Організація спостереження за полем бою. Спостереження – один із основних способів розвідки у відділенні, екипажі, взводі і роті

Спостереження – один із основних способів розвідки у відділенні, екипажі, взводі і роті. Воно повинне забезпечити безперервне, своєчасне і якомога повніше виявлення цілей для правильної організації вогню.

Розвідку спостереженням веде кожний командир підрозділу особисто і за допомогою призначених спостерігачів або спостережних постів. Спостерігачами доцільно призначати найбільш підготованих, кмітливих і відважних солдатів, здібних у критичні моменти бою не губитися, не удаватися в паніку, бути спостерегливими і холоднокровними.

У всіх видах бойових дій створюється система спостереження, яка заключається у призначенні командно-спостережних пунктів, спостережних постів і спостерігачів, в розподілі смуг і секторів спостереження з метою найкращого огляду місцевості і розташування противника на максимальну глибину перед фронтом і на флангах підрозділу, а також при постановці завдань спостерігачам.

У батальйоні виставляются 1-2 спостережних пости у складі 2-3 спостерігачів, в роті – 1-2 спостерігачі, у взводі, відділенні, екипажі, розрахунку – один спостерігач.

Уся смуга місцевості перед фронтом і на флангах підрозділів розподіляється між спостережними постами і спостерігачами.

Смуги спостереження сусідніх постів і спостерігачів взаємно перекриваются.

Для уточнення наявності противника або встановлення його дій на певній ділянці місцевості для спостереження призначається район.

При необхідності детально вивчити, наприклад, тип вогневого засобу або режим діяльності противника, спостерігачу може призначатися об’єкт спостереження.

Смуги вказуються за орієнтирами і місцевими предметами.

Із танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів у всіх видах бойової діяльності ведеться кругове спостереження. Сектори призначаються залежно від розташування приладів спостереження, бійниць і розміщення особового складу. Розміри секторів для членів екіпажу танка визначаються полем зору приладів спостереження так, щоб переміщення башти не демаскувало вогневу позицію.

У танку сектор спостереження для навідника гармати не перевищує 4-00 і призначається в основному секторі стрільби, командир танка веде кругове спостереження, механік-водій – попереду.

Завдання спостережному посту (спостерігачу) ставить особисто командир підрозділу. При цьому він вказує:

- орієнтири;

- відомості про противника (де противник знаходиться, що ро-бить або звідки очікується його поява);

- місце спостережного поста (спостерігача);

- смугу (сектор) спостереження;

- на що звертати особливу увагу;

- порядок доповіді про результати спостереження (про що, яким способом і коли доповідати).

Спостереження починається з детального вивчення місцевості і визначення відстаней до орієнтирів і характерних місцевих предметів.

Для зручності спостереження місцевість у смузі спостереження розподіляється на три зони: ближню (до 400 м), середню (400-800 м) і дальню (від 800 м). Спостереження ведеться оглядом місцевості по рубежах від себе до противника, справа наліво.

Для спостереження вдень використовуються біноклі, стереотруби, приціли й інші оптичні прибори.

Спостереження вночі і в умовах обмеженої видимості повинно посилюватися, особливо перед переднім краєм. Для спостереження вночі використовуються прилади нічного бачення. Крім того, передбачається періодичне освітлення місцевості ракетами й іншими освітлювальними засобами. Порядок використання приладів нічного бачення і режим пуску освітлювальних ракет встановлює командир підрозділу. В створі орієнтирів, невидимих у темноті, можуть завидна виставляться білі віхи (колишки) на такому віддаленні від позиції, щоб вони були видні вночі.

При визначенні відстаней вночі до освітлювальних предметів необхідно враховувати, що предмети, яскравіше освітлені, здаються ближчими, а менш освітлені – дальше, ніж насправді, Якщо при спостереженні вночі точно встановити характер і місцеположення цілі не вдалося, то необхідно відмітити напрямок на неї, щоб вдень її дорозвідати. Спостерігачу вночі не можна дивитися на яскраві джерела світла – освітлювальні ракети, снаряди тощо, так як після цього потрібен досить значний час (до 15-20 хв) для адаптації очей у темноті.

Розвідка спостереженням вночі проводиться, як правило, в поєд-нанні із підслуховуванням. Спостерігачі при цьому повинні знати, що шуми руху техніки і звуки стрільби сприймаються на слух при сприятливих умовах на наступні дальності (в середньому): стрільба із гармат – 10-15 км, із автоматичної стрілецької зброї – 3-4 км; рух танків і гусеничних машин – 2-4 км, автомобілів – 0,5-1 км; рух піхоти в пішому строю – 0,3-0,6 км; обладнання позицій – 0,3-1 км.

Виявивши ціль, спостерігач визначає її положення на місцевості, а потім, не припиняючи спостереження, без зволікання, стисло та чітко доповідає про неї своєму командиру.

Отже, можна зробити наступні висновки з організації спостереження.

В обороні спостерігачі розташовуються на командно-спостережних пунктах, у бойових машинах або в окопах разом із командирами підрозділів. Всього в опорному пункті роти із засобами посилення можуть розташовуватися по фронту і в глибину 5-8 командно-спостережних пунктів і 12-15 спостерігачів.

Командно-спостережені пункти або оремих спостерігачів слід розташовувати якомога ближче до противника і в такому місці, де забезпечується краще спостереження і скритність розміщення.

Командири доданих артилерійських підрозділів і їх спостерігачі розташовуються, як правило, разом із командиром роти, а командири підрозділів протитанкових засобів – у бойових порядках своїх підрозділів.

При наступі з ходу під час висування підрозділів із району зосередження на рубіж атаки з кожної бойової машини піхоти (бронетранспортера) і танка організовується кругове спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами старшого командира; після спішування на рубежі атаки спостереження ведуть командири і завчасно призначені спостерігачі в механізованих відділеннях, взводах і ротах; у танкових підрозділах порядок спостереження зберігається. Командири механізованих підрозділів під час спішування можуть уточнити спостерігачам завдання.

Під час наступу спостерігачі повинні виявляти:

- вогневі засоби, особливо протитанкові і ті, що можуть завадити просуванню підрозділу вперед, і нанести йому втрати;

- підготовку контратак противника;

- загородження і перешкоди на напрямку наступу свого підрозділу і сусідів.

Спостерігачі відділення наступають безпосередньо в бойовому порядку відділення, спостерігачі взводу і роти – позаду бойового порядку, поблизу своїх командирів. При наступі на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) спостерігачі відділення, взводу і роти знаходяться в машинах із своїми командирами.

Дата добавления: 2017-01-14