Міжнародний трипорядковий цифровий код запасів і ресурсів корисних копалин

Промислове значення	Ступінь техніко-економічного вивчення	Ступінь геологічного вивчення	Код класу
Балансові запаси	ГЕО - 1	Розвідні запаси
ГЕО - 2	Розвідні запаси
ГЕО - 2	Попередньо розвідні запаси
Умовно балансові та позабалансові запаси	ГЕО - 1	Розвідні запаси
ГЕО - 2	Розвідні запаси
ГЕО - 2	Попередньо розвідні запаси
Промислове значення не визначено	ГЕО - 3	Попередньо розвідні запаси

У Державному балансі запасів корисних копалин обліковуються запаси всіх корисних копалин. Нові родовища зараховуються до Державного балансу на основі рішень ДКЗ щодо кількості, промислового значення і ступеня вивчення запасів та достовірності ресурсів корисних копалин.

Розвідані родовища (ділянки) корисних копалин вважаються підготовленими до промислового освоєння, якщо:

а) балансові запаси основних, спільно залягаючих і супутніх корисних копалин та наявних у них супутніх корисних компонентів, що мають промислове значення, затверджено або апробовано ДКЗ України;

б) одержано попередні погодження на спеціальне користування земельними ділянками з метою видобутку корисних копалин згідно із законодавством;

в) обґрунтовано техніко-економічними розрахунками рентабельність виробничої діяльності гірничодобувного підприємства, що проектується, забезпечено узгоджену з надрокористувачем ефективність капіталовкладень у розробку родовища (ділянки).

Оцінка корисних копалин передбачається на всіх стадіях геологорозвідувальних робіт. Як відомо, на стадіях, що передують розвідці, оцінюють прогнозні мінеральні ресурси, а за результатами розвідувальних стадій підраховують запаси корисних копалин. Така оцінка називається геологічною.

Розвідані запаси мінеральної сировини підлягають порівняльній економічній оцінці, визначальній технічній можливості та доцільності їх видобутку та переробки. Таким чином, оцінка стає комплексною геолого-економічною. При її проведенні бажано керуватися принципами, що дозволяють забезпечити максимальне задоволення потреб народного господарства в мінеральній сировині з мінімальними спільно-необхідними витратами на його виробництво, і дотриманням законодавчих положень про охорону надр і природних ресурсів.

Геологічні критерії являють собою рудо-контролюючі фактори, що використовуються як при оцінці прогнозних ресурсів. так і при підрахунку запасів. Однак при оцінці прогнозних ресурсів вони є визначальними, в той час як на розвідувальних стадіях важливу роль в оцінці запасів грають економічні та технологічні критерії.

Критерієм економічної оцінки є міра відмінності основних вартісних показників від їх середньогалузевих значень. Ці показники відображають витрати живої і матеріалізованої праці на виробництво одиниці продукції із сировини оцінюваного родовища. Кращими на даний момент вважають родовище, що дозволяє отримувати продукцію з мінімальними витратами такої праці. До числа цих показників відносяться очікувана собівартість продукції, питомі капітальні витрати на одиницю річної потужності підприємства з видобутку руди або випуску кінцевої продукції, рівень рентабельності до основних виробничих фондів і наведені витрати. Останні служать основними показниками при порівняльній економічній оцінці (ранжуванні) родовища.

Іншими показниками, що враховуються при порівняльній оцінці, служать: запаси руди і корисних компонентів, річна виробнича потужність підприємства по видобутку і переробці руди і випуску продукції, річний прибуток і терміни окупності капітальних витрат. У цих показниках вироблені до вихідного моменту планування витрати не беруть до уваги, а враховують тільки майбутні. Така оцінка родовищ проводиться за принципом мінімізації витрат. Вона призводить до обґрунтування використання гірших родовищ, ділянок, рудних тіл і блоків. У цьому випадку наведені витрати відіграють роль замикаючих, тобто гранично допустимих.

Технологічні критерії оцінок визначають технічну можливість відпрацювання розвіданих запасів мінеральної сировини та її переробки найбільш ефективними способами. Технологічними показниками відпрацювання родовищ є параметри і просторове положення рудних тіл, їх якісна характеристика, гірничотехнічні, інженерно-геологічні та кріологічні умови, спосіб і системи розробки, граничні глибина кар'єру і коефіцієнт розкриву, величини втрат і розубожування і т.п.

Показниками технологічної оцінки переробки мінеральної сировини служать ступінь вилучення основних та супутніх корисних компонентів, якісний склад концентратів (промпродуктів) і кінцевих продуктів, охорона навколишнього середовища і т.д. [6]

Дата добавления: 2015-08-31