Виробнича програма

Список використаних джерел

1. Боярчук О., Микитюк Л. Цикл уроків мужності // Методист. – 2015. – № 2 (38) – С. 62-63.

2. Войхевич В. Волонтер – це звучить гордо // Початкова школа. – 2015. – № 1 – С. 61.

3. Ковальчук Л. М. Я – громадянин і патріот своєї держави // Класному керівнику. Усе для роботи. – 2014. – № 12 (72) – С. 9-11.

4. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ru/about-ministry/normative/4068.

5. Левицька С. М. Герої для нас як приклад // Виховна робота в школі. – 2015. – № 5 (126) – С. 55-57.

6. Пашкова В. Герої нашого часу // Початкова школа. – 2015. – № 3 (126) – С. 55-56.

7. Юр’єва Д. Людські чесноти. Мужність // Початкова школа. – 2015. – № 2 – С. 55-57.

№ п/п	Найменування показників	Величина показників
	Кількість встановлених агрегатів, шт.
	Кількість робочих днів, дні
	Тривалість зміни, годин
	Середня змінність роботи заводу, зм.
	Внутрішньозмінні простої устаткування,%
	Фонд часу роботи устаткування, годин
	Середній номер переробленої трести
	Продуктивність МТА по пропуску трести, т./год.
	Кількість переробленої трести при нормованій вологості
	Вихід волокна, %
	- довгого волокна
	- короткого волокна
	- середній номер довгого волокна
	- середній номер короткого волокна
	Вироблення довгого волокна, т/рік
	Вироблення короткого волокна, т/рік

2. РОЗРАХУНОК ОБСЯГУ ТОВАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Товарна продукція - економічний показник, який характеризує у грошовому вигляді обсяг виробленої та готової до реалізації продукції. До її складу включають: вартість вироблених за даний період (зданих на склад) та призначених для реалізації на сторону готових виробів; вартість робіт і послуг промислового характеру, які виконуються сторонніми організаціями; вартість напівфабрикатів власного виробництва, які реалізуються на сторону.

Для заводів, що мають цех промислового готування трести, товарна продукція визначається з урахуванням внутрішнього обороту, тобто з обліком трести заводського виробництва. В обсяг товарної продукції включається вартість робіт промислового характеру, випуск продукції певного виду, оптова ціна одиниці продукції, кількість робіт і послуг на сторону, у тому числі капітальний ремонт.

Обсяги реалізованої продукції визначаються як вартість призначених до поставок і оплати: готових виробів, напівфабрикатів власного виробництва, реалізації продукції й виконання робіт для капітального будівництва.

Товарна продукція визначається за вираженням:

ТП =S (В _n^. Ц _n) + Р,

де В _n - випуск продукції певного виду. тонн;

Ц _n - оптова ціна одиниці продукції певного виду, грн.;

n-кількість видів продукції, виробленої на підприємстві;

Р - вартість робіт на сторону, Р =0.

Товарна продукція відіграє особливу роль в обліку результатів підприємства, тому що бухгалтер калькулює собівартість вхідних у неї склад видів продукції, що необхідно для проектування відпускних цін і контролю за їхнім рівнем, а різниця між вартістю товарної продукції і її собівартістю дозволяє визначити потенційний прибуток підприємства.

Розрахунки по товарній продукції занести в таблицю 2.

Таблиця 2

Найменування продукції	Середній номер	Обсяг продукції, тонн	Оптова ціна за тонну, грн.	Обсяг товарної продукції, грн.
Довге волокно
Коротке волокно
Разом

3. РОЗРАХУНОК ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ

У цьому розділі провадиться:

1. Розрахунок чисельності й фонду оплати праці робітників основного виробництва.

2. Розрахунок чисельності й фонду оплати праці робочих допоміжних цехів.

3. Розрахунок фонду оплати праці керівників і фахівців.

Заробітна плата є найбільш розповсюдженим видом трудових доходів. Однак, розгляд заробітної плати як доходу є недостатнім для розуміння її економічного змісту. Вона є складним економічним поняттям, що відбиває широке коло проблем сучасного суспільства і потребує великих зусиль і спеціальних знань для її ефективної організації, як у масштабах окремих підприємств, так і для кожного працівника цього підприємства.

Джерелом заробітної плати є включені в собівартості продукції витрати праці. Витрати на оплату праці – це витрати на оплату праці основного виробничого персоналу підприємства, включаючи премії за виробничі результати, що стимулюють і компенсують виплати, у тому числі, пов'язані з підвищенням цін і індексацій доходів у межах норм, передбачених законодавством, а так само витрати на оплату праці, що формуються в штаті підприємства для працівників, зайнятих в основній діяльності.

У ці елементи витрат включені:

· виплати заробітної плати за фактично виконану роботу відповідно до тарифних ставок, посадових окладів та інше;

· вартість продукції, видавана в порядку натуральної оплати працівникам;

· премії, надбавки до окладів за виробничі результати;

· вартість окремих статей витрат, що безкоштовно представляються працівникам, відповідно до законодавства — комунальні послуги, харчування, формений одяг, житло та ін;

· оплата чергових (щорічних) і навчальних відпусток;

· виплати працівникам, що вивільняється з підприємств у зв'язку з реорганізацією, скорочення штатів і т.д.

У собівартість продукції не включені виплати не зв'язані безпосередньо з оплатою праці: матеріальна допомога і подарунки працівникам, позички і компенсації на поліпшення житлових умов, оплата відпочинку і т.п. Заробітна плата працівників їдалень, дитячих установ, житлово-комунальних господарств так само не включається в собівартість продукції.

Компонентами організацій заробітної плати є її форми і системи, що забезпечують зв'язок між оплатою праці і її результами. Форми і системи оплати праці встановлюються підприємствами організаціями самостійно в колективному договорі з указівками вимог і гарантій, передбачених законодавством.

При тарифному виді оплати найбільше часто використовують дві основні форми: відрядну і почасову. Кожна з них відповідає певною мірою кількості праці: перша – кількості виготовленої продукції, друга – кількості витраченого часу.

Для відрядної системи праці необхідна наявність прямої пропорційної залежності між витратами живої праці й отриманими результатами, тому що працівник повинен мати реальну можливість збільшити випуск продукції. Ця форма оплати праці в Україні сьогодні вважається переважною.

В умови переходу до ринкових відносин відрядна безтарифна система оплати праці є засобом організації і стимулювання збільшення обсягів і якості продукції, що випускається. Величина заробітної плати кожного працівника залежить від кваліфікаційного рівня працівника, коефіцієнта трудової участі, фактично відпрацьованого часу.

Відрядна форма оплати праці має свої особливості, відображувані в наступних системах:

· пряма відрядна система;

· непряма відрядна система;

· відрядно-прогресивна система;

· відрядно-преміальна система;

· акордна система.

По формах вираження й оцінки результатів праці ці системи поділяються на колективні, що базуються на оцінці колективної праці й індивідуальні, що базуються на оцінці результатів кожного окремого працівника.

Погодинна форма оплати праці знаходить своє відображення в наступних системах:

· проста погодинна система;

· почасово-преміальна система;

· почасово-преміальна з нормованими завданнями.

Організація оплати праці на підприємстві заснована на використанні тарифної системи. Вона являє собою сукупність нормативів, що регламентують основну частину заробітної плати робітників та службовців.

Тарифна система використовується для диференціації заробітної плати працівників у залежності від їхньої кваліфікації, відповідальності й умов праці. За допомогою тарифної системи встановлюються співвідношення між низько і високооплачуваними категоріями трудящих відповідно до їх професії, спеціальності, кваліфікації. Основу тарифної системи складають тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій, кваліфікаційні довідники посад керівників, фахівців і службовців, тарифні сітки і ставки.

Проста почасова система. Заробіток робітника визначається важкою ставкою привласненого йому розряду і кількості відпрацьованого часу. Розрахунок ведеться по відпрацьованим годинам і встановлюваним тарифним ставкам. Якщо установлено твердий місячний оклад, то робітникові треба відробити повна кількість годин або днів за графіком на місяць. При простій почасовій системі робітник одержує 100 % заробітної плати при повному виконанні індивідуального завдання.

Погодинно преміальна система. Відповідно до відпрацьованого часу встановлюється премія за забезпечення визначених кількісних і якісних показників. Кількість премійованих показників не повинна перевищувати двох-трьох. По кожному показнику окремо встановлюється розмір премії в залежності від його значення. Основні робочі почасовики преміюються за рахунок виконання нормованих виробничих завдань і забезпечення якості продукції, що випускається. Допоміжні – за забезпечення безперебійної роботи технологічного устаткування, підвищення коефіцієнта змінності й ін.

Почасово-преміальна система з нормованими завданнями. Нараховується вона пропорційно – за фактично відпрацьований час і містить у собі оплату по тарифу, доплати за професійну майстерність, доплати за умови праці. Додаткова оплата за виконання нормованих завдань нараховується у відсотках до погодинної частини заробітної плати в залежності від рівня виконання нормованих завдань. Премії за зниження технологічної трудомісткості, ріст продуктивності праці і підвищення якості продукції нараховуються із відсотками до вихідної тарифної ставки. За основу розрахунку прийняті тарифні ставки відрядників, установлені для підприємств машинобудування. Доплати за професійні майстерності складають від 3% до 24%, за умови праці від 4% до 24%.

Пряма відрядна система. Заробіток робітника визначається безпосередньо виробкою, тобто кількістю продукції з урахуванням якості. Робітник може сам визначати свій заробіток шляхом множення кількості виготовленої продукції на відрядну розцінку за одиницю продукції.

Непряма відрядна система. Заробіток робітника знаходиться у прямій залежності від виробки тих робітників, яких він безпосередньо обслуговує, тобто для визначення праці допоміжних робітників обов'язковою умовою введення цієї системи є можливість закріплення допоміжних робітників за визначеним устаткуванням або за робітниками-відрядниками, від виробки яких залежить їхня оплата. При цій системі оплати праці підвищується зацікавленість допоміжних робітників у поліпшенні обслуговування робочих місць, машин і агрегатів.

Відрядно-прогресивна система. Виробка робітника в межах установленої вихідної бази або норми оплачуються по дійсним на даній роботі прямим відрядним розцінкам, а все додаткове вироблення, отримане понад цю вихідну норму, оплачується за підвищеними розцінками.

Відрядно-преміальна система. Сутність її полягає в тім, що працівникам нараховується, крім заробітку, по прямій відрядній системі премія за виконання і перевиконання визначених якісних і кількісних показників. Розмір премії встановлюється у відсотках до заробітку, установленому за відрядними розцінками.

Акордна система. При цій системі оплати праці акордні розцінки установлюються відразу за весь обсяг виконання робіт. Акордна оплата вводиться для окремих груп робітників з метою посилення їхньої матеріальної зацікавленості у подальшому підвищенні продуктивності праці і скороченні термінів виконання роботи. Розмір акордної оплати визначається на основі діючих поопераційних норм часу, а при відсутності таких виходячи з норм і розцінок на аналогічні роботи. При акордній системі оплати праці вводиться преміювання за скорочення термінів виконання завдання при якісному виконанні роботи. Розрахунок з робітниками виробляється після виконання всіх робіт. Якщо виконання акордного завдання вимагає тривалого часу, то виплачується аванс за поточний місяць, з урахуванням виконання обсягу робіт.

В умовах становлення ринкової економіки значне поширення одержала контрактна система оплати праці, що використовується поряд з існуючими на підприємствах іншими системами оплати праці.

Контракт – це особлива форма трудового договору між найманим працівником і керівником підприємства, при якій працівник зобов'язується виконувати роботу відповідно до встановлених правил, а керівник підприємства зобов'язується платити йому відповідну заробітну плату і забезпечувати необхідні умови праці. При цьому, забезпечується ініціатива і самостійність працівники, підвищується взаємна відповідальність сторін. Контракт має юридичну основу. У ньому можуть вказуватися умови підвищення або зниження зарплати, установлюється розмір премії, указуються додаткові пільги і гарантії. Контракт складається в писемній формі і підписується як прийнятим на роботу, так і керівником підприємства. Він набирає сили з моменту його підписання.

3.1. Розрахунок чисельності й фонду оплати праці робітників основного виробництва

Фонд оплати праці (ФОП) кожної категорії робітників складається з фонду основної заробітної плати (Ф_осн), фонду додаткової заробітної плати (Ф_доп) і фонду заохочувальних і компенсаційних виплат (Ф_н.в.), що відповідає розрахунковій формулі:

ФОП = Ф_осн + Ф_доп + Ф_н.в

До фонду основної заробітної плати (Ф_осн) включається зарплата нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за відрядними розцінками, тарифним ставкам працівників і посадових окладів, незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві.

В фонд додаткової заробітної плати (Ф_доп) входять надбавки й доплати до тарифних ставок і посадових окладів:

- кваліфікованим працівникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність;

- бригадирам із числа працівників, не звільненим від основної роботи, за керівництво бригадами;

- керівникам, фахівцям, що працюють за виконання особливо важливих завдань на строк їхнього виконання;

- за поєднання професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;

- за роботу у важких, шкідливих і особливо шкідливих умовах, включаючи доплати за роботу у вихідні дні, нічний час;

- премії керівникам, фахівцям, що працюють, робітникам за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів;

- оплата щорічних і додаткових відпусток;

- оплата робочого часу працівників, які залучаються до виконання державних або суспільних обов'язків.

Фонд додаткової зарплати (Ф_доп) основних робітників включає:

- розмір додаткової зарплати (З_доп), яку можна прийняти в межах 10-20% фонду основної зарплати виробничих робітників;

- преміальний фонд (П) зарплати, розмір якого можна прийняти

30-40% від фонду основної зарплати виробничих робітників.

До фонду заохочувальних і компенсаційних виплат (Ф_н.в.) відносять:

- винагороди за підсумками роботи за рік;

- оплата простоїв не з вини робітника;

- одноразові заохочення;

- матеріальна допомога;

- сума наданих підприємством трудових і соціальних пільг працівникам.

Фонд заохочувальних і компенсаційних виплат (Ф_н.в.) основних робітників включає виплати з фонду споживання підприємства, утвореного за рахунок прибутку. Ці виплати можна прийняти в розмірі 25-40% суми фондів основної й додаткової зарплати. Цей фонд у собівартість не включається.

Чисельність робітників на нормованих роботах здійснюється по нормах виробітку, або по нормах обслуговування. По встановлених нормах виробітку на підприємствах первинної обробки луб'яних волокон розраховують чисельність робітників, які більшість елементів роботи виконують вручну. Це - пресувальники, сортувальники довгого волокна. Спочатку розраховують явочну чисельність робітників даної професії, тобто число робітників, які повинні бути на роботу, щоб забезпечити виконання планових завдань.

Ч_яв = В / (Н_вир ^. Т ^. К_в),

де В - річний обсяг роботи, тонн;

Н_вир – годинна норма виробітку одного робітника, т/годин;

Т - річний фонд часу одного робітника, годин;

К_в - відсоток виконання норм виробітку, %.

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди, тобто їхня майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує безпосередня залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємств та організацій даної країни.

Кадри підприємства - це сукупність постійних працівників, що одержали необхідну професійну підготовку і мають практичний досвід і навички в роботі. Крім постійних працівників у роботі підприємства можуть брати участь на умовах контракту й інші працездатні особи.

Усі кадри підприємства підрозділяються на промислово-виробничий персонал (ПВП) і не промисловий персонал (НПП).

До промислово-виробничого персоналу відносяться люди: зайняті в основних і допоміжних підрозділах виробництва, у заводських лабораторіях, в апараті заводоуправління, працівники охорони.

До непромислового персоналу відносяться зайняті в невиробничій сфері працівники підприємств, що не виготовляють дану продукцію.

У залежності від функцій, що виконуються, весь персонал підприємства підрозділяється на робітників, службовців, фахівців і керівників.

Керівники — це працівники, що займають посади керівників підприємств та їхніх структурних підрозділів. До них належать директори, завідувачі, керуючі у структурних одиницях та підрозділах; головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний економіст тощо), а також заступники перелічених керівників.

Спеціалістами вважаються працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи, це – економісти, бухгалтери, адміністратори, юрисконсульти, маркетологи, інженери тощо.

До службовцівналежать працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема — товарознавці, обліковці, агенти, секретарі-друкарки тощо.

Робітники— це персонал, безпосередньо зайнятий у процесі реалізації матеріальних цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням товарів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін. Окрім того, до складу робітників включають двірників, прибиральниць, охоронців, кур'єрів.

Робітники - у залежності від відношення до процесу виготовлення продукції поділяються на основних - які безпосередньо беруть участь у процесі виготовлення продукції і допоміжних, котрі виконують функції обслуговування основного виробництва.

Планування чисельності допоміжних робітників на підприємстві, у цеху має на меті встановлення найбільш раціональних співвідношень між основними і допоміжними робітниками, розробку заходів щодо зниження чисельності допоміжних робітників розрахунок утруднений через більш-менш достовірні дані про обсяг допоміжних робіт на планований період, нормативних документів по плануванню чисельності цієї групи робітників, а також через неоднакову напруженість праці допоміжних робітників протягом робочого періоду.

Розрізняють три основні групи допоміжних робітників:

1) зайняті на роботах, що піддаються нормуванню;

2) зайнятих на роботах, обсяг яких може бути встановлений тільки в залежності від числа машин, що обслуговуються, механізмів і агрегатів;

3) зайнятих на так званих чергових роботах.

Планування чисельності керівників, фахівців і службовців по фактору керування дозволяє більш обґрунтовано визначити чисельність цих категорій у залежності від об'єктивних і конкретних умов роботи, а, отже, знизити витрати на керування.

Розрахунок і планування молодшого обслуговуючого персоналу установлюють виходячи з укрупнення норм чи обслуговування по кількості робочих місць. Наприклад, чисельність прибиральників визначається виходячи з м² площі приміщень і нормативу по збиранню на один працівника і т.д. Розрахунок і планування воєнізованих і збройних вахтерської охорони (позавідомчої охорони) установлюється по числу посад і режиму роботи (її змінності і безперервності), пожежна охорона — по числу пожежних машин, нормам обслуговування і режиму роботи.

Якщо норма виробітку встановлюється не на одного робітника, а на бригаду, явочна чисельність розраховується:

Ч_яв = В_Чбр / (Н_бр ^. Т),

де В_Чбр - чисельний склад бригади, чол;

Н_вир – годинна норма виробітку, т/годин;

Т - річний фонд часу, годин.

На машинно-ручних роботах, де встановлений чисельний склад бригади, що обслуговують одну машину або агрегат явочну чисельність робітників визначають по формулі:

Ч_яв = Ч_бр^. n^. К_см,

де Ч_бр – чисельний склад бригади обслуговуючий один агрегат, чол.(прийняти з додатка К);

n - кількість агрегатів в одну зміну, шт.

К_см – змінність роботи устаткування, зм.

Після визначення чисельності робітників на кожному переході виробництва шляхом підсумовування одержують загальну явочну чисельність робітників на нормованих роботах.

Виходячи з явочної чисельності визначають облікове число робітників (Ч_сп) складе:

Ч_сп = Ч_яв ^. 100/ (100-Н);

де Ч_яв – загальна явочна чисельність робітників у всіх змінах, чол;

Н - відсоток неявок, приймається за даними на курсову роботу, або даним де працює або проходить практику студент.

Річний обсяг роботи на операції виражається:

кількістю заготовлює трести за рік (В_загот) - є розбирання шох, скирт, снопове сортування трести, тон;

кількість переробленої трести (Упер) - є доставка трести у виробництво, тон.

Фонд основної заробітної плати (Ф_осн) можна визначити по формулі:

Ф_осн = Ф_др ^. С_ч ^. Р,

де Ф_др - дійсний річний фонд часу роботи одного робітника, годин;

С_ч – годинна тарифна ставка відповідного розряду;

Р - кількість робітників відповідної професії, чол.

Фонд зарплати по тарифу визначається як відношення годинної тарифної ставки (Ч_ст) до годинної норми виробітку (Н_ч).

Ф_{з/п. т} = Ч_ст ^. Н_ч

Годинний фонд заробітної плати складається з фонду заробітної плати по тарифу й всіх доплатах (за роботу у вечірній і нічний час, бригадирство й ін.), а також премій за виконання й перевиконання робітниками норм виробітку.

Фонд заробітної плати по тарифу (З_т) розраховується по формулі:

З_т = Р_сд ^. В,

де Р_сд - відрядна розцінка,грн./тонн;

В - річний обсяг роботи, тонн.

Р_сд = Т_ст / Н_вир;

де Т_ст - годинна тарифна ставка, грн.;

Н_вир – норма виробітку %.

За роботу у вечірній час провадиться доплата в розмірі 20% годинної тарифної ставки, за всі години роботи у вечірній зміні. За роботу в нічний час провадиться доплата в розмірі 75% годинної тарифної ставки за роботу з 24 години до 6 години.

Сума годинного фонду заробітної плати й доплати становлять місячний фонд заробітної плати.

Розрахунок чисельності й фонду заробітної плати робітників основного виробництва оформити у вигляді таблиці 3.

Таблиця 3

Розрахунок чисельності й фонду заробітної плати робітників

Дата добавления: 2015-08-31