Однорідні та неоднорідні означення

Розділові знаки між однорідними членами речення

Таблиця 10

Кома між однорідними членами речення
ставиться:	не ставиться:
1. Між однорідними членами речення не з’єднаними сполучниками: Велика мудрість прихована в приказках, прислів’ях, афоризмах. 2. Перед протиставними сполучниками (а, але, проте, зате, та (= але): 1) Ніч була темна, але тиха (І.Неч.-Лев.); 2)Тече вода в синє море, та не витікає (Т.Шевч.).   3. Між однорідними членами речення, з’єднаними повторювальними єднальними (і, та, й) чи розділовими (то, чи, або) сполучниками: 1) Велика мудрість прихо-вана в приказках, і прислів’ях, і афоризмах;2)А в пшениці томак, товолошки закрасили б роботоньку трошки (Л.Укр.). 4. Між кожною парою однорідних членів речення, якщо вони з’єднані сполучниками попарно: Велика мудрість прихована в приказках і прислів’ях, афоризмах і метафорах. 5. При однорідних членах речення, з’єднаних парними сполучниками як… так, не так… як; як не… то; не тільки… а (але) й; не лише… а (але) й; хоч… але (та, зате, проте); не стільки… скільки, перед другою частиною: Велика мудрість прихована як у народних приказках, так і прислів’ях, афоризмах.	1. Перед одиничними єднальни­ми і розділовими сполучниками: 1) Велика мудрість прихована в приказках і прислів’ях; 2) Прийду вдень або ввечері.   2. Перед першим повторю-вальним сполучником, якщо з нього починається перелік: Велика мудрість прихована і в приказках,і в прислів’ях, і в афоризмах. 3.Якщо однорідні члени речен-ня виражені стійким слово-сполученням: Любов не має ні кінця ні краю (П.Переб.); Міркували і сяк і так (Гр.Тют.).

Примітка. Між однорідними членами речення ставиться тире: 1) якщо наступний однорідний член (присудок) виражає причину, наслідок, швидку зміну подій або уточнення попередньої дії: Мати ще не спала – очікувала його (М.Ст.); Земля на прощання усміхнулась – і потемніла (П.Мирн.); 2) коли однорідні члени речення перебувають у зв’язку різкого протиставлення (між ними можна вставити сполучники а або але): Не плаває – літає Семен Дніпром (М.Вовч.). І діло, як на гріх, не діло – тільки сміх (Л.Гліб.).

Кілька узгоджених означень можуть бути як однорідними, так і неоднорідними. Між однорідними означеннями ставиться кома, між неоднорідними – не ставиться.

Таблиця 11

Однорідні означення

Неоднорідні означення

1. Характеризують предмет з одного боку (за кольором, розміром, матеріалом тощо): Пливла весна…, / ^1 на степи-килими сипала стрічки сині, блакитні, жовті, зе-лені/^2 (С.Вас.).   2. Виступають художніми означеннями (епітетами): Літо збігло…,/^1 і з невлежа-ного туману вийшов синьоокий, золото-зубий вересень/^2 (М.Ст.).   3. Стоять після означуваного слова: За столом сиділи рядками дівчата та парубки, чорняві, гарні, дорослі та здорові (І.Неч.-Лев.). 4.Друге і наступні означення конкре-тизують, уточнюють, пояснюють попе-реднє: Василько мав сьогодні святковий, урочистий вигляд (Ю.Збан.). 5. Поруч стоять прикметник (або дієприкметник), а потім дієприкметни-ковий (або прикметниковий) зворот: Рівний, залитий сонцем степ одразу принишк (О.Гонч.).

1. Характеризують предмет з різних боків, не можуть бути з’єднані сполучником і: Вона була у чорній хутряній шубці, у білій в’язаній шапочці (А.Гол.).   2. Одне з означень утворює з означуваним словом словосполу­чення, а друге характеризує його як єдину складну назву: Купили зручний письмовий стіл.   3. Одне з означень виражене займенником, а друге – прикмет-ником або дієприкметником: Х то живе в тій малій хатинці? 4. Перше означення, виражене дієприкметниковим (або прик-метниковим) зворотом, а друге – прикметником (або дієприк-метником): Написаний учора докладний звіт лежав на столі.

Дата добавления: 2017-01-14