III. Суспільно-історичні РТР

У рекреаційній географії немає загальноприйнятої класифікації рекреаційних ресурсів.

Узагальнив класифікацію рекреаційних (туристсько-рекреаційних) ресурсів О. Бейдик (2001 р.), який виділив природно-географічні, природно-антропогенні, суспільно-історичні рекреаційні ресурси:

I. Природно-рекреаційні туристичні ресурси:

1. кліматичні ресурси;

2. земних надр (спелеоресурси) і земної поверхні (орографічні, геологічні, пляжні);

3. водні туристичні ресурси (річки, озера, лимани, водоспади, моря, океани, водосховища, канали, термальні джерела, гейзери);

4. бальнеологічні ресурси: мінеральні води і пелоїди (лікувальні грязі), озокерит;

5. біотичні ресурси (рослинні і фауністичні);

6. ландшафтні ресурси (природні комплекси);

7. природні унікуми.

II. Природно-антропогенні рекреаційно-туристичні ресурси:

1. Природного походження:

· загальнодержавного значення (біосферні та природні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи);

· місцевого значення (заповідні урочища, заказники, пам’ятки природи).

2. Антропогенного походження:

· парки, пам’ятки садово-паркового мистецтва, ботанічні сади, дендропарки, зоопарки, печерні міста, лісопарки, гідропарки, лукопарки (всі вони можуть бути державного і місцевого значення).

1. Архітектурно-історичні пам’ятки (громадської, промислової, культурної (сакральної), військової архітектури, архітектурні монументи та скульптурні пам’ятки).

2. Біосоціальні пам’ятки (за Топчієвим О. Г. – персонально-історичні), що фіксують життєві цикли та знакові події видатних людей (народження, перебування, діяльність, загибель, смерть, поховання (перепоховання).

3. Пам’ятки подій (політичних, культурних, екологічних (стихійних), військових, економічних, конфесійних).

Додатково О. Бейдик виділяє групу трансресурсних об’єктів, які можуть одночасно належати до різних видів рекреаційних ресурсів. Він поділяє їх на два види: 1) гомогенні (біпатриди) РТР, які являють собою природні та соціальні об'єкти і явища, які пов’язані як з територією України, так і з певною зарубіжною країною, де вони первісно виникли (наприклад, до них відносять місця, пов'язані з життям, діяльністю чи перебуванням на території України видатних представників іноземних держав - О. Бальзака, А. Рішельє, X. Де Рібаса, У. Черчіля та ін. До цієї групи ресурсів належать також місця битв і поховання: військовий меморіал, присвячений британцям, що загинули під час Кримської війни 1853-1855 pp.; поховання шведів на полі битви під Полтавою та ін. У різних регіонах України, за підрахунками О.О. Бейдика, виявлено понад 500 об'єктів такого роду. Найширше вони представлені в Львівській, Закарпатській, Чернівецькій, Одеській областях, Автономній республіці Крим і в Києві. Понад 80% цих ресурсів не задіяні в організації турів для іноземців.

2) парарекреаційні (латентні) РТР — це об'єкти і явища, що мають певний пізнавально-рекреаційний потенціал, але не залучені до туристичної індустрії (це можуть бути зруйновані або перепрофільовані споруди, "викреслені" імена та події і т. ін.).

О. Бейдик ввів ще одне нове поняття у географії туризму — суперточка-тур (О. О. Бейдик, 2001). Ним позначають точкову територію — місце, яке виділяється як домінанта на тлі високого природного (пейзажного) чи соціально-економічного (господарські ландшафти, міська забудова) різноманіття. Суперточка-тур — це домінуюча висота для візуального огляду цікавого природного чи історико-культурного ландшафту. Йдеться не про традиційний оглядовий майданчик, а про точку, що зосереджує потужний рекреаційно-туристичний потенціал (Тарасова — Чернеча гора у Каневі, рис. 1); гора Корковаду в Ріо-де-Жанейро з найбільшим у світі пам'ятником Ісусу Христу та ін.).

Рис. 1 – Тарасова гора, Канів

Дата добавления: 2015-07-13