КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Поняття мовної норми. Типологія мовних норм
Українська літературна мова як вища форма загальнонародної національної мови, відшліфована майстрами слова, характеризується наявністю сталих норм, які є обов’язковими для всіх носіїв. Унормованість – основна ознака літературної мови, для якої обов’язкова правильність, точність, логічність, чистота і ясність, доступність і доцільність висловлювання. Норма літературної мови – це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених у процесі суспільної комунікації. Існують орфоепічні, акцентуаційні, словотвірні, морфологічні, лексичні, синтаксичні, орфографічні, стилістичні норми. Внаслідок порушення цих норм виникають типові помилки. Орфоепічні норми – правила вживання і вимови звуків. Порушення виникають через вживання неправильних звуків (прінтер, тєліфон) або їх неправильну вимову. Не можна вимовляти сполучення букв дз, дж як два звуки (поход-ження, ґуд-зик) або замінювати його звуками ж, з (ствержують, позвони, хожу, брожу); пом’якшувати шиплячі (чьобіт, чясом); оглушувати приголосні в кінці слова (мене болить зуп, на горі ріс дуп, зробиф, любоф); наближати и до е і навпаки в закінченнях слів (ходиев, робиев); м’яко вимовляти губні приголосні перед я, ю (мьач, мьасо) тощо. Акцентуаційні норми – правила наголошування слів. Помилки виникають під впливом російської і польської мов, інколи діалектів української мови: одинадцять замість одинадцять, чотирнадцять замість чотирнадцять, новий замість новий, ненавидіти замість ненавидіти – вплив російських наголосів; моє замість моє, твоє замість твоє– вплив наголосу польської мови. Словотвірні норми – правила вживання морфем і утворення нових слів. Словотвірним порушенням є вживання префіксів, суфіксів, невластивих для української мови: охоронник замість охоронець; перехресток замість перехрестя, роздоріжжя; обезболювати замість знеболювати; привичка замість звичка; прохожий замість перехожий. Грубою помилкою є вживання кальок, які найчастіше копіюють російські словотвірні структури. Кальки виникають, якщо кожну частину слова перекладати окремо: міроприємство (з рос. мероприятие)замість захід, благоприємний (з рос. благоприятный) замість сприятливий, слушний (момент), схвальний (відгук), вдалий, добрий, позитивний (результат), щасливий, добрий (кінець). Морфологічні норми – правила вживання граматичних форм роду, відмінка, ступенів порівняння прикметників, особових і наказових форм дієслова тощо. Помилки виникають під впливом російських, іноді польських граматичних форм, діалектного оточення: гостра біль замість гострий біль; посуда замість посуд; прийшли всі директора – прийшли всі директори; по дорогам – дорогами, по дорогах; дай Бог – дай Боже; суддей – суддів; більш темніший – темніший; саме головне – найголовніше; шестидесяти – шістдесяти; давайте подумаємо – подумаймо; з’їсиш, з’їш – з’їси; продасиш, продаш – продаси; ідем – ідемо; одягаємся – одягаємося (росіянізми); хтів – хотів (полонізм). Орфографічні норми – правила написання слів. Помилки: присв’ячений замість присвячений, нажаль замість на жаль, агенство замість агентство тощо. Лексичні норми – правила вживання слів. Помилки на лексичному рівні переважно виникають під впливом російської, рідше польської мови: карман (кишеня), полка (полиця), одіяло (ковдра), мусор (сміття), грязь (бруд), забор (паркан), качелі (гойдалка), любий (будь-який), коляска (візочок), повезло (пощастило, поталанило), напиток (напій), взнати (дізнатися, довідатися), клюква (журавлина), учбовий (навчальний) і т. ін. Ономастичні помилки – правила вживання власних назв. Чимало мовців неправильно утворюють зменшувальні форми імен під впливом російської мови: Міша замість Михайлик, Михась; Гріша замість Гриць, Грицько; Ваня замість Іванко, Івась, Івасик; Славік замість Славко; Стьопа замість Степанко, жіноче ім’я Саша замість Леся, Олеся (Олександра). Трапляється і неправильне вживання географічних назв: Кієв, Київа замість Київ, Києва. Синтаксичні норми – правила утворення словосполучень і речень. Помилки полягають у: 1) неправильних дієслівних керуваннях – поступити в інститут замість вступити до інституту, звернутися по адресу замість звернутися на адресу, розмовляти на англійській мові – розмовляти англійською мовою; 2) нелогічній сполучуваності слів, двозначності, неправильному порядку слів: більша половина замість більша частина або більш як половина, більшість. 3) калькуванні російських словосполучень: битком набитий замість ущерть наповнений, переповнений; приймати участь замість брати участь; приймати міри замість уживати заходів; в першу чергу замість перш за все, передусім, насамперед; 4) неправильному вживанні дієприслівникових зворотів: Закінчивши школу, наша сім’я переїхала замість Коли я закінчив школу, наша сім’я переїхала. Фразеологічні норми – правила вживання фразеологізмів. Порушення – дослівний переклад стійких словосполучень російської мови: від нічого робити замість знічев’я; музей під відкритим небом замість музей просто неба; кидатися в очі замість впадати у вічі; іти куди очі дивляться замість навмання, світ за очі; Пунктуаційні норми – правила вживання розділових знаків. Порушення – відсутність розділового знака або неправильне місце його розташування. Стилістичні норми – правила вживання слів, граматичних форм і синтакcичних конструкцій у текстах різних стилів. Стилістичні відхилення: використання розмовних слів мама, тато, сестричка, завітати замість стилістично нейтральних мати, батько, сестра, прийти (прибути) в офіційно-ділових документах.
Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 6344; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |