Особливості формування витратних методів визначення ціни

Найменування та сутність методу	Визначення ціни (Ц)	Особливості застосування
1. Метод «витрати плюс прибуток»   Сутність: До витрат додається фіксований розмір прибутку	, де С – фактичні витрати виробництва; Р – середня норма прибутку на ринку, у відсотках (встановлюється до загальної суми витрат); А – витрати, пов’язані з реалізацією товару та адміністративні витрати	Метод використовується у вітчизняній економіці при виконанні державних замовлень (науково-дослідних розробок, космічних програм, будівництві, військово-промислового комплексу), коли необхідні витрати передбачити важко. В умовах адміністративно-командної економіки цей метод був основним, в ринковій економіці сфера його використання дещо обмежена. Цей метод можуть використовувати підприємства – монополісти (тип цінової політики «ціновий лідер»); підприємства, що виготовляють зовсім нову, оригінальну продукцію (тип цінової політики, «знімання вершків»); підприємства, що виготовляють продукцію з обмеженим державою рівнем рентабельності.
2.Метод мінімальних витрат   Сутність: Ціна розра-ховується, виходячи з мінімальних витрат і без планування прибутку. Ціна встановлюється на рівні мінімальних витрат, будь-які зміни в них, суттєво впливають на відпускну ціну	-	Застосовується тоді, коли підприємство прагне вийти на ринок або збільшити на ньому власну питому вагу. У ціні не передбачається прибуток (в окремих випадках мінімальний розмір).

Продовження таблиця 5 .1

Найменування та сутність методу	Визначення ціни (Ц)	Особливості застосування
3.Метод надбавок до ціни   Сутність: Ціну розраховують додаванням до витрат на виробництво товару і збут певної надбавки (коефіцієнта)	, (8.3.5)де Цв – відпускна ціна; Цз – ціна закупівлі сировини, матеріалів, напівфабрикатів; К – коефіцієнт (надбавка). Існує два способи визначення надбавки і внесення її у ціну товару. 1. Розрахунок здійснюють, виходячи з собівартості продукції: (8.3.6) де S – собівартість товару; Нs – надбавка у відсотках до собівартості. 2. Розрахунок здійснюють, виходячи із бажаного доходу з обороту (ціни продажу): (8.3.7)де Нцп – надбавка у відсотках до ціни продажу.	Метод найчастіше використовують з таких причин: - метод простий у використанні, адже підприємство більше знає про власні витрати, ніж про ринковий попит; - якщо виробники галузі застосовують цей метод, то ціни на їх товари будуть близькими і цінова конкуренція не набуде жорстких форм; - метод середніх надбавок найбільш коректний і не дає можливості кожній із сторін збагачуватись за рахунок іншої. Найширше цей метод застосовують у торговельних підприємствах, коли до відпускної ціни товару додається певна величина торговельної надбавки. Як правило, надбавка (коефіцієнт) визначається як рівень прибутковості з урахуванням розміру податків і обов’язкових платежів.

Продовження таблиця 5 .1

Найменування та сутність методу	Визначення ціни (Ц)	Особливості застосування
4. Метод цільового ціноутворення (або метод забезпечення цільового прибутку на інвестований капітал)   Сутність: Ціна встановлюється така, яка дасть можливість покрити всі витрати підприємства й отримати заплановану норму прибутку на інвестований капітал	(8.3.8) де S – собівартість одиниці продукції; Нпр – запланована норма прибутку на інвестований капітал у відсотках; Кінв – величина інвестованого капіталу; Nпл – запланований обсяг виробництва і збуту продукції	Методом розраховують собівартість продукції, яка дає змогу відшкодувати всі витрати підприємства (виробництва та реалізації), а також отримати такий прибуток, щоб зекономлені кошти спрямувати на розвиток підприємства та стимулювання праці працівників Недолік методу полягає в тому, що він не враховує попиту споживачів та їхнього інтересу до товару, ціни, за якою споживач може придбати цей товар, тому потрібно здійснювати коригування з урахуванням вимог споживачів.
5. Метод встановлення ціни з урахуванням точки беззбитковості Сутність: Визначення ціни відбувається на основі розрахунку оптимального обсягу виробництва, який дає змогу відшкодувати всі витрати підприємства за рахунок отриманих валових доходів, виходячи з точки беззбитковості	де Сз – змінні витрати на одиницю виробу; Суп – умовно-постійні витрати виробництва; Ввп – кількість виробленої продукції	Такий метод ціноутворення дозволяє аналізувати різні варіанти співвідношення обсягу виробництва і цін, які забезпечать одержання визначеного (цільового) прибутку.

Основними різновидами визначення ціни на основі попиту споживачів є:

Ø мінімальні витрати;

Ø максимальний розмір прибутку;

Ø орієнтація на ринкові ціни;

Ø змагання.

Сутність різновидів цін, що встановлюються на основі споживчого вибору, наведено в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Дата добавления: 2014-01-03