Як відобразиться на травленні відсутність ентерокінази. Чому?

Потужні білковорозщеплювальні ензими панкреатичного соку декретовані як неактивні про ензими. Трипсиноген перетворюється в активний ензимм трипсин за допомогою ензиму посмугованої облямівки ентеропептидази (ентерокінази) в разі надходження панкреатичного соку у дванадцятипалу кишку. Ентеропептидаза вміщує 41% полісахаридів, і такий високий вміст полісахаридів попереджує його само перетравлення перш ніж він може вплинути. Трипсин перетворює хімотрипсиногени у хімотрипсини, а інші про ензими в активні ензими. Він також може активувати трипсиноген; однак утворюється тільки 1 трипсин і це є автокаталітична ланцюгова реакція. Дефіцит ентеропептидази трапляється як вроджена аномалія і призводить до білкового порушення харчування.

Потенційно небезпечним є вивільнення у підшлункову залозу малих порцій трипсину. Внаслідок ланцюгових реакцій можуть активізуватись активні ензими, здатні до самоперетравлення підшлункової залози, тому не випадково підшлункова залоза у нормі вміщує інгібітор трипсину.

22. При введенні хворому гістаміну чи інсуліну спостерігається збільшення секреції шлункового соку. Пояснити механізм Як засоби, що стимулюють секрецію залоз шлунка, використовують деякі лікарські засоби, а саме: кофеїн, пентагастрин, гістамін. Природним стимулятором секреції шлункових залоз є гастрин — гормон, який утворюється в слизовій оболонці переважно воротарної печери (antrum pyloricum) шлунка. Звідси він надходить у кров, збуджує,-парієтальні екзокриноцити шлункових залоз, які виділяють хлороводневу кислоту. Гістамін збуджує специфічні рецептори: Н, — локалізуються в гладкій мускулатурі бронхів, кишок, судин, Н2 — у слизовій оболонці шлунка, матці, серці. Внаслідок цього підвищується секреція бронхіальних, слинних та шлункових залоз, збільшується виділення жовчі, розширюються капіляри, знижується артеріальний тиск, зростає проникність стінки капілярів, зменшується об'єм циркулюючої крові. Поряд з цим підвищується скорочення гладкої мускулатури органів, а також секреція глікокортикоїдів та адреналіну.
Вводять підшкірно гістаміну гідрохлорид по 0,01 мг/кг у вигляді 0,1 % розчину. У разі недостатності залоз шлунка гістамін підвищує секрецію парієталь-них клітин, які продукують хлороводневу кислоту. Ефект настає через 7-10 хв, досягає максимального рівня через 20-30 хв, продовжується близько 60-90 хв. У випадках органічних порушень шлункових залоз введення гістаміну є неефективним.

23. Моторна функція шлунка.

Добре розвинений м'язевий шар шлунка забезпечує резервуарну функцію, а також перемішування й переміщення їжі. Для порожнього шлунка властива періодична моторна діяльність, з характерною зміною тривалих періодів "спокою" короткими періодами "роботи". Останні реєструються у вигляді високоамплітудних кривих. З моменту прийому їжі настає харчова моторика, яка є безперервною.

Типи скорочень шлунка поділяють на: перистальтичні, систолічні, тонічні.

Перистальтичні скорочення починаються в ділянці кардії, їх поширення по шлунку регулюють блукаючі нерви. Швидкість поширення перистальтичних хвиль у собак становить 0,5 см/с. Їх значення полягає в перемішуванні і переміщенні їжі до пілоричного відділу.

Систолічні скорочення властиві для пілоричного відділу, вони разом з перистальтичними забезпечують перехід вмісту шлунка до дванадцятипалої кишки.

Тонічні скорочення тривалі, вони стягують стінки, зменшуючи порожнину шлунка за рахунок підвищення тонусу м'язів. Крім того, при сильних місцевих подразненнях в щлунку може виникати антиперистальтика, яка є ознакою його патологічного стану.

24. Що таке «рецептивне розслаблення» кардіальної ділянки шлунка. Схема регуляції.

У разі надходження їжі у шлунок дно та верхня частина шлунка розслаблюються і пристосовують об*єм до незначного підвищення тиску (рецептивне розслаблення, або адаптивна релаксація). Потім розпочинається перистальтика у дистальному відділі тіла, змішування та подрібнення їжі. Невеликі, напіврідкі порції надходять через пілоричну частину шлунка у дванадцятипалу кишку. Вплив блукаючого нерва стимулює рецептивну релаксацію, яка розпочинається рухами глотки і стравоходу. Перистальтичні рухи, регульовані БЕР шлунка, швидко розпочинаються та стрімко поширюються у напрямі до пілоричної частини шлунка. Кожна хвиля спричинює скорочення дистальної частини шлунка, інколи їх називаються астральними систолами, і вони можуть тривати понад 10с. Такі хвилі простежуються 3-4 рази на хв.

25. Схематично представити і пояснити рефлекторну регуляцію моторики шлунка.

Дата добавления: 2017-01-14