Організація облікового процесу на ДП СЛАП ”Володимирецький держспецлісгосп”»ї 1 страница

Обліковий процес складається з багатьох блоків, які повинні бути конкретизовані і представлені у технологічних та структурних аспектах.

Першим етапом облікового процесу є первинний облік. Його зміст становить: первинне спостереження, тобто сприйняття господарського факту (явища або процесу), вимірювання у натуральному та вартісному вираженні, фіксація у носіях облікової інформації – документах.

Поточний облік (реєстрація даних первинного обліку у системі рахунків – в облікових реєстрах) – це другий етап облікового процесу.

Поточний облік як частина облікового процесу зумовлює ті організаційні елементи, сукупність яких формує його як об’єкт організації. Кожний об’єкт організації складається з різних видів робіт.

Бухгалтерський облік не тільки інформує про стан і зміни господарства, його елементи, здійснює контроль за наявністю, рухом, використанням об’єктів господарювання, а й виконує функцію оцінки результативності роботи. Досягають цього на основі узагальнення даних на підсумковому етапі. Підсумковий етап облікового процесу дає змогу мати дані про результати роботи за місяць, квартал, півріччя, рік.

Підсумковий етап облікового процесу іноді називають балансовим узагальненням. Це заключний етап облікового процесу, який можна охарактеризувати як упорядковану сукупність операцій з формування показників, що відображають результати виробничої й господарської діяльності підприємства за певний період [8, с.27].

Дебіторська заборгованість разом з виробничими запасами найчастіше складає значну частку в структурі активу балансу підприємства. Створення великих обсягів дебіторської заборгованості викликає низьку платоспроможність підприємства. Для проведення розрахунків по зобов'язаннях підприємству доводиться перетворювати високо ліквідні активи на грошові кошти, у протилежному випадку йому загрожує банкрутство.

Основними завданнями організації обліку дебіторської заборгованості є:

- зазначення в Наказі про облікову політику критеріїв класифікації дебіторської заборгованості;

- вибір методу визначення резерву сумнівних боргів;

- розробка графіку документообігу для документів, що підтверджують виникнення дебіторської заборгованості, та доведення цієї інформації до виконавців;

- вибір облікових регістрів, в яких відображається дебіторська заборгованість, та доведення цієї інформації до конкретних виконавців;

- організація передачі інформації з облікових регістрів до центральної бухгалтерії (головному бухгалтеру) для її відображення в звітності.

Бухгалтерський облік повинен відображати вжиті заходи на бухгалтерських рахунках та, відповідно, їх вплив на фінансові результати діяльності підприємства.

Об’єктом в організації обліку дебіторської заборгованості виступає обліковий процес, праця виконавців, організаційне, інформаційне, технічне забезпечення обліку, тобто система бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості.

Згідно з Наказом про облікову політику ДП СЛАП «Володимирецький держспецлісгосп» класифікує дебіторську заборгованість відповідно до своїх потреб, і здійснює облік тільки поточної дебіторської заборгованості. При цьому резерв сумнівних боргів не створюється і вся заборгованість списується на витрати звітного періоду та на позабалансовий рахунок.

На першому етапі організації обліку дебіторської заборгованості необхідно перш за все визначитися з документами, які застосовуються підприємством при розрахунках з дебіторами, скласти графік документообігу, визначити строки проведення інвентаризації дебіторської заборгованості, розробка робочого плану рахунків, оцінка дебіторської заборгованості.

Облік операцій по дебіторській заборгованості здійснюється на підставі господарських договорів та первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції.

Завдання організації документування цих операцій – скласти графік документообігу із зазначенням конкретних виконавців, дат виписки та передачі документів до архіву.

Своєчасне оформлення первинних даних документів, передача їх у встановленому порядку і строки для відображення в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до затвердженого на даному підприємстві графіку документообігу.

Графік документообігу – затверджений порядок обробки інформації, що зазначена в первинних документах.

Графік регламентує:

1. строки складання, надання та обробки первинних документів;

2. визначає перелік документів, час їх просування та обробки, посадових осіб, відповідальних за складання документів;

3. порядок передачі документів по інстанціях для обробки;

4. строк надходження документів до бухгалтерії від комірників, майстрів та інших;

5. термін обробки і проходження документів всередині відділу і завершення всіх робіт за звітний період до складання бухгалтерського балансу та звітності [9, с.89].

В Наказі про облікову політику ДП СЛАП «Володимирецький держспецлісгосп» зазначено, що графік документообігу не застосовується, але це, на нашу думку, не зовсім вірно. При цьому стає неможливо визначити конкретні строки надходження документів до різних ділянок обліку, посадових осіб які відповідають за своєчасність надходження документів. Це відображається у не своєчасності здачі експедиторами відповідних звітів по реалізації продукції та по розрахунках з покупцями, таким чином строк виникнення заборгованості теж неможливо чітко визначити.

Контроль за дотриманням документообігу здійснює головний бухгалтер. Графіки виправдовують своє призначення тільки при їх неухильному виконанні. За дотриманням графіка повинен здійснюватись поточний контроль. Його результати потрібно враховувати при підведенні підсумків оцінки роботи структурних підрозділів та окремих осіб.

Згідно Наказу про облікову політику ДП СЛАП «Володимирецький держспецлісгосп» розробив робочий план рахунків. Включаючи рахунки до робочого плану рахунків, бухгалтер керується практичними потребами підприємства. Робочий план рахунків бухгалтерського обліку містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог своєчасності і повноти обліку і звітності. В ньому може бути використано стільки рахунків і субрахунків, скільки необхідно для відображення господарської діяльності. Відповідно до робочого плану рахунків на ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” використовуються наступні рахунки обліку дебіторської заборгованості.

Для обліку сум дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги) застосовується декілька видів оцінок.

1. Чиста реалізаційна вартість.

Оцінка за чистою реалізаційною вартістю застосовується для поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги, Значення цієї оцінки полягає в наступному.

Підприємство, відвантажуючи продукцію або товари, виконуючи роботи або надаючи послуги, не завжди отримує оплату від покупців і замовників негайно. Воно змушене йти на певний ризик для того, щоб збільшити обсяг своєї реалізації в умовах конкуренції. По суті, підприємство надає своїм покупцям комерційний кредит. У таких умовах завжди залишається ймовірність того, що оплата від покупця не надійде. У той же час відповідно до принципу нарахування в момент відвантаження товарів (про­дукції), виконання робіт або надання послуг підприємство повинне визнати дохід від їх реалізації. У дохід включаються також борги, що, імовірно, ніколи не будуть оплачені. Це призводить до того, що реальний дохід, який отримає підприємство в майбутньому, необгрунтовано завищується на суму зазначених боргів. Тому при визнанні доходу від реалізації його необхідно зменшити на суму сумнівних боргів. Цього вимагає і принцип обач­ності, згідно з яким не можна завищувати доходи.

Для оцінки суми сумнівних боргів існує спеціальна методика, відповідно до якої підприємство формує резерв сумнівних боргів.

Таким чином, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги в момент визнання її активом збільшує дохід від реалізації та оцінюється за первинною вартістю. Але на дату балансу її сума повинна бути зменшена на величину резерву сумнівних боргів. До підсумку балансу заборгованість включається за чистою реалізаційною вартістю, що являє собою різницю між первісною вартістю поточної дебіторської заборгованості і сумою резерву сумнівних боргів.

2. Первісна вартість.

Оцінка за первісною вартістю застосовується для всіх видів довгострокової і поточної дебіторської заборгованості, які не є заборгованістю за продукцію, товари, роботи чи послуги, або очікуваними платежами за договорами фінансової оренди. Для цих видів заборгованості резерв сумнівних боргів не створюється.

На ДП СЛАП «Володимирецький держспецлісгосп» поточна дебіторська заборгованість оцінюється в фактичній сумі на дату її виникнення. Резерв сумнівних боргів на даному підприємстві не створюється і тому вся заборгованість оцінюється за первісною вартістю.

ДП СЛАП «Володимирецький держспецлісгосп» використовує засіб введення проводок за фактами господарської діяльності – складання кореспонденції рахунків за документами.

При організації дебіторської заборгованості на підприємстві важливе значення має вибір облікових регістрів, в яких відображається заборгованість. На ДП СЛАП «Володимирецький держспецлісгосп» дебіторська заборгованість відображається в:

1. Журналі № 3;

2. Балансі;

3. Примітках до річної фінансової звітності;

Усі операції з руху дебіторської заборгованості контролюються головним бухгалтером.

2.2 Облік виникнення дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги)

Розрахунки з покупцями та замовниками є невід’ємною складовою дебіторської заборгованості, яка виникає у процесі здійснення виробничої та комерційної діяльності підприємства.

Господарська практика підприємств свідчить, що на розрахунки з покупцями за відвантажену продукцію припадає більше ніж 80% загального обсягу дебіторської заборгованості, що робить її одним з основних об’єктів фінансового управління підприємства [10].

Відвантажуючи виготовлену продукцію, підприємство, як правило, не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості [11, с. 326].

Сучасне трактування поняття «дебіторська заборгованість» з’явилося ще у VIII ст. н.е. Особливо важливим і суттєвим є внесок Е. Дегранжа і Дж. Дзаппи, корті почали розглядати дебіторську заборгованість як один із показників, що характеризує фінансовий стан підприємства [12, с. 25].

Виникнення на підприємстві дебіторської заборгованості здійснюється відповідно до принципу нарахування. За цим принципом відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) покупцю за умовами договору купівлі-продажу вважається подією, згідно з якою у продавця виникають валовий дохід (за податковим законодавством) та поточна дебіторська заборгованість у разі відсутності негайної сплати.

Тому підписання договору та пред’явлення покупцю розрахункових документів згідно з фактом відвантаження йому товарів є підставою для виникнення у продавця дебіторської заборгованості [13, с. 156].

Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності регулюються П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість».

Дебіторська заборгованість покупців та замовників як складова елементу фінансової звітності активу має визнаватися і відображатися у звітності в сумі, яка визначається з урахуванням оцінки дебіторської заборгованості в поточному обліку (рисунок 1.2).

=

	На дату складання балансу		Чиста реалізаційна вартість		Сума поточної дебіторської заборгованості – Резерв сумнівних боргів

=

Рисунок 1.3. Оцінка поточної дебіторської заборгованості, яка пов’язана з реалізацією товарів, робіт, послуг.

Дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги включають до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Тобто для визначення такої вартості необхідно від дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями та замовниками на дату балансу вирахувати величину резерву сумнівних боргів. Форма Балансу містить рядок для відображення величини резерву сумнівної боргів лише в ув’язуванні з дебіторською заборгованістю за товари, роботи, послуги [20].

Відповідно до П(С) БО 10 дебіторська заборгованість, у тому числі заборгованість за розрахунками з покупцями та замовниками, визнається активом у разі, якщо виконуються такі умови:

1) існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод;

2) сума дебіторської заборгованості може бути достовірно визначена.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю [20, c. 5] у разі наявності таких умов:

– покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

– підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

– сума заборгованості може бути достовірно визначена;

– є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Оцінка моменту, на який підприємство передає покупцеві ризики і вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію, товар, потребує вивчення угоди між підприємством та покупцем і обставин операцій.

Дебіторська заборгованість покупців та замовників як складова елементу фінансової звітності активу має визнаватися і відображатися у звітності в сумі, яка визначається з урахуванням оцінки дебіторської заборгованості в поточному обліку.

Сума доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, яка виникає в результаті операції, визнається угодою між підприємством і покупцем. Ця сума вимірюється за справедливою вартістю компенсації, яку було отримано або яка підлягає отриманню [14, c. 6].

Облік поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги ДП «Володимирецький держспецлісгосп» веде тільки на субрахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" – для обліку розрахунків з покупцями і замовниками, що знаходяться на митній території України.

Виникнення дебіторської заборгованості відображається на рахунках бухгалтерського обліку таким чином:

1.Визнання доходу від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг.

Дебет 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками";

Кредит 70 "Доходи від реалізації".

Одночасно на суму ПДВ:

Дебет 70 "Доходи від реалізації";

Кредит 641 "Розрахунки за податками".

2. За принципом відповідності одночасно з доходами від реалізації продукції, робіт, послуг визнається їх собівартість:

Дебет 90 "Собівартість реалізації";

Кредит 26 "Готова продукція";

Кредит 641 "Розрахунки за податками".

3.При погашенні покупцем дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги складається запис:

Дебет 31 "Рахунки в банках";

Кредит 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

4.При виставленні претензій покупцю:

Дебет 374 "Розрахунки за претензіями";

Кредит 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

5.Віднесена до резерву безнадійна дебіторська заборгованість:

Дебет 38 "Резерв сумнівних боргів";

Кредит 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

За різних умов покупець може отримати знижку, умови надання якої вказуються в рахунку-фактурі. Знижки враховуються в обліку в момент їх реалізації.

При цьому складається кореспонденція рахунків:

1. Визнання доходу від реалізації готової продукції:

Дебет 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками";

Кредит 70 "Доходи від реалізації".

Одночасно на суму ПДВ:

Дебет 70 "Доходи від реалізації";

Кредит 641 "Розрахунки за податками".

Реалізація знижки за "швидку" оплату:

Дебет 704 "Вирахування з доходу";

Кредит 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

Одночасно здійснюється корегування податкових зобов’язань з ПДВ методом "сторно":

Дебет 704 "Вирахування з доходу";

Кредит 641 "Розрахунки за податками".

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги також виникає за умови їх реалізації в обмін на подібні чи неподібні активи.

Подібними вважаються активи, однакові за призначенням та справедливою вартістю. Всі інші активи вважаються неподібними.

У випадку здійснення обміну подібними товарами, роботами та послугами дебіторська заборгованість не визнається. Повернення товарів від покупців також зменшує суму дебіторської заборгованості. Повернення продукції або товарів протягом звітного періоду відображається на рахунках бухгалтерського обліку записами:

Дебет 704 "Вирахування з доходу"

Кредит 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" або

Кредит 301 "Каса в національній валюті" та одночасно сторно на суму ПДВ:

Дебет 704 "Вирахування з доходу"

Кредит 641 "Розрахунки за ПДВ".

У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування. Це положення П(С)БО 10 відповідає п. 22 П(С)БО-15,щодо визнання доходу у разі відстрочення платежу [1]

2.3 Облік розрахунків з дебіторами за товари (роботи, послуги)

Для обліку товарної дебіторської заборгованості використовується рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

Рахунок 36 активний, балансовий, призначений для обліку розрахунків. На ньому відображається узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.

По дебету рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації, по кредиту – сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, в касу та інші види розрахунків. Сальдо рахунку дебетове і відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

До рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" відкриваються такі субрахунки:

361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями";

362 "Розрахунки з іноземними покупцями".

Субрахунок 361 призначений для обліку розрахунків з покупцями, що знаходяться на митній території України. На ньому обліковуються розрахунки по пред'явлених покупцям та замовникам та прийнятих банком до оплати розрахункових документах за відвантажену продукцію (товари), проведені роботи, надані послуги.

Субрахунок 362 призначений для обліку розрахунків з іноземними покупцями і замовниками по експортних операціях. На ньому ведеться облік сум, аналогічних тим, що обліковуються на субрахунку 361.

Підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» веде розрахунки тільки з вітчизняними покупцями, а тому використовує лише 361 субрахунок.

Етапи та порядок загального ведення обліку розрахунків з покупцями і замовниками представлено за допомогою рисунку1.3.

Рис. 1.3. Загальна схема бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями і замовниками [15]

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин по товарних операціях служать первинні документи з обліку розрахунків з покупцями і замовниками.

Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупцем визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена підстава виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в ринковій економіці.

При здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій сторони укладають договори, в яких визначають строки взаємних поставок товарів, обов'язки сторін по виконанню умов договору та відповідальність сторін у випадку порушення прийнятих зобов'язань.

На суми оплати за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані послуги підприємство надає розрахункові документи покупцю або замовнику (табл. 1).

Таблиця 1. Первинні документи по рахунках з покупцями та замовниками

Розрахунки з вітчизняними покупцями

Виникнення заборгованості:

- Накладні; - рахунки-фактури; - рахунки; - акти прийнятих робіт, послуг; - податкові накладні; - товарні накладні;

Погашення заборгованості:

- виписки банку; - ПКО; - ВКО;

При відвантаженні товару (виконанні робіт, наданні послуг) по бартерному обміну в обов'язковому порядку складають рахунки-фактури, накладні, акти тощо, в яких зазначається окремим рядком сума податку на додану вартість, дата складання, найменування і адреса постачальника та покупця.

Побудова аналітичного обліку повинна забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати по якій ще не настав, а також заборгованість не сплачену в строк.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред'явленим до сплати рахунком. Аналітичний облік ведеться в валюті, обумовленій договором.

Синтетичний облік розрахунків з покупцями та замовниками здійснюють у Журналі 3, а аналітичний – у Відомості 3.1. Записи у Відомість 3.1 ведуть за кожним документом, покупцем (замовником) за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем. Відомість 3.1 підприємства можуть вести окремо за субрахунками. Підставою для заповнення Відомості є товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, квитанції заготівельних організацій, банківські документи та інші первинні документи.

У Журналі 3 відображають обороти за кредитом рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”. Записи здійснюють на підставі підсумкових даних Відомості 3.1 та первинних документів.

У кінці місяця кредитові обороти рахунку 361 із Журналу 3 переносять до Головної книги. Обороти за дебетом рахунку 361 в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків.

2.4 Методика підготовки показників форм звітності, що відображають операції з дебіторською заборгованістю за товари (роботи, послуги)

2.5 Шляхи вдосконалення обліку дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги) на ДП ”Володимирецький лісгосп”

Все більшого значення на вітчизняних підприємствах набуває проблема ефективного управління дебіторською заборгованістю. Стан економіки нашої країни характеризується нестабільною політичною ситуацією, некерованими інфляційними процесами та іншими негативними чиниками для розвитку економіки. В результаті дії цих факторів на підприємствах виникає великий обсяг дебіторської заборгованості, якою вони не спроможні управляти, в результаті чого знижується їх платоспроможність та ділова активність, яка в свою чергу призводить до кризи неплатежів. В таких умовах збільшується необхідність ефективного управління дебіторською заборгованістю, оцінки її якості, попередження появи безнадійної заборгованості[16, 72].

Для ефективного управління дебіторською заборгованістю пропонуємо на ДП ”Володимирецький лісгосп” ввести систему управління дебіторською заборгованістю, яка буде складатися з двох блоків.

Перший блок (кредитна політика) за своєю суттю передбачає обґрунтований вибір величини дебіторської заборгованості, який буде відбуватися за такими етапами:

1) аналіз дебіторської заборгованості підприємства у попередньому періоді;

2) Обгрунтування принципів кредитної політики відносно покупців послуг;

3) розрахунок можливої суми фінансових коштів, які інвестуються у дебіторську заборгованість по комерційному кредиту;

4) формування системи кредитних умов;

5) розробка стандартів оцінки покупців і диференціація умов надання кредиту;

6) визначення процедури інкасації дебіторської заборгованості;

7) забезпечення використання на підприємстві сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості;

8) побудова ефективних систем контролю за рухом і своєчасною інкасацією дебіторської заборгованості.

Саме кредитна політика буде визначати порядок управління дебіторською заборгованістю і ухвалення рішень, пов’язаних з таким управлінням. Кредитна політика є одним з основних документів будь-якого підприємства.

Цілями ефективної кредитної політики на ДП ”Володимирецький лісгосп” мають бути:

1) збільшення обсягів реалізації продукції в корткостроковому періоді для досягнення необхідної прибутковості;

2) максимізація ефекту(доходу) від інвестування фінансових коштів в дебіторську заборгованість;

3) досягнення необхідної оборотності дебіторської заборгованості;

4) обмеження відносного зростання простроченої дебіторської заборгованості, зокрема сумнівної і безнадійної заборгованості в структурі дебіторської заборгованості;

Кредитна політика повинна бути чіткою і ясною, і так само обов’язковою для всіх структурних підрозділів підприємства. Вона повинна співвідноситися із законодавством, стандартами бухгалтерського обліку, політикою ціноутворення.

Серед методів управління своєчасністю оплат можна виділити наступні:

1) застосування системи знижок;

2) розробка системи збору платежів;

3) переведення на іншу форму оплати;

4) особисті контакти з контрагентом;

5) застосування санкцій передбачених договором;

6) направлення актів звірок;

7) координація оплат службою безпеки;

8) припинення відвантаження, припинення виконання робіт, надання послуг;

Також можливе застосування методів роботи по поверненню боргів:

- ведення переговорів;

- звертання до суду;

- звернення у факторингову компанію;

- звернення до колекторів;

Запровадження на ДП ”Володимирецький лісгосп” системи управління дебіторською заборгованістю, на нашу думку, дасть змогу ефективно організувати збут та управляти поточною дебіторською заборгованістю, не допускаючи при цьому ті перетворення в інші види дебіторської заборгованості, які призводять до погіршення фінансового стану підприємства.

Також вважаю за необхідне вдосконалити інформаційне забезпечення обліку дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість відображається у формі №1 ”Баланс” у складі активів, а також у формі №5”Примітки до фінансової звітності”, а саме розділ 9 ”Дебіторська заборгованість” у розрізі строків непогашення.

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин з покупцями і замовниками слугують первинні документи з обліку розрахунків.

Синтетичний облік підприємства відноситься до узагальнюючого обліку. На ДП ”Володимирецький лісгосп”розкриття інформації про синтетичний облік дебіторської заборгованості знаходиться у регістрах обліку (журналах-ордерах, відомостях, Головній книзі).

Впорядкування облікової інформації, зображеної у первинних документах, здійснюється в облікових регістрах.

Дата добавления: 2015-08-31