Перелік питань 3 страница

2)Дати оцінку аналізу забруднення води – полісапробна зона.

Полісапробна зона - зона сильного забруднення, характеризується великою кількістю органічних речовин, які легко окислюються із практично повною відсутністю кисню (рисунок 1). Фотосинтез відсутній. У цій зоні домінують анаеробні процеси, які здійснюються гетеротрофними організмами. Спостерігається масовий розвиток різноманітних сапрофітів, в тому числі най частих бактерій виду 8рЬаегоШш паїапз, сірчаний х бактерій родів В姧іоІа і Тпіоігіх, бактерій виду 2оо§Ьа гат§азе. Серед тварин найбільш поширені безбарвні, джгутикові, інфузорія, деякі амеби.

3)Навести приклади індикаторних організмів полісапробної зони.

Бактерії: 1 - 8рпаего-ппоз паїапз, 2 - 2оо§Іеа гатщага, З - 2оо§еііа иуа, 4 - 8агсіпа ріаизпз, 5 - Зіїерїососаз таг§іпахит;

Найпростіші: 6 - Реіотупа ріазіїсіз, 7 ~ Соїрісіішп соїоосіа, 8 - Уігіса тісгозїота, 9 - Бісототаз тиІаЬіІі, 10 -Родорпіа Ьіха, 11 - Рагатесіи раїгітет, 12 - Озсіїаіоріа райісіа.

Рисунок 1 - Деякі індикаторні організми полісапробної зони

16. Дати оцінку міри забрудненості поверхневих водоймищ.

Завдання

1) Охарактеризувати якість води у водоймищі.

Якість води у водоймищі оцінюється комплексом показників санітарно-хімічного, бактеріального та гідробіологічного аналізів, що доповнюють один одного.

Співтовариства гідробіонтів - своєрідні інформаційні системи, що відображають різні зміни у водному середовищі, оскільки чутливо реагують на безліч чинників, що визначають якість води. Гідробіологічний аналіз заснований на здатності деяких видів гідробіонтів жити в середовищі з тієї чи іншою мірою забрудненості водоймища можна оцінювати по присутності в ньому організмів відомої сапробності.

Система сапробності розроблена Р.Кальвітцем і М.Марсоном (1908-1909) потім була доповнена іншими вченими.

Організми, характерні для зон різної сапробності, носять назву індикаторів міри забруднення водоймищ. Характеристика сапробності вод дається з урахуванням не тільки видового складу організмів, а й чисельності й ібіомаси. В залежності від міри забрудненості водоймища або їх зони поділяються на полі-, мезо-, аліго- та ксеносапробні.

2) Дати аналіз забруднення води – мезасапробна зона.

3) Мезосстробна зона - зона середнього забруднення, ділиться на альфа і бетта мезосапробні підзони.

Альфа мезосапробна підзона. Концентрація органічних речовин досить висока (рисунок 2). Кисню недостатньо, але процес органічних речовин носить анаеробний характер і супроводжується утворенням аміаку. Мешканці цієї зони -організми витривалі до нестачі кисню. Переважають гетеротрофні бактерії, зявляються грибки ціанобактерії. Тваринні організми представлені численними видами

інфузорії, безбарвних, забарвлених, джгутикових, зустрічаються коловертки, раки, У мулах багато лічинок пірономід.

Бетта мезосапробна підзона. Характеристика: майже повна відсутність органічних речовин, які легко окислюються (рисунок). Вода містить > h;h; і продукти його окислення -нітрити та нітрати. Розвиваються автотрофні організми, багато видів водоростей, нетрифікуючі бактерії. Різноманітні тварини планктону: інфузорії, коловертки, нижчі ракоподібні. Кількість сапрофітних бактерій в порівнянні полісапробними водоймищами значно менша. Кисню у воді досить, але в денні години його дуже багатою, а у темний час доби концентрація його різко знижується.

3) Навести приклади індикаторних організмів мезасапробної зони.

Рисунок 2 - Деякі індикаторні організми альфа мезасапробної підзони

Рисунок 3 - Деякі індикаторні організми бетта мезосапробної підзони

17. Дати оцінку міри забрудненості поверхневих водоймищ.

Завдання

1) Охарактеризувати якість води у водоймищі.

Якість води у водоймищі оцінюється комплексом показників санітарно-хімічного, бактеріального та гідробіологічного аналізів, що доповнюють один одного.

Співтовариства гідробіонтів - своєрідні інформаційні системи, що відображають різні зміни у водному середовищі, оскільки чутливо реагують на безліч чинників, що визначають якість води. Гідробіологічний аналіз заснований на здатності деяких видів гідробіонтів жити в середовищі з тієї чи іншою мірою забрудненості водоймища можна оцінювати по присутності в ньому організмів відомої сапробності.

Система сапробності розроблена Р.Кальвітцем і М.Марсоном (1908-1909) потім була доповнена іншими вченими.

Організми, характерні для зон різної сапробності, носять назву індикаторів міри забруднення водоймищ. Характеристика сапробності вод дається з урахуванням не тільки видового складу організмів, а й чисельності й ібіомаси. В залежності від міри забрудненості водоймища або їх зони поділяються на полі-, мезо-, аліго- та ксеносапробні.

2) Дати аналіз забруднення води – олігосапробна зона.

Олігосапробиа зона - зона чистої води (рисунок 4). Розчинені органічні речовини практично відсутні, у зв'язку з чим основну частину населення планктону складають автотрофні організми. У цих водоймищах різних коливань концентрацій кисню протягом доби не спостерігається. Кількість кисню близько до повного насичення. Вирізняється велика видова різноманітність гідробіонтів. У мулах

3) Навести приклади індикаторних організмів олігосапробної зони.

Рисунок - Деякі індикаторні організми олігосапробної зони

18. Дати оцінку міри забрудненості поверхневих водоймищ.

Завдання

1) Охарактеризувати якість води у водоймищі.

Якість води у водоймищі оцінюється комплексом показників санітарно-хімічного, бактеріального та гідробіологічного аналізів, що доповнюють один одного.

Співтовариства гідробіонтів - своєрідні інформаційні системи, що відображають різні зміни у водному середовищі, оскільки чутливо реагують на безліч чинників, що визначають якість води. Гідробіологічний аналіз заснований на здатності деяких видів гідробіонтів жити в середовищі з тієї чи іншою мірою забрудненості водоймища можна оцінювати по присутності в ньому організмів відомої сапробності.

Система сапробності розроблена Р.Кальвітцем і М.Марсоном (1908-1909) потім була доповнена іншими вченими.

Організми, характерні для зон різної сапробності, носять назву індикаторів міри забруднення водоймищ. Характеристика сапробності вод дається з урахуванням не тільки видового складу організмів, а й чисельності й ібіомаси. В залежності від міри забрудненості водоймища або їх зони поділяються на полі-, мезо-, аліго- та ксеносапробні.

2) Дати аналіз забруднення води – ксеносапробна зона.

Ксеносапробна зона - ксеноподібність характеризує найбільш чисті водоймища, які не несуть слідів антропогенного впливу (рисунок). Це міра сапробності по

суті являє собою кращу частину олігосапробності.

Кожну зону сапробності (і відповідні їй організми) означають першим індексом:

полісапробність – Р

альфа мезосапробність - а

бетта мезосапробність - в

олігосапробність - о

ксеносапробність - х

3) Навести приклади індикаторних організмів ксеносапробної зони.

Рисунок - Деякі індикаторні організми ксеносапробної зони

19. Навести методику визначення впливу автотранспорту на стан повітря.

Завдання

1)Визначити завантаженість ділянки вулиці автотранспортом.

Автотранспорт, чисельність якого постійно зростає на вулицях міст і сіл України, негативно впливає на самопочуття їх мешканців, чинячи як пряму, так і опосередковану дію і шум, забруднюючи повітря і ґрунти, ущільнення ґрунтів тощо. Викиди автотранспорту, що містять вуглеводні оксиди азоту, сірки та вуглецю, сажу, бенз(а)пірен, зумовлюють появу смогів та кислотних- дощів, більшу частину респіраторних захворювань населення особливо значне забруднення спостерігається поблизу, перехресть вулиць, де автомобілі змінюють швидкість або мотори працюють на холостій ході.

Викид шкідливих речовин у відпрацьованих газах автотранспорту регламентуються стандартами: вміст свинцю і оксидів сірки обмежуються стандартами на пальне. Останнім часом з метою зменшення негативного впливу автотранспорту на довкілля і здоров'я людей впливають заходи, серед яких і заборона на використання домішок тетраетил свинцю.

2) Навести методику визначення завантаженості вулиць автотранспортом.

Оцінку завантаженості вулиць визначають за інтенсивністю руху:

а)низька інтенсивного руху: 1-7 тис. автомобілів за добу;

б)середня інтенсивність руху: 8-17 тис. автомобілів за добу;

в)висока інтенсивність: 18-27 тис. автомобілів за добу.

Хід роботи

Студенти розподіляються на групи по 3 особи (перший підраховує, другий записує, третій оцінює ситуацію), які після інструктаж займають спостережні пункти обидва боки вулиць.

Інтенсивність руху автомобілів визначають методом підрахунку автомобілів різних типів три рази по 20 хв., під час кожного терміну вимірювань. Вимірювання проводять 8.00 та 18.00 годин. Потім заносять у таблицю.

підли вають кілька крапель сірчаної кислоти, приливають 1 мг розчину забарвлення йоду. Надлишок йоду відтитровують розчином ИагЗОз до солом'яно-жовтого кольору, додають кілька крапель крохмалю і обережно титрують до зникнення синього кольору. Різниця між об'ємами прилитого розчину КМП1О4 з С=0,01моль/л, розчину №28203 витраченого на титрування залишкового йоду відповідає кількості розчину Ь зі С=0,01моль/л витраченого на окислення сірководню в 100 мл фільтрату 1 мл розчину йоду з С=0,01моль/л відповідає 0,12 мг. Масову частку сірководню у ґрунті X, мг/кг, розра­ховуємо за формулою:

Хі=-^---------------------------- ²--------- ^ -1000

V

^У 4

де, VI - об'єм розчину КМт04 з С=0,01моль/л,
прилитого до проби ґрунту у КІ, мл;

Хг - об'єм розчину ИагЗгОз, С=0,005моль/л витраченого на титрування залишку йоду, що не прореагував із сірководнем, мл;

& - кількість сірководню (0,17мл), що не відповідає 1 мл розчину йоду з С=0,01моль/л;

Хз - об'єм фільтрату водної витяжки ґрунту (загальний), мл;

1000 - коефіцієнт перерахунку вмісту сірководню на 1 мл ґрунту.

Одночасно такому самому зразку ґрунту визначає його вологість і перераховують вміст сірководню на абсолютно сухий грунт за формулою:

Х₂-Хі *К-Хі -121- мг/кг 100 •И'

Х2—-------------------------------------------------- К;

де, АМ - вологість ґрунту, %, або ^пг

А - кількість сірководню у пробі, мкг; т - маса проби грунту, г;.

К - коефіцієнт перерахунку на абсолютно сухий грунт.

3) Розрахувати завантаженості автотранспортом ділянки вулиць.

Вихідні дані:

Тип автомобілів	Кількість автомобілів за годину
8.00-9.00	13.00-14.00	18.00-19.00
Грузові
Легкові
Автобуси

20. Навести методику визначення впливу автотранспорту на стан повітря.

Завдання

1) Визначити завантаженість ділянки вулиці автотранспортом.

Автотранспорт, чисельність якого постійно зростає на вулицях міст і сіл України, негативно впливає на самопочуття їх мешканців, чинячи як пряму, так і опосередковану дію і шум, забруднюючи повітря і ґрунти, ущільнення ґрунтів тощо. Викиди автотранспорту, що містять вуглеводні оксиди азоту, сірки та вуглецю, сажу, бенз(а)пірен, зумовлюють появу смогів та кислотних- дощів, більшу частину респіраторних захворювань населення особливо значне забруднення спостерігається поблизу, перехресть вулиць, де автомобілі змінюють швидкість або мотори працюють на холостій ході.

Викид шкідливих речовин у відпрацьованих газах автотранспорту регламентуються стандартами: вміст свинцю і оксидів сірки обмежуються стандартами на пальне. Останнім часом з метою зменшення негативного впливу автотранспорту на довкілля і здоров'я людей впливають заходи, серед яких і заборона на використання домішок тетраетил свинцю.

2) Навести методику визначення завантаженості вулиць автотранспортом.

Оцінку завантаженості вулиць визначають за інтенсивністю руху:

а) низька інтенсивного руху: 1-7 тис. автомобілів за добу;

б) середня інтенсивність руху: 8-17 тис. автомобілів за добу;

в) висока інтенсивність: 18-27 тис. автомобілів за добу.

Хід роботи

Студенти розподіляються на групи по 3 особи (перший підраховує, другий записує, третій оцінює ситуацію), які після інструктаж займають спостережні пункти обидва боки вулиць.

Інтенсивність руху автомобілів визначають методом підрахунку автомобілів різних типів три рази по 20 хв., під час кожного терміну вимірювань. Вимірювання проводять 8.00 та 18.00 годин. Потім заносять у таблицю.

підли вають кілька крапель сірчаної кислоти, приливають 1 мг розчину забарвлення йоду. Надлишок йоду відтитровують розчином ИагЗОз до солом'яно-жовтого кольору, додають кілька крапель крохмалю і обережно титрують до зникнення синього кольору. Різниця між об'ємами прилитого розчину КМП1О4 з С=0,01моль/л, розчину №28203 витраченого на титрування залишкового йоду відповідає кількості розчину Ь зі С=0,01моль/л витраченого на окислення сірководню в 100 мл фільтрату 1 мл розчину йоду з С=0,01моль/л відповідає 0,12 мг. Масову частку сірководню у ґрунті X, мг/кг, розра­ховуємо за формулою:

Хі=-^---------------------------- ²--------- ^ -1000

V

^У 4

де, VI - об'єм розчину КМт04 з С=0,01моль/л,
прилитого до проби ґрунту у КІ, мл;

Хг - об'єм розчину ИагЗгОз, С=0,005моль/л витраченого на титрування залишку йоду, що не прореагував із сірководнем, мл;

& - кількість сірководню (0,17мл), що не відповідає 1 мл розчину йоду з С=0,01моль/л;

Хз - об'єм фільтрату водної витяжки ґрунту (загальний), мл;

1000 - коефіцієнт перерахунку вмісту сірководню на 1 мл ґрунту.

Одночасно такому самому зразку ґрунту визначає його вологість і перераховують вміст сірководню на абсолютно сухий грунт за формулою:

Х₂-Хі *К-Хі -121- мг/кг 100 •И'

Х2—-------------------------------------------------- К;

де, АМ - вологість ґрунту, %, або ^пг

А - кількість сірководню у пробі, мкг; т - маса проби грунту, г;.

К - коефіцієнт перерахунку на абсолютно сухий грунт.

3) Розрахувати завантаженості автотранспортом ділянки вулиць.

Вихідні дані:

Тип автомобілів	Кількість автомобілів за годину
8.00-9.00	13.00-14.00	18.00-19.00
Грузові
Легкові
Автобуси

21. Навести методику визначення впливу автотранспорту на стан повітря.

Завдання

1)Визначити завантаженість ділянки вулиці автотранспортом.

Автотранспорт, чисельність якого постійно зростає на вулицях міст і сіл України, негативно впливає на самопочуття їх мешканців, чинячи як пряму, так і опосередковану дію і шум, забруднюючи повітря і ґрунти, ущільнення ґрунтів тощо. Викиди автотранспорту, що містять вуглеводні оксиди азоту, сірки та вуглецю, сажу, бенз(а)пірен, зумовлюють появу смогів та кислотних- дощів, більшу частину респіраторних захворювань населення особливо значне забруднення спостерігається поблизу, перехресть вулиць, де автомобілі змінюють швидкість або мотори працюють на холостій ході.

Викид шкідливих речовин у відпрацьованих газах автотранспорту регламентуються стандартами: вміст свинцю і оксидів сірки обмежуються стандартами на пальне. Останнім часом з метою зменшення негативного впливу автотранспорту на довкілля і здоров'я людей впливають заходи, серед яких і заборона на використання домішок тетраетил свинцю.

2) Навести методику визначення завантаженості вулиць автотранспортом.

Оцінку завантаженості вулиць визначають за інтенсивністю руху:

а)низька інтенсивного руху: 1-7 тис. автомобілів за добу;

б)середня інтенсивність руху: 8-17 тис. автомобілів за добу;

в)висока інтенсивність: 18-27 тис. автомобілів за добу.

Хід роботи

Студенти розподіляються на групи по 3 особи (перший підраховує, другий записує, третій оцінює ситуацію), які після інструктаж займають спостережні пункти обидва боки вулиць.

Інтенсивність руху автомобілів визначають методом підрахунку автомобілів різних типів три рази по 20 хв., під час кожного терміну вимірювань. Вимірювання проводять 8.00 та 18.00 годин. Потім заносять у таблицю.

підли вають кілька крапель сірчаної кислоти, приливають 1 мг розчину забарвлення йоду. Надлишок йоду відтитровують розчином ИагЗОз до солом'яно-жовтого кольору, додають кілька крапель крохмалю і обережно титрують до зникнення синього кольору. Різниця між об'ємами прилитого розчину КМП1О4 з С=0,01моль/л, розчину №28203 витраченого на титрування залишкового йоду відповідає кількості розчину Ь зі С=0,01моль/л витраченого на окислення сірководню в 100 мл фільтрату 1 мл розчину йоду з С=0,01моль/л відповідає 0,12 мг. Масову частку сірководню у ґрунті X, мг/кг, розра­ховуємо за формулою:

Хі=-^---------------------------- ²--------- ^ -1000

V

^У 4

де, VI - об'єм розчину КМт04 з С=0,01моль/л,
прилитого до проби ґрунту у КІ, мл;

Хг - об'єм розчину ИагЗгОз, С=0,005моль/л витраченого на титрування залишку йоду, що не прореагував із сірководнем, мл;

& - кількість сірководню (0,17мл), що не відповідає 1 мл розчину йоду з С=0,01моль/л;

Хз - об'єм фільтрату водної витяжки ґрунту (загальний), мл;

1000 - коефіцієнт перерахунку вмісту сірководню на 1 мл ґрунту.

Одночасно такому самому зразку ґрунту визначає його вологість і перераховують вміст сірководню на абсолютно сухий грунт за формулою:

Х₂-Хі *К-Хі -121- мг/кг 100 •И'

Х2—-------------------------------------------------- К;

де, АМ - вологість ґрунту, %, або ^пг

А - кількість сірководню у пробі, мкг; т - маса проби грунту, г;.

К - коефіцієнт перерахунку на абсолютно сухий грунт.

3) Розрахувати завантаженості автотранспортом ділянки вулиць.

Вихідні дані:

Тип автомобілів	Кількість автомобілів за годину
8.00-9.00	13.00-14.00	18.00-19.00
Грузові
Легкові
Автобуси

22. Навести методику визначення азоту нітратного у ґрунтах колориметричним методом аналізу.

Завдання

1) Охарактеризувати методику проведення аналізу в лабораторних умовах.

2) Описати методику побудови калібрувальної кривої.

3) Розрахувати вміст азоту нітратного у сухому ґрунті.

Вихідні дані:

- кількість нітратів, визначеного за калібрувальним графіком дорівнює 0,01 мг;

- об’єм дистильованої води витраченого на екстрагування дорівнює 100 мл;

- об’єм пробної витяжки, взятий на випаровування дорівнює 10 мл;

- наважка ґрунту дорівнює 100 г;

- процент вологості – 75.

23. Навести методику визначення тетраетилсвинецю в атмосфері.

Завдання

1) Описати методику визначення тетраетилсвинцю.

2) Охарактеризувати методику відбору проб повітря.

3) Описати методику проведення аналізу.

24. Навести методику визначення хімічного складу засоленості ґрунтів.

Завдання

1) Описати методику визначення вмісту солей у ґрунті.

2) Перелічити основні обладнання і реактиви для проведення якісного дослідження засолених ґрунтів.

3) Описати методику проведення якісного аналізу засолених ґрунтів.

25. Навести методику визначення хімічного складу засоленості ґрунтів.

Завдання

1) Описати методику визначення вмісту солей у ґрунті.

2) Перелічити основні обладнання і реактиви для приготування водної витяжки.

3) Описати методику приготування водної витяжки.

26. Навести методику визначення хімічного складу засоленості ґрунтів.

Завдання

1) Перелічити основні обладнання і реактиви при титрометричному методі визначення вмісту іонів кальцію (Са²⁺).

2) Описати титрометричний метод визначення вмісту іонів кальцію (Са²⁺).

3) Розрахувати масову концентрацію кальцію в аналізованому ґрунті.

Вихідні дані:

- об’єм розчину трилону Б, витраченого на титрування дорівнює 3 мл;

- молярна концентрація еквівалентів розчину трилону Б дорівнює 0,1 моль/л;

- маса наважки ґрунту дорівнює 2 г.

27. Навести методику визначення вмісту активного хлору у питній воді.

Завдання

1) Описати суть методу визначення вмісту хлоридів у воді.

Суть методу:

Метод базується на взаємодії хлор-іонів з іонами ртуті (Н§²⁺) з утворенням розчинної, але малодисоційованої

порцеляновій чашці на скляній бані досуха, доливаючи рідину з стакана в чашку невеликими порціями. Якщо йод повністю не повториться, додають 5 мл дистильованої води і знову уторовують. Залишок в чашці розчиняють в 4 мл ацетату амонію, ретельно перемішуючи. 2 мл проби відбирають в колориметричні пробірки. Одночасно готують стандартну шкалу (таблиця №1) з вмістом 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 мкг свинцю.

Об'єм у всіх пробірках стандартної шкали і пробірок доводять до 2,5мл 1% розчином ацетату амонію, додають по 0,1 мл 3% розчину хромату калію і перемішують. Через 10хв. Порівнюють на чорному фоні ступінь помутніння проби із стандартною шкалою.

2) Описати хід визначення вмісту хлоридів у питній воді.

3) Розрахувати вміст хлоридів у досліджуваній воді.

Вихідні дані:

- об’єм розчину Hg(NO₃) необхідний для титрування дорівнює 100 мл;

- поправочний коефіцієнт для приведення концентрації розчину до 0,01Н
дорівнює 1,1.

28. Навести методику визначення вмісту активного хлору у питній воді.

Завдання

1) Описати суть методу визначення вмісту хлоридів у воді.

2) Описати хід визначення вільного залишкового хлору титруванням метиловим оранжевим індикатором.

3) Розрахувати вміст залишкового вільного хлору у досліджуваній воді.

Вихідні дані:

- кількість 0,005% метил оранжевого витраченого на титрування дорівнює 30;

- об’єм води взятий для аналізу дорівнює 100 мл.

29. Навести методику визначення сірководню у ґрунтах, забруднених нафтою і нафтопродуктами.

Завдання

1) Описати метод визначення сірководню у ґрунтах.

2) Перелічити основне обладнання і реактиви для визначення сірководню у ґрунтах, забруднених нафтою і нафтопродуктами.

3) Охарактеризувати методику виконання аналізу а лабораторії.

30. Навести методику визначення азоту нітратного у ґрунтах колориметричним методом аналізу.

Завдання

1) Охарактеризувати методику проведення аналізу в лабораторних умовах.

2) Описати методику побудови калібрувальної кривої.

3) Розрахувати вміст азоту нітратного у сухому ґрунті.

Вихідні дані:

- кількість нітратів, визначеного за калібрувальним графіком дорівнює 0,05 мг;

- об’єм дистильованої води витраченого на екстрагування дорівнює 150 мл;

- об’єм пробної витяжки, взятий на випаровування дорівнює 10 мл;

- наважка ґрунту дорівнює 28 г;

- процент вологості – 75.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Пилипенко А.Т., Пятницкий И.В. Аналитическая химия (І,ІІ) М.: Химия, 1990. – 480с.

2. Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия (аналитика). В 2 кн. кн. 1. Общие теоретические основы. Качественный анализ. Учеб. для вузов.–М.:Высш.шк., 2001.- 615с.

3. Моніторинг довкілля: підручник/[Боголюбов В.М., Клименко М.О., Мокін В.Б. та ін.]; під ред. В.М. Боголюбова. [2-е вид., перероб. i доп.]. – Вінниця: ВНТУ, 2010.-232с.

4. Масікевич Ю.Г., Гринь С.О., Герецун Г.М., Сівак В.К., Солодкий В.Д., Моісеєв В.Ф., Шапорєв В.П., Рогозинський М.С. Методи вимірювань параметрів навколишнього середовища. Навчальний посібник. Чернівці: Зелена Буковина, 2005.-344с.

5. Посудін Ю.І. Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища: Підруч. для студ. природн. спец. вищ. навч. закл. – К.: Світ, 2003.-288с.

Критерії оцінок рівня знань студентів

Оцінка за виконання виставляється за чотирибальною системою („5”, „4”, „3”, „2”) відповідно до основних критеріїв та показників рівня знань, умінь виявлених студентами.

Основні показники оцінок знань студентів за результатами виконаних комплексних завдань:

Оцінка „5” („відмінно”) виставляється за:

- знання і розуміння всього програмного матеріалу дисципліни в повному обсязі;

- уміння диференціювати, інтегрувати та уніфікувати знання набуті під час вивчення окремих тем курсу;

- здатність студента аналізувати практичну ситуацію та приймати наукові обґрунтуванні рішення;

- послідовний, логічний, обґрунтований, безпомилковий виклад матеріалу на папері;

- вміле використання довідкової і нормативної літератури;

- відсутність помилок, виправлень, тощо.

Оцінка „4” („добре”) ставиться за:

- знання і розуміння всього програмного матеріалу дисциплін в повному обсязі;

- уміння диференціювати, інтегрувати та уніфікувати знання, набуті під час вивчення окремих тем курсу;

- здатність студента аналізувати практичну ситуацію та приймати правильне рішення;

- послідовний логічний, обґрунтований, безпомилковий виклад матеріалу на папері; вміле використання довідкової літератури;

- допущення окремих несуттєвих помилок, виправлень.

Оцінка „3” („задовільно”) ставиться за:

- знання і розуміння основного програмного матеріалу, які дозволяють засвоїти наступний програмний матеріал;

- спрощений виклад матеріалу;

- правильне оформлення письмової роботи;

- уміння використовувати додаткову і нормативну літературу;

- допущення окремих помилок, виправлень.

Оцінка „2” („незадовільно”) виставляється за:

- поверхові знання основного програмного матеріалу дисципліни, які дозволяють засвоїти наступний програмний матеріал;

- невміння приймати обґрунтуванні рішення;

- виклад матеріалу на папері з помилками: недбале оформлення роботи.

Дата добавления: 2015-08-31