Стан та аналіз виробничого потенціалу галузі

Розвиток економічних процесів вимагає глибокого та всебічного дослідження економічних категорій – головних одиниць економічного мислення. Економічну категорію ’’ потенціал ’’ в широкому науковому вжитку почали використовувати в кінці 70- х – на початку 80-х років хх століття. Саме на цей період припадає розвиток методологічних досліджень і термінологічного визначення різних аспектів даного поняття.

Основна мета виробничого потенціалу підприємства полягає у створенні нових вартостей, тому його склад і характеристики елементів повинні відповідати й визначатися вимогами продукції, яку виробляють.

Виходячи з цього складовими виробничого потенціалу галузі рослинництва є земля, основні виробничі й оборотні засоби і технологія. Не будучи речовим елементом виробництва, технологія є тим ланцюгом виробничого процесу, в якому в першу чергу реалізуються наукові та технічні рішення. Важливими компонентами технології є послідовність виконання технологічних операцій, кожна з яких базується на певних природних процесах і людській діяльності й у сукупності спрямовані на створення певного продукту.

Для виконання свого головного завдання і здійснення безперебійного й постійного відтворюваного процесу виробництва, виробничий потенціал повинен ефективно використовуватися і мати здатність до постійного й безперервного відтворення, яке проявляється в можливостях підвищення родючості грунтів, технічного і технологічного переозброєння підприємства.

Найважливішим природним ресурсом, джерелом багатства України по праву вважаються грунти, унікальні чорноземи. В Україні зосереджено 8.4% світових запасів чорноземів, які є її національним надбанням. Проте сучасне використання земельних ресурсів призвело до порушення науково обґрунтованих систем ведення землеробства. Стан в якому нині знаходяться сільськогосподарські угіддя незадовільний – від чого природна родючість грунтів знижується.[18]

Таблиця 1.4

Використання земель	Загальна земельна площа	Всі сільськогосподарські угіддя	З них:
рілля	сіножаті	пасовища
Всього земель	60354.8	41800.4		2410.2
Землі сільськогосподарських підприємств і громадян	39671.0	37877.2		1819.3
У т. ч.
Сільськогосподарських підприємств	28284.4	26938.3
З них:
колективних	411.1	266.9	177.3	24.8	48.9
державних	1789.9	1519.7			159.2
кооперативних	3662.2	3433.0	2899.4	166.2	293.4
товариств	13774.1	13275.1		494.8	935.2
громадян	11386.6	10938.9		835.2
Землі інших користувачів	20683.8	3923.2		590.9

Загальна земельна площа і розподіл сільськогосподарських угідь по землевласниках і землекористувачах у2011році (тисяч гектарів)

Отже, загальна земельна площа України становить 60354.8 тис. га, площа сільськогосподарських угідь 41800.4 тис. га. Біліша частина земельного фонду України належить підприємствам і громадянам.

Рис. 1.1 - Земельна площа України

З рисунку видно, що основну площу земель України займають сільськогосподарські угіддя – 71.3% площі, ліси та лісовкриті займають 17.3%, забудовані землі –4.1%, води – 4.0%, інші землі – 3.3%.

Рис. 1.2 – Структура сільськогосподарських угідь у 2011 році.

Структура сільськогосподарських угідь представлена ріллею, пасовищами, сіножатями, перелогами, багаторічними насадженнями. В структурі переважає рілля і складає 83%, пасовища займають 9%, сіножаті 5%, перелоги 1%, багаторічні насадження 2%.

Останнім часом спостерігається високий рівень розорюваності земель, виснажливе використання земельних ресурсів. Без господарське ставлення до землі проявляється і в розвитку ерозійних процесів.[40]

Загальний аналіз й оцінка землекористування свідчить, що воно в Україні зорієнтовано на досягнення максимальних вигід без відповідних заходів щодо підвищення родючості грунтів і земле охоронних витрат.

Свідченням цього є невтішні результати господарювання. Щоб прослідити ці тенденції розглянемо структуру посівних площ основних культур.

Таблиця 1.5

Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур, %

Культури	2000 рік	2005 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік
Вся посівна площа
Зернові та зернобобові культури	45.0	45.7	47.6	46.5	50.2	55.8	56.1
- озимі зернові	59.1	44.6	47.4	51.0	46.3	53.0	52.9
у т. ч.:
пшениця	51.9	37.6	40.4	43.8	39.0	43.8	44.2
жито	3.6	4.3	5.4	4.9	4.9	5.9	5.1
ячмінь	3.6	2.7	1.6	2.3	2.5	3.3	3.6
- ярі зернові	40.9	55.4	52.6	49.0	53.7	47.0	47.1
У т. ч.
Пшениця	0.1	1.3	1.8	2.1	2.2	1.8	1.9
ячмінь	15.1	29.2	26.8	25.2	26.7	23.0	25.8
овес	3.4	4.0	4.5	4.4	3.8	3.8	3.6
- кукурудза на зерно	8.5	8.3	7.5	6.0	10.0	8.3	8.5
- просо	1.4	1.2	2.7	2.6	3.2	2.3	1.1
- гречка	2.4	3.2	4.3	4.4	4.2	4.6	2.8
- рис	0.2	0.2	0.2	0.2	0.2	0.1	0.1
- зернобобові	9.8	7.8	4.6	3.9	3.0	2.8	3.1
Технічні культури	11.6	12.1	13.1	15.3	15.4	13.5	14.8
У т. ч.:

Продовження таблиці 1.5

	Цукрові буряки	42.8	39.4	27.0	23.6	20.4	25.7	22.0
	Соняшник	43.6	53.9	67.1	66.6	70.3	66.2	69.6
	Соя	2.5	0.7	0.9	1.1	1.6	2.2	2.7
	Льон- довгунець	4.6	2.6	0.8	0.6	0.5	0.7	0.7
	Картопля і овоче-баштанні культури	6.4	7.0	7.2	7.6	8.4	7.9	7.8
У т. ч.
Картопля	68.9	70.7	73.2	71.7	71.6	73.3	73.6
Овочі	22.0	23.2	22.2	22.9	23.6	22.4	22.2
Кормові культури:	37.0	35.2	32.1	30.6	26.0	22.8	21.3
Кормові коренеплоди	5.2	4.4	3.7	3.6	4.0	5.0	5.6
Кукурудза на силос	38.6	31.9	30.8	32.3	27.2	28.5	25.1
Однорічні трави	21.5	26.4	23.6	24.1	25.0	24.1	26.2
Багаторічні трави	33.2	35.8	40.6	38.4	42.3	40.8	41.4

Структура посівних площ представлена зерновими та зернобобовими, технічними культурами, картоплею і овоче-баштанними культурами, кормовими культурами. Питома вага кожної із складових поступово змінюється. Це можна проаналізувати за допомогою малюнка:

Негативною тенденцією є зростання частки соняшнику серед технічних культур до 70% проти 43.6% площ у 2000 році. Це спричинило суттєві порушення науково обґрунтованої структури посівів і виснаження грунтів.

Структура посівних площ здійснює безпосередній вплив на результати діяльності. Ефективно використовувати землю в сільському господарстві означає одержувати максимальну кількість сільськогосподарської продукції з одиниці площі з мінімальними витратами.[40]

Таблиця 1.6

Дата добавления: 2015-07-13