Модуль 1

ВСТУП

Дополнительная

Основная

ЛИТЕРАТУРА

ü Кузнецов Н.А., Бронтвейн А.Т. Уход за хирургическими больными: учебник. –М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. ––288 с.

ü Евсеев М.А. Уход за больными в хирургической клинике: учебное пособие. –М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. –192 с.

ü Шевченко А.А. Клинический уход за хирургическими больными. «Уроки доброты»: учебное пособие для медицинских вузов. –М.: ГЭОТАР-Медиа. –2008. –416 с.

ü Вебер В.Р. Основы сестринского дела: учебное пособие для медучилищ. –М.: Медицина. –2001. –496 с.

ü Венцел Р.П. Внутрибольничные инфекции (пер. с англ.) –М.: Медицина. –1990.

ü Общий уход за больными: учебное пособие /Под ред. В.Н.Ослопова и О.В.Богоявленской. –М.: ГЭОТАР-Медиа. –2006. –400 с.

ü Основы асептики и ухода за хирургическими больными: учебное пособие для медвузов /Под ред. В.И.Оскреткова. –Ростов-на-Дону: Феникс. –2007. –608 с.

ü Основы ухода за хирургическими больными: учебное пособие для медвузов /Под ред. А.А.Глухова. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. –288 с.

ü Садикова Н.Б. Тысяча советов медсестре по уходу за больными. –Минск: Современный литератор. –2002. –832 с.

ü Уход за хирургическими больными: учебное пособие для медвузов /Под ред. Б.С.Суковатых. –М: МИА. –2007. –496 с.

ü Харди И. Врач, сестра, больной. Психология работы с больными (пер. с венгер.) –Будапешт. –Издательство Академии наук Венгрии. –1988.

Забезпечення якості підготовки спеціалістів, конкурентноспроможних на ринку праці - важливе завдання вищої освіти.

Рейтингова система оцінювання успішності навчання та визначення рейтингу студентів (далі РСО) робить систему оцінювання більш гнучкою, об’єктивною і сприяє систематичній і активній самостійній роботі студентів протягом всього періоду вивчення курсу, забезпечує здорову конкуренцію між студентами у навчанні, сприяє виявленню і розвитку творчих здібностей студентів.

Рейтингова система має на меті оцінку систематичності та успішної роботи студентів. В основу РСО покладено поопераційний контроль і накопичення рейтингових балів.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу — модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Модульно-рейтингова система складається з двох взаємопов’язаних частин: модульної і рейтингової, які доповнюють одна одну.

Модуль – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Модульний контроль – форма поточного або підсумкового контролю, у якому підводиться підсумок роботи студента щодо засвоєння модуля.

Рейтингова оцінка з дисципліни (РД) – це певна кількість балів, що отримує студент за певну навчальну діяльність (за наслідками модульного контролю, за виконання індивідуальних семестрових завдань, передбачених навчальним планом, бали за виконання та захист курсової роботи, а також за результатами поточного контролю на семінарських та практичних заняттях тощо). Результат контрольного заходу для студента, який не з’явився на модуль, оцінюється нульовим (або штрафним) балом.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою навчального процесу і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).

АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ «МЕНЕДЖМЕНТ»

У сучасному широкому розумінні менеджмент - це одночасно система наукових знань, мистецтва та досвіду, втілених у діяльності професійних керівників по досягненню цілей організації шляхом використання праці, інтелекту та мотивів поведінки інших людей. Знання, особисті якості та досвід менеджера взаємно впливають одне на одного. В діяльності всіх менеджерів, незважаючи на те, яку посаду вони обіймають, які функції виконують, у якій сфері працюють, є дещо спільне. Саме це спільне, що визначає закономірності управління, що складає фундамент менеджменту як науки, і є предметом курсу "Менеджмент". Конкретно в рамках цього курсу вивчаються: зміст основних функцій управління (планування, організації, керування, контролю); аналізуються механізми, способи та інструменти реалізації кожної функції; досліджуються підходи до їх ефективного застосуваня.

Сучасна система підготовки менеджерів базується на тому, що менеджмент - це професія з усіма її атрибутами: рівнем кваліфікації, знаннями, функціями, майстерністю. Але кандидати на цю професію повинні мати певні здібності (вміти будувати стосунки з людьми, долати конфліктні ситуації, приймати раціональні управлінські рішення тощо). Все це обумовлює особливості методики викладання курсу, яка передбачає поєднання лекцій з активними формами навчання. Разом з тим в процесі вивчення курсу “Менеджмент” наголос робиться на самостійну індивідуальну роботу слухачів.

Метою вивчення дисципліни є формування у студентів знань економічних законів та категорій; формування “ринкової психології" в учасників суспільного виробництва; формування системи базових знань у сфері менеджменту, розуміння концептуальних засад системного управління організаціями; набуття вмінь розробки й прийняття управлінських рішень.

Головними завданнями курсу є:

- вивчення основних категорій науки управління, функцій управління і процесів прийняття управлінських рішень;

- вивчення методів використання базових інструментів управління організаціями;

- вивчення впливу різних факторів на ефективність системи управління організацією;

- вироблення у студентів практичних умінь та навичок управлінської діяльності;

- сприяння дослідницькій діяльності, розвиток самостійності та відповідальності студентів.

Завданнями курсу також є поглиблення відповідної професійної підготовки спеціалістів; виховання свідомих громадян держави.

Предметом вивчення дисципліни „Менеджменту” є система управління організацією.

Після вивчення курсу “Менеджмент” слухачі повинні мати цілісне уявлення про процес управління будь-якою організацією і його основні етапи, а також володіти практичними способами та прийомами управління, які широко використовують як іноземні так і вітчизняні фірми.

На вивчення студентами економічного факультету дисципліни “Менеджмент” навчальним планом виділено 180 годин (із них 82 аудиторних), що відповідає 5 кредитам європейської кредитно-трансової системи (ЕСТS). Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру. Навчальним планом передбачено такі форми підсумкового контролю: іспит – у шостому семестрі ІІІ курсу. Вивчення дисципліни здійснюється кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП), застосування рейтингової системи оцінки знань (РСО).

При розробці РСО забезпечено раціональний розподіл навчального матеріалу на модулі згідно “Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу” та робочої програми з дисципліни.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН З КУРСУ «МЕНЕДЖМЕНТ»

для студентів денної форми навчання

Всього годин 144 год./ 4 кр. Лекцій 36 год. Семінарів 24 год. Індивідуальна робота 10 год. Самостійна робота 74 год. Змістовних модулів 4.

Модуль № 1 - 40 годин, 1,1 кредиту,

Модуль № 2 - 32 годин, 0,9 кредиту,

Модуль № 3 - 32 годин, 0,9 кредиту,

Модуль № 4- 40 годин, 1,1 кредиту.

Підсумковий контроль – іспит.

Таблиця 1.

Змістовний модуль №№	Тема	Обсяг годин
Всього	Лекція	Семінар	Інд роб	Сам роб
МОДУЛЬ № 1	Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
Тема 2. Принципи та методи менеджменту
Тема 3. Еволюція управлінської думки
Тема 4. Поняття організації та її середовище
Тема 5. Організаційна культура та етика менеджменту
Модульний контроль
Всього по модулю 1:
МОДУЛЬ № 2	Тема 6. Основні теорії прийняття рішення
Тема 7. Методи обгрунтування управлінських рішень
Тема 8. Сутність планування як функції управління.
Тема 9. Методологія вибору загальнокорпоративної стратегії
Модульний контроль
Всього по модулю 2:
МОДУЛЬ № 3	Тема 10. Сутність організації як функції управління
Тема 11. Основи організаційного проектування
Тема 12. Лідерство
Тема 13. Поняття комунікації та комунікаційного процесу.
Тема 14. Інформаційне забезпечення в процесі управління
Модульний контроль
Всього по модулю 3:
МОДУЛЬ № 4	Тема 15. Сутність мотивації в менеджменті.
Тема 16. Формування мотиваційних важелів.
Тема 17. Система і процес контролю
Тема 18. Ефективність управління
Модульний контроль
Всього по модулю 4:
Всього

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН З КУРСУ «МЕНЕДЖМЕНТ»

для студентів заочної форми навчання

Всього годин 144 год./ 4 кр. Лекцій 8 год. Семінарів 4 год. Самостійна робота 132 год.

Змістовних модулів 4.

Підсумковий контроль – іспит.

Таблиця 1.

Змістовний модуль №№	Тема	Обсяг годин
Всього	Лекція	Семінар	Інд роб	Сам роб6
МОДУЛЬ № 1	Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
Тема 2. Принципи та методи менеджменту
Тема 3. Еволюція управлінської думки
Тема 4. Поняття організації та її середовище
Тема 5. Організаційна культура та етика менеджменту
Всього по модулю 1:
МОДУЛЬ № 2	Тема 6. Основні теорії прийняття рішення
Тема 7. Методи обгрунтування управлінських рішень
Тема 8. Сутність планування як функції управління.
Тема 9. Методологія вибору загальнокорпоративної стратегії
Всього по модулю 2:
МОДУЛЬ № 3	Тема 10. Сутність організації як функції управління
Тема 11. Основи організаційного проектування
Тема 12. Лідерство
Тема 13. Поняття комунікації та комунікаційного процесу.
Тема 14. Інформаційне забезпечення в процесі управління
Всього по модулю 3:
МОДУЛЬ № 4	Тема 15. Сутність мотивації в менеджменті.
Тема 16. Формування мотиваційних важелів.
Тема 17. Система і процес контролю
Тема 18. Ефективність управління
Всього по модулю 4:
Всього				-

Застосування рейтингової системи оцінки

Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК) і підсумкового контролю знань (іспиту).

Оцінювання знань студентів з дисциплін навчального плану, формою підсумкового контролю яких є іспит, здійснюється на основі результатів поточ­ного модульного контролю знань та підсумкового контролю знань.

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал навчальної дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного й підсумкового контролю. При рейтинговій системі оцінюються: позааудиторна навчально-творча діяльність студентів (виконання курсових, контрольних, письмових робіт, написання рефератів тощо); робота студентів на семінарських і практичних заняттях; виконання модульних контрольних робіт, складання заліку або іспиту.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного теоретичного матеріалу, вироблених навичок, проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати інформацію, здатності самостійно осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно (презентація) чи письмово подавати певний матеріал.

Завданнями підсумкового контролю (іспиту) є перевірка розуміння та засвоєння студентом програмного матеріалу в цілому, розуміння логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатність творчого використання накопичених знань, ступінь оволодіння компетенціями, здатність виконувати виробничі функції, вміння вирішувати типові завдання діяльності.

2.3.Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.

Оцінювання роботи студентів денної форми навчання

Вид робіт	Максимальна кількість балів
Аудиторна робота	10*
Індивідуальна робота	10*
Модульний контроль	20 (4 х 5)
Всього балів за семестр

* усні та письмові відповіді студентів оцінюються за 4-бальною системою (незадовільно, задовільно, добре, відмінно). Щоб вийти на 10 балів, підраховуємо середнє арифметичне усіх оцінок за певний вид робіт і множимо на «2».

Оцінка за модульну контрольну роботу (Комп’ютерне тестування) (0-5 балів)

За шкалою ECTS	За національною шкалою	Загальна сума балів по модульній контрольній роботі
А	Відмінно	90 – 100%
ВС	Добре	75 – 89%
DE	Задовільно	60 – 74%
FX	незадовільно з можливістю повторного складання	35 – 59%
F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	01 – 34%	0-1

Підсумкова оцінка

Оцінка за теоретичний і практичний курс

За шкалою ECTS	За національною шкалою	Загальна сума балів по модулям
А	відмінно	36 – 40 та більше
ВС	добре	30 – 35
DE	задовільно	24 – 29
FX	незадовільно з можливістю повторного складання	14 – 23
F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1 - 13

Оцінювання роботи студентів заочної форми навчання

Складові оцінювання навчальних досягнень студентів

Форми підсумкового контроль	Складові оцінювання
Поточний контроль	Підсумковий контроль
Ресурс викладача	Виконання обов’язкової контрольної роботи	Тестування на іспиті	Відповідь студента на іспиті
Відвідування навчальних занять	Аудиторна робота
Іспит

Відвідування студентами навчальних занять у період лабораторно-екзаменаційної сесії оцінюється за шкалою –10, 5, 0 балів (10 балів за умови відвідування не менше 80% занять; 5 балів – епізодичне відвідування; 0 балів – відсутність на заняттях). Визначена кількість балів є складовою поточного контролю.

Аудиторна робота (усні та письмові відповіді студентів) оцінюється за 4-бальною системою (незадовільно, задовільно, добре, відмінно). Щоб вийти на 10 балів, підраховуємо середнє арифметичне усіх оцінок за певний вид робіт і множимо на «2».

За місяць до початку сесії студенти здають або пересилають поштою на кафедру виконані контрольні роботи. Дата подання робіт фіксується на факультеті в спеціальному журналі. Роботи студентів мають бути перевірені викладачами кафедри у семиденний термін і в разі недопущення їх до захисту, повернені студентам для доопрацювання.

Виконання контрольної роботи, передбаченої навчальним планом, оцінюється в діапазоні від 0 до 20 балів. У процесі екзаменаційної сесії може бути передбачено захист виконаних робіт в ході співбесіди з викладачем.

Екзаменаційна оцінка (60 балів)

За шкалою ECTS	За національною шкалою	Загальна сума балів 60*
А	Відмінно	58 – 60 та більше
В	Добре	53-57
С	Добре	47-52
D	Задовільно	41-46
E	Задовільно	36-40
FX	незадовільно з можливістю повторного складання	20-35
F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	0-19

* Структурно екзаменаційний білет складається з 3 завдань, які містять:

1) одне теоретичне запитання за програмою курсу;

2) тестові завдання, до складу яких входить сорок запитань різних типів;

3) одну задачу.

Оцінювання знань студентів на іспиті здійснюється за 60-баловою системою. Завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за наступною шкалою: 10; 5; 0 балів.

Для оцінювання рівня відповідей студентів на теоретичні запитання використовуються такі критерії:

· відмінному рівню (10 балів) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу; засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;

· задовільному рівню (5 балів) відповідає виявлення знань основного програмного матеріалу; засвоєння інформації в основному з лекційного курсу; володіння необхідними методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових ситуацій, припускаючись окремих незначних помилок;

· незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, припускаючи у їх використанні принципові помилки.

Оцінювання рівня відповідей на тестові завдання відбувається за такими критеріями:

· відмінний рівень (40 балів) – від 36 до 40 правильних відповідей;

· добрий рівень (35 балів) – від 30 до 35 правильних відповідей;

· задовільний рівень (30 балів) – від 20 до 29 правильних відповідей;

· незадовільний рівень (0 балів) – від 0 до 19 правильних відповідей.

Письмове розв'язання розрахунково-аналітичної задачі, що дозволяє перевірити сформованість відповідних умінь та навичок, оцінюється на “відмінно” (10 балів), “задовільно” (5 балів) та “незадовільно” (0 балів) залежно від:

а) точності вирішення задачі;

б) повноти вирішення задачі;

в) ступеня обґрунтованості відповіді за результатами розрахунків.

Загальна оцінка з дисципліни

Рейтинг з дисципліни	Оцінка ЕСТS	Традиційна оцінка
90 та більше балів	А – відмінно	Відмінно
82-89 балів	B – дуже добре	Добре
75-81 балів	C – добре
69-74 балів	D – задовільно	Задовільно
60-68 балів	E - достатньо (задовольняє мінімальні критерії)
35-59 балів	FX – незадовільно	Незадовільно
1-34 балів	F – незадовільно (потрібна додаткова робота)

Плани лекційних та семінарських занять з дисципліни “Менеджмент”

Тема 1. Поняття та сутність менеджменту

Лекція 1.

План:

1. поняття менеджменту (у вузькому та широкому розумінні), його місце в суспільному виробництві;

2. сутність категорій “результативність” та “ефективність”;

3. типи управління, вироблені людством і менеджмент;

4. характеристика основних сфер та рівнів менеджменту;

5. характеристика основних та конкретних функцій менеджменту.

Контрольні запитання

1. Перелічіть сфери менеджменту.

2. В яких аспектах розглядається менеджмент як соціально-економічна категорія?

3. Поясніть суть ієрархічного типу управління.

4. Поясніть суть ринкового типу управління.

5. Поясніть суть типу управління по культурі.

6. Якими факторами пояснюються зростання і роль менеджменту в суспільному виробництві?

7. Назвіть критерії, за якими класифікують менеджмент.

8. Які основні функції виконує менеджмент?

Семінар 1.

План:

1. ознаки діяльності менеджера;

2. ролі менеджерів в організації, якості, що необхідні менеджеру;

3. опишіть робоче місце менеджера та документи, з якими він працює;

4. методологія проведення ділових зустрічей та нарад;

5. Розгляд ситуаційних вправ з:

- розподілу функцій менеджерів різних рівнів;

- навичок, необхідних менеджерам різних рівнів;

6. Обговорення виступів студентів з проблемних питань:

· Чи погоджуєтесь ви із визначення менеджменту яке обговорювалося на лекції? Як би ви особисто визначили категорію "менеджмент"?

· Як ви думаєте: менеджмент це більшою мірою наука або мистецтво?

· Які переваги та у чому обмеженість визначення менеджменту як процесу реалізації функції управління?

· Чим відрізняються категорії "результативність" та "ефективність"? Яка з них є важливішою? Чи може організація бути результативною і водночас не ефективною?

· Як співвідносяться поняття "менеджер" і "бізнесмен"?

· Які зміни відбуваються в функціях і навичках менеджера в процесі його кар'єрного зростання?

7. Розгляд підготовлених тестів студентами.

Основні поняття і терміни

Менеджер, управлінська праця, топ-менеджер, мідл-менеджер, ієрархія управління, «п’ятірня» менеджера, «менеджеріальна» революція.

Дата добавления: 2015-08-31