Управління вогнем при вклиненні противника в глибину оборони

Однією з найважливіших умов успішного ведення оборонного бою, коли противнику вдалося прорватися в глибину оборони батальйону (вийти у фланг опорного пункту), є маневр вогнем і підрозділами.

Найефективніші засоби для маневру – танки і бойові машини піхоти (бронетранспортери). Танки, використвуючи місцевость, по завчасно розвіданих маршрутах здатні швидко, приховано зробити маневр і раптово відкрити вогонь з будь-якої позиції. Високими маневреними якостями і потужним вогнем володіють і бойові машини піхоти. Маючи високу прохідність, використовуючи природне маскування, зворотні скати висот, вони можуть ефективно вражати піхоту противника вогнем у фланг і тил. Прихованість і прикриття маневру вогнем, раптовість відкриття потужного вогню по вибраній цілі противника – основні умови, що забезпечують успішне проведення маневру під час оборонного бою.

Розглянемо приклади дій командирів підрозділів з управління вогнем у наступній обстановці.

О 6.20 11.8 противник, не зважаючи на понесені втрати, вклинився в нашу оборону.

В опорному пункті 1 мр 4 танки і до роти піхоти противника увірвалися на позиції 1 і 2 мв і ведуть бій із двома нашими танками і механізованими відділеннями, що відійшли на запасні позиції; 3 мв утримує опорний пункт, перед його фронтом залягло до взводу піхоти.

У проміжку між 1 і 2 мр у напрямку вис. 234,2 наступають 4 танки і за ними до взводу піхоти.

Перед опорним пунктом 2 мр противник зупинений, його піхота залягла, два танки і до взводу піхоти обходять опорний пункт зліва.

Перед фронтом 3 мр противник зупинений.

У проміжку із сусідом справа до 6 танків і 1,5 мотопіхотних взводів противника, обійшовши колг. “Динамо”, наступають у напрямку східн. схили вис. 239,0.

Сусід праворуч – 4 мр 2/300 омп – втратив опорний пункт лівофлангового взводу, противник веде бій за вис. 224,2, і частиною сил обходить її зліва в напрямку В. Д’яково.

Сусід ліворуч – 7 мр 3/24 омбр – утримує опорний пункт.

Мінометна батарея змінює вогневі позиції в район півдн. схилів вис. 234,2; гаубично-самохідна артилерійська батарея веде вогонь по піхоті противника, що прорвалася в проміжок між опорними пунктами 1 і 2 мр.

Гаубично-самохідний артилерійський дивізіон бригадної артилерійської групи (БРАГ-24) веде вогонь по противнику, що прорвався півд. колг. “Динамо”; на рубіж М. Д’яково, східн. схили вис. 239,0 висувається батарея.

Підрозділи батальйону ведуть упорний вогневий бій із противником.

Положення підрозділів батальйону і противника (рис. 3.5).

Начальник штабу доповів, що в 2 мр виведені із ладу один танк, в мінбатр втрачено 2 міномети; відомостей про втрати 1 мр немає.

Оцінивши обстановку, командир 1 мб зробив висновок про те, що найбільшу небезпеку в дану мить представляють танки і піхота, що прорвалися в напрямку колг. “Динамо”, східн. схили вис. 239, 0, їх уражають (рішенням командира бригади) артилерійський дивізіон бригадної артилерійської групи (БРАГ-24); неменшу небезпеку представляють танки і піхота, що прорвалися в напрямку вис. 234,2. Поразку цих цілей командир батальйону вирішує здійснити вогнем танків із опорного пункту 2 мр; артилерійська батарея продовжує уражати піхоту, що наступає за цими танками.

Після знищення танків, що наступають у напрямку вис. 234,2: танковому взводу змінити позиції в районі півн. схилів вис. 239,0 із завданням спільно із резервом бригади і резервом батальйону нанести поразку танкам і піхоті, що прорвалися в проміжку із сусідом справа, забезпечуючи фланг батальйона; артилерійській батареї і, по готовності з нових вогневих позиції, мінометній батареї подавити піхоту і вогневі засоби противника на півн. схилах вис. 215,3, не допустити просування його в глибину опорного пункту 1 мр.

Решті підрозділам продовжувати знищувати противника, утримуючи зайняті позиції.

Відповідно з цим рішенням командир батальйону ставить вогневі завдання.

Другому танковому взводу (по радіо): “Чавун-2, я Дніпро. У напрямку гаю “Фігурний” танки, знищити, я Дніпро. Прийом”.

Резерву батальйону (по радіо): “Гілка, я Дніпро. У напрямку колг. “Динамо”, східн. схили вис. 239,0 танки і піхота. Спільно із резервом бригади знищити, я Дніпро. Прийом”.

За цими командами командир танкового взводу знищує танки, що прорвалися в напрямку вис. 234,2, з фронту, а два танки 2 тв – із флангу; командир взводу резерву батальйону вогнем кулеметів, встановлених на бойових машинах піхоти, ручних кулеметів і автоматів відділень уражає піхоту противника, що наступає за танками, а з рубежу 500-400 м вогнем ручних протитанкових гранатометів – танки противника.

Їх команди з управління вогнем можуть бути наступними.

Командир 2 тв: “Перший, я Чавун-2. Праворуч гай “Фігурний”, танки, 700, по лівому, перший кутник зліва – вогонь”. Навіднику свого танка, що навівшии гармату в напрямку цілі за допомогою системи командирського цілевказання: “Бронебійним, прямо танки, 700, перший кутник зліва, по головному – вогонь”.

Командир 2 тв вибрав для поразку головний і останній танки противника і врахував поправку на рух цілі (флангове зліва направо із швидкістю приблизно 10 км/год).

Командир механізованого взводу (резерв батальйону) після отримання завдання від командира батальйону оцінює противника, визначає дальність до цілі (близько 800 м) і подає команду: “Взводу, колг. “Динамо”, танки і піхота противника. Навідникам кулеметів на бойових машинах піхоти і кулеметникам, по піхоті, 8, в пояс – вогонь”.

При підході противника на 500-400 м від позиції взводу: “Гранатометникам, по танках, кулеметникам і стрільцям, по піхоті, 5, довгими – вогонь”.

За цими командами у відповідності встановленого раніше порядку ведення вогню відділення уражають противника в своїх смугах обстрілу; командири відділень визначають цілі гранатометникам, а якщо потрібно – кулеметникам і стрільцям.

Команди командири взводу і відділень подають голосом, їх передають по ланцюгу відділенням.

Так виконуються команди з управління вогнем, подані командиром батальйону.

Командири рот у цей час продовжують вирішувати завдання самостійно.

Командир 1 мр після відходу 1 і 2 мв і двох танків 1 тв на запасні позиції на вис. 225,4 наказав: “3 мв продовжувати знищувати піхоту противника перед фронтом взводу, а частиною сил взводу нанести поразку у фланг танкам і піхоті, що прорвалися в опорний пункт 2 мр; командиру мінометної батареї прискорити заняття запасної ВП і по готовності нанести поразку противнику на вис. 215,3; 1 і 2 мв у взаємодії з танками утримувати запасні позиції; вогневі засоби, що залишилися у 2 мв, командир якого убитий, підпорядкувати командиру 1 мв”.

Такі можливі дії командирів підрозділів з управління вогнем у випадку вклинення противника в глибину оборони. Всі вони направлені на швидке відновлення системи вогню за рахунок маневру підрозділами і вогневими засобами, а також за рахунок зосередження вогню основних засобів на найзагрозливіших ділянках із завданням зупинити розповсюдження противника по фронту і в глибину, закріпити свої фланги на ділянці вклинення і подавити противника вогнем.

Питання для самоконтролю

1. Що повинна забезпечувати система вогню в обороні?

2. Що включає в себе система вогню в обороні?

3. Робота командира батальйону з організації системи вогню в обороні.

4. Робота командир роти з організації системи вогню в обороні.

5. Робота командира взводу з організації системи вогню в обороні.

6. Робота командира відділення з організації системи вогню в обороні.

7. Методика управління вогнем при відбитті розвідки противника.

8. Методика управління вогнем при відбитті атаки перед переднім краєм.

9. Методика управління вогнем при вклиненні противника в глибину оборони.

Дата добавления: 2017-01-14