Виробничий вибір з урахуванням інфляції

Інфляція — це підвищення загального рівня цін. Вона буває прихованою, відкритою і пригніченою.

Прихована інфляція пов'язана з погіршенням якості споживаної продукції при незмінному рівні цін.

Відкрита інфляція пов'язана з порушенням рівноваги між сумою цін і сумою товарної вартості, з порушенням рівноваги на рівні окремих то­варів і ринків, із порушенням рівноваги при збігу сукупного попиту із сукупною пропозицією.

Пригнічена інфляція виникає при державному контролі цін, що полягає в їхньому штучному стримуванні або навіть підтримці нижче рівноважного рівня.

Інфляція з'являється в результаті підвищення попиту або зниження пропозиції, при переході від планової системи ведення господарства до некерованих ринкових відносин.

Інфляційні процеси мають як позитивні, так і негативні сторони. Неконтрольована інфляція руйнівно впливає на економіку. Необхідно проводити дослідження, пов'язані з впливом інфляції на фінансове стано­вище підприємств і можливостями її більш повного обліку в щоденній господарській практиці.

Інфляція призводить до невиправданого зростання потреби підприємства в оборотних коштах, оскільки витрати на сировину й матеріали, заробітну плату, амортизацію й інші елементи, що враховуються в собівартості продукції за цінами попереднього періоду, не відшкодовують суми реальних витрат підприємства в поточному періоді. Інфляція спо­творює реальну вартість капіталу підприємства.

В умовах інфляції інвестування коштів виправдане тільки при процентній ставці Е, яка перевищує темп інфляції i.

Доход на інвестиції необхідно визначати виходячи з реальної банків­ської ставки. При незначних темпах інфляції для наближеної оцінки ре­альну процентну ставку можна визначити як номінальну ставку мінус відсоток інфляції. Більш точна реальна процентна ставка може бути ви­значена за формулою:

(7.15)

де та - відповідно реальна і номінальна процентна ставка;

i – темп інфляції.

Задача. При та , наближена оцінка реальної процент­ної ставки складає , а при більш точній

7.3.1. Невизначеність у задачах техніко-економічних обґрунтувань

При розв'язанні техніко-економічних задач, особливо в умовах ринко­вої економіки, значна частина вихідної інформації не може бути задана однозначно. Крім того, виробничий ефект капіталовкладень, окремі його компоненти, такі, як: капітальні витрати, експлуатаційні витрати, надходження, фактор часу для всього економічного терміну служби капіталовкладень мають неоднозначні значення.

За характером опису вихідні дані або техніко-економічна інформація можуть бути поділені на детерміновані, ймовірнісно-визначені, ймовірністо-невизначені, а також невизначені.

Задавання вихідних даних практично можливе з високим ступенем точності, вони звичайно подаються у вигляді одного числа.

До детермінованих, тобто визначених однозначно, належать дані про встановлене устаткування, звітне електроспоживання і навантаження, об'єкти, які бу­дуються, існуючі ціни.

До ймовірнісно-визначених належать показники, які прогнозуються на перспективу, за яких є ймовірна статистична інформація (наприклад: параметри, що характеризують кліматичні умови, ціни й рівень інфляції в умовах щодо стабільної економіки, сумарне електроспоживання).

Опис ймовірнісно-невизначені може здійснюватися за допомогою ймовірних характеристик.

До ймовірнісно-невизначених належать показники, що підкоряються в принципі статистичним законам з недостатньою звітною інформацією (наприклад, дані про введення потужностей на електростанції, будів­ництво яких планується, техніко-економічні показники нових об'єктів, навантаження, прогнозоване на перспективу більше 5-ти років, ціни й інші економічні нормативи в умовах нестабільності).

До невизначених належать показники, можливі значення яких за­лежать від ще не прийнятих рішень. У багатьох випадках не вдається одержати ймовірний опис вихідної інформації, наприклад, коли немає досить надійного статистичного матеріалу або при обробці статистики не виявлено ймовірних закономірностей. Звичайно в таких випадках вдається визначити лише граничні значення величин (зону їхньої зміни, на­приклад: перспективні навантаження проектованих міжсистемних ліній електропередачі, ціни і процентні ставки в умовах гіперінфляції) [8].

Невизначеність є повсюдною та об'єктивною, властивою науковій діяльності властивістю. У розрахунках економічної ефективності не­визначеність можна трактувати як можливість відхилення очікуваного значення ефекту від фактичного.

Головним завданням техніко-економічних розрахунків є всебічне обґрунтування прийнятих рішень. Правильність ухвалення рішення про вибір варіанта енергетичного об'єкта залежить від ряду факторів, що визначають вірогідність результату техніко-економічних розрахунків.

Ухвалення рішення — це альтернативне розв'язання задачі. Основні елементи ухвалення рішення:

1. - множини альтернатив, варіантів.

2. - множини стану навколишнього середовища.

3. - множини можливих результатів корис­ності, які характеризують ефект обраного рішення.

Цю множину подано комбінаціями варіантів із множини Ф і станів навколишнього середовища з множини . Корисність указує на ефект при виборі варіанта в тому випадку, якщо навколишнє середовище буде перебувати у стані .

При ухваленні рішення в умовах вірогідності передбачається знання:

1) усіх альтернатив або варіантів;

2) усіх результатів;

3) стану навколишнього середовища.

Ухвалення рішення в умовах невірогідності (ризику) припускає знання:

1) усіх альтернатив або варіантів;

2) усіх результатів;

3) знання стану нав­колишнього середовища виражене у вигляді ймовірностей появи станів.

Невизначеність більшості показників, що впливають на майбутній розвиток, визначає ризик, що бере на себе інвестор, приймаючи рішення про здійснення капітальних вкладень. Розрізняють страховий і нестраховий ризики.

Страховий ризик зумовлений імовірністю появи визначених факторів, що мають вивчену статистичну природу У техніко-економічних розра­хунках такий

ризик може враховуватися детерміновано за середнім зна­ченням показників, а також у вигляді витрат на страхові внески.

Нестраховий ризик зумовлений неоднозначністю ймовірнісно-неви-значених і невизначених початкових показників.

Для застереження від можливих негативних наслідків ризику, зумов­лених неоднозначністю початкової інфляції, вважається, що розрахунко­ва рентабельність інвестицій має в 1,5 рази перевищувати норму при­бутку Е.

Ухвалення рішення в умовах невизначеності припускає:

1) знання всіх альтернатив;

2) знання всіх рішень;

3) незнання ймовірностей появи можливих станів середовища.

У найпростішій формі проблема невизначеності порушена через питання обліку точності в техніко-економічних розрахунках. Невизначе­ність є наслідком двох обставин:

1) неповноти отриманих відомостей;

2) помилок при формуванні, передачі, прийомі та обробці інформації.

Причина невизначеності — безперервність процесу розвитку й пізнання предмета в часі. Тобто сьогоднішні знання належать до вчорашнього дня, завтрашні умови будуть відрізняться від сьогоднішніх і вчорашніх тощо.

Техніко-економічні розрахунки мають справу з об'єктами, що фукціонуватимуть у майбутньому. При цьому практично неможливо до­сить точно пророчити величину й напрямок зміни як характеристик са­мого об'єкта, так і зовнішніх умов його функціонування в майбутньому. Вихідні дані, використовувані в техніко-економічних розрахунках, ха­рактеризуються деякою неточністю, що призводить до появи невизначе­ності прийнятих рішень.

При ухваленні рішення в умовах невизначеності можна використовувати три способи:

1. Одержати дані, що створять можливість визначити деякі ймовір­ності, і в такий спосіб перевести задачу на рівень розв'язання при невірогідності (ризику).

2. Отримати експертизу, що виражає суб'єктивно оцінювану ймовір­ність. Це знову перетворює проблему в ухваленні рішення при не­вірогідності.

3. Застосувати деякі правила вибору, котрі не потребують знання ймовірностей.

У більшості випадків проблема вибору варіанта ускладнюється тим, що ряд варіантів є вигідним при одних вихідних даних і невигідним при інших. У цьому випадку потрібен спеціальний критерій для вибору варі­анта стратегії. Нині запропоновано кілька таких критеріїв.

Далі наведено найбільш часто використовувати критерії для вибору стратегії в умовах невизначеності побудовані стосовно до показників ризику.

Дата добавления: 2017-01-13