Робота командира роти

Командири рот вирішують питання побудови системи вогню приблизно в такій же послідовності, як і командир батальйону під час організації оборони.

Можливий наступний варіант роботи командира роти з організації вогню на прикладі 1 мр згідно з розглянутою вище обстановкою (рис. 3.1, 3.2).

На рекогносцировці, проведеній командиром батальйону в опорному пункті 1 мр, командир роти отримав і уяснив бойове завдання, отримав вказівки щодо організації взаємодії із сусідами і по забезпечення бойових дій роти.

На завершення рекогносцировки командиром батальйону командир роти приступає до оцінювання обстановки. Оцінка противника, своїх підрозділів, сусідів і місцевості для командира роти за змістом збігається з описаною вище оцінкою обстановки командиром батальйону; висновки командир роти робить стосовно завдання свого підрозділу.

Тому, не повторюючи загального змісту пунктів оцінки обстановки, наведемо наближений варіант работи командира 1 мр. У ньому, як і на прикладі оцінки обстановки командиром батальйону, вкажемо тільки питання, що безпосередньо стосуються до організації вогню.

“Перед фронтом роти обороняються підрозділи 2/16 мпбр; одночасно противник готує наступ свіжих сил, перехід у наступ яких можливий зранку 10.8. До початку наступу противника можна чекати дії його РДГ і розвідку боєм.

Перед фронтом оборони роти, ймовірно, наступатиме до 2 мотопіхотних рот противника з танками.

Засобами старших командирів противник буде уражатися вогнем артилерії в районах півд. узлісся гаю “Придорожний”, півд. околиця Крилово, Ольгово.

Висновки. Розвідку дрібних груп противника знищити вогнем чергових засобів із тимчасових вогневих позицій; розвідку боєм (не менше посиленої роти) відбивати вогнем усіх засобів з подальшою зміною вогневих позицій.

Наступаючому противнику нанести поразку:

- на рубежі розгортання у взводні колони – вогнем мінометної батареї і зосередженим вогнем танків на великі дальності;

- починаючи з граничних дальностей – вогнем танків прямою наводкою;

- із дальності 900-800 м – вогнем кулеметів (РПК, ПК) і кулеметів, які встановлені на бойових машинах;

Рис. 3.2. Схема опорного пункту 1 мр

- із дальності 500-400 м – вогнем усіх засобів з метою створення зони суцільного багатошарового вогню перед всім фронтом оборони роти.

Передбачити на найнебезпечніших напрямках ділянки зосередженого вогню взводів, прикриття вогнем інженерних загороджень і флангів.

Свої підрозділи. Рота із урахуванням втрат має 7 ручних протитанкових гранатометів, посилена 3 танками і мінометною батареєю. Наявні протитанкові засоби здатні знищити 10-12 танків противника. Мінометна батарея здатна уражати відкрито розташовані вогневі засоби і піхоту противника на ділянці до 2-4 га або вести загороджувальний вогонь на ділянці 300 м.

Боєприпаси всім вогневим засобам будуть поповнені до норми до 20.00 9.8.

Сусіди. Праворуч перейшла до оборони 4 мр 2/300 омп; проміжок між опорними пунктами досягає 1000-1100 м. Командиром батальйону наказано для забезпечення правого флангу виділити ручний кулемет і бойову машину піхоти. Ліворуч обороняється 2 мр з проміжком між опорними пунктами до 1000 м.

Висновки. Для забезпечення лівого флангу призначити бойову машину піхоти і підготувати вогонь мінометної батареї.

Місцевість у розташуванні противника танкодоступна, є видима і прострілюється до рубежу Ольгово, курган. Атака противника розпочнется, можливо, з рубежу чагарник 400-500 м півд. Ольгово, окреме дерево, віддаленого від переднього краю оборони роти на 400-600 м. Місцевість у своєму розташуванні пересічена, дозволяє вигідно розташувати опорні пункти взводів, використовуючи схили вис. 215,3 і узлісся гаю “Фігурний”; зворотні схили висоти і гай забезпечують зручне розміщення бойових машин піхоти і скритий маневр вогневими засобами.

Основні зусилля зосередити на утриманні вис. 215,3, намітивши опорні пункти: 1 мв – (вик.) колг. “Динамо”, окоп 200 м півд вигину дорогі, вис. 215,3; 2 мв – яма 200 м східн. дороги, група кущів 200 м захід. дороги, насип край дороги; 3 мв – високий кущ 200 м півн. гаю “Фігурний”, окоп перед півн.-західн. виступом гаю, півн. узлісся гаю “Фігурний”.

У районі колг. “Динамо” обладнуєтся хибний опорний пункт.

Вогневі позиції танкам, вказані командиром батальйону, уточнити з командиром 1 тр і командирами танків.

Вогневі позиції бойовим машинам піхоти визначити командирам взводів.

ВП мінометній батареї – чагарник 200 м півд. вис. 225,4.

Для поразку противника при його розгортанні й атаці мінометній батареї підготувати вогонь по районах півд. околиця Крилово, півд. Ольгово. На випадок вклинення противника в проміжок між опорними пунктами підготувати вогонь мінометної батареї по району західн. схилів вис. 215,3.

Ділянки ЗВ взводів намітити: 1 мв – півд. ор. 1; 2 мв – чагарник 400 м західн. ор. 1; 3 мв – 300 м східн. окремого дерева”.

Після прийняття рішення, командир 1 мр уточнює його під час рекогносцировки в кожному опорному пункті взводу і ставить бойові завдання. У бойовому завданні механізованим взводам щодо організації вогню він вказуває: вогневі засоби посилення, смуги вогню і додаткові сектори обстрілу, ділянки зосередженого вогню, якими вогневими засобами забезпечувати фланги.

Доданим роті танкам вказуває: основні і запасні вогневі позиції, основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції.

У бойовому завданні доданій мінометній батареї командир роти вказує: завдання, основні і запасні вогневі позиції, порядок відкрит-тя і ведення вогню.

У наведеному прикладі командир 1 мр в бойову завданні вказує:

“1 мв з механізованим відділенням у взаємодії з танком № 122 обороняти опорний пункт (вик.) колг. “Динамо”, окоп 200 м східн. дороги, півн. схили вис. 215,3 із завданням не допустити прориву танків і піхоти противника в напрямку Ольгово, вис. 215,3.

Смуга вогню: справа – (вик.) колг. “Динамо”, ор. 2; ліворуч – західн. схили вис. 215,3, ор. 4; додатковий сектор обстрілу праворуч – вис. 230,5.

Ділянки зосередження вогню: роти – чагарник півдн. Ольгово; взводу – 200 м півд. ор. 1.

Проміжок із сусідом праворуч забезпечити вогнем ручного кулемета і бойової машини піхоти; лівий фланг взводу – вогнем ручного кулемета”.

Аналогичні завдання командир роти ставить 2 і 3 мв.

Командиру танкового взводу в бойовому завданні вказує: “Танку № 122 зайняти і обороняти основну вогневу позицію у ями 200 м півн.-захід. колг. “Динамо”. Основний сектор обстрілу – ор. 2, ор. 1; додатковий сектор обстрілу праворуч – вис. 230,5. Запасну вогневу позицію підготувати біля каміння західн. колг. “Динамо” з основним сектором обстрілу – півд. околиця колг. “Динамо”, півн. околиця колг. “Динамо”; додатковий сектор обстрілу праворуч – східн. скати вис. 239,0”.

У такій же послідовності командир 1 мр ставить завдання іншим танкам.

Мінометній батареї завдання можуть бути сформульовані наступним чином:

“Мінбатр:

- заборонити підхід противника з напрямку Андреєво, Ольгово, підготувавши вогонь по районах півд. узлісся гаю “Придорожний”, півд. околиця Крилово і півд. Ольгово;

- нанести поразку противнику, що вклинився в проміжок між опорними пунктами рот, підготувати вогонь по району західн. схили вис. 215,3.

ВП основна – чагарник 200 м півд. вис. 225,4, запасна – 300 м півд.-західн. вис. 239,0”.

Поставивши бойові завдання, командир 1 мр віддає вказівки щодо взаємодії: “Для відбиття невеликих розвідувальних груп противника підготувати вогонь ручного кулемета із тимчасової вогневої позиції на правому фланзі 1 мв, а також вогонь одного ручного кулемета із тимчасової вогневої позиції на лівому фланзі 3 мв.

У випадку проведення противником розвідки боєм перед фронтом роти нанести йому поразку вогнем усіх засобів із основних вогневих позиції; після відбиття атаки танкам, мінометам і бойовим машинам піхоти змінити основні вогневі позиції на запасні.

Поразку противника під час його висування і розгортання на дальніх підступах здійснюється авіацією і артилерією за планом старших командирів. З виходом противника на рубіж півд. узлісся гаю “Придорожний”, Крилово танкам уражати його зосередженим вогнем в районі чагарника 800 м півд.-західн. гаю “Придорожний”, мінбатр – в районі півдн. узлісся гаю “Придорожний”; з рубежу Ольгово, гай “Довгий” уражати танки і бойові машини піхоти вогнем із танків.

При відбитті атаки танків і піхоти противника перед переднім краєм оборони танки продовжують уражати прямою наводкою танки і бойові машини піхоти противника, мінбатр уражає піхоту противника на півд. околиці Ольгово.

Під час вогневої підготовки противника вогнем із кулеметів, установлених на бойових машинах, не допустити пророблення проходів у загородженнях перед фронтом роти.

Після перенесення вогню артилерії противника в глибину особовий склад взводів за командами командирів займає позиції і уражає наступаючу піхоту противника півд.. Ольгово зосередженим вогнем із стрілецької зброї по ділянках ЗВ роти і взводів. Ділянку ЗВ роти розподілити: 1 мв – праворуч від дороги, 2 мв – по дорозі, 3 мв – ліворуч від дороги.

При підході противника до загороджень, особливо при їх подоланні, підсилити вогонь стрілецької зброї по піхоті противника, ручним протитанковим гранатометам уражати танки противника під час подолання ними загороджень.

З рубежу чагарник 300 м півдн. гай “Круглий”, окреме дерево довести вогонь усіх засобів до найбільшої напруги; з флангів 1 і 3 мв підготувати кинджальний вогонь ручних кулеметів перед фронтом оборони роти.

Танки противника, які прорвалися на передній край, уражати ручними протитанковими гранатами.

При вклиненні противника на флангах уражати його вогнем танків і частиною сил флангових взводів спільно з сусідами”.

На завершення організації взаємодії командир роти вказує час готовності системи вогню і сигнали взаємодії, цілевказання, установлені командиром батальйону, і віддає вказівки щодо забезпечення бойових дій. В них командир роти доводить до командирів взводів вказівки, отримані ним від командира батальйону і за необхідності уточнює питання організації вогню по повітряних цілях у взводах, а також з підготовки вогню вночі.

Усю роботу з організації системи вогню командир роти повинен проводити безпосередньо на місцевості в кожному опорному пункті взводу, ретельно вивчаючи місцевість для найвигіднішого розміщення вогневих засобів і ведення вогню з них.

Завершуючи работу з організації оборони, командир роти узгоджує питання взаємної вогневої підтримки з сусідами.

Далі командир роти перевіряє в кожному опорному пункті взводу, як організована система вогню, знання командирами вогневих засобів завдань, сигналів і порядку дій за ними, наявність боєприпасів, підготовку вихідних даних для стрільби. Після повернення на командно-спостережний пункт, він відпрацьовує схему опорного пункту роти для представлення її командиру батальйону. Схема опорного пункту 1 мр приведена (рис. 3.2).

Дата добавления: 2017-01-14