Теоретико-методичні засади обгрунтування господарських рішень щодо підвищення продуктивності праці персоналу

Вступ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. - К.: КНЕУ, 1998.-268с.

2. Мороз Л.А., Чухрай Н.І. Маркетинг: навч. посібник. - Л.: ДУ “ЛП”, 1999. - 244с.

3. Скибінський С.В. Маркетинг, підручник, - Львів, 2000.-640с.

Необхідність прийняття господарського рішення зумовлена існуванням проблем — складних теоретичних питань чи практичних ситуацій, що характеризуються розривом між тим, що є та що повинно бути. Поняття «технологія прийняття рішень» вимагає відповідей на такі запитання: ідея, мета (навіщо робити?); кількість і якість об’єктів (що робити?); ресурси (з якими витратами?); застосовувані технології (як робити?); виконавці (хто повинен робити?); терміни (коли робити?); споживачі (для кого робити?); місце (де робити?); економічний, соціальний, екологічний, технічний ефекти (що це дає?).

Процес прийняття рішень характеризується комплексом «інтегральних» процесів інтелектуальної діяльності керівника й апарата управління, доцільною організацією, науково обґрунтованими технологіями.

Процес прийняття рішень має певні елемен­ти: мету; суб’єкта, що приймає рішення; альтернативні варіанти рішення; умови, результати та критерії вибору.
Процес прийняття рішень передбачає формування та використання певного алгоритму. На даний час не існує загальноприйнятої технології прийняття рішень. Необхідну обґрунтованість і надійність того чи іншого рішення дає можливість забезпечити ви­конання певних процедур на етапах постановки задачі розв’язан­ня проблеми; розробки варіантів рішення; вибору рішення; організації виконання рішення та його оцінки.

Існують три шляхи прийняття рішення:

- керівник може приймати рішення самостійно;

- рішення може бути прийнято керівником після консультації з іншими;

- ті, кого це рішення безпосередньо стосується, можуть приймати його як група (керівник при цьому виступає як один із членів групи).

Корисні структурні схеми для прийняття рішень: модель «сміт­тєвого контейнера», раціонально-дедуктивна модель, науковий менеджмент (тейлоризм), дискретно-інкрементальна модель, універсальне передбачення, редукціонізм, тотальне управління якістю, теорія хаосу, теорія ігор. Методи, що допомагають прийняти конкретне рішення: алгоритм рішення; діаграма у вигляді риб’я­чого скелету (метод Ішікави); блок-схема (блок-діаграма); процес складання карт («ґрунтовка»), уявні схеми.

Метою даної курсової роботи є обгрунтувати господарські рішення щодо підвищення ефективності діяльності підприємства з рахуванням ризику на базі підвищення продуктивності праці персоналу на прикладі ТзОВ «Хлібодар»

Основні завдання:

1. Розглянути теоретико-методичні засади обгрунтування господарських рішень щодо продуктивності праці персоналу.

2. Розглянути основні результати діяльності підприємства.

3. Визначити резерви підвищення ефективності діяльності підприємства.

4. Обгрунтувати господарське рішення щодо підвищення продуктивності праці персоналу.

5. Обгрунтувати заходи щодо зниження господарського ризику.

Наукова новизна полягає у збільшенні методів і підходів, які б забезпечили підвищення продуктивності праці персоналу ТзОВ «Хлібодар

Об’єктом досліження є ТзОВ “Хлібодар», предметом діяльності якого є виготовлення, реалізація та перевезення хлібобулочних виробів.

Методами збору і опрацювання вихідної інформація є: інтернет, методички, книги, журнали, звіт з виробничої практики на підприємстві ТзОВ «Хлібодар».

Витрати на проведення дослідження відсутні.

Економічна ефективність буде визначена в процесі дослідження самого підприємства.

Продуктивність праці – це розумова схильність людини до постійного пошуку удосконалення трудової діяльності з урахуванням мінливих соціально-економічних умов.

З огляду на сутність праці як на процес споживання робочої сили і засобів виробництва всі фактори, які визначають підвищення продуктивності праці, можна об'єднати в три групи:

· матеріально-технічні;

· організаційно-економічні, що характеризують ступінь розвитку організації та управління суспільного виробництва;

· соціально-психологічні, що пов'язані з роллю людини в суспільному виробництві і характеризують ступінь використання робочої сили.

Дата добавления: 2015-08-31