Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Оцінювання ступеня ризику




Обгрунтування заходів щодо зниження господарського ризику

Оцінка впливу запропонованого рішення на на результати діяльності підприємства.

Господарське рішення значною мірою впливає на покращення діяльності підприємства, тому для наочності зобразимо вплив господарського рішення на ефективність діяльності підприємства у вигляді таблиці 2.5.1.

Оскільки частка ФОП у собівартості продукції становить 26,49%, то визначимо частку у грошовій формі:

М=22507*(100-26,49)/100=16544,9 тис.грн.

Отже нова собівартість становитиме:

Сзах.=16544,9*(100+2,31%)/100+5991,6=22918,7 тис.грн

 

Таблиця 2.5.1.

Вплив запропонованого рішення на ефективність діяльності підприємства

Показники, що характеризують різні аспекти діяльності підприємства До впровадження рішення Після впровадження рішення Ефект від впровадження рішення
Обсяг вирбництва продукції, тис.грн.   33147,98 746,98
Собівартість виробництва продукції, тис.грн   22918,7 411,7
ФОП, тис.грн. 5691,6 5991,6  
Разом, тис. грн - - -

 

Отже нова собівартість становитиме:

Сзах.=16544,9*(100+2,31%)/100+5991,6=22918,7 тис.грн

Зміна собівартості становить:

ΔС=22918,7-22507=411,7 тис.грн.

При цьому обсяг виробництва продукції зріс на 746,98 тис грн.

Оскільки обсяг і собівартість зросли, можна отримати прибуток (збиток), в нашому випадку прибуток в розмірі:

ΔП= 746,98 – 411,7=335,28 тис.грн

Тому слід зрробити висновок, що заходи по стимулюванню праці персоналу мають позитивний вплив, адже за їх рахунок ми отримуємо додатковий прибуток, що є основою діяльності будь-якого підприємства. Персонал є рушійною силою діяльності будь-якого підприємства, і тому для покращення його діяльності потрібно виначити проблеми пов’язані з персоналом і знайти шляхи їх ефективного вирішення. Це дасть змогу підприємству успішно функціонувати на ринку і отримувати стабільний прибуток.

 

Оскільки підвищення продуктивності праці персоналу не змінило якості товару, а просто збільшило обсяги виробництва продукції, то найпоширенішим ризиком є ризик низьких обсягів реалізації продукції.

Ризик низьких обсягів реалізації являє собою можливі втрати підприємства внаслідок того, що фактичні обсяги реалізації значно менші, ніж ті, що прогнозувалися, і таким чином підприємство не отримує тієї величини прибутку, що планувалася. Щоб запобігти цьому, підприємець повинен на основі аналізу такого ризику вибрати раціональну стратегію виробництва в умовах невизначеності. При цьому можна використовувати ігрові моделі.

Задаючись ймовірними варіантами попиту на товар, розрахуємо варіанти середньорічного прибутку, які представимо в вигляді матриці платоспроможності з врахуванням очікуваного значення втрат, пов’язаних із зберіганням нереалізованої хліба.

 

Таблиця 3.1.1.

Аналіз комерційної стратегії при невизначеній

ринковій кон’юнктурі (тис.грн)

Обсяг виробництва, S Розмір прибутку в залежності від імовірнісних коливань попиту, g αi=mingij W Bi=maxgij
0,64 0,8 0,5 0,9
S1(20000)              
S2(24000)              
S3(33147,98) 21214,7 26518,38   29833,18     29833,18
Bj=max gij 21214,7 26518,38   29833,18     29833,18

Примітка: і– номер строки; j – номер графи.

Аналіз цієї гри починається з позиції максиміна. Вона полягає в тому, що суб’єкт, який приймає рішення, вибирає чисту стратегію, що гарантує найбільший з всіх найгірших можливих наслідків по кожній стратегії. Якщо вибрати стратегію S1, то найгірший з всіх можливих результатів в тому, що чистий дохід складе:

α 1 = ming1j

Аналогічно знаходимо для інших стратегій і заносимо результати в таблицю 3.1.1.

Вони покажуть рівень безпеки кожної стратегії, оскільки отримання гіршого варіанту виключено. На цій основі найкращим рішенням Sопт, буде таке, яке гарантує кращий з множини найгірших результатів:

W = maxαi = max mingij

Стратегія S1 називається максимінною, тобто при будь якій умові кон’юнктури ринку результат не буде гіршим, ніж W. Таку величину називають нижньою ціною гри чи максиміном, а також принципом найбільш гарантованого результату на основі критерію Вальда, згідно з яким оптимальною при будь-якому стані середовища стратегією є максимінна стратегія. Максимінна оцінка за критерієм Вальда є однією абсолютною надійною при прийнятті рішення в умовах невизначеності.

Проведемо аналогічні роздуми для другого боку стану середовища, в даному випадку для виявлення гарантованого найгіршого результату із всіх найкращих результатів дій за кожною стратегією.

Для цього у кожному варіанті ймовірного обсягу збуту у кожній стратегії вибираємо рішення, що максимізує виграш:

Bi = max g ij

З врахуванням всього можливого гірший варіант визначається як:

Bi = min max g ij

Ця величина називається верхньою ціною гри чи мінімаксом, а відповідно умови стану і середовища чи стратегія – мінімаксимою. При найгіршому результаті з всіх найкращих результатів дій у кожній стратегії гарантується, що стан попиту і пропозиції дають можливість виграти не більше Ві.

Щоб оцінити, наскільки той чи інший стан «природи» (попиту і пропозиції) впливає на результат, використовуємо показник ризику rij при введенні стратегії Sі і при стані природи Пij. Він визначається як різниця між максимально можливим виграшем при даному стані середовища Пj і виграшем при обраній стратегії:

rij = βj – gij (rij ≥ 0)

На цій основі будуємо матрицю ризиків (табл.3.2.1.)

 

Таблиця 3.2.1.

Аналіз ризику при різному співвідношенні ймовірного попиту

і стратегії виробництва (тис.грн.)

  П1 П2 П3 П4 max ri Sопт
S1 8414,7 10518,38   11833,18 10518,38  
S2 5854,7 7318,38   8233,18 8233,18  
S3            

 

Цей показник є основою мінімаксного критерію Севіджа, згідно з яким вибирається така стратегія S1, при якій величина ризику приймає мінімальне значення в найсприятливішій ситуації:

S = min max r ij

Ймовірність ризику становить 10518,38/20000=0,53=53%

 

Сутність цього критерію в прагненні уникнути більшого ризику при виборі рішення. Потім обирається та стратегія, для якої ця величина буде найбільшою.

Таким чином, на основі попереднього аналізу можна знизити ризик низьких обсягів продукції (реалізації продукції), шляхом вибору оптимальної стратегії виробництва на основі врахування можливих змін в кон’юнктурі ринку.

Крім того, запобігти можливому зниженню обсягів продаж можна шляхом глибокого вивчення кон’юнктури ринку, вдосконаленням продукції, підвищенням її конкурентоздатності, вдосконаленням збутових мереж, впливом на попит тощо.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 557; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.