Секретаренко Кирила Андрійовича

Групи Е 31 - 09

КП.5.10010102.120 ПЗ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

ВЫБОР ПРОФОРМЫ ЧАРТЕРА И СОСТАВЛЕНИЕ ДОГОВОРА НА ОТФРАХТОВАНИЕ СУДНА

ВЫВОДЫ по обоснованию отфрахтования судна.

Оферта 42.

Оферта 36.

Оферта 42.

Оферта 36.

R^п = 2150*32,39= 69647,32

Q_т = (7,79* 45 + 24,61*2)= 399,68 т

R^б = 399,68 *0,8*660+ 399,68 *0,2*900= 282971,06 ($)

R_тв = (7,79*12 + 24,61*7)*10= 2656,99 ($)

R_пк = 17126,47+26737,36= 43863,83 ($)

R_дс = 5835/2 * 1,56= 4551,3 ($)

R^бр= 817441,21 * 0,03= 24523,24 ($)

R_р= 69647,32+282971,06 +2656,99 +43863,83+4551,3+24523,24 = 428213,74 ($)

R^п = 2150*25,81= 55491,96

Q_т = (7,82* 45 + 17,99*2)= 387,76 т

R^б = 387,76 *0,8*660+ 387,76 *0,2*900= 274532,55 ($)

R_тв = (7,82*12 + 17,99*7)*10= 2197,57 ($)

R_пк = 29332,63+15224,79= 44557,41($)

R_дс = 4000/2 * 1,4= 2800 ($)

R^бр= 693735,135 *0,03= 20812,05 ($)

R_р= 55491,96+274532,55+2197,57+44557,41+2800+20812,05 = 400391,56 ($)

Чистая валютная выручка рассчитывается как:

ΔF = F – R

Валютные показатели эффективности рейса.

Главными валютными показателями эффективности рейса судна являются уровень доходности (К^дох) и интенсивность валютных поступлений на судо-сутки (μ).

К^дох = F/R

μ = ΔF/t_р

ΔF = 817441,21 - 428213,74= 389227,47 ($)

К^дох = 817441,21/ 428213,74= 1,909

μ =384230,55 / 36,43 = 12015,38 ($/сут.)

ΔF = 693735,135 - 400391,56 = 293343,58 ($)

К^дох = 693735,135/400391,56 = 1,733 ($)

μ = 360025,45 /26,02 = 11365,41 ($/сут.)

Выбор наиболее выгодного варианта отфрахтования судна обосновывается в данной работе только через размер валютных показателей. Для удобства сравнения показателей по вариантам значения валютных результатов рейсов предоставляем в таблице.

Таблица 5. Значения валютных результатов рейсов

Валютные показатели рейса	Оферты
Доходы судна за рейс, долл.	817441,21	693735,135
Расходы судна за рейс, долл.	428213,74	400391,56
Чистая валютная выручка, долл.	389227,47	293343,58
Уровень доходности	1,909	1,733
Интенсивность валютных поступлений, долл/сут	12015,38	11365,41

Сравнивая экономические показатели рейсов можно сделать следующий вывод: судно нецелесообразно отфрахтовывать по данным офертам, но т.к. уровень доходности по оферте № 36 выше, чем в оферте №42. Следовательно, наиболее выгодным вариантом является оферта №36.

Для генеральных грузов можно использовать следующие проформы чартеров:

GENCON	BIMCO Uniform Gneral Charter, 1922 (revised 1976 and 1994)	«Дженкон» - универсальный чартер БИМКО, 1922 г. (пересмотрен в 1976 и 1994 г.г.)
NORGRAIN	BIMCO North American grain charter 1973 (revised 1989)	"Норгрейн" - для перевозки зерна североамереканский чартер БИМКО, 1973г. (пересмотрен в 1989 г.)
SCANCON	BIMCO Scandinavian Voyage Charter, 1956 (revised 1962)	«Сканкон» - скандинавский рейсовый чартер БИМКО, 1956г. (пересмотрен в 1962г.)

Наиболее подходящим для данного случая будет чартер GENCON - универсальный чартер БИМКО, 1922 г. (пересмотрен в 1976 и 1994г.)

Литература.

1. Болотин Г.А., Токаренко В.Н. Оформление материалов самостоятельной работы. – Киев: Высшая шк., 1984.

2. Морские сухогрузные транспортные суда. Справочник. – Г.: Транспорт, 1982.

3. Основные проформы чартеров. В/о «Совфрахт». – Т., 1972.

4. Порты мира (коммерческие правила, обычаи и практика).

5. Таблица морских расстояний.

6. Рылов С.И. и др. Внешнеторговые операции морского транспорта. – Г.: «Транспорт», 1996.

7. Рылов С.И., Горшков Я.А. Фрахтование морских судов. ОГМУ. Одесса, 1999.

8. Винников В. В., Дацюк Н. И., Кароянская А. А. Справочник по эксплуатации флота: пособие для курсового и дипломного проектирования // ОНМА. Одесса: Фенікс, 2004.-120 с.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ВП»ПОЛІТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ ЛНАУ»

СЕМЕОЧИЩУВАЛЬНИЙ-СУШИЛЬНИЙ ЦЕХ

ВИРОБНИЦТВОМ 1000Т НАСІННЯ

ЛЬНА У СЕЗОН

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсового проекту

КП.5.10010102.120 ПЗ

Розробив Секретаренко К.А.

Керівник Котова Н.О.

Прийняв Котова Н.О.

ЗМІСТ

Вступ

1 Вступна частина 2

1.1 Вихідні дані на проектування 3

1.2 Характеристика об’єкта проектування 4

2 Вибір технологічного і силового обладнання об’єкта 5

2.1 Вибір технологічного обладнання

2.2 Вибір силового електрообладнання 6-7

2.3 Визначення режиму роботи, потужність і вибір типу 8-9

електродвигуна

2.4 Перевірка вибраного двигуна на пускову і перевантажувальну здатність 10-11

2.5 Розрахунок і побудова механічної характеристики електродвигуна 12-13

2.6 Розрахунок часу пуску і гальмування електродвигуна 14-15

3 Проектування внутрішніх електричних силових мереж 16-17

3.1 Складання розрахунково-монтажної схеми силового обладнання об’єкта проектування

3.2 Розрахунок і вибір апаратів керування і захисту, розподільчих

пристроїв 18-20

3.3 Вибір марки та способу прокладання проводів і кабелів

силової мережі 21-22

3.4 Розрахунок і вибір електричного вводу об’єкту 23-24

4. Охорона праці 25-26

4.1. Заходи захисту від ураження електричним струмом

4.2. Техніка безпеки при обслуговуванні силового електрообладнання об’єкту проектування 27

Література 28

ВСТУП

Сучасна аграрна політика спрямована на інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва за рахунок впровадження сучасних досягнень науки і техніки, нових технологій, застосування різних форм організації праці та власності, скорочення втрат продукції на всіх стадіях агропромислового виробництва, створення необхідної бази для зберігання й переробки сільськогосподарської сировини.

Розвиток сільського господарства тісно пов язаний з електромеханізацією й автоматизацією виробничих процесів. Першочергова увага повинна приділятись розробці і впровадженню нової системи машин, підвищенню надійності електропостачання, довговічності технологічного і електричного обладнання, економному використанню енергоресурсів та електроенергії.

Завдяки механізації й автоматизації технологічних процесів знижується трудомісткість робіт, підвищується продуктивність праці та знижується собівартість продукції.

Довговічну роботу електрообладнання можна забезпечити за високого рівня організації експлуатації, своєчасного та якісного проведення технічних обслуговувань і поточних ремонтів.

Проектування електроприводів, електротехнологічних, освітлювальних й опроміню вальних установок, автоматизації технологічних процесів повинно базуватись, перш за все, на максимальному використанні вже діючих перевірених практикою наукових та інженерних рішень технічних проблем, їх економічному аналізі, оцінці умов застосування їх можливості вдосконалення і модернізації.

1.1 Вихідні дані на проектування

Пункт зберігання і обслуговування семеочищувального-сушильного цеху виробництвом 1000т насіння льна в сезон має такі вихідні дані:

- план будівлі машин;

- пункт зберігання і обслуговування відноситься до ІІ категорії по надійності електропостачання;

- для живлення його електричною енергією використовується повітряна лінія 380/220В;

- повітряна лінія виконана неізольованим проводом А-50;

- електрична енергія використовується для обслуговування машин і механізмів і забезпечення необхідного мікроклімату;

Технічні дані установки детальної розробки:

Назва – вентилятор АО2-41-4;

Навантажувальні діаграма роботи горизонтального транспортеру:

В проектованому об єкті вибрані необхідні машини для виконання передбачених технологічних процесів і електричні двигуни до них.

Вибрати електричну апаратуру керування і захисту.

Спосіб прокладання силової проводки вибрати в залежності від категорії приміщень і вимог до виконання проводок згідно з ПУЕ.

Проводи і кабелі прийняти з алюмінієвими жилами.

1.2 Характеристика об’єкта проектування

Експлуатація приміщення

Семеочищувально-сушильний цех використовується для очищування і сушки насіння льна. Семеочищувальний- сушильний цех перероблює за сезон 1000т насіння льна. В будівлі семеочищувального-сушильного цеху передбачені основні та допоміжні приміщення. Усі приміщення з однаковими умовами навколишнього середовища:

Таблиця 1.1

№ п/п	Приміщення	Характеристика приміщення
	Топочна	Відносна вологість не більше 60%, конденсація пари не можлива.
	Відділення очистки и сушки зерна	Відносна вологість не більше 60%, конденсація пари не можлива.
	Відділення электро- магнітної очистки	Відносна вологість не більше 60%, конденсація пари не можлива.
	Кімната обогріва	Відносна вологість не більше 60%, конденсація пари не можлива.
	Электрощитова	Відносна вологість не більше 60%, конденсація пари не можлива.
	Відділення протравлення	Відносна вологість не більше 60%, конденсація пари не можлива.
	Склад зерна	Відносна вологість не більше 60%, конденсація пари не можлива.

2 ВИБІР ТЕХНОЛОГІЧНОГО І ЕЛЕКТРИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ОБ’ЄКТА

2.1 Опис технологічних процесів

Семеочищувальний- сушильній цех виробництвом 1000т насіння льна в сезон придназначений для очистки і сушки насіння.

Для розподілу енергії к електроприймачям в промислових приміщенях та електрощитової установки сілових росподілів шаф типу ШРС с предохранителямі типу НПН2 та ПН2.

В якості захисної та пускової апаратури для електродвигунів передбачено магнітні пускачі та кнопкові пости. Підключення пересувних електроустановок передбачено від силових шкафів зі штепсильніми розетками типу ЯВШ.

Силовою нагрузкою семеочищувального- сушильного цеха являються:

Вентооборудованіє ленточної сушилки Т685, циклон сухої очистки з вентилятором, машина семеочищувальна СМЩ-0,4, транспортер ЗТ-В5, мешкозашивочна машина ЗЗЕ-М, протравліватель насіння ПС-10, щиток освітлюваючий та інші токоприймачі.

Для двигунів вибрані магнітні пускачі серії ПМЕ.Для автоматичного управління електродвигунами вентиляційних систем катушки магнітного пускача прийняті на 220В.

Магістральні мережі виконуються дротом АПВ і АНРГ в поліетиленових і стальних трубах.

Для ремонтування і обслуговування дахового вентилятора передбачен пакетний вимикач,установлений на конструкції вентилятора на даху.

2.2 Вибір силового обладнання об’єкта проектування

Згідно вибраного технологічного обладнання вибираємо для кожної технологічної установки силове електричне обладнання і дані заносимо в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 -Технічні дані силового електрообладнання

Тип робочої машини	Тип струмо- приймача	Кіль- кість	Рн, кВт	Ін,А	Nн, хв.-1	cos	Кн	Кмін	Кмах	Кі
Сис-ма пневмотранспорта ЦП740	АИРВ2М4					0,87		1,6	2,2	7,5
Циклон сухой очистки с вентилятором	АИР80А2		1,5	3,31		0,85	2,1	1,6	2,2	7,0
Вентооборудование пенточной сушилки Т685	АИР160М2		18,5			0,90		1,8	2,7	7,0
Машина семеочистительная СМЩ-0,4	АИР100L4		4,0	8,5		0,84	2,0	1,6	2,2	7,0
Транспортер ЗТ-В5	АИР100L2		5.5	10.7		0.89	2.0	1.6	2.2	7.5
Мешкозашивочная машина ЗЗЕ-М	АИР80В4		1,5	3,52		0,83	2,2	1,6	2,2	5,5

Машина зерноочистительная К531/1	АИР100L4		4,0	8,5		0,84	2,0	1,6	2,2	7,0
Машина семеочистительная СМ-4	АИРВ2S4		7.5	15.1		0.89	2.0	1.6	2.2	7.5
Машина зерноочистительная К523	АИР112М4		5,5	11,4		0,86	2,0	1,6	2,2	7,0
Нория 1-10/10	АИР80А4		1,1	2,75		0,81	2,2	1,6	2,2	5,5
Транспортер КЛС	АИР80А4		1,1	2,75		0,81	2,2	1,6	2,2	5,5
Машина зерноочистительная Н531/1	АИР100L4		4.0	8.5		0.84	2.0	1.6	2.2	7.0
Протравливатель семян ПС-10	АИР160S4			28,5		0,89	1,9	1,8	2,9	7,0
Вентилятор крыши КЦЗ-90	АИР50А4		0,6	0,27		0,63	2,1	1,8	2,2	4,5
Щиток осветительный	АИР160S4			0.27		0.89	1.9	1.8	2.9	7.0

Продовження таблиці 2.1

2.3 Визначення режиму роботи,потужності і вибір типу електродвигуна

Забезпечення високопродуктивного, надійного і вигідного агрегату можливо тільки, тоді коли приводні електромеханічні властивості електродвигуна, відповідають характеристикам і технологічним вимогам робочої машини. Механічні характеристики – це найважливіші ознаки двигунів і робочих машин.

Режим роботи двигуна визначаємо із навантажувальної діаграми. Навантажувальна діаграма робочої машини показана на рисунку 2.1

Еквівалентна потужність

Визначаємо режим роботи електричного двигуна для цього знаходимо сталу часу нагрівання Тн,для двигуна потужністю до 4,0 кВт

Рисунок 2.1 Навантажувальна діаграма

Тн=15…20 хв..Час роботи робочої машини

tр= t1+t2+t3=15+20+15=45 хв.

tр= 45 хв.=Tн=10*4=40 хв.

Режим роботи тривалий S1

Для тривалого режиму роботи двигуна вибираємо електричний двигун за умовою Рн≥Рекв

Еквівалентна потужність Рекв=Рек/ηп=4,24/0,9=4,71кВт

Приймаємо двигун серії АИР100L2

З Рн=5,5 кВт; nн=2850 хв; cos ϕ=0,89; ηн=88%; Ін=10,7 А

Мпуск/Мн=2,0; Ммін/Мн=1,6;Ммакс/Мн=2,2;Іпуск/Ін=7,5

Момент інерції ротора j=11 кг*м*10

2.4 Перевірка вибраного електродвигуна на пускову і перевантажувальну здатність

Для тривалого режиму роботи двигуна вибираємо електричний двигун за умовою Рн≥Рекв

Еквівалентна потужність Рекв=4,71 кВт

Приймаємо двигун серії АИР100L4

З Рн=5,5 кВт; nн=2850 хв; cos ϕ=0,89; ηн=88%; Ін=10,7 А

Мпуск/Мн=2,0; Ммін/Мн=1,6;Ммакс/Мн=2,2;Іпуск/Ін=7,5

Момент інерції ротора j=11кг*м*10

Перевіряємо вибраний двигун на пускову здатність: згідно навантажувальної діаграми робочої машини двигун запускається при навантаженні Р1=3,5кВт.

Визначаємо значення моменту опору машини

М1=Р1/wн=2/298,3=6,704 Н*м

Момент опору машини приведений валу двигуна при навантаженні М1

Мем=М1*wм/wн=5,29

Wн =3,14*2850/30=298,3

Номінальний момент двигуна за умовами пуску із врахуванням зниження напруги в мережі

Мн(пуск)=1,25*Мем/(mminU)

Де mmin –кратність мінімального моменту двигуна;

U - напруга мережі під час пуску двигуна у відносних одиницях.

Мн(пуск)=1,25*6,704/(1,6*0,925)=6,002

Номінальний момент двигуна

Мн=Рн/wн=5,500/298,3=18,4Н*м

Вибраний двигун забезпечить пуск машини так як

Мн(пуск)=6,002 Н*м <Мн н=27,02 Н*м

Визначаємо потрібний момент двигуна на перенавантажувальну здатність

Мн(пер)=Мmax/(0,75mmax),

Де Мmax-найбільший момент взятий за навантажувальною діаграмою

max-кратність максимального моменту

Mmax=Pmax/wн=4/298=0,01=10Н*м

Мн(пер)=0,01/(0,75*2,2=0,0165

Мн н=27,02 Н*м>Мн(пер)=0,0165

Отже вибраний двигун відповідає умовам перевантаження

2.5 Розрахунок і побудова механічної характеристики електродвигуна

Будуємо механічну характеристику двигуна серії АИР100L4

З Рн=5,5 кВт; nн=2850 хв; cos ϕ=0,89; ηн=88%; Ін=10,7 А

Мпуск/Мн=2,0; Ммін/Мн=1,6;Ммакс/Мн=2,2;Іпуск/Ін=7,5

Момент інерції ротора j=11кг*м*10

Визначаємо параметри основних точок механічної характеристики:

Номінальне ковзання

Sн=(nо-nн)/nо,

Де no-синхронна швидкість обертання електричного поля статора,хв.

Sн =(3000-2850)/3000=0,05

Розраховуємо дані холостого ходу:

Po=60f/2850=60*50/2850=1,05

no=60f/1=3000 хвн

wo=П no/30=3,14*3000/30=314хв

Розраховуємо дані номінального режиму:

Мн=Рн*10/wн=5,5*10/298,3=18,437

Wн=П Ан/30=3,14*2850/30=298,3

Sн=no-nн/no=wo-wн/wo=3000-2850/3000=314-298,3/314=0,05

wн=wo(1-Sн)=314(1-0,05)=298,3

Mn=Mн*Mn=18,4*2=36,8 М*m

В момент пуска ED*Sn=1

wн=0

Mмін=Мн*mmin=18,4*1,6=29,44 Н*м

S=0,9

wмін=wo(1-Sмін)=314(1-0,9=31,4хв

Ммакс=Mn Mmax=18,4*2,2=40,48

Smax=Sn(Mmax+ )=0,06(2,2+ )=0,25

Wmax=wo(1-S)=314(1-0,25)=235,5

S		0,05	0,08	0,1	0,15	0,2	0,25	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9
w=wo(1-s),c		298,3	144,44	141,3	133,45	125,6	113,35	109,9	94,2	78,5	62,8	47,1	31,4	15,7
M=2Mmax/S/S+Smax/S		18,04	17,56	21,05	27,66	31,33	33,04	32,95	30,97	28,07	25,21	22,67	20,49	18,64	31,54

2.6 Визначення тривалості пуску електродвигуна

Вважаємо, що гноєзбиральний транспорт типу запускається з незміним моментом статичних опорів (Мс=const).Вважаємо, що Мс=Мн. То час пуску електропривода (tпо) можна знайти за простою формулою:

jwc

Меф.п - Мс

Tпо=

Де j -зведений до валу двигуна момент інерції системи, кг*м;

wc -швидкість до якої розганяється електродвигун при досягненні

Мд=Мс;

Меф.п. –ефективний момент при пуску асинхронного двигуна без навантаження.

Визначаємо номінальну частоту обертання ротора електродвигуна:

Wн =3,14*2850/30=208,3

Ефективний момент при пуску асинхроного двигуна без навантаження визначаємо за виразом:

Меф.п=

Зведений до валу двигуна момент інерції системи орієнтовно визначаємо за формулою:

Jм.зв=Fj*j p- jp,

Де jp – момент інерції ротора, кг*м;

Fj - коєфіцієнт інерції,який залежить від виду робочої машини,

приймаймо Fj =5

Jм.зв=Fj*j p- jp=5*7,5-7,5=30

Тоді:

3 ПРОЕКТУВАННЯ ВНУТРІШНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ СИЛОВИХ МЕРЕЖ

3.1 Складання розрахунково- монтажної системи силового обладнання об єкта проектування

З урахуванням передбаченого технологічного обладнання пункту зберігання та обслуговування вантажно - розвантажувальних машин і механізмів для мінеральних добрив, розміщення силового електрообладнання складає розрахунково- монтажну схему силової мережі.

При цьому слід враховувати що керування кожним технологічним процесом повинно здійснюватись незалежно один від одного. Розрахунково- монтажна схема силової мережі передбачає подальший вибір апаратів керування і захисту, розрахунок силових електропроводок, розподільчих пристроїв.

В об єкті проектування мережа живлення від трансформаторної підстанції здійснюється через один ввод через ящик розподільчий АВР. Подальший перерозподіл електричної енергії здійснюється за допомогою силової шафи.

Силова шафа ЩС-1

Група 1 – Система пневмотранспорта

Група 2 - Система пневмотранспорта

Група 3 - Система пневмотранспорта

Група 4 - Система пневмотранспорта

Група 5 - Система пневмотранспорта

Група 6 – Вентообладнення ленточної сушилки Т 685

Група 7 – Циклон сухого очищування з вентилятором

Силова шафа ЩС-2

Група 1 – Машина семеочищувальна СМЩ-0,4

Група 2 – Транспортер ЗТ-8,5

Група 3 – Мешкозашивочна машина ЗЗЕ-М

Група 4 – Машина зерноочищувальна К531/1

Група 5 – Машина семеочищувальна СМ-4

Група 6 – Машина зерноочищувальна К523

Група 7 – Норія 1-10/10

Група 8 - Норія 1-10/10

Група 9 - Транспортер КЛС

Група 10 – Мешкозашивочна машина ЗЗЕ-М

Група 11 – Транспортер КЛС

Група 12 – Транспортер ЗТ-В5

Група 13 – Машина семеочищувальна СМЩ-0,4

Група 14 – Мешкозашивочна машина ЗЗЕ-М

Група 15 - Машина зерноочищувальна Н 531/1

Група 16 - Машина семеочищувальна СМ-4

Група 17 - Машина зерноочищувальна К523

Група 18 - Норія 1-10/10

Група 19 - Машина семеочищувальна СМ-4

Група 20 - Машина зерноочищувальна К 531/1

Група 21 - Мешкозашивочна машина ЗЗЕ-М

Група 22 - Протравливатель насіння ПС - 10

Група 23 -Вентилятор даху КЦЗ-90

Група 24 – Щиток освітлювальний

3.2 Розрахунок і вибір апаратів керування і захисту, комплектних пристроїв

Апарати захисту і керування - невід ємна частина будь-якої електроустановки. Електротехнічна промисловість виготовляє електричні апарати для всіх галузей народного хазяйства.

Надійна і економічна робота електричних апаратів і струмоведучих частин може бути забезпечена лише при їх правильному виборі за умовами роботи як в нормальному режимі так і в режимі короткого замикання.

Для тривалого режиму апарати і провідники вибирають за номінальною напругою, допустимому нагріванню при тривалому протікання струму, конструктивному виконанню, типу установки і умовами навколишнього середовища.

При виборі апаратів і провідників необхідно також враховувати температуру навколишнього середовища.

За конструктивним виконанням апарати і провідники вибирають таким

чином, щоб вони за конструкцією і своїм технічно-економічних показників

найкращим чином відповідати умовам роботи електроустановки.

Після вибору апаратів і провідників за умовами тривалого режиму їх перевіряють на електродинамічну і термічну стійкість.

Вибір електричної апаратури здійснюємо для групи 4 ЩС-1, для чого складаємо таблицю.

Для пуску електричного двигуна М

Вибираємо магнітний пускач за умовами:

За номінальною напругою U_H, B

U_H.П. > U_Н.ДВ.

де U_H.ДВ. – номінальна напруга живлення, В

U_Н.ДВ. = U_Н..М. = 380 В [7]

За номінальною силою струму І_Н.П., А

І_Н.П. > І_Н.ДВ,, (3.2)

де І_Н.ДВ, - номінальна сила струму електродвигуна, А І_Н.ДВ. = 8,5 таблиця 2.2

Цим умовам відповідає електромагнітний пускач серії АИР90L4 [6]

380 = 380

10,7 А > 7,5 А

За комутаційною здатністю

І_Н,П, > І_П./6 (3.3)

де І_П. – пусковий струм електродвигуна, А

І_П. = І_Н.ДВ.*К_і,

де К_і – кратність пускового струму, за таблицею 2.3 К_і = 4

І_П. = 7,5 * 4 = 30 А

І_Н.П. > 30/6 = 5 А

Попередньо вибраний магнітний пускач відповідає умові комутації,

10,7 А > 5 А

Вибираємо теплове реле за умовами:

Величина теплового реле повинна відповідати величіні магнітного пускача.

Середнє значення теплового елементу реле І_Т.Е..

А повинно приблизно дорівнювати номінальному струму електродвигуна

І_Т.Е. ≈ І_Н.ДВ.

Цим умовам відповідає теплове реле типу РТЛ – 101204 з І_Т.Е. = 6,8А;

І_Н.Р. = 25 А, межі сили струму тепло спрацювання 5 – 8,0 А

Тобто

6,8 А ≈ 6,1 А

Для П2 магнітний пускач серії ПМЛ – 122002 з U_H. = 380 B, І_Н.П. = 10А;

Теплове реле серії РТЛ – 101204 з І_Т.Е. = 6,8 А, І_Н.Р. = 25 А, межі сили струму тепло спрацювання 5,5 – 8,0 А.

3.3 Вибір проводів та кабелів силової проводки

Відповідно до нормативних документів для сільськогосподарських електроустановок рекомендують використовувати певні марки проводів і кабелів і способи їх прокладання.

Вид електропроводки, марку та спосіб прокладання провода або кабеля вибирають залежно від призначення, цінності та архітектурних особливостей будівлі, умов оточуючого середовища, характеристики та режиму роботи електроприймачів, вимог техніки безпеки та протипожежних правил тощо.

За призначенням розрізняють електропроводки силові та освітлювальні.

У сільськогосподарських приміщеннях освітлювальні електропроводки прокладають закритими і відкритими способами на тросах, у пластмасових і стальних трубах, у каналах будівельних конструкцій, на стінах або стелі.

У сільськогосподарських електроустановках здебільшого використовують проводи і кабелі з алюмінієвими жилами перерізом 2,5 мм2 та вище. При цьому, як правило, треба застосовувати такі види електропроводок, які не потребують стальних труб. Електропроводку в стальних трубах застосовують лише тоді, коли за умовами зовнішнього середовища або місця прокладання інша проводка недопустима або недоцільна.

Площі перерізів проводів і кабелів внутрішніх електропроводок вибирають за допустимим нагріванням і за допустимими втратами напруги.

В пункті зберігання і обслуговування електричну проводку виконуємо кабелем ТП-20,

Площу поперечного перерізу проводу визначаємо за двома умовами:

- за умовою нагрівання тривалим розрахунковим струмом

Ідоп Ір.макс,

- за умовою відповідності апарату захисту

Ідоп kзІз,

де Ідоп – тривало-допустимий струм на провід або кабель,

приймається за таблицею в залежності від розрахункової температури струмоведучих жил і оточуючого середовища, А;

kз – кратність тривало-допустимого струму у відношенні до номінального струму спрацювання апарату захисту і приймається за таблицями;

Із – номінальний струм плавкої вставки запобіжника, А;

3.4 Розрахунок електричного вводу

об єкта

Розрахунок електричних навантажень проводять відповідно з нормативними даними і з переліком перспективного розвитку хазяйства на 5 років. Розрахункові навантаження на вводах в промислові, суспільні і комунальні підприємства, будівлі і споруди визначають за таблицями.

Виконуємо розрахунок силового вводу на розподільчі шафи ШР-1, ЩР-2, ЩР-3, які ввімкнені послідовно.

Визначаємо встановлену потужність:

Рвст = Рвст.щр.1 + Р вст.щр.2 + Рвст.щр.3

де, Рвст.щр.1, Р вст.щр.2, Рвст.щр.3 – встановлена потужність, відповідно, першої, другої розподільчої шафи, кВт;

Рвст = 76.5+109.6=186.1

Визначаємо розрахункову потужність на силовому вводі:

Рроз = Ко * Рвст = 158.2 = кВт.

Визначаємо розрахунковий струм:

Ірозр. =Ко∑Ір.шр.;

де, ∑Ір.шр. - сумарний розрахунковий струм розподільчої шафи,А.

Ко- коефіцієнт одночасної роботи. =0,85

Ірозр. = 318.9= А

Вибираємо ввідний кабель за умовою нагрівання тривалим розрахунковим струмом навантаження.

І тр.доп≥Ірозр=318.971A

Для підводу напруги до щита вибираємо кабель з

І тр.доп=320A

Визначаємо встановлену потужність на вводі в приміщення:

Рвст. =Рвст.сил +Росв.вст.

де,Рвст.сил -встановлена потужність силового електричного обладнання,кВт

Росв.вст.- встановлена потужність освітлювального обладнання, кВт

Рвст.= 12.6 кВт

Робоча потужність, що споживається обладнанням:

Рр. =Рр.сил + Рр.осв.

де, Рр.осв.,Рр.сил – відповідно робоча потужність силового і освітлювального обладнання, кВт.

Рр= 186.1+12.6 =198.7 кВт

Робочий струм на вводі,А:

Іроб = Іроб сил. + Іроб.осв.

Іроб =318.9+20 = 338.9А

Дата добавления: 2015-08-31