КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Заняття 1.1. Тема. Оцінка тварин за походженням
ТЕМА 1. Методи оцінки і відбору тварин. Мета заняття. Оволодіти навиками правильного прочитання, глибокого і обґрунтованого аналізу родоводів і оцінкою за ними тварин. Навчитися оцінювати тварин за комплексом ознак, використовуючи селекційні індекси. Методика виконання завдання №1. Аналіз родоводів необхідний для відбору, підбору тварин за генотипом. Оцінка за походженням є найбільш ранньою, але попередньою. Якщо тварину не вдається оцінити по якості потомства, то його оцінка за походженням є єдиною генотипічною оцінкою. Оцінка родоводу та його аналіз дозволяє в певній мірі вияснити генотип пробанда. Оцінку і відбір тварин за родоводом проводять в такій послідовності: 1. Визначення породності тварини і встановлення порідної належності предків (відносяться вони до одної чи до різних порід), таким чином встановлюється одержана тварина від чистопородного розведення чи схрещування. 2. Встановлення в родоводі з материнської і батьківської сторін предків, що повторюються. Якщо такі є, відповідно тварина одержана від спорідненого парування. Встановити ступінь спорідненого парування і його наслідки. 3. Ознайомлення з показниками продуктивності живої маси, екстер’єру батьків і більш далеких предків і встановити ступінь передачі даних показників по спадковості – підвищується продуктивність чи з якихось причин погіршується. 4. Встановлення видатних по продуктивності предків, їх кількість, а також в яких рядах родоводу і при яких вікових співвідношеннях вони отримані. 5. Аналізування поєднуваності окремих батьківських ліній і жіночих родин. Це дозволяє визначити кращі поєднання пар, які бажано в подальшому повторити, а також встановити негативні поєднання, яких слід в подальшому не допускати. 6. Встановлення в родоводі наявність предків, оцінених за якістю нащадків і результати оцінки. 7. Встановлення перспективи найбільш раціонального використання оцінюваного пробанда, згідно результатів аналізу родоводів. При оцінці і відборі за родоводом декількох тварин, кращою буде та, в родоводі якої більше предків, особливо ближніх, з кращими показниками продуктивності і екстер’єру, успадкування буде кращим, якщо такі предки розміщені в материнській і батьківський стороні родоводу. Вищу оцінку отримує тварина, в родоводі якої зустрічаються оцінені по якості нащадків (з позитивним результатом) предки і при цьому спостерігається тенденція до підвищення продуктивності від віддалених предків до ближніх або з покоління в покоління зберігається висока продуктивність. Племінну цінність тварин визначають за формулою 1: ПЦ = 2 х М+ММ+МБ/4. (1);
де, ПЦ - племінна цінність, М – продуктивність матері; ММ- продуктивність материної матері; МБ – продуктивність матері батька. Методика виконання завдання №2. При вивченні родоводів можна зустріти в них повторення однієї і тієї ж тварини як з батьківської так і материнської сторони родоводу, це свідчить, що у батьків пробанда був загальний предок і вони знаходяться в споріднених зв’язках. В зоотехнії парування тварин, що знаходяться в споріднених стосунках називають споріднене парування або інбридинг. Інбридинг на одного предка (коли в родоводі повторюється тільки один предок) називають простим, а на двох і більше – складним або комплексним. Застосовують його в племінній роботі, як ефективний засіб посилення в потомстві властивостей спільного предка і одержання цінних племінних тварин. Ефект інбридингу залежить від: ступеня спорідненості спаровуваних тварин, тривалості застосування, сукупності спадкових властивостей організму спаровуваних тварин, умов зовнішнього середовища. Визначення ступеня спорідненості проводиться на підставі родоводів та схеми, розробленої Пушем і поліпшеної А.Шапоружем. А.Шапоруж (1909) запропонував такий метод обліку інбридингу: 1. Всі ряди предків в родоводі позначають римськими цифрами в порядку збільшення від батьків пробанда до більш віддалених предків. 2. Римськими цифрами записують ті ряди предків, в яких повторно зустрічається той же предок. При запису спорідненого парування на даного предка пишуть першою римську цифру, що відзначає ряд предків, в якому він зустрічається з материнської сторони родоводу. Потім ставлять тире, що означає лінію, яка ділить родовід на ліву материнську і праву батьківську половини. Після тире записують римську цифру, що вказує ряд в якому даний предок розміщений з батьківської сторони родоводу. НАПРИКЛАД, запис ІІ-ІІІ означає, що загальний предок зустрічається з материнської сторони родоводу в другому ряду предків, а з батьківської - в третьому. Використовуючи спосіб запису інбридингу по рядах предків, можна визначати і ступінь спорідненості спарованих тварин по класифікації запропонованій Пушем (табл. 1). Табл. 1. Ступені спорідненості
В тих випадках, коли загальний предок плідника і матки знаходиться на рівні V ряду родоводу, спаровування вважається спорідненим, а нижче за V ряд – неспорідненим. Метод класифікації Пуша – Шапоружа використовують лише для приблизного визначення ступеня тісноти інбридингу. Для встановлення ступеня тісноти інбридингу використовують формулу С. Райта – Д.А. Кисловського (2). F=Σ[(1/2) n+ n1 –1 (1+fa) ] x 100; (2);
де:F – коефіцієнт інбридингу, % (підвищення гомозиготності); fa – коефіцієнт інбридингу для загального предка, у долях одиниці; n – ряд з материнського боку родоводу, в якому зустрічається спільний предок; n1 – ряд з батьківського боку родоводу, в якому зустрічається спільний предок; Σ - сума; Споріднене парування є крайньою формою однорідного підбору, оскільки споріднені тварини в генетичному розумінні схожі між собою за своїми властивостями. Табл. 2. Степені 1/2 для вирахування коефіцієнта інбридингу
Завдання 1. Провести аналіз родоводів тварин (індивідуальні завдання додаються), визначити племінну цінність трьох тварин, зробити висновок про їх цінність і подальше їх використання. Завдання 2. На основі родоводів встановити метод розведення за допомогою якого одержана тварина, при наявності предків, що повторюються провести і розрахувати ступень спорідненості за Пушем, Шопоружем, визначити коефіцієнт інбридингу за формулою Райта-Кисловського, зробити висновок про їх подальше використання.
Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 882; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |