Аналіз отриманих результатів за допомогою математичних методів дослідження

3.2.1.Кореляційний аналіз дослідження психологічних особливостей студентів з різним ставленням до списування.

Провівши кореляційний аналіз Пірсона ми отримали наступні результати(див. табл.3.2.1, Додаток Б)

Таблиця 3.2.1

Кореляційний взаємозв’язок за параметром “позитивна нечесність”

	Позитивна нечесність
Самооцінка	-,495**
Інтелект	,624**
Ставлення до політики академічної чесності	-,812**
Нечесність в майбутньому	,986**
Довіра до суспільних установ	-,761**
Довіра до навчальних установ	-,882**
Моральний ідеалізм	-,809**
Макіавеллізм	,878**
Утилітаризм	,775**

Примітки: достовірні кореляції (p<0,05) виділені *;

достовірні кореляції (p<0,01) виділені **.

Отже, за результатами кореляційного аналізу ми можемо бачити наступні результати:

· Шкала позитивна нечесність яка інтерпретується як ставлення студентів до списування корелює на найбільш значимому (r = 0,9 при p≤0,01) з шкалою нечесність у майбутньому, що можна інтерпретувати як чим позитивніше у студента ставлення до списування, тим більше ймовірність що він буде проявляти будь які види академічної нечесності і у майбутньому.

· Не менш слабшою є обернена кореляція між ставленням студентів до списування і довірою до навчальних установ (r = 0,8 при p≤0,01) що означає що чим вищий у студентів рівень довіри до навчальних установ тим менше вони списують, і навпаки чим довіра є меншою, тим більш позитивніше досліджувані ставлення до списування.

· Сильний кореляційний зв'язок також спостерігається між ставленням студентів до списування і макіавеллізмом(r = 0,8 при при p≤0,01), тенденцію людини бути безпристрасним, і, отже, не в змозі самого себе відокремити від загальноприйнятої моралі, обманювати і маніпулювати іншими.

· Шкала “ставлення до політики ” також має сильний, протилежний кореляційний зв'язок з шкалою “позитивна нечесність” (r = 0,8 при p≤0,01) що означає чим більше студенти підтримують політику, яка спрямована на боротьбу з академічною нечесністю тим менше вони вдаються до списування, а студенти які не підтримують цю політику, схильні до проявів списування і позитивно ставляться до цього явища.

· Сильну, обернену кореляцію ми також спостерігаємо між академічною нечесністю та моральним ідеалізмом(r = 0,8 при p≤0,01), що можна інтерпретувати як чим більш негативне у студента ставлення до списування, тим сильніше людина вірить в існування принципів і норм поведінки, дотримання яких дозволяє зберегти почуття власної гідності.

· Шкала “Утилітаризм” пов’язана сильним кореляційним зв’язком з шкалою “Позитивна нечесність” (r = 0,7 при p≤0,01) що можна пояснити ти що студенти які позитивно ставляться до списування і без проблем можуть проявляти академічну нечесність здатні до оцінювання всіх предметів, процесів, явищ, відомостей тільки з погляду їхньої корисності, можливості служити засобами для досягнення яких-небудь цілей. Натомість студенти що негативно ставляться до списування не вважають користь основою моральності.

· Обернена кореляція спостерігається також між ставленням студентів до списування і рівнем їхньої самооцінки(r = 0,4 при p≤0,01). Тобто чим вищий рівень самооцінки у досліджуваного тим негативніше ставлення у нього до списування, а от рівень самооцінки студентів котрі позитивно ставляться до проявів академічної нечесності, відповідно більш низький.

· Шкала “довіра до суспільних установ” пов’язана сильним, оберненим кореляційним звязком з ставленням досліджуваних до списування(r = 0,7 при p≤0,01), а отже чим вища довіра до різноманітних суспільних установ тим студенти менше схильні до академічної нечесності, і навпаки чим довіра більша тим більш позитивне ставлення у студентів до списування.

· Сильну, значиму кореляцію можемо спостерігати між рівнем інтелектуального розвитку і ставленням студентів до списування (r = 0,6 при p≤0,01), що можна інтерпретувати як те що студенти з високим рівнем інтелекту менше схильні до списування а студенти з низьким рівнем інтелекту схильні до списування та академічної нечесності.

3.2.2 Порівняльний аналіз студентів з різним рівнем ставленням до списування.

За допомогою порівняльного аналізу U Манна- Уітні ми порівняли студентів з позитивним і негативним ставленням до списування(див. Додаток В).

За результатами дослідження ми можемо бачити наступні результати:

Група студентів що позитивно ставляться до списування, відрізняється від групи студентів з негативним ставленням до списування за такими шкалами:

· Інтелект.

· Самооцінка

· Нечесність у майбутньому

· Ставлення до політики проти академічної нечесності

· Довіра до суспільних установ

· Довіра до навчальних установ

· Макіавеллізм

Високий рівень інтелекту дає людині можливість не зупинятися у інтелектуальному розвитку, люди з високим інтелектом знаходять насолоду у вивченні чогось нового, як правило їм легко вдається підготуватись до різного роду тестів та екзаменів, у них добре розвинена пам'ять, логіка, здатність до аналогії та порівняння, а отже такі люди з дуже великим сумнівом здатні до академічної нечесності, зокрема до списування, а от ті у кого рівень IQ бажає кращого легко можуть вдатись до списування, через нестачу знань, або через невміння організувати і систематизувати їх.

Групи досліджуваних також відрізняються самооцінкою, так як студенти у яких самооцінка занижена досить невпевнені в собі, вони не впевнені у тому що зможуть у потрібний момент пригадати те що їм потрібно, тому вони схиляються до списування, студенти ж з адекватною самооцінкою впевненіші у власних силах і знаннях, тому і ставлення до списування у них негативніше.

Так як шкала “нечесність у майбутньому” передбачає ймовірність серед студентами вдавання до списування у майбутньому, очевидно що студенти що в майбутньому здатні і можуть вдаватися до списування, ставляться до нього позитивно, відповідно студенти які малоймовірно будуть списувати у майбутньому,негативно ставляться до списування зараз.

Студенти що негативно ставляться до списування відрізняються від студентів що позитивно ставляться до списування ставленням до політики яка бореться з академічною нечесністю.Досліджувані що схильні до списування, будуть проти впровадження в систему освіти різноманітних засобів які б впливали на швидкість викорінення академічної нечесності, студенти ж що не вдаються до списування, навпаки заохочуватимуть будь яку політику, що боротиметься з явищем списування.

Явище довіри в нашому житті відіграє велику роль, адже саме від довіри залежить наша поведінка, ставлення та наміри. Довіряючи як суспільним так і навчальним установам, досліджувані вірять в їхню прозорість, чесність, та в обіцянки. Такі студенти почувають себе більш захищено, вони вірять в справедливість, а отже академічна чесність для таких студентів буде постулатом їхньої довіри до як суспільних так і навчальних установ. А от студенти що не здатні довіряти, більш замкнуті, вони не вірять що отримають бали відповідно своїх знань і старань, не вірять в прозорість освіти, чесність працевлаштування, та справедливість в отриманні дипломів, що і спонукає таких студентів до академічної нечесності, зокрема списування.

Студенти що здатні до проявів лукавства і хитрощів при спілкуванні, котрі в змозі самого себе відокремити від загальноприйнятої моралі, обманювати і маніпулювати іншими, зазвичай легко справляються з академічною нечесністю, студенти ж що негативно ставляться до списування керуються певними моральними нормами і правилами, що і впливає на їхнє ставлення до списування.

Дата добавления: 2015-08-31