Другорядні члени речення

ДОДАТОК
Прямий–виражений іменником або субстантивованим словом, займенником, цілим словосполученням у формі: а) знахідного відмінка без прийменника: Жінки несли їм фрукти, козиний сир (О.Гонч.); ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ б) родового відмінка без прийменника при дієслові з часткою не (не виконав завдання) або тоді, коли дія переходить на частину предмета (випив молока, купив хліба).	Непрямий–виражений імен-ником чи субстантивованим словом, займенником в усіх непрямих відмінках, крім знахідного (родового) без прийменника: 1. Понад три тижні працював Сашко над скульптурою. ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ 2. Відмикаю світанок скрипичним ключем (Л.Кост.). ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ
ОЗНАЧЕННЯ
Узгоджене: а) власне означення: пов’язанез означуваним, поясню-вальним словом зв’язком узгодження (повним – у числі, роді, відмінку); може бути виражене: 1) прикметником (якісним, відносним, присвійним): 1. Кирильченко жив у великому цегляному будинку. 2. Іванів ˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜ ˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜ ˜˜˜˜˜˜˜˜ портфель загубився. 2) дієприкметником: Гафійка приту-лила до печі замерзлі руки (М.Коц.); ˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜ 3) займенником, співвідносним з прикметником (присвійним, вказівним, означальним): Пройшов наш день ˜˜˜˜˜ (М.Коц.); 4) числівником: Ще треті півні не співали (Т.Шевч.). ˜˜˜˜˜˜˜˜ б) прикладка: пов’язаназ означуваним словом зв’яз-ком неповного узгодження (так званою кореляцією); виражена іменником або субстантивованим словом (у тому ж числі й відмінку, що й головне слово): 1. Місто Вінниця з кожним роком стає ˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜ кращим і привабливішим (З газ.). 2. Світ-казку будує мрія моя (Д.Павл.). ˜˜˜˜˜˜˜	Неузгоджене: пов’язане з пояснювальним словом зв’язком безприйменникового чи прийменникового слабкого керу-вання або прилягання; може бути виражене: 1)іменником у непрямих відмінках (з прийменником і без нього): І сон-ний гриб в смарагдовій куфайці дощу ˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜ напився і за день підріс (Л.Кост.); 2) особовим займенником 3-ої особи у формі родового відмінка: Його вуса чорніли (І.Неч.-Лев.); ˜˜˜˜˜˜ 3) прислівником і дієприслівником (зрідка): 1. На батька чекав лист здалека. 2. Стрільба лежачи нам зда- ˜˜˜˜˜˜˜˜˜ ˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜ валась нелегкою; 4) кількісним числівником (зрідка): На уроці математики ми писали цифру дев’ять; ˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜ 5) інфінітивом: Прийшов наказ розходитися (П.Мирн.); ˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜ 6) сполученням керованого іменника з узгодженим прикметником або числівником: 1. Сон літньої ночі мені наснився (Л.Укр). ˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜ 2. На дорогу вийшов хлопчик років десяти-одинадцяти (Ю.Збан.). ˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜
ОБСТАВИНА
- місця(відповідає на питання де? куди? звідки? та означає місце, у якому відбувається дія, або напрямок руху, шлях руху): Десь за селом, на гонах далеких гасло сонце (А.Гол.); ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ - часу(відповідає на питання коли? як довго? з якого часу? доки? та означає час, у який відбувається дія, або вихідний чи кінцевий момент виконання дії): 1. Ураган лютував з годину. 2. Сьогодні сніг іти вже поривавсь (Л.Кост.); ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ - способу дії(відповідає на питання як? яким способом? у якому стані? та означає якість дії, стану, ознаки та спосіб їх вияву): Батько ставився із зневагою до Холода (О.Довж.); ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ - міри та ступеня(відповідає на питання наскільки? якою мірою?; характеризує дію чи ознаку за ступенем і мірою їх вияву): Іван був дуже добрий; ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ - причини(відповідає на питання чому? від чого? через що? з якої причини? та означає причину настання дії чи ознаки): Од хвилювання Тетяна не могла спокійно говорити; ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ - умови(за якої умови?): Не знайшовши броду, не лізь у воду (Нар.творч.); ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ - допусту(відповідає на питання наперекір чому? всупереч чому? незважаючи на що? та означає обставину, всупереч якій відбувається дія): Незважаючи на травень, душно було, як улітку (М.Коц.); ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ - мети(відповідає на питання для чого? з якою метою? навіщо?; вказує на мету виконання дії): Курей тим часом із десяток прийшло напитися води (Л.Гліб.); ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ може бути виражена прислівником, дієприслівником, іменником (зрідка займенником) у непрямих відмінках із прийменниками чи без них, а також неозначеною формою дієслова, нерозкладним словосполученням прислівникового характеру.