Заняття 8.1. Тема. Організація селекційної роботи щодо оцінки племінної цінності і використання плідників у племінних господарствах з розведення яєчних курей

Тема 8. Селекція сільськогосподарської птиці.

Мета заняття. Ознайомитися з методами оцінки племінних якостей, перевірки та використання півнів-плідників у племінних заводах.

Методика виконання завдання №1. Сучасне птахівництво базується на використанні спеціалізованих (за продуктивними або зчепленими із статтю ознаками) ліній. Які б завдання не ставив перед собою селекціонер, він буде проводити відбір за комплексом ознак, тому що відбір за однією ознакою, як правило, призводить до погіршення багатьох інших, особливо тих, які знаходяться у негативному корелятивному зв’язку високого рівня. Кількість ознак, за якими зараз ведеться оцінка і відбір кращої птиці для відтворення наступної генерації, досягає 10-15 та більше. Оскільки в птахівництві за рахунок малого терміну оцінки і вико­ристання птиці (1-5 років) та швидкої зміни поколінь (1-1,5 роки) оцінюється велика кількість особин (20-30 тис. голів однієї лінії), особливою дбайливістю треба підходити до підбору для відтворення стада насамперед плідників. Крім того, застосування у племінних заводах з розведення яєчних курей та індиків штучного осіменіння створює можливість оцінювати від кожного плідника якомога більше нащадків, а це дає змогу підвищити точність оцінки племінної якості плідників і в цілому ефект селекції.

На виконання Закону України “Про племінну справу у тваринництві” згідно з “Положенням про присвоєння статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві” проводиться поглиблена селекційно-племінна робота з перевірки, оцінки та використання плідників у племінних заводах та селекційних центрах.

У племптахорепродукторах застосовують лише масову селекцію при відборі плідників для використання в схрещуваннях з метою одержання батьківських форм і фінальних гібридів.

Оскільки селекційна робота з кожним видом птиці має свою специфіку, то і основні ознаки, з якими вона проводиться, різні, а саме в яєчному курівництві вона спрямована на одержання максимальної кількості яєць високої якості, при селекції м’ясних видів птиці і одержання високої живої маси, м’ясних форм і м’яса від несучки та і збереженість поголів’я. Крім того, з різними видами птиці селекціоновані ознаки оцінюються у різні вікові періоди. Виходячи з цього, методика оцінки, перевірки і використання плідників кожного виду (яєчні і м’ясні кури, індики, качки, гуси) буде різна, а методи оброби и аналізу результатів одержаних даних - подібні.

У племінних заводах з розведення яєчних курей відповідно до їх статусу і функцій проводять поглиблену селекційно-племінну роботу з птицею вихідних ліній кросів та окремих порід. Основні завдання племінної роботи:

- удосконалення племінних і продуктивних якостей птиці шляхом проведення поглибленої селекційної роботи та використання для відтворення стада найкращих племінних ресурсів вітчизняного та зарубіжного походження;

- створення і апробація нових, поліпшення існуючих високо­продуктивних порід і популяцій з високим генетичним потенціалом;

- збереження генофондних стад цінних порід птиці і використання їх для створення нових селекційних досягнень;

- проведення випробувань ліній на поєднуваність;

- одержання плідників-поліпшувачів із стійкою спадковістю, використання їх для відтворення стада та ін.

Генетичний матеріал племзаводу використовується для одержання прабатьківських стад в племптахорепродукторах 1 порядку, які в свою чергу від прабатьківського стада одержують батьківські форми для репродукторів II порядку.

Основним методом селекційної роботи у племзаводі є комбінована селекція з використанням індивідуального і сімейного відбору з оцінкою плідників за фенотипом, якістю нащадків, сестер і напів- сестер, збереженням диференціації ліній у кросі та застосуванням жорсткого бракування за основними ознаками.

Методика оцінки плідників за племінною цінністю і відбір кращих особин.

При оцінці племінної цінності плідників дуже важливо знайти правильний критерій, з використанням якого можна, за можливістю, звести до мінімуму вплив зовнішнього середовища на рівень оцінюваних селекціонованих ознак. Про придатність будь - якого із методів такої оцінки можна судити, виходячи із ступеня успадкування кожної селекціонованої ознаки.

У птахівництві при відтворенні чистих ліній період інкубації яєць, достатньо тривалий (до 45 діб). Через відмінності в якості яєць і одержаного молодняку з різних партій виводу, різних умов вирощування і утримання птиці якість птиці може значно змінюватись. Внаслідок цього можуть бути значні коливання племінної цінності окремих особин, та батьків, а також у величинах популяційних характеристик стада (коефіцієнтів успадкування, кореляції, регресії, варіабельності та ін.). Так, різниця показників несучості різних партій виводу курей за 40 тижнів життя може бути до 13 яєць, а показників маси яєць - до 1 г.

Для підвищення точності оцінки плідників в інституті птахівництва УААН розроблено метод нівелювання впливу факторів зовнішнього середовища, який дозволяє перевести кількісні показники індивідуальної продуктивності особин кожної партії виводу у відносні величини. Це здійснюється на основі даних відхилення показників кожної особини від середніх значень партії виводу з урахуванням рівня похибки середнього, довірчого інтервалу і напрямів селекції в кожній лінії за формулою 44:

у=100хх/(М_п+bхmхt); (44)

де: у - величина ознаки після її перетворення у відносні одиниці;

х - значення ознаки особини до перетворення; М_п – середнє значення ознаки партії виводу; b – (+1) при селекції на підвищення ознаки, (-1) при селекції на зниження ознаки;

m – похибка середнього; t – критерій Стьюдента.

Такий метод дає змогу враховувати вплив інших факторів (ярус, сторона кліткової батареї, освітленість та ін.). З використанням цього методу підвищується точність оцінки плідника за якістю нащадків за усіма партіями виводу, незалежно від кількості нащадків у партії, а при обчисленні коефіцієнтів успадкування можна обійтися двофакторним аналізом, а не трифакторним.

Оцінка племінної цінності півнів проводиться за такими критеріями: походженням, власним фенотипом, якістю сестер, напівсестер та нащадків.

Оцінку і відбір півнів-плідників проводять у чотири етапи.

Першу оцінку і відбір півників проводять у добовому віці. При цьому відбирають кондиційний молодняк згідно з ДСТУ 2021-91 реєструють його походження за батьками. При селекції аутосексних ліній за генами, які маркують стать, оцінюють кожне курча за кольором пуху або швидкістю оперення крила. На вирощування передають тільки типових за цією ознакою півників. У цьому віці необхідно відбирати півників у 5-6 разів більше, ніж необхідно їх для використання у селекційному стаді.

Другу оцінку і відбір півнів проводять у віці 9-10 тижнів за фенотипом і походженням, саме від кращих за комплексом продуктивних і репродуктивних ознак матерів. Для цього перед початком такого відбору за допомогою ПЕОМ обробляють результати індивідуального інкубування яєць від птиці селекційних гнізд. Вираховують середні значення заплідненості, виводимості яєць та виводу молодняку за лінією, мікролінією, батьком і матір'ю. Крім того, в цей період вже є результати оцінки несучок за повний період продуктивності. Тоді на основі даних інкубації, кількісних і якісних ознак продуктивності несучок-матерів вибирають від кожного селекційного гнізда 3-5 кращих матерів. Потім формують списки нащадків, одержаних від кращих несучок-матерів. За цими списками відбирають півників, враховуючи при цьому загальний розвиток, міцність конституції та розвиток вторинних статевих ознак. На цьому етапі відбору залишають на племінні цілі в 3-3,5 рази більше півників, ніж їх необхідно для комплектування селекційного стада.

Третю оцінку та відбір півнів здійснюють у віці 17-18 тижнів при переводі птиці в пташники для селекційного стада, оцінюючи півнів за екстер'єром і походженням. Від кожної матері відбирають 2 синів, а із найцінніших сімей - 3-4 синів. Якщо терміни комплектування стад множника і селекційного стада співпадають, то тоді з метою підвищення генетичного потенціалу стада множника відбирають для нього півнів від птиці селекційних гнізд. Усього в цьому віці необхідно відбирати плідників з розрахунку 1 півень на 5-7 голів курей селекційного стада, що будуть поставлені на випробування.

Четверта і основна оцінка молодих півнів-плідників здійснюється у віці птиці 40-42 тижні життя за комплексом таких ознак:

а)власним фенотипом: екстер’єром, живою масою у віці 19-20 тижнів, яка повинна складати не менше -0,5σ від середнього значення показника лінії (що для яєчних курей є не основною ознакою, але контролюється), якістю й об’ємом спермопродукції при штучному заплідненні. В окремих випадках можна оцінювати за показником заплідненості яєць які визначають, закладаючи на інкубацію не менше 20 яєць від гнізда і оцінюючи розвиток бластодисків після 1 доби інкубації;

б) за показниками продуктивних та репродуктивних якостей матеріалів з урахуванням кількості дочок, поставлених від них на випробування (не менше 3). Від кожної кращої матері із показниками не нижче середніх за лінією відбирають двох-чотирьох синів;

в) за походженням з батьківської сторони за трьома рядами. Для цього враховують племінну цінність батька, діда, прадіда за основними селекціонованими ознаками у вигляді рангів (1 ранг - вірогідний поліпшувач, 2 ранг - невірогідний поліпшувач, 3 ранг - нейтральний, 4 ранг - невірогідний погіршувач, 5 ранг – вірогідний погіршувач). Цей ранговий метод заснований на різниці показників дочок і ровесниць “D” і критерія вірогідності цієї різниці на рівні Р=0,95 по Фішеру ‘F”. Ранги розподіляються наступним чином (табл.8):

Таблиця 8. Ранговий метод оцінки племінної цінності

Ранг	D	F	Племінна цінність
	>0	>3,8	вірогідний поліпшувач
	>0	1< F<3,8 ‘'FFF<3,8	невірогідний поліпшувач
	-	<1	нейтральний
	<0	1< F<3,8	невірогідний погіршувач
	<0	>3,8	вірогідний погіршувач

Така рангова оцінка дозволяє не тільки порівнювати півнів - плідників за якістю їх нащадків у межах однієї генерації, а й просте­жувати успадкування племінної цінності за генеалогічними гілками не за абсолютними показниками, а за показниками, які не залежати від впливу середовища і терміну використання птиці.

Для подальшої роботи вибирають півнів, які походять від батьків, що мають ранги 1-3 за провідними селекціонованими ознака ми (поліпшувачів та нейтральних), а також тих, від яких поставлена на випробування за продуктивністю не менш 35 дочок. Від кожної а батька відбирають 10-12 синів від кращих матерів;

г) за показниками якості сестер та напівсестер за 40-42 тижні життя.При цьому враховують такі їх показники: статева зрілість, несучість, маса та якість яєць, життєздатність молодняку та дорослої птиці, колір пуху добових курчат та оперення дорослих курей, інтенсивність забарвлення шкаралупи яєць тощо. При цьому використовується метод порівняння дочок із ровесницями. У цьому журналі видається списокмолодих самців-плідників, де наведене їх походження за матерями батьками, дідами. Тут же видається характеристика сімей (показники проти кожної матері) і сімейств (показники проти кожного батька) як за абсолютними показниками продуктивних ознак, так і за відносними (модифікованими або рангами).

Наприклад, самець за номером 06Б401405 із живою масою у 22 тижні 2,1 кг має двох братів 06Б401725 (1,9 кг) і 06Б40І604 (2,2 кг). За кожним самцем наведені дані якості спермопродукції (об’єм та густина сперми). У їхньої матері 05А015526 на випробуванні було 6 дочок з середньою їх характеристикою за оцінюваними ознаками: вік знесення першого яйця, несучість, маса яєць, збереженість дорослих курей за І період продуктивності, колір шкаралупи яєць у балах, індекс форми яєць, пружна деформація шкаралупи. Тут же видається характеристика матері за збереженістю одержаного від неї молодняку і відтворними якостями (заплідненість та виводимість яєць). Дані, наведені у рядку за матір’ю, одночасно є даними за сестрами цих самців.

Батько цих самців 05И02І023 має 49 дочок, які одержані відрізних матерів (05А015526, 05А023327 та ін.). За батьком надається інформація: за комплексом продуктивних ознак дочок (середнє значення по 49 дочках), за збереженістю молодняку, одержаного від цього батька, його відтворною якістю (заплідненість і виводимість яєць) і ранговою оцінкою дочки - ровесниці). Дочки цього батька за відношенням до молодих самців є сестрами і напівсестрами.

Крім того, окремим рядком видається рангова оцінка діда самця за батьковою стороною (батько батька) 04Р30І704 запродуктивними ознаками, збереженістю і відтворними якостями 53 дочок.

На основі даних оцінки сестер і напівсестер за 40-42 тижні життя - проводиться відбір півнів-плідників у селекційні гнізда з урахуванням напрямів селекції кожної лінії. Для основних ознак, за якими проводиться спеціалізація кожної конкретної лінії, ранги за якістю напівсестер повинні бути І-3, показники сестер - не нижче середніх значень за лінією. За неосновними ознаками ці показники можуть бути і нижчими.

Унаведеному прикладі кращими є три самці від матері 05А015526, два з яких із кращими показниками живої маси і якості с пермопродукції будуть відібрані у селекційне ядро, а один - у стадо множника. А від матері 05А023327 (дочки якої матері гірші показники продуктивності і збереженості) самець буде вибракований.

Заключна оцінка племінної цінності молодих самців-плідників проводиться за показниками сестер і напівсестер за повний період продуктивності (66-72 тижні життя). Ці дані можуть використовуватись для оцінки птиці наступної генерації за походженням та при відборі кращих плідників на другий рік використання, якщо програмами селекції ліній передбачено використання переярої птиці.

Перевірка півнів-плідників за племінною цінністю залежить від основної мети селекції: або вдосконалення наявних племінних ресурсів і підтримання поєднуваності ліній у кросі, або створення нових ліній і селекція на поєднуваність для одержання нових гетерозисних гібридів. У залежності від поставленої мети у племінному заводі застосовують перевірку плідників як при розведенні ліній в “чистоті”, так і в схрещуваннях з іншими лініями при вивченні їх на поєднуваність.

При перевірці ліній на поєднуваність використовують два прийоми:

1. Коли кожного півня - плідника перевіряють одночасно за якістю лінійних і гібридних нащадків, одержуючи їх від складного гнізда несучок, а саме: коли половина курей належить до тієї ж лінії, що і самець, а друга - до іншої, поєднуваність з якою перевіряється. Цей прийом дозволяє перевірити плідника за одновіковими нащадками у перший рік його використання.

2. Застосування ротації півнів-плідників у селекційних гніздах. При цьому на початку племінного сезону відводять гібридних нащадків, потім плідників пересаджують до курей “своєї” лінії й одержують лінійних нащадків. Таким чином, до відбору плідників для одержання лінійних нащадків оцінка самців проводиться за результатами продуктивності гібридів.

При утриманні птиці в індивідуальних кліткових батареях і застосуванні штучного запліднення для перевірки можна ставити велику кількість плідників.

Перша перевірка племінної цінностіпівня-плідника проводиться після завершення випробування молодої птиці за початковий період продуктивності (40-42 тижні) за даними сестер і напівсестер. За допомогою розроблених в Інституті птахівництва УААН комп’ютерних програм оцінюється за комплексом селекціонованих ознак кожна особина, сім’я, сімейство, мікролінія та лінія в цілому. Відбирають кращих несучок у селекційне ядро, яких розподіляють у селекційні гнізда за родоводом. Складають плани парувань, враховуючи специфіку селекційної роботи із кожною лінією окремо. Співвідношення півнів і курей у селекційному гнізді 1: (12-15). Інтенсивність відбору півнів складає 6-7% від поставлених для випробування 17 - тижневому віці. Кількість півнів, яких перевіряють у селекційних гніздах, залежить від об’єму селекційного стада. В батьківських лініях та породах перевіряють не менше 60, в материнських - не менше 100.

Різниця у віці нащадків, що перевіряються, не повинна перевищувати 30 днів, максимальний термін збору яєць для інкубації 45 днів. Від кожного самця треба поставити на випробування не менше 100-110 добових курчат, а у віці 17 тижнів-не менше 35 дочок для перевірки їх за продуктивними ознаками.

Друга перевірка племінної цінності півнів-плідників проводиться даними продуктивності напівсестер і сестер за повний період випробування (66-72 тижні життя). За цими даними можна проводити оцінку птиці наступної генерації за походженням або проводити відбір кращих особин для використання на другий рік. При технології селекції. яка передбачає використання переярої птиці, оцінка самців при підборіу селекційні гнізда проводиться за якістю напівсестер і сестер за повний період продуктивності (66-72 тижні) і показниками нащадків 40-42 тижні.

Дата добавления: 2015-08-31