Стан продажу державного пакета акцій 1 страница

Перспективні напрямки розвитку виробництва

Основні показники діяльності підприємства

Загальна характеристика підприємства

Продукція підприємства

Стисла історична довідка

Капітал підприємства

Загальні положення

Повна назва: Товариство з обмеженою відповідальністю МЕЧЕЛСПЕЦСТАЛЬ

Скорочена назва: ТОВ МЕЧЕЛСПЕЦСТАЛЬ

ЕДРПОУ: 38453606

Голова правління – Савульчик М. М

Місце знаходження: Україна, м.Днепропетровськ, вул.Будівельників б. 45;

Статутний фонд підприємства – 7065,4 тис.грн.

загальна кількість акцій в уставному фонді – 28261652 шт.

номінальна вартість однієї акції – 325 грн

Частки у статутному фонді:

1. Державна частка власності – 99,97%

Завод створений у 2002р. групою компаній “Прайм,” працює на ринку торгового обладнання з 1995 року. Сьогодні ТОВ МЕЧЕЛСПЕЦСТАЛЬ займає 2,8 га власної землі, на якій розташовані 14 тисяч квадратних метрів виробничих площ і оснащений висококласним імпортним обладнанням.

Пропонована нами продукція не обмежується тільки стелажними системами для торгового та складського бізнесу.

Ми виробляємо широкий асортимент лабораторних меблів, касові бокси,вітрини,прилавки,тощо

Загальна площа території підприємства – 2,8 га.

На підприємстві функціонує інженерно-технічний центр, в якому талановиті фахівці розробляють нові моделі стелажних систем, ведеться постійний моніторинг інноваційних розробок. Дизайнерський центр консультує і супроводжує споживачів нашої продукції.

Сучасна випробувальна лабораторія відстежує якість товарів, що випускаються.
Визнання позитивної динаміки розвитку нашого підприємства відображається в численних дипломів, отриманих за активну участь у всеросійських і міжнародних виставках.

Водопостачання здійснюється від міського водопроводу. Опалювання цехів - індівідуальне, мінікотельними.

Підвезення метала і матеріалів, відвантаження продукції здійснюється автомобільним транспортом.

Обсяги виробництва товарної продукції у порівняних цінах:

- 2011 рік - 1134,6 тис. грн

- 2012 рік - 729,3 тис. грн

Знос основних фондів - 54,8 %

Наша торгова марка SHEACO користується заслуженою популярністю в багатьох регіонах Росії, а також в країнах СНД. Відповідальність, креативність, індивідуальний підхід - це наші принципи. Одним з головних умов нашої виробничої політики є постійне вдосконалення продукції. Ми постійно розширюємо коло наших партнерів і друзів.

Пакет акцій у розмірі 99,97% уставного фонду виставлений до продажу Фондом держмайна України з 08.11.2006 р. через Українську міжбанківську валютну біржу.

У табл. 2.1 наведено дані про роботу умовного підприємства за останні чотири роки (перший рік — найвіддаленіший, останній — звітний) у цінах звітного року.

Наведені дані про роботу підприємства свідчать про те, що воно в останні три роки невпинно скорочувало кількість зайнятих працівників: порівняно з базовим роком чисельність персоналу підприємства у звітному році зменшилась на 32,8 % (100 - 816 * 100: 1215), обсяг випуску продукції — на 26,2 % (100 - 6794 * 100: 9205) за практично незмінної виробничої потужності. Виробіток продукції на одного працюючого підвищився на підприємстві за ці роки лише на 9,9 % (8326 * 100: 7576 - 100), що не компенсувало скорочення чисельності персоналу. Це, звичайно, призвело до різкого спаду коефіцієнта використання виробничої потужності: з 90,7 % у базовому році до 67,3 % у звітному.

Таблиця 2.1

Дані про роботу підприємства

№ п/п	Показник	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Звітний рік
	Виробнича потужність, тис. грн	10 150	10 050	10 275	10 100
	Обсяг товарної продукції у зіставній оцінці, тис. грн	9 205	7 436	6 729	6 794
	Середньорічна чисельність персоналу основної діяльності, осіб	1 215
	Коефіцієнт використання виробничої потужності (р. 2: р. 1)	90,7	74,0	65,5	67,3
	Виробіток товарної продукції на одного працівника (р. 2: р. 3), грн	7 576	7 896	7 322	8 326

Представивши формулу для розрахунку коефіцієнта використання виробничої потужності (КВП) як:

КВП=Ч • ПП:ВП,

де Ч — середня чисельність працівників (за рік, квартал тощо);

ПП — виробіток товарної продукції на одного працівника;

ВП — виробнича потужність підприємства,

можна обчислити, яка частина зміни коефіцієнта використання виробничої потужності викликана саме тим, що підприємство залишили його працівники:

КВП=(100•Ч1(ПП)0):(ВП0)-(КВП),

де КВП — відсоток зміни виробничої потужності за рахунок скорочення (збільшення) чисельності працівників;

(1) і (0) — ознаки показників відповідно звітного і базового періодів.

У вищенаведеному прикладі загальна зміна коефіцієнта використання виробничої потужності у звітному році порівняно з базовим роком становила 23,4 % (90,7 - 67,3), у тому числі за рахунок скорочення чисельності персоналу 29,8 % (100 • 816 • 7 576: 10 150 - 90,7). Інші фактори (а саме деяке зростання продуктивності праці та виведення виробничих потужностей) дещо поліпшили цей показник.

Аналіз чисельного складу підприємства у динаміці дає змогу дійти висновків щодо того, який вплив справляє на продуктивність праці, обсяг виробництва та інші показники роботи зміна питомої ваги робітників у загальній кількості працівників в основному виробництві, зміна постатевої структури колективу (у бік збільшення питомої ваги чоловіків або жінок), частка допоміжних робітників у загальній кількості робітників та інші структурні показники чисельного складу підприємства.

Розглянемо аналіз чисельного складу підприємства на наступному прикладі. На заводі металовиробів дані про чисельність і склад персоналу характеризуються такими величинами.

Таблиця 2.2

Дані про чисельність і склад персоналу

№ п/п	Показник	Завод металовиробів
Минулий рік	Звітний рік
1.	Середньооблікова чисельність персоналу
2.	у тому числі працівників основної діяльності
3.	У складі персоналу основної діяльності:
3.1	чоловіки

Продовження таблиці 2.2

3.2	їхня питома вага, %	56,0	53,2
4.	жінки
5.	їхня питома вага, %	44,0	46,9
6.	Середньооблікова чисельність:
6.1	робітників
6.2	їхня питома вага у складі персоналу основної діяльності, %	76,1	77,3
7.	інженерно-технічні працівники, службовці, інші категорії працівників
8.	їхня питома вага, %	23,9	22,7
9.	У складі робітників:
9.1	робітники-відрядники
9.2	їхня питома вага, %	75,8	76,0
9.3	робітники-почасовики
9.4	їхня питома вага, %	24,2	24,0
10.	Основні робітники
11.	їхня питома вага, %	62,8	64,2
12.	Допоміжні робітники
13.	їхня питома вага, %	37,2	35,8

Завод металовиробів у звітному році спромігся забезпечити зростання кількості робочих місць (загальна чисельність працівників основної діяльності підприємства зросла у звітному році порівняно з попереднім роком на 16,5 %), причому переважно за рахунок жінок.

Для підприємства також характерне зростання питомої ваги робітників у загальній кількості працівників і відповідне зменшення питомої ваги інженерно-технічних працівників та службовців.

При докладнішому вивченні причин зміни питомої ваги робітників у складі всього персоналу треба мати на увазі, що найчастіше це розцінюється як позитивний фактор зростання загальної продуктивності праці й обсягу виробництва, бо обсяг виробництва продукції розглядається як функція від чисельності всього персоналу підприємства, продуктивності праці робітників і питомої ваги робітників у загальній кількості працівників. Проте одночасно слід перевірити, чи не призвело зменшення частки інженерно-технічних працівників і службовців до погіршення стану організації виробництва і трудової дисципліни, затримки освоєння нових (чи якісніших) виробів, нових технологій, автоматизації цехів, дільниць.

Цікаву інформацію для характеристики трудових ресурсів підприємства являють собою розрахунки, які описують динаміку рівня кваліфікації робітників. Таку характеристику можна одержати, визначивши середній тарифний розряд робітників (підприємства, цеху, дільниці) як середньозважену за кількістю робітників кожного розряду величину. Зростання або зменшення цього показника за ряд років характеризуватиме стан виробничо-технічного навчання і системи підвищення кваліфікації на підприємстві. З цією ж метою вивчаються в динаміці дані державної статистичної звітності про перепідготовку і підвищення кваліфікації робітників (а також службовців).[15. с 215]

Ефективне використання трудових ресурсів передбачає розробку заходів, спрямованих на забезпечення сталості складу працівників. При аналізі цієї сторони використання трудових ресурсів розраховують кілька показників, які характеризують за категоріями працівників (або в цілому по підприємству) обороти з прийняття та вибуття, плинність кадрів. Коефіцієнт обороту з прийняття (вибуття) працівників визначається як відношення кількості прийнятих (або вибулих незалежно від причин) до середньоспискової чисельності. Для об'єктивнішої оцінки сталості колективу підприємства використовують коефіцієнт плинності кадрів (Кпк), який обчислюється за формулою

КПК=В:Ч, де

В — кількість вибулих працівників підприємства за аналізований період за власним бажанням та через порушення трудової дисципліни;

Ч — середньооблікова чисельність персоналу.

2.2 Аналіз продуктивності праці

Продуктивність праці — головний фактор зростання обсягів виробництва, найважливіша характеристика ефективності використання трудових ресурсів підприємства. Аналіз її стану і динаміки має на меті виявити резерви зростання продуктивності праці на підприємстві, у його цехах, бригадах, на кожному робочому місці, намітити шляхи мобілізації резервів.

Оскільки продуктивність праці визначається кількістю продукції, яка виробляється за одиницю робочого часу, дуже важливо правильно вибрати систему її вимірників, маючи на увазі можливість використання для даної мети натуральних показників (випуск продукції у штуках, тоннах, літрах, метрах тощо), а також вартісних показників і трудових вимірників (через нормо-години).

У фінансово-економічному аналізі діяльності підприємств натуральні показники продуктивності праці використовуються рідко, бо підприємства найчастіше випускають кілька (іноді — десятки) видів продукції, надають різні послуги, що унеможливлює представлення випуску продукції через будь-яку натуральну величину. Тому за всіх явних недоліків, притаманних вартісним показникам обсягу продукції, саме вони найчастіше використовуються в аналізі продуктивності праці (випуск товарної продукції в оптових цінах на одного працівника або одного робітника за рік, квартал, зміну, годину). Для уникнення впливу цінового фактора на аналітичні розрахунки продуктивності праці в динаміці ціни на продукцію фіксуються в них на однаковому рівні, що певною мірою забезпечує можливість аналізу витрат праці на випуск продукції. Проте найповніше затрати праці характеризуються через витрати нормованого робочого часу на випуск продукції у нормо-годинах. У зовнішньому аналізі показники обсягу виробництва у нормо-годинах (і виробітку на одного робітника у цьому вимірнику) не використовуються, бо вони охоплюють трудові витрати лише робітників-відрядників. У внутрішньому аналізі вони використовуються для характеристики продуктивності праці у цехах, на дільницях, а у певних випадках — по підприємству в цілому.[11.с 84]

Аналіз продуктивності праці розпочинається із загальної характеристики динаміки цього показника, а також з оцінки виконання бізнес-планових накреслень щодо зростання продуктивності праці. Скориставшись показниками діяльності заводу металовиробів, складемо аналітичну таблицю (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Аналітичні показники діяльності заводу металовиробів

№ п/п	Показник діяльності	Базовий рік	Звітний рік	Бізнес-план, у % до базового року	Звітний рік до базового року, %	Виконання бізнес-плану
		за бізнес-планом у зіставних цінах	фактично
1.	Товарна продукція у цінах звітного року, тис. грн	26 030		31 166	128,5	119,7	93,2
2.	Середньооблікова чисельність основного персоналу, осіб				120,4	116,4	96,7
3.	у тому числі робітників				121,0	118,0	97,7
4.	Середньорічний виробіток, грн:
4.1	одного працівника	10 837			106,7	102,9	96,4

Продовження таблиці 2.3

4.2	одного робітника	14 232			106,2	101,4	95,5
	Питома вага робітників у середньообліковій чисельності персоналу, %	76,1	76,5	77,2	100,5	101,5	100,9

Наведені дані свідчать про те, що за звітний рік підприємство спромоглося досягти підвищення продуктивності праці (за випуском продукції у розрахунку на одного працівника) порівняно з базовим роком на 2,9 %, але не досягнуто росту продуктивності праці, закладеного у бізнес-плані (був запланований приріст 6,7 %). Продуктивність праці на одного робітника порівняно з базовим роком збільшилася на 1,4 % проти запланованих 6,2 %. Це свідчить, що підприємству не вдалося задіяти усі резерви зростання продуктивності праці, які враховані при плануванні діяльності на звітний рік. Більш високі темпи зростання продуктивності праці у розрахунку на одного працівника порівняно з продуктивністю праці од­ного робітника є результатом зміни на користь робітників структури працівників (питома вага робітників на підприємстві збільшилася, про що вже йшлося).

Представивши обсяг товарної продукції як функцію від середньорічної кількості працівників і продуктивності праці одного працівника, методом різниць можна визначити, як на нього вплинули ці фактори (табл. 2.4).

За звітний рік випуск продукції порівняно з базовим роком зріс на 5136 тис. грн, у тому числі за рахунок приросту чисельності персоналу — на 4270,0 тис. грн (394 • 10 837), за рахунок зростання продуктивності праці — на 864,0 тис. грн (309 • 2796) (незначний незбіг за рахунок округлень). Таким чином, у звітному році підприємство забезпечило приріст обсягу виробництва в основному за рахунок екстенсивного фактора — зростання чисельності персоналу, а за рахунок зростання продуктивності праці забезпечено лише 16,8 % приросту продукції.

Таблиця 2.4

Темп приросту окремих показників

№ п/п	Показник	Базовий рік	Звітний рік	Відхилення
1.	Середньооблікова чисельність працівників, осіб	2 402	2 796	+394
2.	Річний виробіток на одного працівника, грн	10 837	11 146	+309
3.	Обсяг товарної продукції у зіставних цінах, тис. грн	26 030	31 166	+5136

Як зазначалося вище, вплив зміни питомої ваги робітників у складі персоналу підприємства на обсяг виробництва можна обчислити, представивши його (Т) як добуток співмножників:

Т=Ч•ППроб•dроб,

де Ч — середньооблікова чисельність персоналу;

ППроб — виробіток продукції на одного робітника;

dроб — питома вага робітників у складі основного персоналу підприємства.

Розглянемо приклад впливу факторів на обсяг товарної продукції на заводі металовиробів. Показники за базовий і звітний роки на заводі металовиробів такі (див. табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Показники за базовий та звітний роки на заводі металовиробів

№ п/п	Показник	Базовий рік	Звітний рік	Відхилення
1.	Середньооблікова чисельність основного персоналу, осіб			+394
2.	у тому числі робітників, осіб			+330
3.	їхня питома вага, %	76,14	77,22	+1,08
4.	Середній виробіток продукції на одного робітника, грн	14 232	14 435	+203
5.	Обсяг товарної продукції, тис. грн	26 030	31 166	+5136

Розглядаючи обсяг товарної продукції як функцію способом ланцюгових підстановок можна визначити вплив цих факторів на дану функцію, тис. грн:

а)базовий рік: 2402 • 0,7614 • 14 232 = 26 030;

б)1-й умовний показник: 2796 • 0,7614 • 14 232 = 30 300;

в)2-й умовний показник: 2796 • 0,7722 • 14 232 = 30 728;

г) звітний рік: 2796 • 0,7722 • 14 435 = 31 166.

Таким чином, збільшення обсягу товарної продукції на суму 5136 тис. грн було результатом:

· збільшення кількості працівників основного персоналу (30 300 - 26 030 = 4270 тис. грн);

· зростання питомої ваги робітників у складі персоналу (30 728 - 30 300 = 428 тис. грн);

· зростання продуктивності праці робітників (31 166 – 30 728 = 438 тис. грн).

Пошук резервів подальшого зростання продуктивності праці в цілому по підприємству пов'язаний в основному з вивченням стану продуктивності праці робітників. Щодо них в аналізі використовуються показники середньорічного, середньоденного і середньогодинного виробітку на одного робітника. Вже просте порівняння цих показників у динаміці (або з плановими) дає можливість дійти певних висновків щодо впливу на продуктивність праці робітників факторів, пов'язаних з використанням робочого часу.

Наприклад, на заводі металовиробів ці показники, розраховані діленням обсягу випущеної продукції на зафіксований у статистичній звітності відповідний фонд відпрацьованих людино-днів (людино-годин) усіма робітниками, такі (див. табл. 2.6)

Таблиця 2.6

Показники, розраховані діленням обсягу випущеної продукції на відповідний фонд відпрацьованих людино-днів (людино-годин) усіма робітниками

№ п/п	Показник	Базовий рік	Звітний рік
1.	Товарна продукція, тис. грн	26 030	31 166
2.	Середньорічна чисельність робітників, осіб
3.	Фактичний фонд робочого часу
3.1	відпрацьовано людино-днів, тис.	414,2	491,4
3.2	відпрацьовано людино-годин, тис.	3 201,7	3 788,7
4.	Темп зростання виробітку на одного робітника, середньорічного, %	X	101,4
	середньоденного, %	X	100,9
	середньогодинного, %	X	101,2

Порівняння темпів зростання середньоденного виробітку на одного робітника з середньорічним показує, що підприємство протягом року або збільшило в середньому кількість робочих днів (як у цьому випадку), або, навпаки, кількість відпрацьованих днів скоротилася. Порівняння темпів зростання середньогодинного виробітку на одного робітника із середньоденним показує, що на підприємстві або збільшилася кількість внутрішньозмінних простоїв (як у нашому випадку), або, навпаки, має місце їх скорочення (або залучення робітників до понаднормових годин роботи).

Для аналізу факторів, які впливають на продуктивність праці робітників (середньоденний виробіток на одного робітника), можна скласти аналітичну таблицю (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Фактори, які впливають на продуктивність праці робітників

№ п/п	Показник	Базовий рік	Звітний рік
1.	Обсяг товарної продукції, тис. грн	26 030	31 166
2.	Загальна кількість людино-днів, відпрацьованих усіма робітниками, тис. грн.	414,2	491,4
3.	Загальна кількість людино-годин, фактично відпрацьованих усіма робітниками, тис. грн.	2 982,7	3 486,5
4.	Середньорічна чисельність робітників, осіб	1 829
5.	Фактичний середньогодинний виробіток одного робітника (р. 1: р. 3), грн	8,727	8,939
6.	Середня кількість днів, відпрацьованих робітником за рік (р. 2: р. 4)	226,5	227,6
7.	Середня кількість годин, відпрацьованих одним робітником за день (р. 3: р. 2)	7,200	7,095
8.	Середньорічний виробіток на одного робітника, грн	14 232	14 435

Середньорічний виробіток на одного робітника за базовий рік представимо так (у послідовності замін для виділення впливу факторів методом ланцюгових підстановок), грн:

· базовий рік: 226,5 • 7,200 • 8,727 = 14 232;

· 1-й умовний показник: 227,6 • 7,200 • 8,727 = 14 ЗОЇ;

· 2-й умовний показник: 227,6 • 7,095 • 8,727 = 14 093;

· звітний рік: 227,6 • 7,095 • 8,939 = 14 435.

Таким чином, середньорічний виробіток на одного робітника збільшився на 203 грн, у тому числі:

а)за рахунок збільшення відпрацьованих днів протягом року:

14 301 - 14 232 = + 69 грн;

б)за рахунок зменшення кількості годин, в середньому відпрацьованих одним робітником за день (зміну):

14 093 - 14 301 = - 208 грн;

в) за рахунок підвищення середньогодинного виробітку: 14 435 - 14 093 =

+ 342 грн.

Всього досягнуто збільшення на 203 грн.

Такий аналіз показує, що підприємство має значні резерви подальшого підвищення продуктивності праці за рахунок скорочення внутрішньозмінних простоїв.

Найважливішим об'єктом аналізу продуктивності праці є середньогодинний виробіток на одного робітника. Він тим більший, чим нижча трудомісткість продукції, тобто між цими показниками існує обернено пропорційна залежність. Зниження трудомісткості досягається технічним удосконаленням виробництва, запровадженням прогресивних технологічних процесів, досконалішого обладнання, а також можливе за рахунок підвищення рівня кооперації виробництва (тобто за рахунок використання на виробництві більшої кількості готових покупних напівфабрикатів, деталей та інших комплектуючих виробів). Загальна трудомісткість усього обсягу продукції підприємства може змінюватися також під впливом асортиментних зрушень у складі продукції, що випускається, в бік більш або менш трудомістких виробів.

В економічному аналізі використовуються два поняття трудомісткості.

Питома трудомісткість — це загальні витрати людино-годин на продукцію (на один виріб, на 1000 грн товарної продукції тощо).

Технологічна трудомісткість — це витрати лише нормованого робочого часу основних робітників-відрядників на виробництво продукції (у нормо-годинах).

2.3 Аналіз стану оплати праці

У ході фінансово-економічного аналізу підприємства необхідно визначити ефективність прийнятої ним системи оплати праці як з точки зору впливу на ефективність роботи, в першу чергу — на збереження трудового колективу і підвищення продуктивності праці робітників, спеціалістів, інших працівників, так і з точки зору значення заробітної плати як однієї з найважливіших складових частин витрат на виробництво. У фінансово-економічному аналізі оперують такими поняттями, пов'язаними з оплатою праці працівників та іншими виплатами їм у грошовій (а в деяких випадках і в натуральній) формі:

Фонд оплати праці — основний економічний показник з оплати праці, що широко використовується у господарській практиці, статистичній звітності, аналізі. Він включає в себе основну і додаткову заробітну плату персоналу підприємства, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (крім тих, які у законодавчо встановленому порядку до фонду оплати праці не входять, наприклад допомога з тимчасової непрацездатності, вихідна допомога та деякі інші).

Фонд основної заробітної плати — це заробітна плата, нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) за підрядними розцінками, тарифними ставками, посадовими окладами, у тому числі преміальні доплати робітникам за перевиконання норм виробітку (крім одноразових премій), доплати за роботу в нічний час, у понаднормовий час, оплати простоїв не з вини робітників.

Фонд додаткової заробітної плати — це виплати, пов'язані з різними надбавками і доплатами, які передбачені чинним законодавством (наприклад, персональні надбавки за суміщення професій, за шкідливі умови праці тощо), а також оплата щорічних і додаткових відпусток, передбачених законодавством, і робочого часу працівників, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків.[17.с 179]

Фонд основної заробітної плати і фонд додаткової заробітної плати разом становлять загальний фонд заробітної плати підприємства.

Дата добавления: 2015-08-31