їх до заняття (проведення летючки). Оголошення теми, цілей, питань заняття та порядку їх відпрацьовування. 5хв.
ІІ Основна частина. Призначення та місце ЕГ на підприємстві. Ієрархічна структура управління ЕГ. Властивості ЕГ як системи. Організація виробничого процесу та його управління. 80 хв.
ІІІ Заключна частина. Відповіді на питання що виникли. Підведення підсумків заняття. Завдання на самостійну підготовку. 5хв.

 


1. Значення і місце енергогосподарства на підприємстві.

Енергогосподарство промислового підприємства — це не тільки допоміжна і обслуговуюча ділянка підприємства, але й елемент енергетичних систем району і представляє собою складну сукупність процесів виробництва, перетворення, розподілення і використання усіх видів енергетичних ресурсів.

Енергогосподарство забезпечує виробництво на даному підприємстві, енергією в різних видах і енергоносіях, здійснює ремонтно-експлуатаційне обслуговування і монтаж енергоустаткування у виробничих цехах. У той же час воно впливає на розвиток підприємства (поглиблення взаємозв'язку енергетики і технології, комплексна механізація й автоматизація виробничих процесів).

Значний вплив на підвищення ефективності підприємства робить зниження витрат на енергопостачання і поліпшення використання енергоустановок як складової частини основних виробничих фондів підприємства.

Велике значення для народного господарства має економія і раціональне використання енергоресурсів на промислових підприємствах, що є основними споживачами палива й енергії. Тому зниження витрати енергоресурсів на підприємствах дозволить зменшити витрати на розвиток паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) країни.



Таким чином, енергогосподарство займає важливе місце в економіці підприємства і виробництві і впливає на розвиток як підприємства, так і паливно-енергетичного комплексу країни.

Відповідно до вищевикладеного мета управління енергогосподарством наступна:

надійне й економічне постачання виробництва всіма необхідними видами енергії в необхідній кількості,

ремонтно-експлуатаційне обслуговування,

монтаж і налагодження енергоустаткування у виробничих цехах, комплексна механізація й автоматизація виробничих процесів,

раціональне використання енергоресурсів, зниження витрат на енергопостачання, поліпшення використання енергоустановок.

Аналіз енергогосподарства на підприємствах показує, що в підвищенні його ефективності й в удосконаленні управління ним є великі резерви. Для того щоб виявити і використовувати ці резерви, необхідно знати особливості і структуру енергогосподарства, закономірності розвитку, зв'язку та ін.

Та обставина, що енергогосподарство промислових підприємств утворює складну систему бюро (груп), цехів і ділянок, функціонування яких взаємозалежно і взаємообумовлено, передбачає необхідність системного підходу до формування і рішення задач управління.

З позицій теорії систем основні принципи системного підходу — розгляд всякого об'єкта як системи, що складається з багатьох підсистем (елементів), чітке визначення цілей системи, а також шляхів найбільш ефективного їхнього досягнення.

Стосовно до енергогосподарства промислових підприємств системний підхід припускає наступне:

· визначення для підсистем конкретних задач, вирішення яких гарантується матеріальними, трудовими, фінансовими ресурсами і необхідною інформацією;

· виконання окремими підсистемами задач, спрямованих на досягнення не тільки мети управління енергогосподарством, але і загальної мети-підвищення ефективності підприємства й ефективності енергопостачання вузла;

· виявлення і вивчення зв'язків і відносин між окремими підсистемами і пошук оптимальних рішень з допомогою економіко-математичних методів і сучасних технічних засобів по збору і обробці інформації.

На сучасному етапі розвитку промислового виробництва ускладнюються господарські зв'язки в усіх підсистемах управління енергогосподарством. Це приводить до того, що постійно підсилюється взаємозалежність підсистем енергогосподарства. У цих умовах особливе значення має правильне визначення структури управління енергогосподарством, взаємин між його підсистемами, а також обсягу і співвідношення виконуваних ними функцій.

У цьому зв'язку варто зупинитися на таких поняттях, як керуюча і керована системи в енергогосподарстві.

До керуючої системи в енергогосподарстві відноситься весь управлінський апарат відділу головного енергетика (ВГЕ) на чолі с головним енергетиком, а до керованої системи — енергоцехи (енергоділянки). В енергоцеху керуючою системою є цеховий управлінський апарат на чолі з начальником цеху, а керованою системою — ділянки. На ділянці керуючу систему складає керівництво ділянки (начальник, старший майстер, майстер), а керовані - робочі місця.

Розглянута ієрархія систем управління показує, що ці системи виступають як керуючі стосовно систем більш низького ієрархічного рівня і як керовані стосовно систем більш високого ієрархічного рівня.

В даний час розрізняють системи природні — що пізнаються людиною «живі» (біологічні) системи мікро-и макросвіту, а також штучні - створювані людиною.

У числі штучних систем виділяють два види: 1) закінчені у своєму розвитку, чисто машинно-автоматичні, що працюють під контролем людини (котлоагрегат, трансформатор і ін.); 2) складні системи, які постійно розвиваються, у яких людина (трудові колективи) входить в органічно поєднані керуючі і керовані частини системи.

Основним предметом викладу в даній дисципліні є другий вид систем, до якого відноситься й енергогосподарство.

Основні властивості складних штучних систем, що характеризують їх якість:

· розвиток у межах заданих обмежень;

· множинність і дискретність нелінійних залежностей;

· самоорганізованість і адаптація;

· наявність механізму зворотних зв'язків.

При вивченні енергогосподарства як складної системи найбільше важко правильно оцінити роль людини. Особливо це відноситься до робіт, при яких прагнуть тими чи іншими математичними методами вирішити проблему управління такою системою.

З цих позицій доцільно розглядати складні системи як технічні системи кібернетичного типу і як економічні.

Характерні риси технічних систем кібернетичного типу:

· процеси, що протікають, у більшості випадків нерозривні в часі;

· математичні вираження фізичних законів, що визначають основні явища і процеси, досить точно відомі;

· людина виступає як контролер (оператор); керована ж частина систем складається з машин — людина в ній відсутня.

Характерні риси економічних систем:

· активна роль людини в керуючих і керованих елементах і зв'язках;

· неможливість математично точно описати поводження системи.

Важливо, що та сама складна штучна система в залежності від цілей і тимчасових аспектів її розгляду може виступати як технічна і як економічна. Так, енергогосподарство, розглянуте, наприклад, з позицій оперативно-диспетчерського управління,— це складна, ієрархічно побудована технічна система кібернетичного типу, що, будучи обладнана всіма способами кібернетики, зможе працювати тільки під контролем людини. Але те ж енергогосподарство, розглянуте з позицій господарського управління, виступає як економічна система, головна мета якої — організація дій трудових колективів для безперебійного й економічного енергопостачання споживачів. При цьому природно, що господарське управління системою істотно ширше, тому що оперативно-диспетчерське управління, тобто управління безупинне технологічними процесами, що протікають відповідальна, але все ж таки складова частина господарського управління системою.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Дія актів державного управління | Ієрархічна структура управління енергогосподарством

Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 170; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.004 сек.