Контрольні запитання

Метафізика – це таке розуміння світу і такий спосіб мислення, при якому ігноруються або спрощено розглядаються взаємозв’язки і взаємодії явищ та предметів, а процес розвитку тлумачиться як кількісне збільшення об’єктів без їх якісної зміни.

Метафізика – це історичне неминуча філософська теорія розвитку, метод пізнання, що посідають певне місце в розвитку філософії.

Один з виявів метафізичного способу мислення, є догматизм. Це спосіб засвоєння і застосування знань, в якому те чи інше вчення або положення сприймаються як закінчена вічна істина, як догма, використовуються без урахування конкретних умов життя.

Противагою догматизму є релятивізм. Релятивізм виходить з однобічного підкреслювання постійності, змінності дійсності і заперечення відповідної стійкості речей і явищ. Якщо догматизм ґрунтується на перебільшенні значення абсолютної істини, ігноруючи момент її конкретності, то релятивізм, навпаки, перебільшує значення відносної істини, відкидаючи момент її абсолютності. Софістика (від грец .sopbismal – міркування, засноване на навмисному порушенні законів логіки) проявляється у формі аргументації, яка базується на суб’єктивістському тлумаченні фактів, подій заради збереження і утвердження існуючих теоретичних положень чи виправданнях існуючого порядку речей. У своїх побудовах софістика використовує різні логічні помилки, підміну понять, невірні форми висновків, а також мовні виверти і хитрування, багатозначність понять.

Еклектика (від грец .eklektikos – той, що вибирає) – це механічне поєднання в одному вченні різнорідних, органічно несумісних елементів, які безпринципно запозичують з протилежних концепцій; використовування й підтасовування з певною тенденційною метою вирваних з контексту фактів, формулювань, цитат тощо. Еклектика – це, образно кажучи, «мішанина», тому вона не є ані теорією розвитку, ані теорією пізнання, ані методом, ані світоглядом. Небезпека еклектики полягає в тому, що воно нерідко маскується під діалектику. В ХХ столітті виникає цілий спектр некласичних концепцій діалектики.

а) «трагічна діалектика». Раймон Арон сучасне суспільство не здатне використовувати прогрес в інтересах людства;

б) «діалектична теологія», Карл Барт, Пауль Тілліх основі розвитку знаходиться божественна субстанція, яка створила цей світ з якого до існуючого будівельного матеріалу – матерії.

в) «негативна діалектика» Теодор Ударно, Жан-Поль Сартр. Це однобічна, суб’єктивна концепція, яка виходить з абсолютизації заперечення, всезагальної руйнації всього сутнього, тотального критицизму, відкидання будь – якої позитивності, самозаперечення і тому не виходить за межі метафізики.

1. Що означає термін «діалектика»? Як змінювався зміст поняття діалектики у процесі історичного розвитку філософії?

2. У чому різниця історичних форм діалектики?

3. Що являє собою діалектика як метод?

4. Що таке принцип? Назвіть основні принципи діалектики.

5. Що таке зв’язок, закон, закономірність?

6. Які бувають закони?

7. У чому суть закону діалектичної протилежності?

8. У чому полягають особливості закону взаємного переходу кількісних змін у якісні?

9. Розкрийте сутність діалектичного заперечення.

Тема. Проблеми гносеології.

Дата добавления: 2017-01-13