Робота командира відділення. Робота командира відділення з організації оборони, в основно-му, полягає в організації системи вогню

Робота командира відділення з організації оборони, в основно-му, полягає в організації системи вогню. Отримавши завдання, командир відділення усвідомлює його, ретельно вивчає місце позиції відділення для найвигіднішого розміщення гранатометника, кулеметника і стрільців, снайпера, а потім ставить їм бойові завдання, в яких визначається система вогню відділення.

Наведемо приклад постановки бойового завдання командиром 2 відділення відповідно до рішення командира 1 мв згідно з розглянутою вище обстановкою (рис. 3.3, 3.4).

“Орієнтири: 1 – дерево; 2 – виступ гаю; 3 – курган; 4 – церква.

Противник готується перейти в наступ з напрямку Ольгово.

1 мв обороняє опорний пункт (вик.) колг. “Динамо”, окоп 200 м правіше дороги, чагарник із завданням не допустити прориву танків і піхоти противника в глибину опорного пункту роти.

2 відділення обороняє позицію подвійний кущ, жовта пляма із завданням не допустити прориву танків і піхоти противника на позицію. Смуга вогню: праворуч – подвійний кущ, кущі 300 м західн. ор. 2; ліворуч – жовта пляма, ор. 4; додатковий сектор обстрілу праворуч – кущі “Ближні”.

Праворуч обороняється 1 відділення; ліва границя смуги його вогню – кущ, ор. 1. Ліворуч – 3 відділення, права границя його смуги вогню – вирва від розриву, темна пляма 300 м східн. ор. 1.

Ручному кулемету вогнева позиція – 10 м лівіше куща. Сектор обстрілу – ор. 2, ор. 4; додатковий сектор обстрілу ліворуч – вигин шляху.

Гранатомету вогнева позиція – у вигину рову. Сектор обстрілу – рідкі кущі, ор. 4; додатковий сектор обстрілу праворуч – кущі “Ближні”.

Старшому стрільцю місце для стрільби – 10 м правіше кулемета; стрільцю Громову місце для стрільби – 10 м лівіше гранатомета; єфрейтору Зайцеву – снайперу – 10 м лівіше командира відділення, біля бойової машини піхоти – сектор обстрілу – широкі кущі, церква Ольгово, додатковий сектор обстрілу праворуч – кущі “Ближні”.

Для поразку дрібних груп розвідки противника, які роблять спроби наблизитися до позиції відділення, до 6.00 завтра призначаю черговим ручний кулемет.

У складі роти готується ЗВ по ділянці ор. 3, ближче 100, чагарник праворуч від дороги; у складі взводу по ділянці ор. 1, ближче 100, світла пляма.

З початком атаки танків і піхоти противника після досягнення ними рубежу чагарник, вигин шляху ближче 300 всі вогневі засоби відкривають і ведуть вогонь самостійно, гранатометник – за моєю командою. З підходом противника до позиції відділення на 30-20 м знищувати танки ручними протитанковими гранатами, а піхоту –ручними гранатами.

Готовність системи вогню 16.00. Роботу з обладнання позиції розпочати о 21.00. Готовність окопу на відділення – 6.30 завтра.

Сигнали: відкриття вогню черговими засобами – червоні ракети в напрямку цілі; відкриття вогню всіх вогневих засобів – серія зелених ракет, довгі свистки; зупинення вогню – ракети білого дима, короткі свистки; цілевказання – трасуючі кулі у бік цілі; оповіщення про радіоактивне, хімічне і бактеріологічне зараження – часті удари в гільзу і голосом “Атом”; літаки противника – голосом “Повітря”. Сигнали, команди і розпорядження передавати ланцюгом. Заступник – ст. солдат Остапчук”.

Рис. З.4. Картка вогню 2 відділення

Далі командир відділення готує вихідні дані для стрільби по ділянках ЗВ, повідомляє вихідні установки відділенню і складає картку вогню. Варіант картки вогню 2 відділення наведено на рис. 3.4.

Розглянута послідовність і основний зміст дій цієї роботи для командирів механізованих підрозділів повністю можуть бути віднесені, відповідно для командирів танкових підрозділів.

Дата добавления: 2017-01-14