Загальні вимоги. Інституційний механізм регулювання відносин у сфері енергозбереження в Європейському Союзі ставить за мету: розробку та впровадження спільної політики з

АСКОЕ

Висновки

Інституційний механізм регулювання відносин у сфері енергозбереження в Європейському Союзі ставить за мету: розробку та впровадження спільної політики з енергозбереження та енергоефективності, встановлення ефективної ринкової структури, зацікавлення не лише самого ринку, а й споживачів ПЕР в енергозбереженні, розвитку та підтримці самої інституцій-но-організаційної основи. Інституційний механізм розвивається разом із розвитком самої структури ЄС і останнім часом схиляється до створення громадських неприбуткових органі­зацій, які б могли впливати на відповідні регулюючі органи країн ЄС шляхом розробки та впровадження суспільно-значимих програм з енергозбереження та енергоефективності, а також на споживачів обладнання енергоспоживання та енергії, спонукаючи їх добровільно переходити на більш раціональне використання енергії, заохочуючи використання альтернативних джерел енергії. Одним із нових способів використання ініціативи суб'єктів господарювання у сфері енергоефективності є застосування добровільних угод. В ЄС їх порівнюють з обов'язковими нормами, для прийняття та виконання яких необхідні роки. У той же час вони здійснюються добровільно без втручання держави щодо контролю за їх виконанням. Є великий діапазон добровільних дій, що включають односторонні зобов'язання у промисловості, підписання угод, кодекси поведінки, екологічні контракти. Окрім того, слід зазначити, що інституційні механізми регулювання енергозбереження на державному рівні тісно пов'язані з механізмами регулювання в енергетиці та на транспорті, як найбільш потужних споживачів енергії та енергетичних ресурсів. Тобто в ЄС спостерігається тенденція до комплексного підходу для досягнення поставленої мети — скорочення споживання імпортованих енергоресурсів, ефективного використання енергії, впровадження виробництва енергії з альтернативних джерел за допомогою розвитку інституційного механізму регулювання енергозбереження. До того ж при формуванні енергетичної та транспортної політики обов'язково враховується аспект енергозбереження.

В Україні інституційний механізм регулювання енергозбереження створювався разом із загальною структурою органів виконавчої влади і складався із державних установ, які мали повноваження органу виконавчої влади та органів контролю, підрозділів в органах місцевої виконавчої влади, суб'єктів господарчої діяльності. В ЄС та Україні частково збігаються інституційні механізми у вигляді цільових програм, хоча в Україні вони мають галузевий характер, та діяльності енергосервісних компаній. Практично відсутній в Україні механізм залучення громадських організацій у процеси енергозбереження та енергоефективності.

На думку авторів, важливо зміцнити координуючу роль На думку авторів, важливо зміцнити координуючу роль Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів у наданні споживачам ініціатив з енергозбереження, інформування стосовно вжитих заходів. Заходи державного масштабу повинні також супроводжуватися регіональними і місцевими заходами. У цьому відношенні обласні, районні та місцеві відділи з енергозбереження повинні забезпечити ефективне впровадження національної стратегії енергозбереження на регіональному рівні.

АСКОЕ представляє собою багатофункціональну систему з розподіленою базою даних. Побудова системи по такому принципу створює технологію автоматизованої обробки інформації. Це пов’язано з об’єднанням автономних територіально розділених процесів обробки інформації (групи лічильників на кожній підстанції) в єдину структуру з використанням засобів зв’язку.

Розглянемо її склад на прикладі Південно - Західної залізниці. До складу АСКОЕ Південно - Західної залізниці входять три рівні:

І - рівень об’єктів обліку споживання;

ІІ - регіональний рівень (рівень диспетчерських пунктів енергоділянок);

ІІІ – центральний рівень (рівень диспетчерського пункту дороги).

Рівень об’єктів включає в себе засоби обліку електроенергії тягових підстанцій, розподільчих пунктів 6, 10 кВ та трансформаторних підстанцій залізничних вузлів, пунктів живлення та ін., технічних засобів та програмного забезпечення автоматизованого збору даних, їх попередньої обробки, відображення та передачі на регіональний пункт збору даних.

Рис. 17.1.

Регіональний пункт збору даних складається із технічних засобів та програмного забезпечення центрів збору та обробки даних регіонів дистанції електропостачання дороги, які забезпечують організацію збору даних з об’єктів обліку, їх обробку, збереження, відображення, генерацію звітів і передачу їх на центральний рівень, і предоставлення інформації енергопостачаючим організаціям. Диспетчерських пунктів на регіональному рівні може бути стільки, скільки енергоділянок на залізниці, але можливо і об’єднання регіонів ЕЧ на одне об’єднане диспетчерське коло, якщо це вигідно по територіальним функціям та по організації зв’язку.

Центральний рівень АСКОЕ складається з технічних засобів та програмного забезпечення ІІ рівня, обміна даними, їх обробки, відображення, генерації звітів, збереження та передачі даних про споживання електроенергії в енергопостачаючу організацію, а також видачу інформації для проведення розрахунків за електроенергію. Диспетчерський пункт центрального рівня створений один на всю залізницю.

АСКОЕ повинна будуватись таким чином, щоб точки постачання електроенергії та точки обліку для розрахунків за поставлену електроенергію по можливості співпадали. Для системи, яка забезпечує роботу дороги як ліцензіата по постачанню електроенергії по регламентуємому тарифу, розрахункові лічильники встановлюють на всіх граничних точках власних електромереж с енергопостачаючими та іншими ліцензіатами підприємницької діяльності по постачанню електроенергії.

В кожній точці обліку, де електроенергія продається, або купується, згідно Правилам Енергоринку, для виконання верифікації повинні бути встановлені два лічильники однакового класу точності: основний і дублюючий. Тимчасово, до технічного переоснащення системи комерційного обліку (графік переоснащення погоджується з Керівником Системи комерційного обліку Енергоринку), можливо відсутність дублюючого лічильника, або використання дублюючого лічильника з меншим класом точності. До дублюючих лічильників ставляться однакові технічні та експлуатаційні вимоги, як і до основних.

Створення АСКОЕ на залізниці повинно проводитись у послідовності, приведеній нижче.

1. Визначається функціональне призначення.

2. Уточнюються межі балансової приналежності електричних мереж, визначаються місця установки та кількість лічильників.

3. Аналізують стан, типи та характеристики встановлених лічильників і визначають вимоги до лічильників комерційних та технічних точок обліку, роздивляються можливість використання лічильників.

4. Проводять техніко-економічне обґрунтування оснащення та заміни лічильників конкретних типів в точках учоту електроенергії об’єкта. Вирішують питання можливості автоматизованого збору даних з установлених лічильників і лічильників, які будуть установлені. Для одного об’єкта переважно використовувати лічильники однотипні з уже встановленими, якщо вони відповідають вимогам.

5. Проводять метрологічну атестацію вимірювальних комплексів з зіставленням паспортів-протоколів по формі, встановленій Інструкцією про порядок комерційного обліку електроенергії.

6. Паралельно з цими роботами укладається Договір на впровадження АСКОЕ, проводиться розробка Технічного завдання та виконується проектування. Замовником АСКОЕ являється дорога в особі служби електропостачання.

Проектування і впровадження АСКОЕ проводить організація-підрядник, яка має право на проведення таких робіт і підтверджений досвід упровадження подібних систем. Підрядчик повинен відповідати кваліфікаційним вимогам до підприємств-розроблювачів інформаційних систем, що визначені відповідними наказами і нормативними документами Укрзалізниці (наказ від 29.05.2000 № 367-Ц, Положення про порядок створення, впровадження й експлуатації інформаційних систем на залізничному транспорті України й ін.).

Упровадження систем комерційного обліку на дорозі можна проводити поетапно, у залежності від поставлених задач і обсягів фінансування: по регіонах Обленерго, по дистанціях електропостачання та інше, але кінцевим результатом повинна бути одна система комерційного обліку, виконана по єдиному принципі, однотипним устаткуванням і типовими рішеннями по організації каналів зв'язку.

Так, Південно-Західна залізниця в 2001 році уклала договір на впровадження автоматизованої системи комерційного обліку з Державним підприємством по впровадженню і налагодженню електричних вимірів «Укренергоналагодженнявимірювання».

Згідно встановленим договірним відносинам було поставлене устаткування для створення системи дистанційного обліку електроенергії Південно-Західної залізниці, поетапно виконані відповідні роботи з впровадження і налагодження системи.

Надалі, у 2002 і 2003 роках були укладені ще два договори на ремонт і модернізацію програмних і апаратних засобів диспетчерських пунктів і інформаційної мережі корпоративної системи обліку електроспоживання Південно-Західної залізниці.

У 2004 році між Південно-Західною залізницею і ГП «Укренергоналагодженнявимірювання» був укладений договір на розширення автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії і метрологічних іспитів системи по регіонах Житомиробленерго і Чернігівобленерго.

Вимоги до апаратного і програмного забезпечення автоматизованої системи комерційного обліку

Технічні вимоги до комерційних систем обліку є обов'язковими і достатніми при виборі технічних рішень для побудови корпоративної системи обліку.

Усі пропоновані технічні рішення повинні відповідати Концепції побудови автоматизованих систем обліку електроенергії в умовах Оптового ринку електричної енергії України, погодженої з Держстандартом.

Система обліку повинна мати структуру, що містить у собі об'єкти обліку (тягові підстанції), канали зв'язку, технічні і програмні засоби диспетчерських центрів.

В архітектурі системи повинні бути локальні диспетчерські пункти (Жмеринка, Казатин, Коростень, Конотоп) контролю, аналізу і використання інформації, що надходить з тягових підстанцій від лічильників і діагностичних комплексів «Реґіна», і один центральний диспетчерський пункт контролю й аналізу інформації з усієї Південно-Західної залізниці (ДП «Київ», м. Київ, вул. Уманська, 5).

Об'єктами автоматизації обліку електроспоживання Південно-Західної залізниці є 33 тягові підстанції, як це було обговорено вище.

По кожнім пункті обліку повинне здійснюватися автоматизоване зчитування інформації з усіх приладів обліку, що беруть участь у балансі підстанцій.

Дата добавления: 2017-01-13