Методика «Визначення рівня своєї самооцінки»(розроблена Г.М. Казанцевою) (див. Додаток А.2)

Прогресивні матриці Равена(див. Додаток А.1).

Опис використаних методик

Для проведення дослідження психологічних особливостей студентів з різним ставленням до списування ми використали наступні методики:

Тест застосовується для діагностики рівня інтелектуального розвитку випробуваних, відноситься до культурно-інваріантним тестам, так як в мінімальному ступені показники за цим тестом залежать від наявності знань, обумовлених життям і певною культурою.

Матеріал тесту в чорно-білому варіанті складається з 60 матриць або композицій з пропущеним елементом. Завдання розділені на п'ять завдань (А, В, С, Д і Е) по 12 однотипних по зростаючій складності завдань в кожній серії. Обстежуваний повинен вибрати відсутній елемент матриці серед 6-8 запропонованих варіантів відповідей.

Серія А - діагностується здатність до диференціації основних елементів структури і розкриттю зв'язків між ними, ідентифікації відсутніх частин фігури і співставлення її з представленими зразками (обстежуваному необхідно доповнити відсутню частину зображення).

Серія В - оцінюється здатність до аналогії.

Серія С - діагностується здатність виявляти складні зміни закономірностей безперервного розвитку, збагачення по вертикалі і горизонталі.

Серія Д - оцінює здатність до просторової перестановки фігур в матриці по горизонтальному і вертикальному напрямках.

Серія Е - виявляється здатність до аналітико-синтетичної розумової діяльності (завдання цієї серії включають аналіз фігур основного зображення і подальшу "збірку" відсутньої фігури по частинах).

Обробка отриманих результатів полягає в підрахунку загальної кількості балів, як в окремій серії, так і в цілому по всьому тесту.

Досліджуваному методика пропонує певну кількість тверджень, навпроти яких ставиться один з трьох варіантів відповідей: «так» (+), «ні» (-), «не знаю» (?), які відповідають власній поведінці в аналогічній ситуації.

Підраховується кількість позитивних відповідей (+), спочатку за непарними номерами, а потім за парними. Від першого результату віднімається другий. Кінцевий результат знаходиться в інтервалі від -10 до +10.

від -10 до -4 свідчить про занижену самооцінку

від -3 до +3 – про адекватну самооцінку

від +4 до +10 – про завищену самооцінку.

3.Методика “Спрямованість на здобуття знань або на оцінку” (Є.Ільїн, Н.Кордюкова)( див. Додаток А.3).

Методика спрямована на визначення мотивації студентів до навчання, яка може бути спрямована на здобуття знань або на оцінку.

Досліджуваному дається ряд тверджень з парними відповідями. З двох відповідей потрібно вибрати одну і поруч з позицією запитання написати літеру (а або б), що відповідає обраній відповіді.

Сума балів від 0 до 12 свідчить про ступінь виразності типу мотивації. Чим більша набрана сума балів, тим більше в учня виражена ця спрямованість. Зіставлення балів вказує на переважання в студента мотивації: на знання або оцінку.

4. Анкети Ф. Алейна та К. Філіпса (див. Додаток А.4).

Анкети спрямовані на дослідження ставлення студентів до списування, готовність толерувати різні прояви академічної нечесності (списування, плагіат) у майбутньому та рівень академічної культури навчального закладу.

Анкети складаються з 6 шкал які представлені окремими анкетними завданнями.

Тести включають в себе ряд тверджень, навпроти кожного з них досліджуваний має вибрати одну із запропонованих відповідей:

- Повністю не погоджуюсь

- Частково не погоджуюсь

- Важко сказати

- Частково погоджуюсь

- Повністю погоджуюсь

Шкала 1. Сприйняття політики проти академічної нечесності.

Шкала спрямована на визначення ставлення студентів до політики яка направлена на боротьбу з різними проявами академічної нечесності(списування, плагіат, підказки тощо.)щодо студентів різноманітними способами.

Шкала 2. Принципи керування нечесністю

Тест спрямований на дослідження оцінки студентами рівня академічної культури та чесності навчального закладу.

Шкала 3. Позитивна нечесність

Шкала спрямована на дослідження ставлення студентів до проявів академічної нечесності, зокрема списування.

Шкала 4. Нечесність у минулому

Тест спрямований на дослідження ймовірності проявів у досліджуваних академічної нечесності у майбутньому.

Шкала 5. Повідомлення про нечесність

Тест для визначення ймовірності що досліджуваний повідомить про побачений ним прояв академічної нечесності.

Шкала 6.Довіра до суспільних установ

Шкала спрямована на дослідження рівня довіри досліджуваних до таких суспільних установ як: церква, збройні сили, преса, політичні партії, тощо.

Шкала 7.Довіра до навчальних установ

Тест спрямований на дослідження рівня довіри студентів до таких навчальних установ як: студентська рада, деканат, керівники університету, тощо.

5. Тест індивідуальної моральної філософії (див. Додаток А.5).

Методика служить для визначення моральної перспективи людини, особистої філософії моральних та етичних принципів яких вона дотримуються.

Тест складається з 8 шкал, кожна з яких представлена питанням, наскільки досліджуваний заявляє, що дотримується певного моральних принципу тим більше балів він ставить (масштаб 1-5).

Шкала 1. Моральний ідеалізм.

Спрямована на дослідження властивості у людини принципу, який трактується як віра людини в існування у цьому світі чогось святого, непохитного, значимого всім чесних людей.

Шкала 2. Моральний релятивізм.

Спрямована на дослідження схильності людини до морально-ціннісної позиції, яка виходить із того, що усі можливі моральні норми та критерії оцінки цілком відносні й рівноцінні (рівно-не-цінні), оскільки не існує абсолютної системи моральних норм чи абсолютного критерію. За цим підходом ніякого абсолютного, універсального добра та зла не існує, існують лише відносні та локальні, в рамках конкретних суспільств та історичних періодів, системи моралі. Усі вони нічим не кращі й не гірші одна за одну, оскільки не існує критерію, за допомогою якого їх можна було б оцінювати, — адже усі критерії самі є релятивними.

Шкала 3. Макіавеллізм.

Спрямована на дослідження схильності людини до тенденції бути безпристрасним, і, отже, в змозі самого себе відокремити від загальноприйнятої моралі, обманювати і маніпулювати іншими.

Шкала 4. Нарцисизм.

Спрямована на дослідження наявності у студентів риси характеру, яка полягає у виключній самозакоханості.

Шкала 5. Золоте правило.

Спрямована на дослідження того на скільки досліджуваний дотримується золотого принципу етики “ Як хочете, щоб люди вчиняли відносно вас, так і ви чиніть відносно них”

Шкала 6. Утилітаризм.

Спрямована на дослідження схильності людини до принципу який Принцип полягає в оцінюванні всіх предметів, процесів, явищ, відомостей тільки з погляду їхньої корисності, можливості служити засобами для досягнення яких-небудь цілей, коли користь вважається основою моральності.

Шкала 7. Баланс прибутків і збитків.

Спрямована на дослідження у досліджуваних вміти знайти баланс між тим що людина віддає і тим що получає.

Шкала 8. Альтруїзм.

Спрямована на дослідження наявності у людини принципу моралі який трактується як безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших.

Висновки до 2-го розділу

1. На першому підготовчому етапі було детально проаналізовано теоретичну інформацію стосовно проблеми академічної нечесності серед студентів. Визначено актуальність дослідження та наукове припущення, сформульовано та чітко окреслено об’єкт та предмет дослідження, визначено мету та завдання дослідження

2. На другому етапі було опрацьовано над науковою літературою. Застосовано методи теоретичного опрацювання інформації такі як, аналіз, синтез, індукція та дедукція та ін. Методологічною основою нашого дослідження стали праці М.Гриньової, Е.Гулда, Р.Джонса, О.Жорнової, Д.Мак-Кейба, Р.Патора, М.Рея, Л.Рижак, В.Ромакіна, Я.Садлака, П.Скота, О.Траверсе, О.Цокур, Т.Ярошенко та інших

3. На третьому етапі підготовки наукового психологічного дослідження, було відібрано та підготовлено дослідницький інструментарій (підготовлено методики, бланки); визначено програми обробки отриманих даних.

Для нашого дослідження було використано наступні методики:

1. Шкала прогресивних матриць Равена. (для діагностики інтелекту.)

2. Методика «Визначення рівня своєї самооцінки»(розроблена Г.М. Казанцевою)

3. Методика “Спрямованість на здобуття знань або на оцінку” (Є.Ільїн, Н.Кордюкова)

4. Анкети Ф. Алейна та К. Філіпса

5. Тест індивідуальної філософії моралі.

4.На четвертому етапі нашого дослідження було проведено основне дослідження. Тут було чітко визначено межі досліджуваної вибірки яка складалась із студентів 3-4 курсів Національного Університету “Львівська Політехніка” у кількості – 70 досліджуваних.

5. Далі на за допомогою необхідних методів було здійснено введення отриманої інформації до програм статистичної обробки даних.

6.На шостому етапі було здійснено опрацювання отриманих результатів методами математичної статистики.

За допомогою математичних програм було опрацьовано психологічну інформацію, обраховано ключі методик та сформовано базу даних для подальшого статистичного аналізу із застосуванням математичних методів психології.

7. На даному етапі було проведено аналіз та інтерпретацію отриманих результатів дослідження: кінцева математична обробка даних дослідження (кількісний аналіз даних). Найпершим кроком у аналізі даних є математична обробка фактичного матеріалу. а) було перевірено розподіл на нормальність; б) зроблено кореляційний аналіз; в) зроблено факторний аналіз; д) зроблено порівняльний аналіз.

8. Формулювання висновків дослідження та практичних рекомендацій. Висвітлюємо основні результати отримані у психологічному науковому дослідженні.

РОЗДІЛ III АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТУДЕНТІВ З РІЗНИМ СТАВЛЕННЯМ ДО СПИСУВАННЯ

Дата добавления: 2015-08-31