Фактори і методи оцінки залізорудних родовищ

Промислова цінність родовища обумовлена різноманітними факторами, які об'єднуються в основні три групи: соціально економічні, гірничо-геологічні та економіко-географічні.

Соціально-економічні фактори визначають потребу народного господарства в певному виді мінеральної сировини та шляхи її задоволення з урахуванням стану і розвитку продуктивних сил регіону, в якому знаходиться оцінювана родовище. При цьому розглядаються: сучасний рівень виробництва даного виду мінеральної сировини; можливості попутного отримання його з комплексних родовищ або заміни більш економічно і екологічно чистим видом сировини.

Гірничо-геологічні та технологічні чинники обумовлюють кількість і якість мінеральної сировини, можливості його видобутку і переробки з використанням прогресивної техніки і технології. Аналіз стану балансу запасів з урахуванням соціально-економічних факторів дозволяє виділити родовища для першочергового відпрацювання або рекомендувати збільшення виробничої потужності діючих підприємств за рахунок їх реконструкції.

Економіко-географічні фактори визначаються адміністративним і географічним положенням родовища, його кордонами і площею, кліматичними і мерзлотними умовами, особливостями Орогідрографії, сейсмічністю району, транспортними зв'язками, наявністю населених пунктів і сировини для виробництва будівельних матеріалів, забезпеченістю робочою сили, станом енергетичної бази, джерелами господарсько-питного і технічного водопостачання. Ці чинники обумовлюють величину поясних коефіцієнтів на капітальне і житлове будівництво, прокладку транскравців магістралей і т.п.

Оцінка родовища може проводитися на різних технологічних рівнях. Це залежить від видів корисних копалин, способів його видобутку і переробки. Для одних оцінка можлива на рівні видобутку руди, для інших здійснюється оцінка витрат на отримання продуктів збагачення або кінцевих товарних продуктів, придатних для використання в народному господарстві.

Вартісні показники при передпроектній оцінці визначають або по методу аналогії, або методом прямих розрахунків за укрупненими показниками витрат, або за сукупністю цих методів. У першому випадку серед експлуатаційних або тих, що перебувають у стадії проектування об'єктів вибираються аналогічні оцінюваному родовищу по виду корисної копалини, витратам, морфології та умовами залягання рудних тіл, якості руд. Вартісні показники обраного проекту-аналога в цілому по промисловому комплексу або по його частині переносяться на оцінюваний об'єкт з введенням необхідних поправок на географо-економічні умови. Другий метод більш точний, ніж метод аналогії. Однак виконання його в повному обсязі пов'язано з великими витратами праці. Тому ефективно проведення оцінки по обом способам: для однієї частини промислового комплексу підбирається проект-аналог, вартісні показники, а іншій частині визначаються прямим розрахунком. [5]

Дата добавления: 2015-08-31