Робота командира взводу. Організація вогневого поразку під час підготовки наступу командирами взводів проводиться в такій же послідовності

Організація вогневого поразку під час підготовки наступу командирами взводів проводиться в такій же послідовності, як і командиром роти.

Під час оцінювання обстановки командир взводу крім інших питань для організації вогню взводу уточнює:

- де проходить передній край оборони перед фронтом наступу взводу, які вогневі засоби на ньому виявлені і як вони уражатимуться; які вогневі засоби противника можуть опинитися не придушеними під час вогневої підготовки; звідки можна чекати фланговий вогонь противника;

- стан зброї взводу і наявність боєприпасів;

- можливості взаємної вогневої підтримки із сусідніми взводами при оволодінні опорним пунктом; номери танків, що наступають у напрямку дій взводу;

- можливості спостереження і ведення вогню по противнику із траншеї й із району розташування бойових машин піхоти взводу.

У висновках командир взводу вирішує, як розподілити вогонь бойових машин піхоти і стрілецької зброї взводу до початку і під час атаки; як організувати взаємну вогневу підтримку із сусідніми взводами, танками і бойовими машинами піхоти, де намітити позиції кожній бойовій машині піхоти, місця для стрільби кулеметам і ручним протитанковим гранатометам у вихідному положенні.

На нашому прикладі проведемо цю роботу за командира 2 мв 5 мр.

З’ясувавши завдання, отримане від командира роти, командир 2 мв прибив у район чагарника 900 м півд.-західн. вис. 178,0 і приступив до оцінки обстановки. Як вже було наголошено раніше, ми виділили при цьому тільки ті питання, які торкаються організації вогневого поразку.

“Передній край оборони противника проходить західн. струмка “Дрібний” на відстані 700-750 м від вихідного положення в траншеї. Перед фронтом наступу взводу виявлені ПТРК “Мілан” і бойова машина піхоти в окопі на вис. 180,2. що уражаються вогнем гармат і танків прямою наводкою. У траншеї противника на передньому краї є, напевно, протитанкові гранатомети і кулемет, в чагарнику на висотах можливі вогневі позиції танків і бойових машин піхоти. Частина цих засобів залишиться непридушеною в період вогневої підготовки наступу; особливо небезпечними будуть флангові вогневі засоби противника, виявлені на схилах висоти півн. ор. 2.

Вогонь взводу по цих цілях розподілити так: бойові машини піхоти керованими снарядами і вогнем гармат знищують виявлені танки, бойові машини піхоти; 1 відділення уражає живу силу і вогневі засоби на схилах висоти півн. ор. 2; 2 і 3 відділення – півд. ор. 2; під час атаки з рубежу струмка “Дрібний” зосередити вогонь взводу по передньому краю противника, уражаючи, в першу чергу, його протитанкові гранатомети і кулемети; під час подолання танками і механізованими відділеннями загороджень противника проробленими проходами прикрити їх вогнем бойових машин піхоти з місця з рубежу струмок “Дрібний” (із взводом взаємодіє 2 тв, номери танків 122, 121, 123).

Взвод при атаці переднього краю може потрапити під фланговий вогонь противника справа із висоти півн. ор. 2, а далі – із вис. 180,2. Необхідно погоджувати поразку цілей на цих напрямках із сусідом праворуч – 1 мв, а також із 2 тв.

Вогневі позиції бойових машин піхоти взводу – в чагарнику 150-200 м західн. траншеї; із командирами відділень вибрати місця для кожної машини і визначити їм сектори стрільби.

При розміщенні відділень у траншеї необхідно врахувати, щоб перед машинами не знаходився у небезпечній зоні дії ствольної хвилі особовий склад. Визначити із командирами відділень місця кулеметів і ручних протитанкових гранатометів”.

Оцінивши обстановку, командир взводу приймає рішення і віддає бойовий наказ. У бойовому наказі після постановки завдань відділенням він вказує порядок взаємодії, включаючи і питання, що стосуються організації вогневого поразку: які вогневі засоби і жива сила противника знищуються і якими засобами взводу; порядок ведення вогню під час вогневої підготовки і взаємної вогневої підтримки при подоланні загороджень і під час атаки; завдання відділенням з прикриття танків від вогню протитанкових засобів ближнього бою.

Наприкінці командир взводу вказує сигнали, у тому числі і з управління вогнем.

У наведеному прикладі командир 2 мв, віддаючи бойовий наказ, доводить порядок взаємодії: “Під час вогневої підготовки гармати і танки прямою наводкою знищують перед фронтом наступу взводу танк, ПТРК “Мілан” півд. ор. 2, а також щойно виявлені цілі. На початку першого і третього вогневих нальотів протягом двох хвилин за моїм сигналом механізованим відділенням вести вогонь із стрілецької зброї по передньому краю, а із кулеметів бойових машин піхоти – по чагарнику в глубині опорного пункту, із витратою патронів – один магазин на автомат і по 100 шт. на кулемет.

При підході 2 тв до позиції взводу на 300 м танки тимчасово, до проходження траншей, припиняють вогонь із гармат, щоб не уразити особовий склад. У цей час командирам відділень необхідно позначити проходи танкам. Бойовим машинам піхоти взводу і механізованим відділенням прикрити танки вогнем по передньому краю оборони противника.

Під час подолання 2 тв і механізованими відділеннями загороджень по проходу, бойовим машинам піхоти з рубежу струмок “Дрібний” уражати вогневі засоби, в першу чергу, протитанкові, в опорному пункті противника.

Після подолання проходу механізованим відділенням вести вогонь з ходу по брустверах окопів на передньому краї перед наступаючими танками, бойовим машинам піхоти уражати протитанкові вогневі засоби і кулемети противника в опорному пункті і справа на висоті півн. ор. 2.

Сигнал відкриття вогню під час вогневої підготовки – траси куль із автомата з КСП; цілевказання танкам і бойовим машинам піхоти – траси куль у напрямку цілі, від них – трасуючі снаряди і сигнальні патрони зеленого вогню”.

Таким чином, у вказівках щодо порядку взаємодії, який дав у бойовому наказі командир взводу, він завершує роботу з організації вогневого поразку.

Дата добавления: 2017-01-14