Характеристика транспортно-економічних і природно - кліматичних умов району проектування дороги

Класифікація автомобільних доріг загального користування

Рис.1.

Площа – 31,9 тис. км²

Населення – 1447,5 тис. чол.

Центр – м. Чернігів

Чернігівська область розташована на півночі республіки, на Лівобережжі середньої течії Дніпра, в басейні Десни. В області – 22 райони, п’ятнадцять міст, у тому числі 3 обласного підпорядкування, 31 селище міського типу, 1526 сільських населених пунктів.

Поверхня області – здебільшого низовинна рівнина, злегка похилена у південно-західному напрямі. Територією області у меридіональному напрямі простягається Придніпровська низовина, на Півночі – Поліська низовина. Поширені форми рельєфу водно-льодовикового (моренні пасма, вали), еолового (дюни тощо) та ерозійного походження. У багатьох місцях рівнина заболочена (особливо заплави Дніпра, Десни та її приток), вкрита торфовищами. У північно-східній частині області поширені карстові форми рельєфу (лійки, карстові провали), на півдні і південному сході – значна яружність.

На Чернігівщині – різноманітні природні корисні копалини, серед яких найбільше народногосподарське значення мають паливні – нафта, природний газ (Прилуцьке, Леляківське, Малодівецьке нафтові, Гнідинцівське та інші нафтогазові родовищаДніпровсько-Донецької нафтогазоносної області) і торф (Замглайське, Убідське, Ірванцівське та інші родовища). Значні поклади нерудних копалин: фосфоритів, нерудної солі, каоліну, озокериту, вогнетривких глин, графіту, слюди, кварцу.Є невеликі поклади залізних болотних руд. Промислове значення мають вапняки, гіпс, піски (скляні і юудівельні), різні глини (цегельні, черепичні, фарфоро-фаянсові), мергелі, гравій та інші, що використовуються як будівельні матеріали або сировина для їх виробництва. Є джерела мінеральних вод. Клімат області помірно континентальний з достатньою кількістю опадів, не дуже жарким літом і порівняно м’якою зимою. В цілому кліматичні умови Чернігівщини відзначаються значною річною амплітудою температури повітря, більш тривалим, порівняно з іншими областями рівнинної території України, періодом з сніговим покривом та меншою тривалістю безморозного періоду. Пересічна температура січня -6, -8º, липня -18, +20º. Вегетаційний період 189-199 днів. Сума активних температур 2800 – 3500º.

За рік на території області випадає від 500 мм (на Півдні) до 580 мм (на Півночі) опадів. З несприятливих метеорологічних явищ на території області бувають зливи з грозами і градом; взимку відлиги, що нерідко призводить до утворення льодової кірки, хуртовини, пізні весняні та ранні осінні заморозки.У межах області – 196 річок довжиною понад 10 км. Головні водні артерії Дніпро (на західній межі області) та його ліва притока Десна. Праві притоки Десни – Убідь, Мена, Снов, Білорус; ліві – Сейм, Доч, Остер. В області – 6 водосховищ, у тому числі Київське, створене на Дніпрі; значна кількість озер і ставків. Для охорони внутрішніх вод створено гідротехнічні протиерозійні споруди, провадиться укріплення берегів річок, насадження водоохоронних лісів. Довжина зарегульваних ділянок річних русел становить понад 1,3 тис. км. Грунтовий покрив області різноманітний, що зумовлено особливостями літогенної основи і місцевих умов поверхневого і місцевого стоку. Найпоширеніші в області дерново-підзолисті грунти, є також чорноземні (на Півдні), сірі, світло-сірі, лісові, лучні й торфово-болотні. За площею лісів (653,4 тис. га – 20,5 % тер.) Чернігівщина займає одне зперших місць в Україні. Найбільші масиви лісів зосереджені на Півночі. Переважають соснові (бори) і мішані (субори), на Півдні – листяні (дуб, береза, осика, вільха, граб) ліси.

Чернігівськ область розташована в межах двох природних зон: мішаних лісів (Чернігівське Полісся) та лісостепової. У північній її частиніпереважають недреновані перезволожені та заболочені, а також поліські алювіально-зандрові й терасові, на півдні – лукостепові низовинно-рівнинні природно-територіальні комплекси. В області – 528 природно-заповідних об’єктів (загальною площею 82,8 тис. га), у тому числі4 державні заказники (Каморетський, Дорогинський, Сосинський, Болото Мох), три пам’ятки природи державноо значення (Качанівський і Сокиринський парки), Тростянецький дендропарк.

Економіка області відзначається значним розвитком традиційних (легкої, харчової) та нових галузей промисловості (машинобудівної та металообробної, нафтової, газової, хімічної) і визначають науково-технічний прогрес, у поєднанні з багатогалузевим сільськогосподарським виробництвом переважно м’ясо-молочного та картоплярсько- зернового напряму.

Характерною рисою промислового розвитку області є переважання галузей обробної промисловості при порівняно невеликій питомій вазі добувної промисовості. Галузева структура промисловості характеризується такими даними (в % за товарною продукцією): легка – 38,8, харчова – 21,9, машинобудівна та металообробна – 19,0, хімічна – 6,5, лічова, деревоообробна, целюлозно-паперова – 3,7, паливна – 2,1, промисловість будівельних матеріалів – 1,9. Основою енергетичної бази області є ернігівська ТЕЦ, що входить до системи „Київенерго”.

Сільське господарство спеціалізується на тваринництві, м’ясомолочному напряму, картоплярстві, зерновому господарстві, льонарстві. Розвинуте польове кормовиробництво (кукурудза на силос та зелений корм), багаторічні й однорічні трави (злакові, конюшина). Провідна галузь тваринництва – скотарство м’ясо-молочного напряму. Розвинуті також свинарство, птахівництво (1 птахофабрика). Певне значення мають вівчарство, бджільництво, рибальство.

Основну роль у внутрішніх і міжрайонних перевезеннях відіграє залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниць загального користування становить 892 км. Основні залізниці: Москва-Київ, Ленінград-Київ, Прилуки-Гребінка, Гомель-Ромни та інші. Залізничні вузли: Ніжин, Бахмач, Чернігів, Прилуки. Довжина автомобільних шляхів – 7,2 тис. км, у тому числі з твердим покриттям – 5,5 тис. км. Основні автомагістралі: Одеса-Київ-Ленінград, Київ-Москва. Судноплавство по Дніпру, Десні, Сожу. У Чернігові – аеропорт. Територією області проходить траса газопроводу Варшава-Київ-Брянськ-Москва.

Таблиця 2

Основні кліматичні характеристики району проектування

Мі­сяці	Сере­дньо­міся­чна темпе­ратура пові­тря, °С	Пере­важ­ний на­прям вітру	Сере­дньо­міся­чна швид­кість вітру, м/с	Серед­ньомі­сячна кіль­кість опадів, мм	Число днів з опа­дами більше 5мм	Висота сніж­ного по­крову, см	Чи­сло днів з гро­зою	Число днів з заві­рюхою
I	-6,5	З	3,9		1,4
II	-6,4	З	4,5		1,3
III	-1,5	З	4,4		1,5
IV	6,5	Ю	3,9		2,3			0,5
V	14,3	СВ	3,5		3,5
VI	17,2	СВ	3,0		4,5
VII	19,2	З	2,8		3,6
VIIII	17,8	СЗ	2,9		4,9
IX	12,8	З	3,1		3,5
X	6,8	Ю	3,6		2,8		0,3	0,05
XI	0,5	Ю	3,9		3,0			0,8
XII	-4,2	З	4,4		1,8

Дата добавления: 2015-08-31