Таласотерапія і псамотерапія

Водні ресурси: Основними показниками, що визначають цінність водоймищ для рекреації, є їх чистота, величина, глибина, доступність. Найбільше рекреаційне значення мають теплі моря, озера, водосховища, великі річки з температурою води вище +17°С упродовж 2-4 місяців. Чим більшою є водойма, тим ширший діапазон її рекреаційного використання (купання, веслування, байдарки і каное, академічна гребля, стрибки з трампліна, водні лижи, моторний спорт, вітрильний спорт) – таблиця 1.

Таблиця 1. – Параметри акваторії для рекреаційного використання

Параметри акваторії	Купання	Веслування	Байдарки і каное	Академіч-на гребля	Стриб- ки з трамплі-на	Водні лижі	Мотор-ний спорт	Вітриль-ний спорт
Площа (га), бажана		100-500		-	-	100-500	100-500	300-900
Площа (га), мінімальна							30-50	50-100
Довжина (м), бажана			2200-5000	2500-3000			1600-15000	1850-2500
Довжина (м), мінімальна		1100-1200	1000-1100	-	-	-	750-1000
Ширина (м), бажана		90-100	900-2000	140-200			200-2000	200-2000
Ширина (м), мінімальна	5-11	30-100	30-200				50-200
Глибина (м), бажана	1,4-1,8	2-3	2-5		5,8	-	3-5	1,2-2,0
Глибина (м), мінімальна	0,5-0,6	0,75	0,75- 1,5	2,5-3,0		-	1,5-2,0	1,0-1,2

Бальнеологічні ресурси — природні лікувальні речовини, які використовуються для немедикаментозного лікування на курортах і в позакурортних умовах.

До бальнеологічних ресурсів належать лікувальні мінеральні води, пелоїди (грязі) та озокерит.

На основі медико-біологічного і технологічного підходів досліджуються бальнеологічні ресурси і лікувальні грязі. При дослідженні бальнеологічних ресурсів використовуються як кількісні(м³ води за добу на км² території, кількість джерел мінеральної води на одиницю площі, ступінь їхньої мінералізації, температура, концентрація водневих іонів, вміст органічних речовин та ін.), так і якісні (унікальний хімічний склад, сприятливість для лікування тих чи інших хвороб,запах, смак тощо) показники. Наведемо приклади класифікації та типізації бальнеологічних ресурсів. Так, наприклад, мінеральні води поділяються за:ступенем їх мінералізації — прісні (до 2 г/л), малої мінералізації (2-5 г/л), середньої мінералізації (5-15 г/л), високої мінералізації (15-35 г/л) та розсоли (більше35г/л, деякі джерела — більше 50 г/л).

При цьому до столових вод належать води з мінералізацією до 1 г/л; до лікувально-столових — 1-10 г/л. У суворо дозованій кількості допускається вживання лікувальних вод з мінералізацією понад 10 г/л.

Термальні мінеральні води, t >37ºС.

Природні мінеральні води поділяють на 11 основних бальнеологічних груп: 1) хлоридні, 2) вуглекислі, 3) сірководневі (сульфідні), 4) радонові, 5) азотні, 6) миш'яковисті, 7) залізисті, 8) бромні, йодні, йодо-бромні, 9) крем'янисті, 10) фтористі і 11) без специфічних компонентів. (таблиця 2):

Таблиця 2. – Лікувальні властивості окремих мінеральних вод

1.

Мінеральні води	Особливості застосування	Медичні показання (основні)
Хлоридні	внутрішньо	широке застосування (органи травлення, жовчна система, серцево-судинна система тощо)
зовнішньо	нервова система, суглоби, шкіра, гінекологія
інгаляція	органи дихання
Вуглекислі	зовнішньо	серцево-судинна система, гіпертонія
	внутрішньо	органи травлення, печінка, нирки
Сірководневі (сульфідні)	зовнішньо	серцево-судинна система, нервова система, ендокринна система, обмін речовин, гінекологія
Радонові	зовнішньо	імунобіологічна реактивність організму, протизапальна дія
	внутрішньо	пієлонефрит, шлунково-кишковий тракт
Азотні	зовнішньо	серцево-судинна система, шкіра, ендокринна система
Миш'яковисті	внутрішньо	система кровообігу, серцево-судинна система, шлунок, кишечник, імунна система, ендокринна система
	зовнішньо	шкіра, периферійна нервова система, анемія
Залізисті		органи кровотворення, анемія
Без специфічних компонентів	внутрішньо	хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи, порушення обміну речовин
Бромні, йодні, йодо-бромні		атеросклероз, органи травлення, сечостатева система
Крем'янисті		седативний, протизапальний, антитоксичний вплив
Фтористі		карієс

Пелоїди поділяються на:

1. органічні: а) торфові (органогенні болотні відкладення, які містять >50% органічних речовин), б) сапропелеві (намули переважно прісних водойм, які містять >50% органічних речовин),

2. мінеральні: а) намулові сульфідні (намули переважно солоних водойм, відносно збіднені органічною речовиною (менше 10% і збагачені сульфідами заліза і водорозчинними солями), б) сопкові (напіврідкі глинисті утворення, які формуються в нафтогазоносних областях – Керченський півострів, вулкан Старуня у Івано-Франківській області).

Фітолікувальні ресурси обмежуються параметрами рекреаційного використання лісів, їхніми водоохоронно-захисними властивостями, цілющим впливом на організм людини і сприятливим санітарно-гігієнічним фоном для лікування, відпочинку, туризму. Дуже важливим тут є аналіз ступеня фітонцидності.

Аерозолі, які знищують шкідливі бактерії, називаються фітонцидами. Великий показник фітонцидності має суха діброва (дубовий ліс). У букових і соснових лісах середній бактеріологічний показник становить 200—300 бактерій/м³, у містах — 4000—8000 бактерій/м³ (Мальська).

Фітонциди (від грец. Φυτóν - «рослина» і лат. Caedo - «вбиваю») - утворені рослинами біологічно активні речовини, що вбивають або пригнічують ріст і розвиток бактерій, мікроскопічних грибів, найпростіших. Термін запропонований Б. П. Токіним в 1928. Характерними представниками фітонцидів є ефірні олії, які добуваються з рослинної сировини промисловими методами.

Дата добавления: 2015-07-13