Німеччина

Західна Європа

У Німеччині перші корпорації виникли у XVIII ст. і з того часу суттєво видозмінились.

Важливим суб'єктом підприємницької діяльності є акціонерні товариства, приблизна кількість яких на території Німеччини становить 2,8 тис. Найвідомішими компаніями корпоративного типу в Німеччині є "Сіменс", "Дойче банк", "Тіссен", "Дрездене? банк", "Басф", "Фольксваген", "Маннессманн", "Даймлер — Крайслер". Так, "Даймлер — Крайслер" здійснює свою діяльність в автомобільній галузі. На ЗО червня 2002 р. тут налічувалось 374 059 працівників, а за 2001 р. оборот сягнув 152,9 млрд євро. Також помітне місце в корпоративному секторі Німеччини займають корпорації та ін.

Органами управління в цій компанії є правління, спостережна рада та загальні збори акціонерів. "Бош" здійснює свою діяльність в автомобільній промисловості. Фонд тримає 92 % в акціонерному капіталі "Роберт Бош Штіфтунг" загальною сумою 1,2 млрд євро.

їх діяльність регулюється Законом про операції з цінними паперами. Акціонерне товариство має статутний капітал, який повинен становити не менше 100 000 німецьких марок. У разі виникнення проблем акціонерне товариство несе відповідальність статутним капіталом, який розділений на частини відповідно до внесків учасників. Компаньйони не володіють майном акціонерного товариства, а є лише учасниками. Засновниками акціонерних товариств у Німеччині може бути не менше п'яти осіб. Процедура створення товариства є досить складною, таким чином законодавство намагається перешкоджати недобросовісному створенню акціонерних товариств. Органами управління є загальні збори акціонерів, правління та спостережна рада.

За діяльністю акціонерних товариств здійснюється контроль. Вони зобов'язані звітувати, надаючи інформацію про підрахунок прибутків та збитків. На відміну від України, в Німеччині немає поділу акціонерних товариств на відкриті та закриті.

Організаційно-правовими формами підприємницької діяльності в Німеччині є товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства та кооперативи. Товариства з обмеженою відповідальністю мають ряд переваг, а тому є досить популярними. На сьогодні їх нараховується приблизно 219,7 тис. Передусім відповідальність засновників є обмеженою, особисті здібності та вміння партнерів не є домінуючими, основний обов'язок засновників — це внесення певної частки капіталу до статутного фонду. Засновництво товариства з обмеженою відповідальністю вимагає статутного капіталу розміром не менше 50 000 німецьких марок, що формується грошовими та майновими внесками. Мінімальний внесок одного учасника становить 1 % від розміру статутного капіталу, тобто не менше 500 марок.

Для того щоб заснувати товариство з обмеженою відповідальністю, учасники зобов'язані подати заяву до Торговельного реєстру. На цей період до статутного фонду має бути внесено мінімум половину суми статутного капіталу. Останній може складатися лише з майнових внесків, проте в цьому випадку необхідні свідоцтва про майнову частку засновника. Органом управління в німецьких товариствах є збори їх членів, які призначають директора товариства. Директором може стати фізична особа, яка не обмежена забороною займати цю посаду. Основною функцією директора є нагляд за сплатою внесків та збереження капіталу підприємства. Якщо товариство з його вини зазнає збитків, директор повинен їх відшкодувати. Якщо в товаристві з обмеженою відповідальністю нараховується понад 500 осіб, створюється спостережна рада. Товариство має права та обов'язки перед третіми особами, проте вважається повністю правоздатним лише після того, як статутний фонд буде повністю сформований, а товариство зареєстроване у Торговельному реєстрі. У Німеччині є велика кількість товариств з обмеженою відповідальністю, проте на них припадає найбільша частка банкрутств.

Німеччина має свою дещо специфічну "німецьку" модель корпоративного управління, про яку детальніше йтиметься далі в матеріалі підручника.

Дата добавления: 2015-07-13