Загальні відомості про газорозподільну станцію та кліматичні характеристики Одеського регіону

Газорозподільна станція призначена для подачі газу підприємствам, сільським господарствам і комунально-побутовим споживачам Одеської області із заданим тиском, температурою, при заданих витратах, необхідним ступенем очищення і одоризації газу.

Параметри газу на вході у газорозподільну станцію:

- робочий тиск - 2.5 МПа;

- склад газу за ДСТУ 51.40-83;

- газ постачається споживачам за ДСТУ 5542 - 87.

Параметри газу на виході з газорозподільної станцію:

1 -а лінія:

- вихідний тиск - 0.3 МПа (3.0 кгс/см²);

- пропускна здатність ГРС: мін. - 5000 м³/год., макс. - 50000 м³/год.

2 -а лінія:

- вихідний тиск - 0.3 МПа (3.0 кгс/см²);

- пропускна здатність ГРС: мін. - 10000 м³/год., макс. - 100000 м³/год. Загальна продуктивність ГРС: мін. - 15000 м³/год., макс. - 150000 м³/год.

Кількість вихідних ліній - дві. Кількість ниток редукування - п'ять. У відповідності з цим витрата газу, що пропускається однією ниткою редукування складе: 150000/5 = 30000 м³/год.

Для цієї витрати і буде проводитися надалі розрахунок та підбір обладнання.

Для розрахунку параметрів роботи теплового насосу необхідно задатися середніми температурами навколишнього повітря. Для Одеської області ці дані наведені в таблиці 2.1 [32].

Таблиця 2.1 Температура повітря (в °С) для Одеської обл.

Місяць року	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
Середня температура	-0.5	-0.2	3.5	9.4	15.6		22.6	22.3	17.2	11.6	5.7	1.1

Температура газу за ходом його руху у газопроводі поступово знижується. Температура газу розраховується за формулою Шухова, яка враховує теплообмін газу з грунтом. Більш загальна формула, що враховує теплообмін з навколишнім середовищем, ефект Джоуля - Томсона, а також вплив рельєфу траси, має вигляд [2]:

,

де t - температура відповідно газу у газопроводі і навколишньому середовищі; t₀ - початкова температура газу; l - відстань від початку газопроводу до розглянутої точки; D_i- коефіцієнт Джоуля-Томсона; p₁, p₂ - тиск відповідно на початку і кінці газопроводу; l - довжина газопроводу; g-прискорення вільного падіння; Δz- різниця відміток по висоті кінцевої і початкової точок газопроводу; Cp - теплоємність газу при постійному тиску; K - коефіцієнт теплопередачі в навколишнє середовище; D - діаметр газопроводу; ρ - щільність газу; Q - об'ємна витрата газу.

Для горизонтальних газопроводів формула спрощується і має вигляд:

.

Розрахунки і спостереження показують, що температура газу по довжині газопроводу плавно наближається до температури грунту (мал. 2.2).

Малюнок 2.2 Зміна температури газу вздовж підземного газопроводу:

1 - виміряна температура; 2 - зміна температури за формулою;

3 - температура ґрунту.

Вирівнювання температур газогону і грунту залежить від багатьох факторів. Відстань, де різниця температур газу у трубопроводі і грунті стає відчутною, можна визначити, якщо у рівняння, написане вище, прийняти t = t₀ і x = x₀.

Тоді:

.

Можна вважати, що на цій же відстані від початку газогону припиняється випадання вологи з газу (якщо воно відбувалося), так як температура газу не змінюється, а тиск знижується.

Наприклад, за розрахунковими даними на підводному газопроводі діаметром 200 мм з пропускною здатністю 800 тис. м³/добу температура газу вирівнюється з температурою води на відстані 0.5 км, а на підземному газопроводі при тих же параметрах - на відстані 17 км.

Даний висновок важливий, для того, щоб знати температуру природного газу на вході на газорозподільну станцію. Для Одеської області дані про температуру ґрунту на різних глибинах наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Температура ґрунту (у °С) на різних глибинах для

Одеської обл.[3]

h, м	Місяці	tcp, °С
I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
0.8		2.8	3.2	6.7	11.7	15.4	18.4	19.5	18.3		10.7	6.5
1.2	5.4		3,9	6.3	10.3	13.7	16.6	17.9	17.3	15.6	11.9	8.2
2.4	9.5	7.8	6.5	6.3	8.2	10.8	13.1	15.1	15.9	15.2	13.6	11.5

Дата добавления: 2015-07-13