Основні відомості. Визначити оптимальну довжину кінцевої ділянки магістрального газопроводу з точки зору його акумулятивної здатності: гранично допустимий тиск газу на початку

Постановка задачі

Визначити оптимальну довжину кінцевої ділянки магістрального газопроводу з точки зору його акумулятивної здатності: гранично допустимий тиск газу на початку трубопроводу Р_1max і в кінці Р_2max, МПа; мінімально допустимий тиск газу на початку трубопроводу Р_1min і в кінці Р_2min, МПа; коефіцієнт гідравлічного опору λ; відносна густина газу за повітрям Δ; середня температура газу в трубопроводі Т_ср, К; зовнішній діаметр труби d_H, мм; товщина стінки трубопроводу δ, мм; початкова довжина кінцевої ділянки l_ко, км; крок оптимізації кінцевої ділянки Δl_к, км; витрата палива Q, млн.м³/доб; число кроків оптимізації n.

Програма алгоритмічною мовою повинна складатись із основної програми та підпрограми згідно варіанта (табл. 6.28). У підпрограмі обчислювати P_{cp max}, P_{cp min}, і z_{cp max}, z_{cp min .} Результати записати у файлі даних. Ті ж самі обчислення виконати у пакеті MathCAD. У документі MathCADа побудувати графік залежності V_aкi від l_ki. Сформувати файл для збереження результатів обчислення.

Таблиця 6.28 – Вхідні дані.

№	P1max МПа	P2max, МПа	P1min, МПа	P2min, МПа	λ	Δ	Tcр, °К	dH, мм	δ, мм	Q, млн. м^3/добу.	lко, км	Δ lк, км	n
1	3,0	6,25	4,0	1.25	0,009	0,5						1,0
2	3,2	6,34	3,75	1,34	0,01	0,56						1,2
3	3,5	7,55	4,1	2,0	0,096	0,63						1,6
4	3,6	7,45	3,56	2,5	0,02	0,51						0,87
5	3,1	6,37	3,84	1,89	0,017	0,54						0,9
6	3,7	7,4	3,45	1,9	0,019	0,7						0,96
7	3,6	6,46	3,58	1,73	0,012	0, 68						1,1
8	3,2	6,48	3,5	2,35	0,013	0,64						0.85
9	3,4	7,5	4,0	2,3	0,016	0,55						0,75
10	3,5	6,76	3,66	1,85	0,015	0,67						1,3

Задача № 6.21 Тема: Розрахунок згину і напружень в брусі при дії згинаючого моменту

При дії навантаження на брус в його поперечному перерізі по довжині виникає згинаючий момент, що залежить від виду прикладеного навантаження. У таблиці 6.29 приведені схеми і розрахункові залежності для визначення згинаючого моменту при різних навантаженнях. На рисунку 6.4 приведено поперечний переріз бруса. Використані такі позначення: – згинаючий момент; – реакція (додатна, якщо направлена вгору); – сила перетину; – згин бруса (додатній, якщо направлений вниз); – роззосереджене навантаження (додатне, якщо направлене вниз); і – відповідно абсолютні максимальні значення сили перетину і моменту згину; – віддаль від головної центральної вісі ( переріз) брусу до точки пошуку; – модуль пружності матеріалу бруса; – момент інерції.

Напруження в брусі залежить від форми перерізу бруса (таблиця 6.29) і визначається формулами:

Поточне значення

,

(6.164)

біля верхнього краю перерізу бруса

,

(6.165)

біля нижнього краю перерізу бруса

,

(6.166)

де – максимальне значення при додатніх значеннях по відношенню до головної центральної вісі ;

– максимальне значення у від’ємному напрямку від .

Дата добавления: 2015-08-31