Сонографічна картина нирок

Зрозуміло, що посів сечі — золотий стандарт діагностики інфекцій сечовивідної системи.

Г. Бактеріурія

В нормі сеча в сечовому міхурі стерильна. При сечовипусканні в неї потрапляють мікроби з нижнього відділу уретри, але їх кількість не > 10 000 в 1 мл. Під бактеріурією розуміють виявлення більш, ніж однієї бактерії в полі зору (якісний метод), що припускає зростання колоній в культурі, що перевищує 100 000 бактерій в 1 мл (кількісний метод).

Бессимптомная бактеріуріяНаявність в сечі бактерій за відсутності скарг розцінюється як бессимптомна бактеріурія. Подібний стан часто зустрічається при органічних змінах сечових шляхів; у жінок, що ведуть безладне статеве життя; у немолодих осіб. Бессимптомна бактеріурія підвищує ризик інфекції сечових шляхів, особливо при вагітності (інфекція розвивається в 40% випадків).

ЕНДОСКОПІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАТОЛОГІЇ СЕЧОВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ За допомогою ендоскопічних методів (цистоскопія, хромоцистоскопія) вдається виявити симптоми однобічного ураження нирок (відставання екскреторної функції, кровотеча, гноєтеча з устя сечовода), а іноді, виявити конкремент.

\

Ехографія нирок спеціальної підготовки пацієнта не потребує. Якщо їх огляд виконують як складову частину ультразвукового обстеження органів черевної порожнини, пацієнт не повинен приймати їжу звечора напередодні обстеження або протягом 6-8 годин перед ним.

МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ. Ультразвукове дослідження нормально розміщених нирок проводять як з боку черева, так і з боку спини в положенні пацієнта лежачи або на боці із заведеною за голову рукою. Права нирка добре візуалізується через передню черевну стінку. Проводять серію повздовжніх і поперечних зрізів, на яких оцінюють: контури нирки, наявність або відсутність деформації і розширення чашково-лоханкової системи, розміри нирки на максимальних повздовжніх та поперечних сканах, ехогенність, відбитий малюнок паренхіми в різних відділах, наявність чи відсутність конкрементів і об¢ємних утворів.

НОРМАЛЬНА НИРКА на повздовжніх сканограмах виглядає як утвір овальної форми з чіткими контурами. Чашково-лоханкова система визначається у вигляді конгломерату високоамплітудних ехосигналів у центрі нирки. На поперечних зрізах нирка має округлу форму; конгломерат чашково-лоханкової системи з¢являється медіально біля воріт і в центрі – ближче до верхнього або нижнього полюса нирки. Паренхіма нирки виглядає як однорідна структура більш низької ехогенності, ніж чашково-лоханкова система і оточуючі тканини. Товщина паренхіматозного шару в середньому складає 1,5 см і змінюється залежно від віку. Структура внутрішньої ниркової анатомії дуже подібна з картиною зрізу мікропрепарату нирки. Товщина кори, як правило, одинакова. Коркова речовина нирки в нормі гіпоехогенна відносно паренхіми печінки або селезінки, а ниркові піраміди гіпоехогенні відносно коркової речовини. Кортикомедулярне сполучення розмежоване артеріями a.arcuate, котрі виглядають як малі ехогенні фокуси. Збиральна система, судини і сполучна тканина в центрі нирки виглядають як ехогенний “центральний ехокомплекс” (синус нирки), який є найбільш ехогенною частиною нирки. Ехогенність центрального комплексу підвищується з віком і при таких станах як нирковий фіброліпоматоз. Ехогенність комплексу знижується у новонароджених і при станах, пов’язаних зі зменшенням жирової клітковини (виснажені).

Дослідження. Оцінюють позицію нирок, рухливість, розміри, контур, структуру паренхіми, центральний ехокомплекс (збиральна система), сусідні структури, включаючи печінкову артерію, вену, навколонирковий простір.

Дата добавления: 2017-01-14