Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття судової влади та судової системи





Тема: Конституційні засади судової влади в зарубіжних країнах

1. Поняття судової влади та судової системи

2. Конституційні засади судової організації

3. Конституційні принципи правосуддя

4. Конституційний статус суддів

Суди стали державними установами у далекому минулому, а саме тоді, коли людство відмовилося від самосуду. Та історично відокремлення судової влади у самостійну сферу державного регулювання сталося у XVIII ст. Спочатку у правовій доктрині (зокрема, в теорії розподілу влад, обгрунтованій Дж.Локком і Ш.Монтеск'є), а потім і в конституційних актах (починаючи з Конституції США 1787 p.) суди звільня­ються від злиття з органами виконавчої влади. З того часу стає правомірним використання поняття судової влади.

Судова влада - згідно з теорією розподілу влад самостійна і незалежна сфера публічної влади (поряд із законодавчою і виконавчою),яка представляє собою: а) сукупність повноважень щодо здійснення правосуддя;, б) систему держав­них органів які здійснюють ці повноваження, її найбільш суттєвою особливістю є те, що вона, як випливає з наведеної дефініції, може бути реалізована тільки державними судами, які входять до складу судової системи відповідної країни.

В юридичній літературі до повноважень, які складають зміст судової влади, відносять: конституційний контроль; правосуддя; контроль за законністю та обґрунтованістю рішень і дій державних органів і посадових осіб; участь у забезпеченні належного виконання вироків та інших судових рішень; розгляд і провадження матеріалів (справ) про адміністративні порушення, підвідомчі суди; роз'яснення діючого законодавства з питань судової практики; участь у формуванні суддівського корпусу і сприяння органам суддівського товариства.

Судова влада, як гілка державної влади, своїм похо­дженням зобов'язана народові, який є джерелом будь-якої державної влади. Тому самостійність і незалежність судової влади, про яку так часто пишуть у наукових працях і фіксу­ють у законодавстві, повинна існувати тільки у взаємовідно­синах із владою законодавчою і виконавчою. Але стосовно народу судова влада не може бути самостійною. Більше того, у даному контексті навіть існує об'єктивна необхідність вза­ємодії трьох видів державної влади як рівноважних, але під­порядкованих владі народу, покликаних забезпечувати й обе­рігати владу народу.

Загальновідомо, що кожна гілка влади здійснює свої фу­нкції за допомогою особливих, властивих тільки їй органів. У судової влади такими є суди, які складають у своїй сукупнос­ті судову систему, її організаційні форми визначені законом і можуть бути змінені тільки у законодавчому порядку. Вже перша писана конституція - Конституція США - відобразила цей момент, зафіксувавши у розд. 1 ст. III таке положення: "Судова влада Сполучених Штатів здійснюється Верховним судом і тими нижчими судами, які будуть час від часу вста­новлюватися і засновуватися Конгресом". У сучасних демок­ратичних державах здійснення основних повноважень судо­вої влади покладається на суди різних категорій (загальної компетенції, спеціалізовані, адміністративні, конституційні), а також іноді на т.зв. квазісудові органи. Отже, судова сис­тема - це сукупність усіх судів даної держави, які мають спільні завдання, пов'язані між: собою відносинами щодо здійснення правосуддя.



Судова влада володіє рисами (ознаками), які відрізняють її від інших гілок влади. По-перше, вона має конкретний (як правило, інцидентний) характер. За ініціативою заявника суд розглядає і розв'язує на основі норм права і від імені держави конкретні кримінальні, цивільні, адміністративні та інші спо­ри, а також справи про конституційність і законність актів і дій державних органів. По-друге, діяльність судової влади відбувається у межах суворо і детально регламентованої за­коном процедури. По-третє, судова влада здійснюється одноособово суддею або судовою колегією (суддями; суддями і присяжними; суддями і народ­ними засідателями тощо), її кадровий склад - судді - утво­рюють особливий професійний прошарок, т.зв. суддівський корпус, який має особливий правовий статус (наприклад, ст. 92 Основного закону ФРН містить таке положення: "Судова влада доручається суддям"). Інакше кажучи, судді є справж­німи носіями судової влади.

Але при всій відносній самостійності судової влади вся ж її діяльність багато в чому залежить від інших гілок влади, і передусім від законодавчої. Саме остання визначає компете­нцію окремих ланок судової системи, статус суддів і цілу ни­зку інших питань. Підвалиною цієї законодавчої регламента­ції є конституція. Конституційні засади деталізуються у спе­ціальних законах.

Щодо ролі виконавчої гілки влади стосовно судової систе­ми, то вона менш значна. У самому загальному плані вона зво­диться до матеріально-технічного забезпечення діяльності судів. Ця роль дещо більша у тих державах, де на міністерства юстиції покладені окремі управлінські функції та керівництво прокура­турою, як це, наприклад, має місце у ФРН.

Водночас у другій половині XX ст. виявилась тенденція передавання відповідних функцій до особливих органів суддів­ського самоврядування, які передбачені багатьма конституціями новітнього періоду (наприклад, Вища Рада магістратури - в Італії, Франції; Вища Рада судової влади - у Болгарії; Всепольська Судова Рада - у Польщі, Рада правосуддя - у Вірменії тощо). На такі і подібні до них органи суддівського самовряду­вання покладені завдання формування суддівського корпусу та кар'єри суддів і прокурорів, їх призначення на посаду, дисцип­лінарна відповідальність, реорганізації окремих судів, інспекту­вання судів у необхідних випадках тощо.

Не знає однозначного розв'язання проблема віднесення прокуратури до органів судової влади. У більшості держав, як свідчить порівняльний аналіз судових систем, прокуратура діє під загальним керівництвом міністра юстиції, утворюючи більш-менш централізовану сис­тему. Але в ряді держав це система не тільки відповідає судо­вій системі, але й організаційно пов'язана з нею; прокурори перебувають і діють при судах.

 





Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 550; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.002 сек.