Загальна характеристика залізорудної промисловості України

ЗАЛІЗОРУДНА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ

ВСТУП

Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:

· плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

· плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр [4].

Метою моєї курсової роботи є визначити методику розрахунку податку на надра Родовища поля шахти «Гвардійська» у складі ПАТ «Криворізький заліорудний комбінат».

Задачі курсової роботи:

· охарактеризувати залізорудну промисловість України;

· з’ясувати які особливості геолого – економічної оцінки родовищ;

· описати етапи видобутку руди;

· визначити техніко – економічні показники фінансової діяльності комбінату;

· розписати елементи, з яких складаються витрати.

Залізорудна промисловість України − високорозвинена галузь економіки України.

В країні в кінці ХХ ст. добувалося 13,5% від обсягу світового видобутку залізної руди. Всього в кінці ХХ ст. (1997-1998 рр.) працювало 18 шахт і 11 кар’єрів. Основна продукція гірничодобувних підприємств: багаті руди (Fe 54-61%), концентрат (Fe 63,8-66%), залізорудні окатки (окатиші) і агломерат. Річний видобуток руди в Україні сягав у 1997. 115 млн. т., у 2000 р. – 55,9 млн. т, у 2001 – 54.66 млн т. Виробництво Fe-концентрату в 2001 становило 42.29 млн. т., котунів (обкотишів) – 11.99 млн. т і знижувалося. Виробництво аґломерату – 10.92 млн. т і зростало.

Розробляються родовища в Полтавській, Дніпропетровській і Запорізькій областях. Основним промисловим типом є багаті мартитові руди в залізистих кварцитах, а також гематитові руди і бурі залізняки. Як правило, в металургійне виробництво вони поступають без збагачення, незначна частину піддають магнітній сепарації. Приблизно 75% залізняку добувається відкритим способом і біля 25% – підземним.

Україна займає 7-е місце у світі за виробництвом сталі – 33.1 млн т сталі в 2001 (+5.4% до 2000). Стальна індустрія сильно залежить від експорту. У 2001 р. експорт становив 28.7 млн т сталі (87% видобутку руди). Експорт металу забезпечує 47% надходжень іноземної валюти для країни. Станом на 2000 р. частка України у світовому виробництві заліза становила 4%. Запасів залізних руд в країні вистачає на сотні років видобутку і переробки.

Основним районом залізорудної промисловості є Криворізький залізорудний басейн, який дає понад 90 % видобутку залізної руди. Промисловий комплекс Криворіжжя станом на початок ХХІ ст. може добувати на рік понад 190 млн. т сирих руд і отримувати з них біля 70 млн. т товарної продукції. Розробляються як багаті залізні руди, так і бідні магнетитові кварцити, бурі оолітові залізняки. Видобуток ведеться підземним і відкритим способами. Багаті руди добувають на 16 шахтах ВО “Кривбасруда", на ш. “Центральна" Інгулецького ГЗК і ш. “Експлуатаційна" Запорізького залізорудного комбінату. Роботи ведуться на глибині 1000-1300 м, відпрацьовуються майже 190 рудних тіл потужністю від 2 до 180 м. Системи розробки, що застосовуються - з обваленням руди і вмісних порід (близько 60%), з відкритим очисним простором (близько 20%) і з закладенням виробленого простору (близько 20%). Всі основні процеси видобутку руди механізовані. Гірничотранспортне обладнання - бурові каретки, навантажувально-транспортні машини; прохідницькі комбайни, вібротехніка і інше. [1]

Відкритий видобуток у кінці ХХ ст. проводився на кар'єрах Південного ГЗК, Новокриворізького ГЗК, Центрального ГЗК, Північного ГЗК, Інгулецького ГЗК, Полтавського ГЗК і Камиш-Бурунського залізорудного комбінату. Глибина кар’єрів понад 200 м (максимально до 320-350 м). Обсяги розкривних робіт 180 млн. . Використовується циклічно-потокова технологія. Застосовуються буро-підривні роботи, а також крокуючі екскаватори. У 2002-2003 р. для підривних робіт почали застосовувати екологічно і фізіологічно безпечну ВР нового покоління – украніт.

Понад 80% руди, що добувається в Кривбасі підлягає збагаченню. Тонко подрібнені магнетитові кварцити переробляють мокрою магнітною сепарацією; на ряді комб-тів впроваджена суха магнітна сепарація дробленої руди перед подрібненням. Частка концентратів в товарній руді 72-74%. Грудкування концентратів проводиться на ф-ках Центрального, Північного і Полтавського ГЗК, випуск аґломерату на аґломераційних ф-ках Південного, Новокриворізького ГЗК.

На початку ХХІ ст. найбільшим виробником концентрату був Інгулецький ГЗК – 10.4 млн. т у 2001 (-9.6% до 2000). Південний ГЗК виробляв 8,3 млн. т (-0,6% до 2000), Полтавський ГЗК – 5,19 млн. т (-20,3% до 2000) концентрату. Новокриворізький ГЗК підвищував виробництво концентрату – 6,59 млн. т (+9,8 до 2000), Північний – 6,57 млн. т (+9,9%).

Як показала практика експлуатації Криворізьких залізорудних родовищ, всі вони є комплексними. У процесі попутного видобутку або переробки відходів збагачення залізняку можливе вилучення ґранату, мусковіту, тальку, скандію, ванадію, літію, берилію, золота - всього біля 50 видів металевих і неметалевих корисних копалин.

На даний час залізні руди України видобувають 10 гірничодобувних підприємств, з них шість розробляють залізисті кварцити і чотири – багаті руди.

У 2007 р. гірничодобувними підприємствами вироблено: 77,4 млн. т руди і залізорудного концентрату (73,1 млн. т в 2006 р.), зокрема: залізної руди неагломерованої – 16,5 млн. т (16,3 млн. т); концентрату – 70,0 млн. т (56,8 млн. т); 42,1 млн. т залізорудного агломерату (68,3 млн. т); 22,4 млн. т залізорудних окатишів (30,9 млн. т).

Перспектива розвитку залізорудної галузі зумовлюється перспективою розвитку металургійного виробництва і експорту сировини. На даний час проведено коригування Державної програми розвитку і реформування гірничо-металургійного комплексу. Програмою, відповідно до потреби, намічається збільшення виробництва товарної залізної руди до 2011 р. до 91,7 млн. т на рік.

Таблиця 1.1

Дата добавления: 2015-08-31