Заняття 2.1. Тема. Визначення показників зв’язку між кількісними ознаками у сільськогосподарських тварин

ТЕМА 2. Методи селекції в залежності від генетичних особливостей основних господарсько-корисних ознак тварин.

Мета заняття: Набути практичних навиків розрахунку коефіцієнтів: кореляції та регресії між ознаками; успадкування; селекційного ефекту і гетерозису в роботі з тваринами.

Методика виконання завдання №1. Зв'язки, що існують між біологічними ознаками, характеризують тим, що певному значенню однієї ознаки відповідає не одне, а декілька різних значень іншої ознаки, що варіюють навколо своєї середньої величини. Такий вад зв'язку між перемінними ”х.. і..у” називається кореляцією.

За своєю природою кореляція може бути прямою, коли із збільшенням (зменшенням) однієї ознаки відповідно змінюється інша, і зворотною, коли із збільшенням однієї ознаки інша, пов’язана з нею, зменшується.

Мірилом зв'язку між ознаками є коефіцієнт кореляції, який змінюється в межах від 0 до 1. Розрізняють кореляцію, сильну г > 0.75; середню г = 0,25... 0,75 і слабку г < 0,25.

Знання величини і спрямованості кореляції має велике значення в практичній роботі селекціонера. Забезпечуючи відбір за однією з ознак, завжди необхідно враховувати, які можливі зміни і наслідки будуть за іншою ознакою, що корелює з нею. Наприклад, з підвищенням надоїв у корів вміст жиру в молоці знижується - зворотна кореляція.

Для обчислення коефіцієнта кореляції розроблено багато робочих формул залежно від умов - для малих і великих вибірок, при малозначних і багатозначних варіантах. Коефіцієнт кореляції вираховується за формулою 11:

, (11);

де, r – коефіцієнт кореляції; x і у – значення варіант першої і другої ознаки; f – частоти в корелятивній решітці; n – кількість тварин; β і S вираховують для першої і другої ознаки по формулах 12, 13:

; (12) . (13);

Для находження Σfa_xa_y кореляційну решітку розділяють жирними лініями, які проходять біля класів з нульовими відхиленнями на чотири квадрати, потім перемножують відхилення a_x на a_y по кожному класу, який має частоти і добуток записують в соти.

Проводять підрахунок по кожному квадрату. Оскільки коефіцієнт кореляції вираховують не по генеральній, а по вибірковій сукупності, то він має певну статистичну помилку (m) і вираховується за формулою 14:

. (14);

Достовірність коефіцієнта кореляції вираховується за формулою 15:

(15);

З врахуванням числа ступенів свободи достовірність кореляції визначається по таблиці Стьюдента. Число ступенів свободи дорівнює: V = n-2.

Коефіцієнт кореляції достовірний, якщо обчислюване число дорівнює, або більше табличного t_r ≥ t _st.

Приклад розрахунку коефіцієнта прямолінійної регресії.

Коефіцієнт прямолінійної регресії (R), який також відноситься до показників зв’язку, характеризує його динаміку та кількісно конкретизує взаємозв’язок між “х” та “у” ознаками. Він показує, наскільки в середньому змінюється одна ознака при зміні іншої, взаємопов’язаної з нею на одиницю виміру.

Знаючи коефіцієнт регресії однієї ознаки щодо другої, взаємозв’язаної з нею, можна прогнозувати розвиток величини цієї ознаки, безпосередньо її не вивчаючи.

Коефіцієнт регресії в кожній конкретній вибірці має два значення: R х/у та R у/х і розраховується за формулами16,17:

; (16); . (17);

При розрахунку R береться повна σ варіаційного ряду, тому сигму, одержану при розрахунку коефіцієнта кореляції, необхідно множити на величину класового проміжку.

Завдання 1. Визначення показників зв’язку між кількісними ознаками у тварин.

Дата добавления: 2015-08-31