Типи головних членів речення

Головні та другорядні члени речення

Схема 3

Члени речення

Головні –обов’язкові, незалежні від інших членів, становлять предикативну основу речення:		Другорядні –необов’язкові, залежні від інших членів речення:
Підмет	Присудок		Означення	Додаток	Обставина
Хто? що?	Що робить? що зробив? що буде робити? є що? є який? є чим? тощо		Який? чий? котрий?	питання непрямих відмінків	Як? де? куди? коли? доки? чому? для чого? незважаючи на що? тощо

Таблиця 5

ПІДМЕТ
Простий:	Складений:
1. Минуло тепле літечко (виражений іменником у називному відмінку).   2. Люблю я темну ніч і золоті зірки… (М.Рил.) (виражений займенником у називному відмінку).   3. Старий помовчав хвилинку (виражений субстантивованим прикметником).   4. Поранений попросив води (виражений субстантивованим дієприкметником).   5. Сьома всміхнулась крізь сльози і мовила щиро (Л.Укр.) (виражений порядковим числів­ником).   6. Чотири – це двічі по два (виражений кількісним числів­ником).     7. Твоє журливе “ ку-ку ” спли-вало, як сльози на плакучій березі, і змивало мою втому (М.Коц.) (виражений субстантивованим вигуком).   8. Жити – значить працювати (виражений неозначеною фор-мою дієслова).   9. Несите «мусиш» повело Сашка служити крукам клятим (М.Рил.) (дієсловом у нака-зовому способі, вжитому у значенні іменника).	1.1. Богдан з Григорієм переходять річку. 1.2. Вони з Іваном вчилися в одному класі. 1.3. Ми з нею довго говорили (виражені цілісним словосполученням зі значенням спільності дії – іменник (займенник) у називному відмінку + прийменник з (із) + іменник (займенник) в орудному відмінку, – при якому присудок стоїть у множині. Порівняй: Під’їхав на мотоциклі і майор з ординарцем (О.Гонч.).
2.1. Кожен з нас має обов’язок перед родиною. 2.2. Шестеро з нас за кордоном не бували ніколи (виражені цілісним словоспо-лученням зі значенням вибірковості – займенник (числівник) у називному відмінку + прийменник з (із) + іменник (займенник) у родовому відмінку).
3.1. У баби Орисі було три сини. 3.2. У хліві було голів з двадцять овець, штук тридцять поросят. 3.3. Пройшло в мовчанні кілька хвилин. 3.4. Частина повсталих загинула,/ ^1 багато хто потрапив до госпіталю. / ^2 3.5. Близько сотні бійців підійшли до річки. 3.6. Над землею кружляла велика зграя жу-равлів (виражені цілісним словосполу-ченням зі значенням кількості, міри, сукупності предметів).
4. Посеред неба гнеться на південь Чумацький Шлях (М.Ст.) (виражений лексично або фразеологічно зв’язаним словосполученням).
5. «І вражою злою кров’ю волю окропіте» – з дитинства знайомі слова (О.Гонч.) (назва твору, цитата чи уривок).
ПРИСУДОК
Простий:	Простий ускладнений:	Складений дієслівний:	Складний:
1.1. У саду співає со-ловейко. 1.2. Гроза пройшла десь поруч. 1.3. Завтра будемо садити вишні (ви-ражені дієсловами дійсного способу тепер., минул. або майбут. часу).   2.1. А ти шукай її. 2.2. Вони б уже від-повіли вам,/ ^1якщо б хотіли / ^2 (виражені дієсловами наказо-вого або умовного способів).   3. Люди орати,/ ^1 а він спати / ^2 (вира-жені інфінітивом).   4. Заридала Катерина та бух йому в ноги (Т.Шевч.) (вираже-ний усіченим дієсло-вом, яке за своїм значенням набли-жається до вигуку).   5. Я печу раків і мовчки стою на од-ному місці… (М.Ст.) (виражений фразео-логічним сполучен-ням з головним ком-понентом – особовим дієсловом).	1. Почекати поче­каю,/^1аби тільки не затримати-ся/^2 (повтор того самого дієслова).   2. Сонце гріло-пекло, грало в калюжах (В.Вин.) (додавання діє-слова-синоніма).   3. Петро таки не втерпів,купив хустку (додаван-ня частки так, собі, ніби, наче, як, як не тощо).   4. А ми взяли та йзбудували в май-бутнє калиновий міст (С.Криж.) (додавання дієслів з послабленим або втраченим лексич-ним значенням, що наближаються     до часток, набува-ючи значення рап-тової, несподіваної дії: давай, взяти й (та, та й).	а) дієслова з модаль-ним значенням (бажа-ності, наміру, можли-вості, необхідності тощо) + інфінітив: 1. Іван хоче виступи-ти на зборах. 2. Я мо-жу навчитися всьому. 3. Він брехати не любить;   б) дієслова з фазовим значенням (початку, тривалості кінця дії) + інфінітив: 1. Кухар перестав гриміти каструлями;   в) предикативний прикметник або діє-прикметник (радий, готовий, схильний, здатен, повинен, зо-бов’язаний тощо) + інфінітив: 1. Я радий вам допо-могти. Складений іменний: а) абстрактна дієслів-на зв’язка бути + іменна частина (імен-ник, прикметник та ін.): 1. Сашко був добрий. 2. Ніч наче озеро в берегах неба;   б) напівповнозначні дієслова ставати, за-лишатися, зробитися, здаватися, називати-ся тощо + іменна частина: 1. Лице його зоставалось спокій-ним (Ю.Смол).2. Во-сени Ігор стане студентом.	Я вже давно хотів кинути палити,/^1 але браку-вало сили волі / ^2 (З газ.).

Слід пам’ятати, що до складу присудка не входять 1) об’єктний інфінітив, який відповідає на питання додатка і співвідноситься з іншим діячем: дієслово-присудок і неозначена форма – різносуб’єктні дієслова. Наприклад: Мама заборонила Толі сидіти біля вікна (В.Вин.); та

– – – –

ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ

2) інфінітив мети при дієсловах-присудках зі значенням руху, переміщення в просторі та ін.: Птиці зелені у пізню пору спати злетілись на свіжий проруб (Л.Кост.).

Дата добавления: 2017-01-14