Метод статистики

Вступ

Курсова робота

Центр післядипломної освіти

Кафедра фінансів і кредиту

з дисципліни “Статистика ”

на тему:

“ Метод групувань в економіко-статистичних дослідженнях”

Студент: _________________

^{(підпис)}

Викладач: _________________

^{(підпис)}

Група: Фз -22с

Варіант 5

Номер залікової книжки

Зміст

	Вступ
1.	Метод статистики
1.1.	Методологічні аспекти статистичних групувань
1.2	Види та завдання статистичних групувань
2.	Принцип вибору групувальної ознаки та утворення груп
2.1	Значення інтервалу
2.2	Статистичні ряди розподілу
2.3	Статистичні таблиці
Висновки
Список використаноїлітератури

На початку 90-х років в Україні розпочалися глибинні соціальні й економічні зміни, внаслідок яких, зросла потреба підготовки економістів, які б на сучасному рівні володіли фундаментальними і спеціальними знаннями. Оволодіння методами статистичного вимірювання та аналізу складних суспільно-економічних явищ і процесів є невід’ємним елементом підготовки висококваліфікованих підприємців, менеджерів, економістів для народного господарства України.

Життєдіяльність людських індивідуумів, груп чи спілок, робота підприємців, комерсантів, менеджерів, економістів в умовах формування ринкових відносин сьогодні наповнюється новим змістом. Це, в свою чергу, не може не позначитися на дедалі зростаючій ролі статистичної науки, оволодіння методологією якої є неодмінною умовою вивчення тенденцій попиту і пропозицій, наслідків підприємницької діяльності, прийнятті рішень на всіх її рівнях.

Термін «статистика» у практичній і науковій сферах застосовують у різних значеннях.

· Під статистикою розуміють галузь практичної діяльності, спрямованої на збирання, обробку та аналіз масових суспільно-економічних явищ і процесів.

· Статистику розглядають як галузь знань, тобто як спеціальну наукову дисципліну (статистичну науку) й, відповідно, як навчальну дисципліну у вищих закладах освіти всіх рівнів. Статистика є важливою частиною навчального плану підготовки підприємців, менеджерів, комерсантів, економістів найвищої кваліфікації.

· Статистика – це сукупність зведених підсумкових цифрових показників, зібраних для кількісної характеристики будь-якої галузі суспільних явищ чи окремого питання.

Слово «статистика» походить від латинського «статус» (status), що означає стан, становище. У науковий обіг термін «статистика» увійшов уже в ХVIII ст. у застосовувався спочатку в розумінні «державознавство».

Однак, як наука статистика почала розвиватися ще з середини ХVII ст. у вигляді так званої «політичної арифметики». ЇЇ засновниками були вчені Джон Граунт (1620–1674) і Вільям Петті (1623–1687).

Значний внесок у розробку теорії стійкості статистичних показників належить бельгійському вченому – статистику А. Кетлє (1796–1874). Він уперше здійснив спробу надати статистиці новий напрям – вивчення закономірностей суспільних явищ.

Отже, історія статистики вказує на те, що статистична наука сформувалася внаслідок теоретичних узагальнень накопиченого людством досвіду обліково – статистичних робіт, зумовлених потребами управління виробництвом і життям суспільства.

Сучасна статистична наука є складною, багатогалузевою системою наукових дисциплін.

Статистика як суспільна наука вивчає явища суспільного життя. Однак суспільство є об’єктом вивчення не лише статистики, а й багатьох інших суспільних наук, кожна з яких має свою специфіку, предмет вивчення, досліджує певні особливості суспільних явищ і відносин.

У чому ж полягає специфіка предмета статистики? Статистика – це наука, яка вивчає розміри й кількісні співвідношення масових суспільно-економічних я явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їхнім змістом; вона кількісно досліджує закономірності розвитку суспільних явищ за конкретних умов місця й часу.

Отже, статистика вивчає кількісні характеристики підприємницької діяльності в єдності продуктивних сил і виробничих відносин та явища культурного і політичного життя суспільства. Вона вивчає також вплив природних і технічних факторів на кількісні характеристики суспільного життя та вплив суспільного виробництва на природні умови життя суспільства.

У наведеному означенні можна виділити три основні елементи предмета статистики.

· Статистика вивчає суспільні явища. Це зумовлено їх особливостями, законами їх розвитку і методами пізнання. Суспільні явища складні, різноманітні, динамічні і мають незворотний характер. На їх розмір і динаміку впливають різні фактори, які полягають у матеріальних умовах життя суспільства, в способі виробництва, проте й вони перебувають під дією інших факторів.

Для того щоб відкрити закони суспільного розвитку, треба зібрати й узагальнити численні факти суспільного життя та науково виявити й дослідити їхню сутність. І саме тут у пригоді стає наука – статистика, що збирає дані про масові явища і процеси, відповідно опрацьовує їх та робить належні висновки. Без широкого залучення масових науково-опрацьованих статистичних даних не можна глибоко вивчати стан і розвиток суспільства. Саме за цих обставин статистика відокремилась як наука.

· Статистика вивчає суспільні явища за допомогою кількісних характеристик, якими можуть бути обсяги, рівні, кількісні співвідношення і пропорції, темпи розвитку, що виражені в певних числах-показниках. Вивчаючи кількісні характеристики явищ, не можна не розкрити водночас їх кількісного складу, оскільки якісний склад, сутність суспільних явищ визначають притаманні їм кількісні характеристики.

При порівнянні роботи підприємств виділяють ті з них, які мають найвищі кількісні характеристики, і вважають їх передовими, тобто характеризують ці підприємства якісно. Отже, статистика спрямована на пізнання масових суспільних явищ у єдності їх якісних і кількісних сторін. Саме тому в означенні

статистики вказано на те, що ця наука вивчає кількісні характеристики суспільних явищ і процесів, аби на цій основі пізнати їх якісний зміст.

Кількісні характеристики суспільних явищ відрізняються в просторі і змінюються в часі. Кількість промислових підприємств та їх галузевий склад у різних містах неоднакові, змінюються їхня кількість і склад у часі та обсяг виробленої продукції і кількість перевезених вантажів. Звідси характерна особливість статистичних даних – конкретність з огляду на час, місце і обсяг сукупності фактів досліджуваних масових суспільних явищ.

В означенні предмета міститься, що статистика вивчає масові суспільні явища, тобто такі, що складаються з достатньо великої сукупності одиниць чи фактів. Статистика вивчає закономірності зміни кількісних характеристик на підставі масового узагальнення фактів.

статичний групування інтервал розподіл

Виявити та охарактеризувати розміри, зміни і кількісні співвідношення певних масових суспільних явищ можна, здійснюючи послідовно три основні стадії економіко-статистичного дослідження:

· Статистичне спостереження;

· Статистичне зведення і групування первинних даних;

· Аналіз статистичної інформації.

На цих стадіях статистичного дослідження застосовують комплекс специфічних, властивих лише статистиці методів, який утворює статистичну метологію і зумовлений специфікою предмета статистики.

Зупинимось на статистичному зведенні та групуванні первинних даних. Ця стадія має завдання всебічно систематизувати матеріали статистичного спостереження. Суть її зводиться до перевірки даних, їх групування за певними ознаками, підбиття групових і загальних підсумків, розрахунку різних показників, проектування таблиць і внесення в них даних. Результати зведеної обробки статистичних матеріалів, що становлять сукупність взаємопов’язаних цифрових характеристик суспільних явищ і процесів, зображують у вигляді системи таблиць та графічних ілюстрацій. Метод групувань дає змогу виділити в досліджуваній сукупності соціально-економічні типи явищ, охарактеризувати їхню структуру, виявити взаємозв’язки і взаємозалежності між показниками.

Всі три етапи економіко-статистичного дослідження, як правило, відокремлені між собою в часі і реалізуються різним колом виконавців. Водночас вони щільно зв’язані між собою. Ще на стадії підготовки і проведення статистичного спостереження враховують завдання аналізу досліджуваного об’єкта, цьому підпорядкована обробка первинних даних, під час якої певним чином здійснюється їх аналіз.

Під час вивчення соціально-економічних явищ статистика спирається на положення матеріалістичної діалектики про перехід кількісних змін в якісні. Це має важливе значення при вивченні кількісних змін у масових соціально-економічних явищах для пізнання глибоких якісних змін. Положення статистики виходять з діалектичних категорій випадкового й необхідного, одиничного і масового, індивідуального й загального.

Дата добавления: 2015-08-31