Час виконання:від 45хв до години

Обробка й інтерпретація результатів

По закінченню заняття проводиться обговорення викопаної роботи. Члени групи розповідають про те, що допомагало їм в роботі і що заважало, або посприяло їх роботі з ухвалення рішень.

Приклад управлінської задачі, що вимагає злагодженого групового прийняття рішення і його реалізації: «Ви директор середньої загальноосвітньої школи в невеликому містечку. Під час занять другої зміни учнів в мікрорайоні вимикають електроенергію. Відбувається це пізньої осені або па початку зими. Визначте проблему, особливості ситуації, наявні засоби і сформуйте набір пропозицій для її вирішення».

Навчально-рольова гра 4. «Послідовність дій при вирішенні проблем»

(Бурнард Ф. Тренинг иавьїков ісопсультирования — СПб.: Питср, 2002. ■ С. 167-169.)

Мета: дослідження послідовності дій при вирішенні проблем.

Кількість учасників: від 5 до 25 осіб.

Умови проведення: приміщення, достатньо просторе для того, щоб всі учасники могли знаходитися в спільному колі, а в разі потреби поділитися на пари і працювати, не заважаючи один одному. Необхідно приготувати великі аркуші паперу і маркери або допису з крейдою для запису коментарів членів групи під час обговорені). Аркуші паперу з подібними коментарями можна прикріпити до стіни і використати як нотатки або залишити па стіні до завершення роботи майстер-класу. Ці «нотатки» відображатимуть взаємозв'язок занять, що проводяться, і демонструватимуть прогрес у навчанні.

Керівник заняття може написати основні теоретичні моменти па спеціальному прозорому папері, і тоді знадобиться проектор та екран. Всі друкарські матеріали до вправи мають бути підготовлені наперед і в достатній кількості. Списки літератури можна роздати наприкінці вправи, за об'ємом вони пс повинні перевищувати сторінки. Намагайтесь зробити так, щоб усі члени групи взяли участь в подальшому обговоренні даної вправи, а також переконайтеся в тому, аби в кожного була можливість висловитися.

Методика: тренер після виконання попередньої вправи ініціює обговорення, під час якого члени групи відповідають на запитання «Як ми допомагаємо клієнтам вирішувати проблеми?», і просить учасників визначити конкретний спосіб вирішення проблем. Тренер може запропонувати техніку поетапного розв'язання проблем, тобто певну послідовність дій консультанта і клієнта. Якщо учасникам не вдається самостійно розробити послідовність дій для вирішення проблем, то пропонується доданий до даної вправи алгоритм. Потім проводиться загальпогрупове обговорення доводів «за і проти» використання подібної послідовності дій в ситуаціях повсякденного консультування.

Оцінювання: усі учасники по черзі говорять про те, чому вони навчилися, виконуючи цю вправу, і що вони візьмуть з собою в «реальне життя», не пов'язане з життям групи.

Завершення: учасникам надається 5 хвилин на постановку питань, аналіз свого емоційного стану, звернення до інших учасників групи і обговорення того, що виникло в процесі виконання вправи.

Послідовність дій при вирішенні проблеми
/ етап	Прояснення проблеми. Консультант і клієнт обговорюють проблему до тоді, доки ЇЇ суть не стане зрозумілою для обох
II етап	Аналіз можливих рішень. Консультант і клієнт проводять «мозковий штурм», визначаючи всі можливі рішення
III етап	Вибір рішення. Клієнт визначає, яке з рішень є найбільш прийнятним
IV етап	Практика. Клієнт намагається розв'язати проблему за допомогою вибраної стратегії
V етап	Оцінка. Клієнт і консультант оцінюють ефективність використаної стратегії. Якщо вибрана стратегія не була ефективною, вони повертаються до І і II етапів; переформулюють проблему і обмірковують нові рішення

Навчально-рольова гра 5. «Базові технології прийняття рішень»

{Петрова Н.П. Тренинг для победителя. Самоменеджмент эпохи Интернет. — СПб.: Речь, 2002. - С. 55~56.)

Ефективне рішення найбільш впливає па ключові цілі, завдяки якому будуть одержані вищі результати, ніж були заплановані. 3-пойіж питань, па які доводиться відповідати під час прийняття подібних рішень, можна назвати такі:

Яким буде результат?

Яка основна мета?

Які інші варіанти можна використовувати?

Що може бути не так?

Які є перешкоди, з якими можна зіткнутися?

Яка вірогідність ворожої реакції зацікавлених осіб?

Чому деякі дії вчиняються так, а не інакше?

Чому не припинити це робити?

Чому з такою частотою?

Чому такі вимоги до людей, результатів і процесів?

Чому таким чином?

Чому такі ціни і витрати?

Чому тут?

Чому зараз?

Ставши тимчасово таким «чомучкою», ви зможете ревізувати ефективність можливих рішень і знайти способи їх поліпшення. Проблеми, з якими ви можете зіткнутися, можуть бути такого змісту.

• дуже багато або недостатньо інформації;

• нема перспективного планування часу;

• не виходить вимислити або розпізнати корисні ідеї. Розв'язується проблема методично, тобто ви:

• проблему чітко визначаєте;

• записуєте;

• встановлюєте факти і мету;

• розглядаєте максимально широке коло ефективних рішень;

• обговорюєте варіанти й ідеї;

• зосереджуєте свої зусилля на досягненні бажаних результатів;

• об'єктивно обираєте краще рішення.

Мозкова атака — один з кращих методів, коли справи застопорилися.

Мозкова атака наодинці полягає в тому, що ви записали ідею, знайшли 5-ю варіантів її реалізації, продумали критерій оцінки цих варіантів і основні «за і проти» по кожному варіанту. Потім скористалися асоціативними ходами для генерації нестандартних рішень і нарешті виділили краще рішення за сформованими критеріями.

Якщо ви здійснюєте мозкову атаку в колективі, ліпше оберіть реєстратора ідей, який записуватиме весь процес, потім опишіть проблему і висуньте ідеї, не критикуючи їх. Потім оберіть придатні ідеї і виробіть конкретний план.

Активне життя завжди супроводжується кризами. Ефективна самоорганізація включає заходи боротьби з ними:

— плани дій на випадок передбачених неприємностей;

— здатність передбачати назріваючу подію і вчасно вибрати стратегію вирішення проблем;

— ухвалювати рішення своєчасно;

— не витрачати нерви на дріб'язкові проблеми, нібито це великі труднощі;

— навчитися в момент кризи реагувати спокійно і швидко.

Якщо бодай щось трапилося, визначте ступінь небезпеки, бажаний результат і список ваших можливих дій. Потім перевірте можливість здійснення оптимальних рішень і дійте за планом, гнучко реагуючи на зворотний зв'язок.

Гра 6. «Скульптура з п'яти монет»

(Фопель К, Созданис команди. Психологическис игрьі и упражнепия / Пер. с исм. -М: Генезис, 2002. - С. 356.)

В цьому завданні учасники повинні певним чином розташувати п'ять монет стосовно одна одної, щоб це відповідало умовам завдання. Складність полягає в тому, що учасники спочатку намагаються розв'язати задачу тільки па одній площині — таке рішення спадає їм па думку, оскільки ви самі розкладаєте перед ними монети па стіл і вони не замислюються над тим, що можна використовува^гги не тільки площину столу. Тому, щоб дійти рішення, гравці мусять змінити своє двомірне мислення (довжина і ширина) на тривимірне (додавши до них висоту). Принаймні дві монети потрібно поставити ребром для виконання умови: кожна з п'яти монет повинна торкатися інших чотирьох. Це дуже дотепне рішення, і рано чи пізно гравці все одно до нього дійдуть.

Дата добавления: 2017-01-14