Організація передпродажного обслуговування

Передпродажне обслуговування виконується за рахунок виробника техніки на підприємствах системи фірмового обслуговування.

Державний стандарт на передпродажне обслуговування будівельних і дорожніх машин в даний час відсутній, що негативно позначається на роботі підприємств системи фірмового обслуговування.

Слід зазначити, що низкою вітчизняних виробників будівельної та дорожньої техніки ведеться активна робота по створенні нормативної бази основ організації та проведення передпродажного обслуговування.

Метою передпродажного обслуговування є забезпечення комплектного справного стану машини, реалізованої покупцю.

Завданнями передпродажного обслуговування є:

• ідентифікація машини та експлуатаційних документів;

• розконсервація;

• зовнішній огляд, перевірка комплектності машини;

• монтаж комплектуючих виробів, не встановлених виробником на період транспортування до місця продажу;

• установка (за договором між продавцем і покупцем) додаткових складальних одиниць (приладів, пристроїв, обладнання);

• перевірка рівнів, заправка або дозаправка паливом, робочими рідинами, мастильними та іншими експлуатаційними матеріалами;

• перевірка працездатності;

• перевірка відповідності вимогам безпеки, ергономіки і захисту навколишнього середовища;

• регулювання (по мірі необхідності) складальних одиниць і систем.

Перелік та обсяги робіт при передпродажному обслуговуванні залежать від моделі і конструкції машини. Для проведення робіт по передпродажному обслуговуванні на кожну модель машини повинні бути складені технологічні карти, в яких вказується перелік операцій, обладнання, кваліфікація персоналу, середня трудомісткість. Технологічні карти передпродажного обслуговування повинні бути узгоджені з виробником техніки. Одним з можливих варіантів зниження ризику одержання недоукомплектованою і технічно несправною продукції є отримання її представниками торгуючої організації безпосередньо на підприємстві-виробнику.

Ідентифікація проводиться з метою перевірки відповідності марки машини, заводського номера, року випуску, маркування двигуна та рами (для машин на базі автомобілів), інформації, зазначеної в експлуатаційній документації, а також наявності сертифіката відповідності або схвалення типу транспортного засобу.

Розконсервація машини повинна виконуватися відповідно чинних стандартів і вимогами керівництва з експлуатації.

Зовнішній огляд, перевірка комплектності машини проводиться з метою контролю цілісності деталей і складальних одиниць, точності їх кріплення, відсутності дефектів, наявності та цілісності пломб в місцях, передбачених експлуатаційної документацією. Перевіряється також комплектність ЗІП.

Монтаж на машину комплектуючих виробів, знятих на період транспортування, проводиться відповідно до експлуатаційної документації.

Установка (за договором з покупцем) додаткових збірних одиниць (приладів, пристроїв, обладнання) проводиться за умови дотримання вимог безпеки, в тому числі безпеки при експлуатації, пожежної безпеки та охорони природи. Зміни в конструкції узгоджуються з виробником.

Перевірка рівнів, заправка та дозаправка машин паливом і мастильними матеріалами повинні проводитися закритим способом відповідно до експлуатаційної документації.

Застосовувані палива та мастильні матеріали повинні бути забезпечені сертифікатами чи іншими документами, які підтверджують їх марку і якість.

Перевірка працездатності машини проводиться на стоянці і в русі.

Пуск силової установки здійснюється згідно експлуатаційної документації. У період пуску перевіряють роботу стартера і пускового підігрівача.

Перевірці працездатності піддаються наступні системи і їх показники:

– силова установка - стійкість роботи на холостому ходу і перехідних режимах;

– кабіна - робота контрольно-вимірювальних приладів, бортових комп'ютерів, індикаторів, рульового управління, важелів і педалей;

– робоче обладнання - робота навісного устаткування і елементів приводу, системи автоматики (передбаченої конструкцією);

– трансмісія - робота муфти зчеплення, коробки передач, елементів гідроприводу трансмісії.

Перевірка відповідності вимогам безпеки повинна проводитися по машині в цілому і по окремих систем перед запуском при працюючій силовій установці, а також після її зупинки. Перевірці вимог безпеки піддаються наступні характеристики.

Машина в цілому:

– необхідне затягування і фіксація з’єднань, що виключають їх самовільне ослаблення;

– відсутність тріщин і пошкоджень деталей і зварних з'єднань;

– справність замків, а також фіксація дверЕЙ і капота у відкритому і закритому стані;

– справність тягово-зчіпного або опорно-зчіпного пристроїв та страхувальних тросів (ланцюгів);

– фіксація робочого обладнання в робочому і транспортному положеннях.

Гальмівна система:

– спрацьовування гальмівних пристроїв при пробному включенні і виключенні;

– величина гальмівного шляху;

– забезпечення нерухомого стану на ухилі.

Органи управління:

– фіксація (неможливість самовільного включення і виключення) важелів перемикання передач і управління робочим обладнанням, відсутність деформації органів управління;

– вільний хід рульового колеса.

Ходове обладнання:

– тиск повітря в шинах;

– висота (глибина) малюнка протектора;

– натяг гусеничних ланцюгів (передбачених конструкцією);

– міцність елементів з'єднання ходового обладнання;

– відсутність місцевих пошкоджень шин (пробої, розриви, порізи наскрізні і некрізні), розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини шин, дефектів на поверхні дисків, ободів і кілець (деформація, тріщини і т.д.);

– відповідність встановлених шин за розмірами і допустимому навантаженні;

– ідентичність конструкції шин на одній осі;

– відсутність сторонніх предметів в протекторі, боковинах і між здвоєними шинами;

– відповідність встановлених шин кліматичних умов.

Силова установка:

– відповідність рівня палива, масла і охолоджуючої рідини в заправних ємкостях вимогам експлуатаційної документації;

– пуск силової установки і пробна робота на різних оборотах колінчастого вала;

– справність системи випуску відпрацьованих газів (відсутність прориву газів і іскор в місцях з'єднання);

– справність контрольних приладів та індикаторів;

– справність запорів горловин, паливних баків і радіаторів;

– відсутність раковин, тріщин та наявність маркування на поверхні балонів для газу (для машин, що працюють на газовому паливі).

Пневмо- та гідропривід, мастильна система:

– відповідність рівня робочої рідини гідроприводу вимогам експлуатаційної документації;

– справність кришок горловин баків робочої рідини гідроприводу;

– наявність забарвлення небезпечних частин і знаків безпеки гідроприводу;

– наявність розпізнавального кольору мастильних систем;

– відсутність в процесі роботи гідросистеми робочого обладнання: тертя, скручування, неприпустимих перегинів, навантажень і пошкоджень рукавів високого тиску;

– справність вимірювальних приладів;

– герметичність пневмопривода і пневмопристроїв (передбачених конструкцією).

Електрообладнання, зовнішні світлові і звукові прилади:

– відповідність числа, типу, кольору та розташування світлових приладів;

– технічний стан акумуляторних батарей і міцність кріплення клем на вихідних штирях;

– перевірка рівня і щільності електроліту і доведення його до вимог природно-кліматичної норми (при необхідності);

– справність та робота електроустаткування, світлової та звукової сигналізації;

– робота габаритних вогнів і покажчиків повороту (для машин, що рухаються в єдиному транспортному потоці при перебазуванні);

– режим роботи світлових приладів.

Сигнальні кольори і знаки безпеки:

– наявність сигнальних кольорів, покажчиків місць стропування, установки домкратів і знаків безпеки.

Видимість:

– робота склоочисника в установленому режимі; робота засобів обігріву і обдування скла (передбачених конструкцією);

– робота фіксаторів вікон, що відчиняються (передбачених конструкцією);

– справність склоомивача (передбаченого конструкцією).

Перевірка вимог пожежної безпеки полягає у визначенні герметичності систем живлення двигуна, працюючого на газовому паливі, а також в наявності первинних засобів пожежогасіння (вогнегасники) і можливості вилучення вогнегасників без застосування інструменту.

Перевірка вимог ергономіки повинна проводитися при роботі і після зупинки силової установки.

Перевірці піддаються наступні характеристики.

Кабіни:

– визначення зусиль на органах управління двигуном і гальмівною системою;

– визначення зусиль на органах управління робочим обладнанням;

– визначення ефективності системи рульового управління;

– визначення параметрів вібрації на органах управління;

– визначення параметрів вібрації на сидінні оператора;

– робота механізму регулювання положення сидіння оператора (подовжньо, вертикально, кут спинки);

– зм'якшеність, повітропроникність, нетоксичність матеріалів подушки сидіння;

– робота пристроїв обігріву та вентиляції;

– робота ременів безпеки (передбачених конструкцією);

– концентрація шкідливих речовин (запиленість, загазованість) на робочому місці оператора і параметри мікроклімату (температуру, вологість) в кабіні оператора;

– повітряний шум, створюваний на робочому місці оператора.

Перевірка вимог охорони природи здійснюється за працюючого двигуна. Перевірці піддаються наступні показники:

– герметичність систем живлення, охолодження двигуна, мастильних систем і гідроприводу, а також їх елементів;

– зовнішній шум і чутність бортового звукового сигналізатора заднього і переднього ходу;

– викиди шкідливих речовин: вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів у відпрацьованих газах (для карбюраторного двигуна); димність відпрацьованих газів (для дизелів);

– індустріальні радіоперешкоди.

Регулювання складальних одиниць і систем проводиться в міру необхідності. Звертають увагу на регулювання натягу пасів приводу генератора, вентилятора і елементів паливної системи двигуна, приводів вібраторів робочих органів, натягу гусениць і тиск в шинах ходової системи, передбачених конструкцією машини.

Дата добавления: 2015-07-13