Статистичні ряди розподілу

Унаслідок зведення і групування матеріалів статистичного спостереження дістають ряди розподілу, які є впорядкуванням одиниць досліджуваної сукупності по групах за певною ознакою. Вони характеризують склад досліджуваного явища, закономірності його розвитку, дають змогу судити про його однорідність.

Ряди розподілу можна утворювати за кількісною або якісною ознакою. Відповідно розрізняють два їх види – варіаційні та атрибутивні. Наприклад, характеристика статевої структури населення України (таб. III).

Характеристика статевої структури населення України

Рік	Все населення, млн. чол.	У тому числі	Частка, %
чоловіки	жінки	чоловіки	жінки
	41,3	19,7	21,6
	41,9	18,6	23,3
	47,1	21,3	25,8
	49,8	22,8	27,0
	51,7	24,0	27,7
	51,8	29,0	27,8

Ряд розподілу одиниці сукупності за кількісною ознакою називають варіаційним рядом. Такий ряд складається з двох елементів: варіантів і частот.

Варіантами називають окремі значення варіюючої ознаки.

Частотами називають числа, які вказують на кількість повторень того чи іншого варіанта. Частоти можна виражати як в абсолютних, так і у відносних величинах (у коефіцієнтній чи відсотковій формі). Сума частот становить обсяг ряду розподілу.

Атрибутивні ряди розподілу вказують на склад сукупності за певними ознаками.

Прикладом атрибутивного ряду розподілу може бути розподіл населення України на жінок та чоловіків (таб. III).

Розглянемо на прикладах способи побудови рядів розподілу за атрибутивною ознакою (таб. IV).

Понад 80% промислово-виробничого персоналу підприємства припадає на робітників, решта – на інші категорії. Якщо таке групування скласти за два періоди по даному підприємству, то можна виявити структурні зміни в складі промислово-виробничого персоналу.

Розподіл на групи працівників підприємства за категоріями

Категорія працівників	Кількість працівників, чол.	Питома вага, %
Робітники		80,7
Учні		1,3
Інженерно-технічний персонал		13,9
Службовці		3,6
Молодший обслуговий персонал		0,4
Охоронці		0,1
Разом

2.3. Статистичні таблиці

Статистичними таблицями називають спосіб раціонального, наочного, систематизованого викладу та аналізу цифрових характеристик суспільних явищ та процесів.

Статистичні таблиці дають змогу найбільш стисло, компактно, без будь-яких зайвих пояснень викласти зведену обробку статистичних матеріалів.

Значення статистичних таблиць полягає в тому, що вони дають змогу охопити матеріали статистичного зведення в цілому та суттєво полегшити їх аналіз, без додаткових розрахунків зіставляти різні показники, виявляти ті чи інші особливості досліджуваних явищ (подібність чи відмінність явищ, взаємозв’язок ознак тощо).

У будь-якій статистичній таблиці можна виділити статистичний підмет і присудок.

Статистичним підметом називають те, про що йдеться в таблиці.

Статистичним присудком називають числові підсумки, які характеризують статистичний підмет.

Складові елементи досліджуваного об’єкта, які утворюють статистичний підмет, розташовують у лівій частині таблиці, а показники, що формують статистичний присудок, – у правій. Однак трапляються випадки, коли статистичний підмет частково або повністю переноситься на місце статистичного присудка.

У підприємницькій діяльності використовують різні таблиці, які, залежно від побудови статистичного підмета, поділяються на прості, групові та комбінаційні.

У простих статистичних таблицях підмет не поділяється на окремі групи, а становить перелік будь-яких об’єктів чи територіальних одиниць.

За характером матеріалу статистичні таблиці поділяються на перелікові, територіальні та хронологічні. У підметі простої статистичної таблиці подається перелік одиниць досліджуваної сукупності, наприклад, як у таб. IX – області.

Розподіл за територією чисельності населення Галичини

Область	Площа, тис. км^2	Чисельність населення, тис. чол.	Густота населення, чол./км^2
Івано – Франківська	13,9	1442,9	103,8
Львівська	21,8	2764,4	126,8
Тернопільська	13,8	1175,1	85,2
Всього	49,5	5382,4	108,7

Хоча цей вид таблиць є переважно описовим, та роль їх у висвітленні підприємницької діяльності досить значна.

У групових статистичних таблицях підмет поділяється на окремі групи за однією з істотних ознак. До найпростішого виду групових таблиць можна віднести таблицю X.

Національний склад населення України (за даними переписів)

	Кількість (тис. осіб)	У % до підсумку	2001 рік у % до 1989
2001 рік	1989 рік
українці	37541,7	77,8	72,7	100,3
росіяни	8334,1	17,3	22,1	73,4
білоруси	275,8	0,6	0,9	62,7
молдавани	258,6	0,5	0,6	79,7
кримські татари	248,2	0,5	0,0	у 5,3 р.б
болгари	204,6	0,4	0,5	87,5
угорці	156,6	0,3	0,4	96,0
румуни	151,0	0,3	0,3	112,0
поляки	144,1	0,3	0,4	65,8
євреї	103,6	0,2	0,9	21,3
вірмени	99,9	0,2	0,1	у 1,8 р.б
греки	91,5	0,2	0,2	92,9
татари	73,3	0,2	0,2	84,4
цигани	47,6	0,1	0,1	99,3
азербайджанці	45,2	0,1	0,0	122,2
грузини	34,2	0,1	0,0	145,3
німці	33,3	0,1	0,1	88,0
гагаузи	31,9	0,1	0,1	99,9
інші національності	177,1	0,4	0,4	83,9

У комбінаційних статистичних таблицях статистичний підмет поділяється на окремі групи за двома і більше ознаками, взятими в комбінації.

Наприклад, найпростішою комбінаційною таблицею є така, що містить розподіл населення водночас за місцем проживання і статтю.

Складнішими є таблиці, частина статистичного підмета яких розташовується на місці статистичного присудка. Прикладом такої таблиці є розподіл вантажних автомобілів за тривалістю експлуатації та пробігом.

Якщо прості таблиці здебільшого мають описовий характер досліджуваних явищ, дають інформацію, потрібну для здійснення статистикою контрольно-організаційної функції, то групові і комбінаційні призначені переважно в науково-пізнавальних цілях – для виділення типів та виявлення зв’язків між ознаками явищ.

Для статистичних таблиць найвідповідальнішим моментом є розробка присудка, окреслення його змісту, виявлення зв’язків між групувальними ознаками та показниками, що їх характеризують. Лише такий органічний зв’язок цих двох складових робить таблиці єдиним цілим, що дає змогу виконати цілу низку завдань у статистичному дослідженні. Статистичний присудок, об’єктивно перебуваючи в діалектичному взаємозв’язку зі статистичним підметом таблиці, має бути представлений таким чином, аби за допомогою системи його показників можна було б одержати повну характеристику виділених груп, охарактеризувати їхні істотні особливості.

Показники в присудку розташовують у логічній послідовності. Присудок таблиці має бути не набором випадкових цифр, а певною системою думок, висловлених мовою цифр.

Дата добавления: 2015-08-31